Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
В останні роки система засобів масової інформації України перетерплює значні зміни. Стрімкий прогрес у сфері комп’ютерних технологій, поява й розвиток Інтернету вносить істотні зміни в сучасне інформаційно-комунікативне середовище. Інтернет перетворився в потужний інформаційний простір, що охоплює в тому або іншому ступені всі аспекти громадського життя України. У новому середовищі активно розвивається й відіграє істотну роль сектор Інтернет-ЗМІ.
Нині людство вступає в інформаційну сферу складних комунікаційних процесів, в яких значене місце займає розвиток всесвітньої мережі Інтернет і все більшого зазначення набуває електронній бізнес.
Засіб масової інформації - засіб поширення інформації, що характеризується:
1) спрямованістю до масової аудиторії,
2) загальнодоступністю,
3) корпоративним характером виробництва й поширення інформації.
До засобів масової інформації відносяться:
- преса, радіо, телебачення;
- кінематограф, звукозаписи й відеозаписи;
- відеотекст, телетекст, рекламні щити й панелі;
- домашні відеоцентри, що сполучать телевізійні, телефонні, комп’ютерні й інші лінії зв’язку.
Інтернет-Журналістика - новий різновид журналістики, що з’явилася наприкінці XX століття з розвитком і поширенням Інтернету.
Специфіка Інтернету дозволила організовувати регулярне інформаційне віщання на широку аудиторію без спеціального розгортання особливої технічної інфраструктури. Таким чином, майже будь-який бажаючий одержав можливість створювати засоби масової інформації.
Інтернет-Видання можуть мати офіційний статус ЗМІ, можуть не мати його. Працюючий на інтернет-видання журналіст (інтернет-журналіст), як правило, не зіштовхується з багатьма атрибутами традиційної журналістики - спеціалізованою апаратурою для телезйомки й звукозапису, поліграфією.
Важливим є правовий аспект діяльності журналіста в інтернеті. Фактично, журналіст відповідає за опубліковану інформацію, але на практиці це не завжди так.
Після 1998 року, з появою перших солідних видань у мережі, журналісти звернули увагу на Інтернет як на середовище публікування.
При вмілому використанні служб Інтернету перед журналістом відкриваються найширші можливості, а саме:
- доступ до необмеженої кількості ресурсів в Інтернеті поза залежністю від географії їхнього місцезнаходження - електронним бібліотекам, словникам, енциклопедіям, статистичним даним, адресам, мережним базам даних, архівам і т.п.;
- швидкість доступу через пошукові машини - на пошук необхідної інформації затрачається кілька хвилин. Чим вірніше буде сформульований запит, тим результативніше буде робота з пошуку потрібних документів. Пошукова міць цінується, насамперед, тими, хто починав свою діяльність у домережеву епоху, коли доводилося збирати дані протягом тривалого часу.
Журналісту в Інтернеті доступні наступні види інформації:
- факти;
- коментарі;
- аналітика;
- довідкова інформація;
- ілюстрації;
- відео- і аудіоінформація.
Джерелами такої інформації можуть служити ЗМІ, представлені в мережі, документи офіційних установ, дані, представлені різними організаціями, наукова, тематична, публіцистична література, результати аналітичних досліджень, матеріали конференцій, чатів, форумів, круглих столів та інших інтерактивних форм.
Інтернет-Журналістика має свої особливості. Насамперед, це журналістика малих (за обсягом) форм. Важко уявити собі людину, яка буде читати on-line твір більше, ніж 8-10 тис. знаків. Крім цього, бажано, щоб матеріал був розбитий на короткі конкретні блоки з підзаголовками й використовувалися доступні засоби виділення (напівжирний, курсив, підкреслення, маркіровані списки), які "пожвавлюють" текст і можуть підсилити найбільш значимі моменти. Варто пам’ятати, що журналіст пише не текст, а гіпертекст. Важливо навчитися використовувати посилання на джерела або додаткову інформацію без докучливих "це ви побачите тут".
В Україні варто враховувати, що публіка, що читає мережні видання, хоча і являє собою зріз усього суспільства, але, все-таки, більшою мірою, ніж у технічно розвинених країнах, відрізняється від середнього читача "паперових" засобів масової інформації або типового телеглядача. Як правило, це більш освічена й заможна аудиторія. Не враховувати цього фактора не можна. Принаймні, поки підключений до Всесвітньої Мережі комп’ютер не стане звичним у кожному українському будинку.
Важливою особливістю інтернет-журналістики є і її інтерактивність, тобто можливість оперативно вступати в діалог із зацікавленим читачем за допомогою форумів або гостьової книги, якими оснащені багато віртуальних видань. При досягненні взаєморозуміння з редакцією, через "зворотний зв’язок" цікава стаття може стати початком циклу або навіть постійної рубрики.
У мережних ЗМІ особливий зміст здобуває комунікативна функція. В Інтернет-Середовищі відбувається перехід від однобічної до двосторонньої моделі комунікації. Аудиторія перестає бути тільки одержувачем повідомлень журналіста, а стає повноправним учасником процесу інформаційного обміну.
Інформаційна функція Інтернет-ЗМІ володіє рядом специфічних характеристик. Мультимедійність Інтернету дозволяє робити інформацію в ЗМІ більш багатою по зображувально-виразних якостях. Гіпертекстуальність дає можливість розширювати зміст інформаційних повідомлень, відсилати читача до інших ресурсів Інтернету.
Інтернет-ЗМІ виконують також і рекреативну функцію, властиву ЗМІ в цілому. Для цього вони мають у своєму розпорядженні специфічні можливості, пов’язані з інтерактивністю й гіпертекстуальністю.
Крім цих функцій, властивих як мережним, так і традиційним ЗМІ, Інтернет-Видання виконують також функції форуму й каналу соціальної участі. Функція форуму можлива тільки при двосторонньому спілкуванні. Таким чином, відкриваються нові можливості для багатобічного обговорення проблем, суспільного дискурсу між населенням і представниками влади. Однак далеко не всі ЗМІ цю функцію реалізують. Багатобічне обговорення неможливо без готовності журналістів організовувати й стимулювати його, а громадян - користатися з такої можливості.
На рубежі 1980 - 1990-х років багато країн проголосили стратегічною метою розвитку побудову інформаційного суспільства. Програми розвитку нового суспільства, прийняті в США, Японії, у країнах Європи, зробили значний вплив на перетворення як сучасних інформаційно-комунікаційних структур у цілому, так і на медіасистеми.
Однією з перших країн, що сформували комплексний політичний підхід до реалізації ідеї інформаційного суспільства, стали Сполучені Штати Америки.
Вважається, що початок мережним виданням, що не мають друкованих версій, поклала американська інтерактивна газета «The Electronic Trib», заснована в 1990 році Девідом Карлсоном.
Феномен електронних видань спочатку поширився на північноамериканських землях. 1994 року 57 % щоденних американських газет уже були підключені до електронної мережі, що дозволяло здійснювати широкий обмін базами даних. Сьогодні кількість електронних версій світових друкованих мас-медіа збільшується.
Щодо України, то такий вид журналістики, як інтернет-журналістика, нині лише розвивається. Але керуватися тими ж принципами подання інформації, що й друковані ЗМІ в Інтернет-індустрії неможливо. По-перше, значно відрізняється аудиторія, по-друге, стиль має бути іншим, тобто адаптованим для сприйняття через Інтернет.
Більшість аудіовізуальних та друкованих ЗМІ мають власні електронні версії. В Україні сьогодні це переважно аналог друкованого видання, яке без змін подається в електронному варіанті. Така Інтернет-продукція має менше шансів на успіх, ніж та, що адаптована для інтерактивного сприйняття. Одна й та ж новина по-різному має подаватися і, відповідно, сприйматися читачем друкованих мас-медіа і електронних. Хоча є загальні принципи, які стосуються і “комп’ютерної журналістики”. Наприклад, правила наближення інтересів, упроваджені Французьким Центром з підготовки та вдосконалення журналістів. Існує чотири вектори впливу на читача: часовий, емоційний, просторовий і орієнтація на аудиторію. Останні два значно впливають на стиль висвітлення новин в Інтернеті.
Нині в Україні такий вид бізнесу, як журналістика в Інтернет, лише набуває розвитку. І від того, який буде закладено фундамент, залежатиме його подальша доля.