Інтернет-журналістика

Содержание:ВСТУП   3 РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКИ           5 1.1. Розвиток Інтернет в останні роки           5 1.2. Поняття інтернет-журналістики   9 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКИ  16 2.1. Особливості інтернет-журналістики       16 2.2. Сучасний стан розвитку інтернет-журналістики в світі           18 2.3. Розвиток інтернет-журналістики в Україні         25 ВИСНОВКИ      30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ         35  

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Інтернет усе міцніше займає почесне місце в ряді технологій, використовуваних ЗМІ. Мережа грає в журналістиці важливу роль, і буде сприяти її процвітанню - як у свій час друкований верстат, радіо й телебачення, телефонія й супутниковий зв’язок. В останні роки система засобів масової інформації України перетерплює значні зміни. Стрімкий прогрес у сфері комп’ютерних технологій, поява й розвиток Інтернету вносить істотні зміни в сучасне інформаційно-комунікативне середовище. Інтернет перетворився в потужний інформаційний простір, що охоплює в тому або іншому ступені всі аспекти громадського життя України. У новому середовищі активно розвивається й відіграє істотну роль сектор Інтернет-ЗМІ. З появою й розвитком в Україні Інтернет-Медіа зросли вимоги до людей, зайняті у сфері масових комунікацій - журналістам, фахівцям зі зв’язків із громадськістю. Якщо раніше дана сфера відносилася до чисто гуманітарного напрямку, то в наш час умовою ефективної роботи в сфері мережевих ЗМІ стає знання комп’ютера й володіння Інтернет-Технологіями. У сучасному суспільстві знання специфіки й основних принципів функціонування мережних видань є невід’ємною частиною успішної діяльності фахівців сфери масових комунікацій. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз інтернет-журналістики. Об’єктом дослідження є інтернет-журналістика, предметом дослідження є особливості інтернет-журналістики. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: -   розглянути розвиток Інтернет в останні роки; -   висвітлити поняття інтернет-журналістики; -   розглянути особливості інтернет-журналістики; -   здійснити аналіз сучасного стану розвитку інтернет-журналістики в світі; -   обґрунтувати розвиток інтернет-журналістики в Україні. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі інформаційної діяльності та журналістики. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у двох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: В останні роки система засобів масової інформації України перетерплює значні зміни. Стрімкий прогрес у сфері комп’ютерних технологій, поява й розвиток Інтернету вносить істотні зміни в сучасне інформаційно-комунікативне середовище. Інтернет перетворився в потужний інформаційний простір, що охоплює в тому або іншому ступені всі аспекти громадського життя України. У новому середовищі активно розвивається й відіграє істотну роль сектор Інтернет-ЗМІ. Нині людство вступає в інформаційну сферу складних комунікаційних процесів, в яких значене місце займає розвиток всесвітньої мережі Інтернет і все більшого зазначення набуває електронній бізнес. Засіб масової інформації - засіб поширення інформації, що характеризується: 1) спрямованістю до масової аудиторії, 2) загальнодоступністю, 3) корпоративним характером виробництва й поширення інформації. До засобів масової інформації відносяться: -   преса, радіо, телебачення; -   кінематограф, звукозаписи й відеозаписи; -   відеотекст, телетекст, рекламні щити й панелі; -   домашні відеоцентри, що сполучать телевізійні, телефонні, комп’ютерні й інші лінії зв’язку. Інтернет-Журналістика - новий різновид журналістики, що з’явилася наприкінці XX століття з розвитком і поширенням Інтернету. Специфіка Інтернету дозволила організовувати регулярне інформаційне віщання на широку аудиторію без спеціального розгортання особливої технічної інфраструктури. Таким чином, майже будь-який бажаючий одержав можливість створювати засоби масової інформації.   Інтернет-Видання можуть мати офіційний статус ЗМІ, можуть не мати його. Працюючий на інтернет-видання журналіст (інтернет-журналіст), як правило, не зіштовхується з багатьма атрибутами традиційної журналістики - спеціалізованою апаратурою для телезйомки й звукозапису, поліграфією. Важливим є правовий аспект діяльності журналіста в інтернеті. Фактично, журналіст відповідає за опубліковану інформацію, але на практиці це не завжди так. Після 1998 року, з появою перших солідних видань у мережі, журналісти звернули увагу на Інтернет як на середовище публікування. При вмілому використанні служб Інтернету перед журналістом відкриваються найширші можливості, а саме: -   доступ до необмеженої кількості ресурсів в Інтернеті поза залежністю від географії їхнього місцезнаходження - електронним бібліотекам, словникам, енциклопедіям, статистичним даним, адресам, мережним базам даних, архівам і т.п.; -   швидкість доступу через пошукові машини - на пошук необхідної інформації затрачається кілька хвилин. Чим вірніше буде сформульований запит, тим результативніше буде робота з пошуку потрібних документів. Пошукова міць цінується, насамперед, тими, хто починав свою діяльність у домережеву епоху, коли доводилося збирати дані протягом тривалого часу. Журналісту в Інтернеті доступні наступні види інформації: -   факти; -   коментарі; -   аналітика; -   довідкова інформація; -   ілюстрації; -   відео- і аудіоінформація. Джерелами такої інформації можуть служити ЗМІ, представлені в мережі, документи офіційних установ, дані, представлені різними організаціями, наукова, тематична, публіцистична література, результати аналітичних досліджень, матеріали конференцій, чатів, форумів, круглих столів та інших інтерактивних форм. Інтернет-Журналістика має свої особливості. Насамперед, це журналістика малих (за обсягом) форм. Важко уявити собі людину, яка буде читати on-line твір більше, ніж 8-10 тис. знаків. Крім цього, бажано, щоб матеріал був розбитий на короткі конкретні блоки з підзаголовками й використовувалися доступні засоби виділення (напівжирний, курсив, підкреслення, маркіровані списки), які "пожвавлюють" текст і можуть підсилити найбільш значимі моменти. Варто пам’ятати, що журналіст пише не текст, а гіпертекст. Важливо навчитися використовувати посилання на джерела або додаткову інформацію без докучливих "це ви побачите тут". В Україні варто враховувати, що публіка, що читає мережні видання, хоча і являє собою зріз усього суспільства, але, все-таки, більшою мірою, ніж у технічно розвинених країнах, відрізняється від середнього читача "паперових" засобів масової інформації або типового телеглядача. Як правило, це більш освічена й заможна аудиторія. Не враховувати цього фактора не можна. Принаймні, поки підключений до Всесвітньої Мережі комп’ютер не стане звичним у кожному українському будинку. Важливою особливістю інтернет-журналістики є і її інтерактивність, тобто можливість оперативно вступати в діалог із зацікавленим читачем за допомогою форумів або гостьової книги, якими оснащені багато віртуальних видань. При досягненні взаєморозуміння з редакцією, через "зворотний зв’язок" цікава стаття може стати початком циклу або навіть постійної рубрики. У мережних ЗМІ особливий зміст здобуває комунікативна функція. В Інтернет-Середовищі відбувається перехід від однобічної до двосторонньої моделі комунікації. Аудиторія перестає бути тільки одержувачем повідомлень журналіста, а стає повноправним учасником процесу інформаційного обміну. Інформаційна функція Інтернет-ЗМІ володіє рядом специфічних характеристик. Мультимедійність Інтернету дозволяє робити інформацію в ЗМІ більш багатою по зображувально-виразних якостях. Гіпертекстуальність дає можливість розширювати зміст інформаційних повідомлень, відсилати читача до інших ресурсів Інтернету. Інтернет-ЗМІ виконують також і рекреативну функцію, властиву ЗМІ в цілому. Для цього вони мають у своєму розпорядженні специфічні можливості, пов’язані з інтерактивністю й гіпертекстуальністю. Крім цих функцій, властивих як мережним, так і традиційним ЗМІ, Інтернет-Видання виконують також функції форуму й каналу соціальної участі. Функція форуму можлива тільки при двосторонньому спілкуванні. Таким чином, відкриваються нові можливості для багатобічного обговорення проблем, суспільного дискурсу між населенням і представниками влади. Однак далеко не всі ЗМІ цю функцію реалізують. Багатобічне обговорення неможливо без готовності журналістів організовувати й стимулювати його, а громадян - користатися з такої можливості. На рубежі 1980 - 1990-х років багато країн проголосили стратегічною метою розвитку побудову інформаційного суспільства. Програми розвитку нового суспільства, прийняті в США, Японії, у країнах Європи, зробили значний вплив на перетворення як сучасних інформаційно-комунікаційних структур у цілому, так і на медіасистеми. Однією з перших країн, що сформували комплексний політичний підхід до реалізації ідеї інформаційного суспільства, стали Сполучені Штати Америки. Вважається, що початок мережним виданням, що не мають друкованих версій, поклала американська інтерактивна газета «The Electronic Trib», заснована в 1990 році Девідом Карлсоном. Феномен електронних видань спочатку поширився на північноамериканських землях. 1994 року 57 % щоденних американських газет уже були підключені до електронної мережі, що дозволяло здійснювати широкий обмін базами даних. Сьогодні кількість електронних версій світових друкованих мас-медіа збільшується. Щодо України, то такий вид журналістики, як інтернет-журналістика, нині лише розвивається. Але керуватися тими ж принципами подання інформації, що й друковані ЗМІ в Інтернет-індустрії неможливо. По-перше, значно відрізняється аудиторія, по-друге, стиль має бути іншим, тобто адаптованим для сприйняття через Інтернет. Більшість аудіовізуальних та друкованих ЗМІ мають власні електронні версії. В Україні сьогодні це переважно аналог друкованого видання, яке без змін подається в електронному варіанті. Така Інтернет-продукція має менше шансів на успіх, ніж та, що адаптована для інтерактивного сприйняття. Одна й та ж новина по-різному має подаватися і, відповідно, сприйматися читачем друкованих мас-медіа і електронних. Хоча є загальні принципи, які стосуються і “комп’ютерної журналістики”. Наприклад, правила наближення інтересів, упроваджені Французьким Центром з підготовки та вдосконалення журналістів. Існує чотири вектори впливу на читача: часовий, емоційний, просторовий і орієнтація на аудиторію. Останні два значно впливають на стиль висвітлення новин в Інтернеті. Нині в Україні такий вид бізнесу, як журналістика в Інтернет, лише набуває розвитку. І від того, який буде закладено фундамент, залежатиме його подальша доля.

Литература:1.  «Российский Интернет: накануне больших перемен». – IREX, 2000. 2.  Гуревич, С.М. Газета: вчера, сегодня, завтра / С.М. Гуревич. – М. : Аспект пресс, 2004. 3.  Дайсон, Э. Жизнь в эпоху Интернета / Э. Дайсон. – М. : Бизнес и компьютер, 1998. 4.  Дэннис, Э. Беседы о масс-медиа / Э. Дэннис, Дж. Мэррилл. – М. : Вагриус, 1997. 5.  Землянова, Л.М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества / Л.М. Землянова. – М., 1999. 6.  Интернет-журналистика : учебное пособие / С.Г. Машкова. – Тамбов : Изд-во тамб. гос. техн. ун-та, 2006. – 80 с. 7.  Калмыков, А.А. Интернет-журналистика / А.А. Калмыков, Л.А. Коханова. – М. : ЮНИТИ, 2005. 8.  Кастельс, М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс. – М. : РГБ, 2004. 9.  Кихтан, В.В. Информационные технологии в журналистике / В.В. Кихтан. – Ростов н/Д. : Феникс, 2004. 10.           Корнилов, Е.А. Журналистика на рубеже тысячелетий / Е.А. Корнилов. – Ростов н/Д., 1999. 11.           Лукина, М.М. СМИ в пространстве Интернета / М.М. Лукина, И.Д. Фомичева. – М. : Изд-во фак. журналистики Моск. гос. ун-та, 2005. 12.           Маклюэн, М. Галактика Гуттенберга. Становление человека печатающего / М. Маклюэн. – М. : Фонд «Мир», 2005. 13.           Монахов В.Н. СМИ и Интернет: проблемы правового регулирования / В.Н. Монахов. – М. : ЭКО-ПРИНТ, 2003. 14.           Наумов, В.Б. Право и Интернет: очерки теории и практики / В.Б. Наумов. – М., 2002. 15.           Носик, А. СМИ русского Интернета: теория и практика / А. Носик, С. Кузнецов. – СПб. : Галерея, 2001. 16.           От книги до Интернета. Журналистика и литература на рубеже нового тысячелетия / отв. ред. : Я.Н. Засурский, Е.Л. Вартанова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2000. 17.           Рэддик, Р. Журналистика в стиле он-лайн: использование Internet и других электронных ресурсов / Р. Рэддик, Э. Кинг. – М. : Вагриус; Национальный ин-т прессы, 1999. 18.           Рэндалл, Д. Универсальный журналист / Д. Рэндалл. – СПб. : Великий Новгород, 1999. 19.           Скотт, Э. Компьютерные технологии в журналистике. Введение в основные понятия и методы. Использование баз данных и приемов сетевой журналистики в службах новостей / Э. Скотт. – М., 1998. 20.           Средства массовой информации постсоветской России / под ред. Я.Н. Засурского. – М. : Аспект-Пресс, 2005. 21.           Тоффлер, Э. Шок будущего / Э. Тоффлер. – М. : АСТ, 2005. 22.           Фомичева, И.Д. Социология Интернет-СМИ / И.Д. Фомичева. – М. : Изд-во фак. журналистики Моск. гос. ун-та, 2005. 23.           Хартман, А. Стратегии успеха в Интернет-экономике / А. Хартман, Дж. Сифонис, Дж. Кэдор. – М. : ЛОРИ, 2001. 24.           Шестерина, А.М. Основы Интернет-журналистики / А.М. Шестерина. – Тамбов : Изд-во ТГУ, 2002. 25.       http://moneynews.ru/article.asp?view=11577