Вступление:Актуальність теми дослідження. Проблема створення оптимальних умов реалізації процесу суспільного відтворення в Україні є визначальною щодо забезпечення суспільного поступу українського народу. Аналіз суспільних змін, що відбуваються в сучасній Україні, вимагає осмислення їх у контексті суспільного відтворення, що є важливим як для об’єктивної оцінки пройденого шляху, так і для визначення перспективних завдань на майбутнє. Аналізуючи наслідки ринкових реформ, не можна ігнорувати демографічну кризу в Україні, перехід України із розряду країн середнього рівня розвитку (в 1990 році) до розряду країн «третього світу», величезні соціальні втрати українського народу в період незалежного розвитку та інші проблеми, пов’язані з процесом суспільного відтворення. В суспільній свідомості визріває розуміння необхідності самоутвердження українського народу в сучасному світі як самодостатньої нації. Рух до цієї мети вимагає вирішення таких завдань як здійснення суспільної модернізації, забезпечення інноваційного розвитку всіх сфер суспільного життя, створення умов реалізації позитивного потенціалу громадянина, соціального суб’єкта і суспільства в цілому. Реалізації цих завдань, що пов’язані з процесом суспільного відтворення, на нашу думку, заважають пануючі в суспільствознавчій науці уявлення про громадянське суспільство, уявлення, які ігнорують суб’єктність громадянського суспільства і його зв’язок із процесом суспільного відтворення.
Суспільне відтворення на початку нового тисячоліття зазнає нових якісних змін. Незважаючи на бурхливий розвиток знань про навколишній світ, удосконалення продуктивних сил і небачений раніше динамізм розвитку новітніх технологій, людство стикається з надзвичайно складними проблемами: загостренням проблеми вичерпаності ресурсів та їх асиметричного розподілу, повсюдним широкомасштабним поширенням ринкових принципів господарювання і загрозою екологічного колапсу, стрімким розгортанням процесів економічної глобалізації та зростанням кола ризиків і невизначеності. Ринкова трансформація у постсоціалістичних країнах призводить до різних результатів: одні країни йдуть шляхом розквіту, інші, навпаки, скочуються у прірву маржиналізму. Нестійке, нерівномірне, загрозливе сучасне суспільне відтворення є нежиттєздатним у системі існуючих ціннісних координат ставлення до світу. За таких умов господарська культура, що несе людству новий ціннісний вибір подальшого розвитку, стає не тільки формою розв’язання багатьох глобальних протиріч, але й новим, все більш ефективним джерелом суспільного відтворення.
Теоретичні та практичні аспекти багатогранної проблеми суспільного відтворення привертали увагу вчених у різні часи. Вагомий внесок у розробку теорії розширеного відтворення капіталістичного господарства зробили такі вчені як Л. Вальрас, Е. Денісон, Е. Домар, Дж. Кейнс, В. Ленін, В. Леонтьєв, К. Маркс, П. Самуельсон, Е. Хансен, Р. Харрод, Дж. Хікс, Й. Шумпетер та ін.
Особливості суспільного відтворення в умовах ринкових перетворень досліджують вчені-економісти постсоціалістичних країн Л. Абалкін, С. Валентей, Л. Горичева, І. Єгоров, Г. Колодко, В. Кульков, Л. Нестеров, Н. Никулін, А. Пороховський, П. Штомпка та ін.
Метою дослідження є вивчення основ процесу суспільного відтворення в Україні.
Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:
– дослідити сутність та типи суспільного відтворення та сукупного суспільного продукту;
– виявити особливості процесу нагромадження капіталу та суспільного відтворення в економіці України;
– дати визначення господарської культури та її ролі у відтворенні економічних відносин та розв’язанні протиріч;
– дослідити поняття громадянського суспільства як основного суб’єкту суспільного відтворення;
– охарактеризувати деякі аспекти процесу суспільного відтворення в Україні.
Об’єктом дослідження є сфера суспільного відтворення, вплив на суспільне відтворення господарської культури та громадянського суспільства.
Предметом дослідження система соціально-економічних відносин сучасного суспільного відтворення.
Методи дослідження. Досягнення поставленої мети роботи відбувалося на основі використання взаємопов’язаних та взаємообумовлених наукових методів та підходів, що дозволило реалізувати єдність дослідження. Загальнометодологічною базою курсової роботи є діалектичний метод, який передбачає застосування системного підходу при аналізі проблем суспільного відтворення. За допомогою методу абстракції, методів аналізу й синтезу, індукції та дедукції досліджено соціокультурні чинники впливу на суспільне відтворення.