Контрольна робота з креативних технологій

Содержание:Вступ  3 1. Можливість управління цивілізаційними процесами  4 2. Цивілізаційний підхід до розуміння історичного розвитку людства  8 Висновки       15 Список використаної літератури    16

Вступление:Істотна обмеженість можливостей існуючих макросоціологічних концепцій адекватно відобразити важливі зміни в суспільстві і загальні закономірності  розвитку  сучасних міжнародних відносин потребують розробки нових наукових концепцій, в тому числі на основі досягнень новітньої теорії цивілізацій. Адже цивілізації як великі суперсистеми визначають більшу частину змін, які відбуваються в сучасному світі. Одним з найбільш актуальних наукових завдань міжнародно-політичної теорії є визначення впливу міжцивілізаційних процесів на сферу світової політики, оскільки в процесі розвитку  сучасної системи міжнародних відносин простежується посилення впливу цивілізаційних факторів. Значна кількість досліджень  як в зарубіжній, так і в українській цівіліології дає підстави стверджувати про сформованість базових принципів теорії цивілізацій. В той же час майже поза увагою дослідників залишаються можливості використання  цивілізаційного підходу в міжнародно-політичній науці. Виходячи з того, вважаємо за необхідне зосередити увагу не тільки на внутрішній динаміці розвитку цивілізацій, а на динаміці їхньої глобальної взаємодії, на формуванні цивілізаційної парадигми в теорії міжнародних відносин.  

Выводы:Таким чином, цивілізації не були і не будуть єдиними, незважаючи на домінуючий вплив процесів глобалізації. Гострота проблем, які постають перед людством, в тому числі і проблема взаємодії цивілізацій, підкреслює необхідність їх раціонального рішення, сполучення різних систем та цивілізацій. Наука характеризується методологічним усвідомленням процесів формування і конституювання знання, яке спирається на загальнонаукові та специфічні методи (якісного і кількісного аналізу, класифікації і вимірювання, формалізації і моделювання, історичного дослідження в його еволюційних та структурно-трансформаційних варіантах тощо). Наука будує моделі, що імітують поведінку об'єктів, забезпечують математичну обчислюваність такої поведінки і можливість її передбачення. Вона також реалізує інтерпретаційні акти усвідомлення даних дослідження і нормативні процедури їх пояснення та опису. Конкуренція між цивілізаціями відбувається на багатьох рівнях – на рівні інституційної структури, на рівні культурних смислообразів, на рівні світових інфраструктур, що створюються та підтримуються тією чи іншою або і всіма цивілізаціями. Нації теж конкурують між собою – на рівні експортних продуктів, на рівні окремих популярних культурних продуктів. Люди як країн-націй, так і країн-цивілізацій опиняються в культурних розломах – між національною та цивілізаційною платформами. Країни-цивілізації за означенням мають культурну політику, хоча не завжди цивілізаційну стратегію, а от країни-нації можуть не мати не те що єдиної цивілізаційної орієнтації, але навіть і певної культурної політики.  

Литература:1.         Ионов И.Н., Хачатурян В.М. Теория цивилизаций. От античности до конца ХІХ века. – СПб.: Алетейя, 2002. – С.369 . 2.         Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. - К.: Либідь, 2000. – С.335. 3.         Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. У 2т. – К.: Основи, 1995. – 352 с. Шпенглер О. Закат истории. Очерки мифологии мировой истории. – М., 1993. – 311 с. 4.         Хантінгтон С.. Новий світовий порядок у ХХ1 столітті: глобальні тенденції та їх значення для України \\ Національна безпека і оборона. - №7, 2000. – С. 7-8. 5.         Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. - М.: «ООО „Издательство АСТ», 2003. – С.52.