Види інформації (інформація в письмовому, електронному, усному вигляді)

Содержание:ВСТУП           3 1. Поняття інформації           4 2. Види інформації    9 ВИСНОВКИ  14  

Вступление:Сучасний етап розвитку бізнесу можна з повною впевненістю назвати епохою інформації. Використання інформаційних систем  і інформаційних технологій в умовах інтенсивного розвитку ринкових відносин стає одним з найбільш важливих елементів ефективного управління й маркетингу. Компанії все частіше вдаються до допомоги сучасних інформаційних систем і технологій,  щоб  стежити за зростаючими зовнішніми й внутрішніми  потоками інформації, використовувати її для аналізу, прогнозування, прийняття управлінських рішень. Відомий «рецепт для гарного рішення: 90 % інформації й 10 % натхнення». Однак самі по собі інформаційні системи й технології не можуть бути основним інструментом у досягненні корпоративних цілей. Тільки ті підприємства, які чітко визначили корпоративну й конкурентну стратегію, мають представлення про власні інформаційні потреби, можуть домогтися успіху.

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні. Іншими словами, інформація – це нові знання, які отримує споживач (суб’єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей. Інформація – одне з головних понять кібернетики. Незважаючи на інтуїтивну зрозумілість терміна «інформація» та його велике значення для багатьох наукових дисциплін, не існує його загальноприйнятого визначення. У побуті слово «інформація» ототожнюється зі змістом якихось відомостей, які можуть набирати форми усного повідомлення, листа, доповіді, результатів деякого дослідження, спостереження тощо. Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її: -   Візуальна – сприймається органами зору. -   Аудіальна – сприймається органами слуху. -   Тактильная – сприймається тактильними рецепторами. -   Нюхова – сприймається нюховими рецепторами. -   Смакова – сприймається смаковими рецепторами. Основними групами комунікацій є усна, письмова та візуальна інформація. Усна інформація – це інформація, передана словом. Письмова інформація – це інформація, передана на листку паперу. Письмова комунікація також широко використовується на практиці. Формами письмової комунікації виступають: накази; розпорядження, листи, звіти і багато інших засобів комунікації, які використовують письмові символи. Переваги письмової комунікації: 1) письмова інформація є незмінною впродовж тривалого часу, є такою що може зберігатися; 2) письмова інформація є відчутною (на дотик), помітною; 3) письмова інформація піддається перевірці; 4) письмова інформація , як правило, ретельно сформульована, глибоко обміркована, є логічною і точною. Письмові комунікації використовують перш за все у випадках, коли потрібно щонайточніше передати зміст складної та об`ємної інформації. Інформація в електронному виді – інформація, передана за допомогою сучасних комп’ютерних засобів (диск, дискета, флеш-карта, за електронною поштою). Інформація в електронному виді повинна бути захищена від несанкціонованого доступу, внесення виправлень. Важливим є створення резервних копій, щоб мати можливість відновлення інформації у випадку збоїв у роботі встаткування. На практиці часто зневажають резервним копіюванням, що може обернутися серйозними проблемами. При цьому рекомендується резервну копію зберігати не тільки на жорсткому диску, на якому розташовується сама інформаційна база. При наявності іншого комп’ютера в локальній мережі рекомендується зберігати архівну копію на жорсткому диску іншого комп’ютера. Також можна використовувати флешки й компакт-диски. Візуальна інформація – це інформація, що передається жестами. Існують також такі види інформації: Статистична інформація - це офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій та явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя України. Масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування - це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування. Правова інформація - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення та боротьбу з ними і їх профілактику тощо. Інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Інформація довідково-енциклопедичного характеру - це систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище. Соціологічна інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.

Литература:1.  Василенко В.О. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посібн. для студ. вищих  закл. освіти. – К.: ЦУЛ, 2003. – 419 с. 2.  Власюк О.С. Можливості застосування аналітичного планування для обґрунтування та підготовки рішень на вищих рівнях управління: Монографія. – К.: Либідь, 2005. – 72 с. 3.  Єршова О.Л. Моделі, методи та засоби інформаційної технології прийняття управлінських рішень в соціально-економічних системах. – К.: Либідь, 2000. –21 с. 4.  Клементьева Е.Е. Информатизация систем управления и принятия решений в бизнесе: соц. и методол. аспекты. – М.: Дело, 2004. – 36 с. 5.  Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 224 с. 6.  Лісовець В.Т., Монке С.Ю. Мистецтво прийняття управлінських рішень: навч. посібник. – У.: Уманська державна аграрна академія,  2001. – 76 с. 7.  Сопільник О.В. Технологія прийняття управлінських рішень: навч. посібник / Дніпропетр. Нац. ун-т. Ін-т. довуз. підгот. та  післядип. освіти. – Д.: РВВДНУ, 2002. – 108 с. 8.         Чумаченко Н.Г. Информация и принятие решений. – К.: Основа, 2001. – 63 с.