Удосконалення фізичних якостей під час тренувань майбутніх волейболістів

Содержание:ВСТУП           3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ 6 1.1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ  6 1.2. МЕТОДИКИ КОНТРОЛЮ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ   8 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕТОДИК УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ПІД ЧАС ТРЕНУВАНЬ МАЙБУТНІХ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ    12 2.1. УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ПІД ЧАС ТРЕНУВАНЬ МАЙБУТНІХ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ            12 2.2. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ТЕХНІКИ ГРИ У ВОЛЕЙБОЛ ПІД ЧАС ТРЕНУВАНЬ МАЙБУТНІХ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ    14 РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ГРАВЦІВ РІЗНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ У ВОЛЕЙБОЛІ ТА ІНШИХ ВИДАХ СПОРТИВНИХ ІГОР           17 ВИСНОВКИ  22 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    23

Вступление:Актуальність теми. Сучасний спорт вищих досягнень з кожним роком, з кожним олімпійським циклом пред’являє до спортсменів все більш жорсткі вимоги (Платонов В.М., Булатова М.М., 1997). До загальних проблем, які стосуються всіх спортивних ігор, відноситься зростаюча складність техніко-тактичної майстерності гравців, що вимагає підвищення рівня розвитку фізичних можливостей спортсменів. Успішність підготовки спортсменів у сучасних умовах залежить від ефективності методів організації, управління та контролю, раціонального застосування сучасних технологій у тренувальному процесі, урахування індивідуальних, вікових, морфофункціональних особливостей, а також біомеханічних характеристик рухових дій (Матвеєв Л.П., 1999; Лапутін А.М., 1999; Ровний А.С., 2001; Волков Л.В., 2002; Сергієнко Л.П., 2004). Успіхи сучасного волейболу багато в чому обумовлені динамічним розвитком теорії і методики цього виду спорту. Як свідчать фахівці Маслов В.М. (1990), Желєзняк Ю.Д. (1991), Філін В.П. (1997), Єрмаков С.С. (1999), Носко М.О. (2003), Максименко Г.М. (2004), Грінченко І.Б. (2004) та інші, рівень майстерності волейболістів сьогодні визначається характером реалізації основних найважливіших складових такого багатогранного педагогічного процесу, яким є спортивне тренування. Незважаючи на значні успіхи теорії і методики волейболу, у теперішній час ще далеко не вичерпані всі можливі резерви підготовки волейболістів високої кваліфікації. Одним із таких резервів є удосконалення методики фізичної та технічної підготовки спортсменів. У цій області, на жаль, усе ще залишається ряд невирішених проблем. До них, зокрема, можна віднести такі проблеми, як розробка і моделювання раціональних варіантів техніки, підвищення ефективності засобів і методів технічної підготовки та деякі інші. Однак, найважливішою у підвищенні якості навчально-тренувального процесу в цій сфері є проблема удосконалення спеціальної фізичної підготовки волейболістів. У доступних для нас літературних джерелах ми не знайшли даних з вирішення цієї проблеми. З огляду на викладене, варто думати, що розробка даного напрямку досліджень є актуальною проблемою сучасної теорії і методики волейболу. Розвиток цієї області знань відкриває нові перспективи в практичному плані підготовки волейболістів. Мета дослідження – експериментально обґрунтувати методику передзмагальної фізичної підготовки щодо удосконалення фізичних якостей під час тренувань майбутніх волейболістів. .Завдання дослідження: 1. Вивчити особливості параметрів моторики, які визначають специфіку рухової діяльності, волейболістів високої кваліфікації взагалі та гравців різного ігрового амплуа зокрема. 2. Дослідити показники техніко-тактичних дій та їх реалізаційну ефективність в умовах змагальної діяльності волейболістів. 3. Дослідити вплив та довести ефективність методики застосування фізичних вправ, які моделюють умови гіпергравітаційного навантаження, на стан підготовленості волейболістів. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес волейболістів в передзмагальний період їх підготовки. Предмет дослідження – методика застосування засобів, спрямованих на удосконалення фізичних якостей майбутніх волейболістів. Методи дослідження. У дослідженні використовувались загально-педагогічні методи теоретичного й експериментального дослідження‚ а саме: аналіз науково-методичної літератури‚ педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, біомеханічні методи вимірювання із застосуванням сучасних технологій вимірювань, обробка отриманих результатів за допомогою ЕОМ. Практичне значення одержаних результатів роботи визначається впровадженням методики, в якій використовуються вправи, що моделюють гіпергравітаційне навантаження в тренувальному процесі волейболістів, сутність якої полягає у використанні спеціальних вантажів, розташованих на тілі спортсменів, які не змінюють природну геометрію мас тіла спортсменів при виконанні рухових дій; розробці нових, більш ефективних педагогічних рекомендацій в галузі теорії та методики спеціальної силової підготовки волейболістів; у розробці та впроваджені в практику підготовки волейболістів високої кваліфікації об’єктивних методів педагогічного контролю за спеціальною фізичною підготовкою спортсменів, які значно підвищують якість та інтенсифікують процес удосконалення майстерності волейболістів. Результати. Для отримання інформації про стан фізичної підготовленості фахівці 6, 16, 19 рекомендують визначати рівень розвитку силових, швидкісно-силових, швидкісних та координаційних якостей, гнучкості і витривалості, а також якість відновних процесів після стандартного фізичного навантаження. При цьому, програма педагогічного контролю повинна включати такі тести загальної та спеціальної підготовленості, які логічно вписуються в контекст фізичної підготовки спортсменів і за мінімальною кількістю тестових завдань дають якомога більше інформації

Выводы:1. В ході експериментальних досліджень встановлено показники фізичних якостей в структурі фізичної підготовленості волейболістів. 2. Визначено, що паралельно із зростанням спортивної майстерності – від ІІІ розряду до майстра спорту – достовірно (Р<0,05; Р<0,01) підвищуються показники фізичних якостей волейболістів. 3. За результатами порівнювального аналізу встановили, що найбільш високий рівень розвитку швидкісно-силових здібностей мають волейболісти та баскетболісти. Таке випередження носить достовірний (Р<0,05; Р<0,01) характер та зафіксовано практично на всіх ступенях кваліфікації. Найнижчі показники у більшості тестів зареєстровано у гравців, які спеціалізуються з гандболу. Проведений аналіз науково-методичної літератури та практичного досвіду дозволяє сформулювати наступні висновки: 1.  В спеціальній літературі відсутня узгоджена думка щодо контролю за станом фізичної підготовленості волейболістів. 2.  Для отримання об’єктивної інформації про стан фізичної підготовленості волейболістів необхідно розробити комплексну програму контролю рівня розвитку загальних та спеціальних фізичних якостей. 3.  Тестові завдання повинні логічно вписуватись у структуру тренувального процесу. 4.  Програма контролю за рівнем фізичної  підготовленості повинна відповідати вимогам принципу „міні-макс” (максимум інформації при мінімальній кількості тестових вправ).  

Литература:1.  Айриянц А.Г. Волейбол: Учебник для физ. ин-тов. Изд. 2-е. – М.: Физкультура и спорт, 1976. -230 с. 2.  Базильчук О.В., Линець М. М. Система диференційованої фізичної підготовки кваліфікованих гандболісток: Методичні рекомендації для тренерів з гандболу. – Хмальницьк: ХДУ, 2004. – 59 с. 3.  Беляев Н.А. Экспериментальные исследования специальной выносливости волейболистов: Автореф. дисс. ... канд. пед. наук. – М.. –  1975. – 17 с. 4.  Бондаревский Е. Я., Нариманов Б.А. Структура, методы оценки, уровни развития и пути совершенствования равновесия у спортсменов: Учебн. пособие для студ. инст-тов физич. культуры. – М. –  1981. – 56 с. 5.  Галіздра А.А. Основи спортивного тренування: Структура спеціальної фізичної підготовки волейболістів/ А.А. Галіздра //Теорія та методика фізичного виховання. -2008. -№ 11. - С. 7-9. 6.  Голуб В. П. Контроль і нормування тренувальних навантажень на предзмагальному етапі підготовки кваліфікованих волейболістів: Автореф. дис. … канд. пед. наук. – К. –  1993. – 19 с. 7.  Демчишин А. А., Пилипчук Б. С. Підготовка волейболістів. – К.: Здоров’я, 1979. – 104 с. 8.  Железняк Ю. Д.,  Шипулин Г. Я., Сердюков О. Э. Тенденции развития классического волейбола на современном этапе // Теория и практика физической культуры. – 2004. - № 4. – С. 30-33. 9.  Запорожанов В.А. Контроль в спортивной тренировке. – К.: Здоровье, 1988. – 186 с. 10.           Запорожанов В.А., Платонов В.Н. Управление тренировочным процессом высококвалифицированных спортсменов. — К.: Здоров’я, 1985. — 192 с. 11.           Зациорский В.М. Основы спортивной метрологии. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 152 с. 12.           Келлер В.С., Платонов В.М. Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів. — Львів: Українська спортивна асоціація, 1993. — 270 с. 13.           Ковцун В. І. Розвиток та контроль спеціальної витривалості у юних волейболістів: Автореф. дис. ... канд. наук з фізичного виховання і спорту. – Львів. –  2001. – 19с. 14.           Костюкевич В.М. Управление тренировочным процессом футболистов в годичном цикле подготовки. – Винница: Планер, 2006. – 683 с. 15.           Кудряшов Е. В. Контроль за уровнем развития быстроты и скоростно-силовых качеств у волейболисток различной квалификации //Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб науч. тр. /Под ред.. Ермакова С.С. – Харьков, 2002. - №5. – С. 27 – 31. 16.           Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. – Львів: “Штабар”, 1997. – 207 с. 17.           Максименко И.Г. Основы отбора, обучения и тренировки футболистов. — Луганск: Знание, 2002. — 424 с. 18.           Максименко И.Г., Папаика В.А.. Оптимизация процесса подготовки футболистов. – Луганск: Альма-матер, 2003. – 352 с. 19.           Максименко І.Г. Дослідження параметрів змагальної діяльності футболістів і футболісток різної кваліфікації та їх порівнювальний аналіз // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. — №12. — С. 112-115. 20.           Матвеев Л. П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов. – К.: Олимпийская литература. – 1999. – 317 с. 21.           Морван Д. Методика развития скоростно-силовых способностей квалифи- цированных волейболистов: Автореф. дисс. ... на канд.. пед. наук. – К. –  1993. – 19с. 22.           Офіційні волейбольні правила: нове видання 2001-2004 / В надзаг. Міжнародна федерація волейболу. – К. – 2001. – 77 с. 23.           Платонов В. М. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте: Общая теория и её практическое продолжение. – К.: Олимпийская литература, 2004. – 808 с. 24.           Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена: Навч. посібник. — К.: Олімпійська література, 1995. — 320 с. 25.           Розвиток та контроль спеціальної витривалості у юних волейболістів: Автореф. дис... канд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.01 / В.І. Ковцун / Львів. держ. ін-т фіз. культури. — Л., 2001. — 19 с. — укp. 26.           Севастьянов Ю.В., Подколзин Ю.А., Максименко И.Г. Теоретико-методические основы системы підготовки спортсменов в легкой атлетике и спортивных играх. — Луганск: Знание, 2002. — 496 с. 27.           Сергієнко Л. П. Тестування рухових здібностей школярів: Навч. посіб. – К.: Олімпійська література, 2001. – 440 с. 28.           Структура фізичної підготовленості і розвиток фізичних якостей, які визначають рівень спортивних результатів юних волейболістів: Автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.01 / Р.Я. Проходовський / Держ. НДІ фіз. культури і спорту. — К., 2002. — 16 с. — укp. 29.           Тесты в спортивной практике/ Бубэ Х., Фэк Г., Штюблер Х., Трогш Ф./ Пер. С нем. – М.: Физкультура и спорт, 1968. – 239 с. 30.       Филин В.П., Семенов В.Г., Алабин В.Г. Современные методы исследования в спорте. – Харьков: Основа, 1994. – 132 с.