Поняття, класифікація та характерні риси правовідносин

Содержание:Вступ                                                                                                                           3 Розділ І. Загальна характеристика правовідносин                                                   5 1.1.Поняття  та ознаки правовідносин                                                                     5 1.2.Види правовідносин                                                                                            9 Розділ ІІ. Склад (структура) правовідносин та передумови їх виникнення          12 2.1. Поняття структури правовідносин та її елементи                                            12 2.2. Виникнення правовідносин та їх взаємозв’язок з нормами права                 25 Висновок                                                                                                                     30 Список використаних джерел        31

Вступление:Актуальність теми. Право регулює суспільні стосунки, внаслідок чого вони набувають правової форми, тобто стають правовими стосунками. Право виступає потужним організуючим чинником, вносить особливу визначеність і стійкість до відповідної сфери суспільного і державного життя. Категорія «правовідношення» дозволяє з'ясувати, яким чином право впливає на поведінку людей. В рамках правовідносин життєдіяльності суспільства набуває цивілізований, стабільний і передбачений характер. Розгляд правовідносин є актуальною темою всіх часів, так як суспільство еволюціонує та розвивається, та багато науковців вивчають правовідносини як форму суспільних відносин. Правове відношення — це те, що виникає на основі норм права, учасники якого мають суб'єктивні права і юридичні обов'язки, забезпечені державою. Це центральна ланка механізму правового регулювання, головний канал реалізації права. Доцільність вивчення  проблем правовідносин в сфері суспільних відносин визначається тим, що правовідносини займають провідне місце в механізмі вивчення науки теорії права. Мета роботи: проаналізувати загальнотеоретичні питання правовідносин в теорії права та визначити основні передумови виникнення таких правовідносин. Відповідно до поставленої мети були сформульовані наступні завдання: -          визначити поняття правовідносин; -          характеризувати основні ознаки правовідносин; -          проаналізувати види правовідносин; -          визначити структуру правовідносин; -          проаналізувати об’єкти, суб’єкти та зміст правовідносин; -          визначити передумови виникнення правовідносин; -          проаналізувати взаємозв’язок з нормами права. Об’єктом роботи є визначення поняття та класифікації правовідносин. Предметом є теоретико - правові основи та інші аспекти аналізу та систематизації правовідносин в сучасній теорії права. Використані методи. Методи обрано з огляду на поставлену мету та завдання роботи, її об’єкт і предмет. Використані такі, зокрема методи: діалектичний, порівняльно-правовий і догматичний, системний і функціональний методи.

Выводы:Розглянувши дану тему можна зробити висновок, що правові відносини – це врегульовані норми права суспільні відносини, учасники яких є носіями суб’єктивних прав і обов’язків. Поряд з джерелами права та правосвідомістю вони є однією з форм зовнішнього буття правової норми. Це такі суспільні відносини, що виникають між двома і більше суб’єктами на підставі різних форм права (звичаєвого, природного, державного, прецедентного, договірного), які є суб’єктами права, мають правосуб’єктність (правоздатність і дієздатність) з приводу задоволення своїх матеріальних і духовних потреб і інтересів і між якими існує правовий зв’язок у формі суб’єктивних прав, свобод і обов’язків, які підтримуються, охороняються і не суперечать принципам права, правової держави і громадянського суспільства; Також в роботі проаналізовані основні види правовідносин, та наведено структуру правовідносин, до складу якої входить суб’єкт, об’єкт правовідносин та їх зміст, де: Суб’єкт правовідносин – це всі ті особи, які беруть участь в правовідносинах. Кожен суб’єкт має свої правосуб’єктність, яка в свою чергу складається з правоздатності та дієздатності. Об’єкт правовідносин – це все те, з приводу чого суб’єкти вступають в правовідносини Зміст - це суб’єктивні права, обов’язки, повноваження, відповідальність суб’єктів правовідносин, а також структура змісту - спосіб взаємозв’язку, що виникає на підставі суб’єктивних прав, обов’язків, повноважень, відповідальності. Отже, узагальнюючи, можна зробити висновок, що правовідносини є дуже важливим інститутом права, їх структура та класифікація потребує постійного аналізу та вивчення для задоволення всіх потреб існуючого світу.

Литература:1.         Актуальні проблеми юридичної науки: зб. тез Міжнар. наук. конф. "Шості осінні юридичні читання", м. Хмельницький, 26-27 жовтня 2007 р.:у 3 ч. / Хмельницький ун-т управління та права. — Хмельницький: Видавництво Хмельницького ун-ту упр. та права, 2007. - Ч. 1: Теорія та історія держави і права. - 289с. 2.         Васильєв А. С., Борщевський І. В., Іванов В. В., Канзафарова І. С., Притченко Р. С., Труба В. І. Теорія права і держави: підручник. — Х. : Одіссей, 2007. — 447с. 3.         Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права: Навч. посібник. — К.: Знання, 2008. – 333с. 4.         Гусарєв С.Д., Олійник А.Ю., Слюсаренко О.Л. Теорія права і держави: навч. посібник / Київський національний ун-т внутрішніх справ. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. – 270с. 5.         Зайчук О. В., Заєць А. П., Журавський В. С., Копиленко О. Л., Оніщенко Н. М. Теорія держави і права. Академічний курс: підручник / О.В. Зайчук (ред.), Н.М. Оніщенко (ред.). — 2-ге вид., переробл. і доп. — К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688c. 6.         Калюжний Р.А., Тимченко С.М., Пархоменко Н.М., Легуша С.М. Загальна теорія держави і права: навч. посіб. – К.: Видавець Паливода А.В., 2007. – 296с. 7.         Карпунов В.М. Теорія держави і права: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Луганська академія внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – 2.вид. – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2005. – 208 с. 8.         Кикоть Г.В. Юридичні факти в системі правовідносин: дис. канд. юрид. наук: 12.00.01 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К.: 2006. – 210 с. 9.         Колодій А. М., Копєйчиков В. В., Лисенков С. Л., Пастухов В. П., Тихомиров О. Д. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова / В.В. Копєйчиков (ред.). — Стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 318с. 10.       Лемак В.В. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / Ужгородський національний ун-т. Юридичний факультет. – Ужгород: ПП "Медіум", 2003. – 251с. 11.       Лисенков С. Л., Колодій А. М., Тихомиров О. Д., Ковальський В. С. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков (ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2005. – 448с. 12.       Осауленко О. І. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. для студ. ВНЗ / Київський національний ун-т внутрішніх справ. – К.: Істина, 2007. – 336с. 13.       Сидоренко М.Й. Теорія держави і права. Курс лекцій: Навч. посібник для студ. ВНЗ / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". – К.: Університет "Україна", 2006. – 197с. 14.       Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник для студ. вищ. навч. закладів / Національний ун-т внутрішніх справ. - 2-ге вид. – Х.: Консум, 2005. — 656с. 15.       Теліпко В.Е. Універсальна теорія держави і права: підручник. — К.: Біноватор, 2007. — 512с. 16.       Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навч. посіб. / Юридичний ін-т Тернопільської академії народного господарства / Микола Володимирович Кравчук (авт.-упоряд.). — 3. вид., змінене й доп. — Т.: Карт-бланш, 2002. — 247с. 17.       Федоренко Г.О. Теорія держави і права: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана — К.: КНЕУ, 2006. — 232с. 18.       Цвік М. В., Ткаченко В. Д., Богачова Л. Л., Петришин О. В., Олейников С. М. Загальна теорія держави і права: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів освіти / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / М.В. Цвік (ред.). — Х. : Право, 2002. — 432с.