Порівняльна характеристика ортодоксального та реформістського іудаїзму

Содержание:Вступ                                                                                                                           3 1. Іудаїзм та його течії                                                                                                 5 1.1. Ортодоксальний іудаїзм                                                                                      5 1.2. Реформістський іудаїзм                                                                                        10 1.3. Консервативний та реконструктивістський іудаїзм                                         12 2. Порівняльна характеристика різних течій іудаїзму                                              14 2.1. Іудаїзм: напрямки і ставлення до джерел віровчення                                       14 2.2. Відмінності між течіями юдаїзму                                                                        22 Висновок                                                                                                                     25 Список використаної літератури    27

Вступление:Актуальність теми дослідження зумовлюється наступними чинниками. На сучасному етапі історії України відбуваються кардинальні, часто суперечливі за своїм змістом, зміни, які супроводжуються виникненням економічних, політичних, соціальних, духовних проблем. Без їх розв'язання українське суспільство не може рухатися до побудови правової демократичної держави, необхідними атрибутами якої є національний розквіт і гуманізм, демократія і економічне процвітання, відродження культури, моралі та особистості. Серед багатьох факторів національно-духовного відновлення особливе місце займає релігійний. Україна завжди була і є багатоконфесійною країною, а її народ, незважаючи на довгі роки ідеологічної індоктринації, зберіг притаманну йому духовність, толерантність та великий релігійний потенціал. Однією з найдавніших етнонаціональних релігій є іудаїзм, якому належить особливе місце в історії релігії та світової культури. Іудаїзм – це перша й найдавніша монотеїстична релігійна система. Про іудаїзм написано багато. Ця релігія зі всіма її догматами та обрядами, багатими історико-культурними традиціями, що зафіксовані у священних писаннях, фундаментально досліджувалась багатьма спеціалістами. За століття кожна значна релігія розвиває у собі велику кількість різноманітних течій. Іслам містить у собі кілька конкуруючих течій, християнство поділено на сотні конфесій. Сучасний іудаїзм також не є однорідним. У даному рефераті я намагаюсь описати іудаїзм як однорідну релігійну систему, не акцентуючи увагу на різні течії іудаїзму. Враховуючи, що окрім 14,8 млн. іудеїв  у світі проживає щонайменше 1750 млн. віруючих, релігія яких тісно пов’язана з іудаїзмом, легко зрозуміти, що вивчення іудаїзму є обов’язковим для розуміння феномену світових релігій. Іудаїзм — одна з найдавніших етнонаціональних релігій, яка започатковує ідею єдиного Бога-творця й володаря Всесвіту; поширена здебільшого серед євреїв. Назва цієї релігії виникла в VI ст. до н. е. в середовищі грекомовних євреїв («елліністів») з метою відокремлення власне еллінізму від єврейського релігійного способу мислення11. У деяких джерелах можна знайти критику раннього іудаїзму за багатобожжя, ідолопоклонство та примітивізм. Проте немає ніяких достовірних даних, які б підтверджували таку позицію. Насправді вже ранні книги Старого Завіту свідчать про розвинуте етичне єдинобожжя, яке не має собі подібних серед вірувань давнього світу. Метою курсової роботи є здійснити порівняльну характеристику ортодоксального та реформістського іудаїзму. Метою роботи зумовлено завдання дослідження: - дослідити іудаїзм як одну з релігій; - вивчити ортодоксальну течію іудаїзму; - розглянути реформістську течію іудаїзму; - проаналізувати відмінності між течіями іудаїзму; - розкрити напрямки і становлення джерел віровчення. Об’єктом дослідження є течії іудаїзму. Предметом дослідження є іудаїзм, як одна з найвідоміших національних релігій. Методи дослідження. При виконанні даного дослідження було використано метод історизму та аналітичний метод. Науковою базою дослідження були роботи провідних ідеологів та дослідників юдаїзму, таких як А.Гейгер, А.Руппін, Г.Прайз  та інші Структура роботи. Курсова робота містить вступ, два логічно пов’язані розділи, висновок та список використаної літератури.

Выводы:У результаті проведеного нами дослідження можна зробити наступні висновки. Серед ряду релігійних напрямків, які історично вписані в розвиток духовної культури України, є іудаїзм. Іудаїзм - це одна із етно-державних монотеїстичних релігій, що виражає комплексну релігійну і етичну сутність, спосіб життя і ціннісні орієнтири, які реалізують себе у сталих моделях поведінки, соціального порядку і культури. Ця релігія і Україна пов'язані впродовж багатьох століть. До ІХ-Х ст. належать згадки про єврейських купців, які відвідували слов'янські землі. Відомим є факт присутності при дворі князя Володимира Великого послідовників іудаїзму. Помітні позиції займали євреї і в Галицько-Волинському князівстві. Єврейські громади досить активно розвивалися аж до XVII ст. Рубіж XVII-XVIII ст.- це період трагедії українського єврейства. Релігійне життя євреїв України відбувається на тлі різноманітних обмежень, гонінь з боку християнського духовенства і звинувачень у використанні крові християн у ритуальних цілях. Після 1917 року розпочинається відродження національно-культурного і релігійного життя євреїв. На даний час іудаїзм посів чільне місце у релігійній системі сучасної Української держави. У XIX ст. розпочалася модернізація іудаїзму з метою кращого пристосування до тогочасних соціально-економічних і політичних умов. Це призвело до утворення чотирьох різновидів іудаїзму: ортодоксального, реформованого, консервативного і ре конструктивістського. Ортодоксальний іудаїзм мало змінився за останні двадцять століть. Його послідовники навіть у найдрібніших деталях дотримуються правил, передбачених Талмудом, святкують Суботу, обмежуються кошерною їжею (з якої виключено певні м'ясні страви) тощо. Однією з головних причин такої незмінності є те, що євреї, зазнаючи протягом історії переслідувань і жорстоких гонінь у багатьох країнах, постійно були змушені виокремлюватися, замикатися і прагнути до самодостатності в житті та релігії. Реформістський іудаїзм виник в Америці. У ньому менше значення надається положенням і приписам Талмуду. Синагоги реформістів, як правило, називаються храмами, а святкування Суботи вони перенесли на неділю. Вчення реформістів передбачає майбутнє пришестя Месії й тілесне воскресіння. Вся їхня релігійна система побудована на фундаменті суворого єдинобожжя. Консервативна течія займає серединне положення між ортодоксальною й ліберальною. Іудаїсти-консерватори відзначають свята і дотримуються основних традицій, намагаються зберегти незмінною сутність національної культури і релігії. У той же час вони в сучасному стилі, але обережно інтерпретують Закон Мойсея, пробують краще пов'язати його із сучасною культурою, філософією. Іудеї-консерватори — це, як правило, освічені люди, які відіграють значну роль в інтелектуально розвинених прошарках суспільства. Реконструктивіський іудаїзм знаходить своє вираження в пошуках спільних рис із християнством

Литература:1.         Бейзер М. Наше наследство: Синагоги СНГ в прошлом и настоящем. _М.: Мостьі культури, 2002 2.         Вихнович В. Иудиаизм. – М., 2006. 3.         Гитик М.-М. Знайомтесь єврейство. - М.: Иерусалим, 4.         Історія релігії в Україні. — К., 1999. 5.         Калінін Ю.А., Харьковщенко Е.А.Релігієзнавство. – К., 2005, с. 42-77. 6.         Кармель Арье. Иудаизм – еврейский образ жизни. Иерусалим: 1994. 7.         Лубський В.І.Релігієзнавство. К., 2007, с.179-201. 8.         Малерб М. Религии человечества. — М. — СПб., 1997. 9.         Мень А. История религии: В 7-ми т. — М., 1991—1992. 10.       Пилкингтон С.М. Иудаизм - М.: Фаир-Пресс, 2002. 11.       Угринович Д.М. Введение в религиеведение: – М., 1985. 12.       Черній А.М. Релігієзнавство: Посібник. – Київ: Академвидав, 2003. – 352 с. 13.       Ястребов Г. Введение в иудаизм: учебное пособие. – М., 2005.