Грошово - кредитна політика в перехідній економіці України

Содержание:ВСТУП 3 1. Становлення грошової системи України 6 2. Теоретико-методичні підходи до формування грошово-кредитної політики в перехідній економіці України 12 3. Механізм реалізації грошово-кредитної політики 15 4. Походження та суть кредиту 25 5. Напрямки вдосконалення грошово-кредитної політики в Україні 36 ВИСНОВКИ 44 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Проблема становлення української національної системи грошово-кредитних відносин є основоположною у сфері економічного реформування держави, їх роль на сучасному етапі зростає, оскільки відбувається зростання фінансового сектора, до змін якого особливо чутливими є перехідні економіки. Актуальність теми визначається необхідністю застосування в Україні комплексного підходу до розвитку економіки загалом та фінансово-грошової сфери зокрема, який потребує глибокого розуміння відповідних економічних процесів і визначення ролі державного управління в нових умовах розвитку економіки. На сучасному етапі становлення України та її інтеграції до європейського співтовариства важливим стає впровадження стандартів існуючої демократичної системи та формування відповідних механізмів державного управління. Велика кількість різноманітних теоретичних підходів до визначення суті грошей та грошово-кредитних відносин, а отже, вибору і використання грошово-кредитних важелів державного управління розвитком економіки потребує їх системного аналізу, синтезу та порівняння. Актуальність розгляду особливостей грошово-кредитної політики України зумовлена важливістю утримання та примноження досягнень фінансової стабілізації та посилення ролі державної грошово-кредитної політики в реалізації стратегії економічного зростання України. Досвід багатьох країн світу доводить, що ефективне поєднання різних інструментів державного регулювання грошово-кредитної сфери дає змогу вирішити проблему тимчасової нестачі ліквідності фінансових посередників, запобігаючи при цьому її переростанню в кризу платоспроможності, а також ефективно використовувати можливості для зростання та розвитку економіки як єдиного цілого. Окремі правові аспекти організації та функціонування грошової системи СРСР, а пізніше України і Російської Федерації досліджувались у роботах М.М. Агаркова, Є.О. Алісова, А.Б. Альтшулера, В.А. Бєлова, О.Г. Братка, Л.В. Бричко, О.Ю. Вікуліна, Л.К. Воронової, Я.А. Гейвандова, Л.Г. Єфимової, Б.М. Іванова, М.В. Карасьової, В.П. Корякова, В.Л. Кротюка, В.Ф. Кузьміна, Я.А. Куника, Л.А. Лунца, М.С. Матрохіна, Л.О. Новосьолової, О.М. Олейник, П.С. Пацурківського, О.П. Подцерковного, Ю.А. Ровинського, А.О. Селіванова, Г.А. Тосуняна, О.І. Худякова та ін. Значний вплив на опрацювання теоретичних положень дисертаційного дослідження мали класичні роботи Ф. Бендиксена, Р.Дж. Гоутрі, Дж.М. Кейнса, Д. Львова, К. Менгера, О. Миклашевського, Дж.С. Мілля, Ф. Нітті, І. Озерова, Д. Рікардо, А. Сміта, І. Тарасова, Л. Ходського, Л. Яснопольського. Детальна розробка теоретичних положень грошового обороту і грошової системи проведена у дослідженнях учених-економістів. Це зумовило необхідність аналізу наукових праць І.П. Айзенберга, З.В. Атласа, Р. Барра, А.С. Гальчинського, Г.А. Козлова, Я.А. Кронрода, М.А. Портного, М.І. Савлука, В. Сміт, І.А. Трахтенберга, В.М. Федоренка, Ф. Хайєка, Л. Харріса, Н.М. Шабанової, Г.А. Шварца, Ю.Є. Шенгера, В.А. Ющенка та ін. Мета і завдання дослідження. Метою курсового дослідження є поглиблений аналіз моделі грошово-кредитної системи України як організаційно-правової форми грошового обороту на території країни, характеристика її становлення, формування, механізмів реалізації, а також обґрунтування шляхів її удосконалення. Відповідно до зазначеної мети були поставлені наступні завдання: - розглянути становлення грошової системи України; - висвітлити теоретико-методичні підходи до формування грошово-кредитної політики в перехідній економіці України; - проаналізувати механізм реалізації грошово-кредитної політики; - дослідити походження та суть кредиту; - обґрунтувати напрямки вдосконалення грошово-кредитної політики в Україні. Об’єктом дослідження є грошово-кредитна політика України як організаційно-правова форма грошового обороту. Предмет дослідження становлять теоретичні й методологічні проблеми реалізації грошово-кредитної політики України. Методологічну основу курсової роботи складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання соціально-економічних процесів. Основним серед них виступає загальнонауковий діалектичний метод. З урахуванням специфіки порушеної теми було використано спеціальні методи наукового пізнання: метод системного аналізу, системно-структурний, порівняння та узагальнення. Теоретичною основою курсової роботи є праці вчених із загальної теорії держави і права, державного управління, адміністративного, фінансового, банківського й цивільного права, економічної теорії, галузевих економічних наук, загальної теорії систем. Емпіричну базу курсової роботи складають Конституція України, закони України, укази Президента України, нормативні акти Верховної Ради й Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, законодавчі акти іноземних держав, статистичні матеріали. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що курсова робота є системним дослідженням регулювання грошово-кредитної системи України. Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, п’яти пунктів плану, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.

Выводы:Таким чином, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Політика у сфері грошового обігу та кредиту має велике значення для кожної країни, оскільки шляхом регулювання пропозиції грошей вона спрямована на забезпечення ефективного функціонування економіки і її ключовими цілями є цінова стабільність, стабільність обмінного курсу, зростання економіки, забезпечення зайнятості, збалансування платіжного балансу, зростання добробуту населення тощо. Грошово-кредитна політика є основною складовою системи загальнодержавної економічної політики, її роль у розвитку економічних процесів дуже важлива. Гро­шово-кредитна політика базується на прогнозній економічній та фіскальній політиці. На підставі прогнозних макроекономічних показників, Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний період Національний банк України розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на відповідний рік. Грошово-кредитна політика в Україні в різні періоди розвитку її економіки здійснювалась адекватно до тих процесів, які відбувалися в сферах макроекономіки, фіскальної і структурної реформ. Вона сприяла економічному зростанню, зупиненню галопуючої інфляції, а також спрямовувалася на забезпечення стабільності національної валюти. В Україні головним суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки - Міністерство фінансів, міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Значну роль кредит відіграє у розвитку різних галузей економіки України. Одна з провідних позицій у зміцненні кредитних відносин належить комерційним банкам. Комерційні банки значну частину кредитних ресурсів вкладають у сферу матеріального виробництва, тим самим кредит сприяє оздоровленню багатьох галузей господарського виробництва. Проте і теоретики і практики відмічають недостатній рівень правового регулювання діяльності комерційних банків у сфері кредитних відносин. У своїх проявах кредит розмаїтий, тому в теорії і на практиці розрізняють цілий ряд форм і видів кредиту, їм властиві свої особливості. З розвитком людського суспільства чільне місце займає та чи інша форма або навіть вид кредиту. Але на будь-якому етапі розвитку людства кредит відіграє досить важливу роль. У перші роки існування України як незалежної держави кредитні відносини в ній розвивались суперечливо і поки що не відповідають суспільним потребам. Тому його реформування є необхідного умовою подальшого розвитку системи кредитування в Україні. На мою думку, постійне підвищення ефективності державної грошово-кредитної політики є запорукою поглиблення економічних реформ у перехідній економіці. Підвищення ефективності державного регулювання грошової пропозиції дає змогу стабілізувати економіку, забезпечити економічне зростання, подолати інфляцію та безробіття. Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що грошово-кредитна політика була і залишається визначальним каналом економічного регулювання, що обумовлює необхідність її модернізації для сприяння активізації економічного розвитку України та забезпечення максимального рівня фінансової стабільності держави. Особливої актуальності вона набуває із врахуванням того, що за відсутності стабілізаційної політики існуючий інфляційний потенціал, який нині вдається стерилізувати, може досягти надмірної величини і перевищити критичну масу, а це неодмінно призведе до інфляційного сплеску і неминучої дестабілізації виробництва. У зв’язку з цим, перспективами подальших досліджень у даному напрямку є наукове обґрунтування та розробка принципів реалізації монетарної політики із врахуванням сучасного стану фінансово-економічних відносин, а також формування стратегії грошово-кредитної політики НБУ у контексті загальноекономічної політики держави.

Литература:1. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика. – Т.: Карт-бланш, 2002. – 278 с. 2. Гребеник Н. Особливості інструментів монетарної політики Національного банку України //Вісник Національного банку України. – 2002. – №6. – С. 2-4. 3. Гребенюк Н. Основні віхи у формуванні та проведенні грошово-кредитної (монетарної) політики в Україні // Вісник Національного банку України. – 2007. – №5. 4. Гриценко А., Кричевська Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики // Вісник Національного банку України. – 2006. – №7. 5. Гриценко А.А. Забезпечення макроекономічної стабільності: грошово-кредитна та валютно-курсова політика / Центральний банк в країнах з перехідною економікою: Національний банк України. - Доповіді на засіданні міжнародного круглого столу 3 грудня 2001 року ум. Києві. За редакцією Януша Ширмера. – К.: Альтер-прес. 2002. – С. 69-71. 6. Грищенко О. Гроші та грошово-кредитна політика. Навч. посібник. – К.: Основи, 1996. 7. Дзюблюк О.В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки. – К.: Поліграфкнига, 2000. – 512 с. 8. Дзюблюк О.В. Особливості застосування політики облікової ставки як інструмента управління грошово-кредитними відносинами // Банківська справа. – 2000. – №3. – С. 39-42. 9. Динаміка облікової ставки НБУ в 1992-2005 рр. // Вісник Національного банку України. – 2006. – №2. – С. 25. 10. Закон України "Про Національний банк України" № 679-ХІУ від 20.05.1999 р. (із змінами та доповненнями). 11. Козюк В.В. Сучасні центральні банки: середовище функціонування та монетарні рішення. – Тернопіль: Астон, 2001. – 300 с. 12. Костіна Н.І. Гроші та грошова політика. Навч. посібник для вищих закладів освіти. – К.: НІОС, 2001. 13. Лютий І.О. Грошово-кредитна політика в Умовах перехідної економіки. Монографія. – К.: АТІКА, 2000. 14. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, А. Стасишин, Г. Стеблій. – К.: Основи, 1999. – 963 с. 15. Оніщук М. Бюджетний процес і грошово-кредитна політика Національного банку України: економіко-правові нотатки // Голос України. – 2006. – 27 жовтня. 16. Романишин В.О., Уманців Ю.М. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 480 с. 17. Стельмах В.С, Єпіфанов А.О., Гребеник Н.І., Міщенко В.І. Грошово-кредитна політика. – К.: Знання, КОО, 2003. – 421 с. 18. Яременко О.Л. Особливості монетарних процесів в Україні в 2001-2003 роках / Монетарна політика в умовах економічного зростання: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 2004. 19. http://www.bank.gov.ua/ 20. www.ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Держкомстату. 21. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ – довгострокова стратегія розвитку України та пріоритети діяльності Уряду на 2006-2007 роки.