Рівновага ринку праці та теоретичні моделі безробіття

Содержание:ВСТУП 3 ПОНЯТТЯ РИНКУ ПРАЦІ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ ТА ЙОГО МЕЖІ 5 1.1. Утворення та еволюція ринку праці 5 1.2. Інфраструктура сучасного ринку праці 7 1.3. Функціонування сучасного ринку праці 10 АНАЛІЗ СТАНУ РИНКУ ПРАЦІ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ 17 СТАН, ДИНАМІКА ТА МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ НА ПРОЦЕСИ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ 26 3.1. Проблеми зайнятості та безробіття 26 3.2. Головні напрями реалізації державної політики зайнятості населення 32 3.3. Вплив держави на позитивні фактори регулювання ринку праці 40 ВИСНОВКИ 43 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46 ДОДАТКИ 48

Вступление:Актуальність теми дослідження. Перехід України до соціально орієнтованої ринкової економіки вимагає першочергового розв’язання проблем забезпечення продуктивної зайнятості населення і ефективного розвитку ринку праці. Це актуалізує перегляд підходів до формування державної політики зайнятості. Проблеми зайнятості і працевлаштування сьогодні в Україні є одними з найбільш актуальних. Очікуваної стабілізації на ринку праці не відбулося, зберігається тенденція зростання як офіційного, так і прихованого безробіття (одного з парадоксів вітчизняного ринку праці). Основні поняття й категорії, що відображають процеси, які відбуваються на ринку праці, недостатнє правове регулювання працевлаштування неоднозначно трактуються різними авторами. Найчастіше відсутня узгодженість у методології досліджень різних форм організаційно-правового регулювання руху робочої сили. Залишаються неопрацьованими деякі аспекти, що стосуються, зокрема, обмежень гнучкості й динамічності ринку праці, немає єдиного погляду на причини безробіття в країні. Недостатній рівень наукової розробки ряду теоретичних і практичних проблем дослідження ринку праці України та регулювання зайнятості визначили вибір теми дослідження, його мету й завдання. Мета і основні завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз ринку праці України, основних тенденцій сучасного функціонування ринку праці, виявлення основних закономірностей становлення ринку праці, проблематика системи оплати праці в Україні. Досягнення визначеної мети зумовило необхідність виконання наступних завдань дослідження: - розглянути поняття ринку праці та його межі; - охарактеризувати формування та сучасний стан ринку праці в Україні; - окреслити проблему регулювання оплати праці в Україні та обґрунтувати необхідність її реформування. Об'єктом дослідження виступає ринок праці України. Предметом дослідження є особливості, фактори розвитку та сучасні тенденції на ринку праці України. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань ринку праці України, оплати праці в Україні, зокрема, найбільш повно ці проблеми висвітлені у роботах Ананьєва А.І., Балацького Е.М., Батяєвої Т.Ф., Бородянського Е.І., Кузьміна В.С., Денисенка М.П., Гулика Л.С., Заславського І.Б., Коваля О.М. та ряду ін. У дослідженні використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити абстрактно-теоретичний, історичний, аналізу й синтезу, що були використанні при визначенні та узагальненні теоретико-методологічних та опрацювання практичних рекомендацій, методи порівняння та узагальнення. Інформаційну базу дослідження склали підручники, методичні посібники, навчальні допомоги, статистичні дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, періодичних виданнях. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; трьох розділів, у яких розкрито основні завдання роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Отже, регулювання ринку праці має бути органічно пов'язане з комплексом системних перетворень, які стимулюють економічне зростання. У зв'язку з цим виникає дві групи проблем: - перша – загальне пожвавлення економічної ситуації та інвестиційної активності капіталу, що сприятиме розвитку системи робочих місць і зростанню потреби в робочій силі; - друга – підвищення споживчого попиту населення через вдосконалення системи розподільчих відносин, збільшення можливостей для отримання додаткових доходів. Усі заходи державного регулювання ринку праці, зорієнтовані на вирішення перелічених проблем, можуть бути класифіковані за спрямованістю, характером, об'єктом впливу та джерелами фінансування. Проблеми на ринку праці, були недостатньо вирішеними й раніше, більшість з них у ході кризи, розриву господарських зв'язків, руйнування органів управління економікою ще більше загострилися. У даній роботі в загальному плані і досить ясно проводиться аналіз сучасного стану ринку праці України, основних тенденцій його розвитку, викладаються загальноекономічні поняття, дається аналіз попиту і пропозиції на ринку праці, що дозволяє побачити взаємовідносини головних сил, діючих на ринку праці, як працюють механізми формування поведінки на ринку праці. Провівши дослідження, можна сказати, що зміни в економіці України за останні роки вимагають критичного аналізу стану господарського механізму, особливо найбільш гострих моментів як соціальний захист незайнятого населення, критичний стан рівня зайнятості, особливо серед молоді. Підводячи підсумок, зазначимо, що саморозвиток і пристосування ринка праці до сучасної економічної ситуації створили в Україні досить суперечливий клубок соціально-трудових відносин. У ньому сполучені нерегламентована зайнятість, низька мотивація до праці і заробітна плата, перетворена в соціальну виплату, регрес в структурі зайнятості і погіршення якості робочої сили, текучість кадрів і приховане безробіття. А як результат сучасні і майбутні втрати у використанні трудового потенціалу за рахунок розриву, що збільшується, між соціально орієнтованою моделлю повної, продуктивної зайнятості, рівних стартових умов і життєвих шансів і фактичним станом ринку праці. У світі накопичений достатній досвід як подолати безробіття, який ми завжди можемо використати. Але деформування розвитку ринку праці не нормалізується без створення ефективних механізмів його регулювання, без справжнього державного пріоритету політики зайнятості. Розв'язання питань зайнятості, підвищення рівня життя і соціального захисту людей можливо тільки при умові виходу держави з економічної кризи. Воно пов'язане з фінансовою, кредитною, податковою політикою держави, цінами і іншими чинниками і вимагає негайного рішення. Завданням сучасного етапу в сфері регулювання зайнятості є перехід до активної політики на ринку праці. В основу має бути покладена модель управління, центральними елементами якої є основні регулятори ринкової організації праці: заробітна плата як ціна послуг праці, конкуренція на ринку праці, трудова мобільність, рівень безробіття. Саме за цими параметрами здійснюється, з одного боку, саморегулювання на ринку праці, а з іншого - відбувається втручання держави, яка реалізує координуючу, стимулюючу чи обмежуючу роль, у процес управління. Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп; підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу зайнятих, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.

Литература:1. Аналіз державної політики зайнятості в Україні / М.Кузьмин, Ю.Кузьмин, О.Купець. – К.: Міленіум, 2003. – 64 с. 2. Ананьев А.И. Новые программы занятости в условиях рыночной экономики // Вопросы экономики. – 2006. – № 5. – С. 28-29. 3. Балацкий Е.М. Украина: проблема безработицы // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – № 1. – С. 11. 4. Батяева Т.Ф. Безработица – украинский феномен // Человек и труд. – 2005. – № 11. – С. 8. 5. Бойчик I. М., Харiв М.С., Хончам М.I., Пiча Ю.В. Навч. посiбник. Економiка пiдприємства. – Х.: Каравела, 2006. – 293 с. 6. Бородянский Э.И., Кузьмин В.С. Реальный путь противодействия безработице // Человек и труд. – 2005. – № 9. – С. 22. 7. Волынский Г.П. К вопросу о безработице в переходный период // Вопросы экономики. – 2005. – № 4. – С. 8. 8. Державне регулювання ринку праці в Україні: досвід та проблеми / Денисенко М.П., Гулик Л.С. // Економіка та держава. – 2005. – №1. – С. 11. 9. Еременко В.К. Трудности и перспективы трудоустройства в Украине // Экономика Украины. – 2002. – №6. – С. 4. 10. Завельский М.Г. Экономика и социология труда. – М.: Дело, 1998. –345 с. 11. Закон України "Про зайнятість населення" (За станом на 12.04.05): Офіційне видання ВР України. – К.: Парламентське видавництво, 2005. – 30 с. 12. Заславский И.Б. Рынок труда // Вопросы экономики. – 2006. – № 9. – С. 4-5. 13. Карташева А.В., Кубишин Е.Н. Ситуация на рынке труда: направления развития // Экономист. – 2004. – №12. – С. 4-5. 14. Кашепов А.Л. Государственный фонд содействия занятости населения // Вопросы экономики. – 2005. – № 5. – С. 14. 15. Коваль О.М. Державне регулювання ринку праці в Україні // Управління сучасним містом. – 2004. – № 4-6 (2). – С.66-67. 16. Коваль О.М. Структура і функції державного регулювання управління ринком праці в Україні // Вісн. УАДУ. – 2001. – №4. – С. 244-245. 17. Краснов Ю. Стратегічні й оперативні заходи щодо державного регулювання зайнятості населення // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 2. – С. 24-25. 18. Кубишин Е.Н. Ситуация на рынке труда: направления развития // Экономист. – 2004. – №12. – С. 17. 19. Шаленко М., Сучасна тенденції розвитку ринку праці України // Економіки України. – 2006. – №9. – С. 14-15. 20. http://ukrstat.kmu.gov.ua – офіційний сайт Держкомстату України.