Ділова стратегія підприємства. Розробити основні положення ділової економічної стратегії підприємства

Содержание:Вступ                                                                                                                           3 Завдання 1. Ділова стратегія підприємства                                                              5 Розділ І. Основні теоретичні положення                                                                 5 Розділ ІІ Вибір даних                                                                                                  11 Розділ ІІІ Розрахунки параметричних індексів                                                         14 Розділ ІV Побудова радару конкурентоспроможності                                            18 Завдання 2                                                                                                                   21 Розробити основні положення ділової економічної стратегії підприємства.        21 Глобальна ціль стратегії підприємства.                                                                    22 SWOT – аналіз                                                                                                            23 Програма реалізації стратегії                                                                                      28 Висновки                                                                                                                     32 Список використаної літератури    35

Вступление:В умовах становлення та розвитку ринкової економіки в Україні зростає роль ефективності діяльності підприємства всіх форм власності як складової частини системи економічної інформації та управління. Управління підприємством потребує систематичної інформації про здійснення господарських процесів, їх характер та обсяг, про наявність матеріальних, трудових та фінансових ресурсів та їх використання. Важливим атрибутом ринкової економіки є конкурентоспроможність підприємства. Дослідження конкурентоспроможності підприємства в умовах економічної ситуації, яка склалась в Україні, дає змогу розглядати її як комплексну характеристику потенціальних можливостей забезпечення конкурентних переваг в перспективі, яка доступна для огляду (10-15 років). Джерелами конкурентних переваг є прогресивна організаційно-технологічна і соціально-економічна база підприємства, вміння аналізувати та своєчасно здійснювати заходи щодо укріплення конкурентних переваг. Останнє слід відзначити особливо, тому що аналіз та оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства необхідні на всіх ступенях поза виробничого процесу. Термін «конкуренція» походить від латинського слова concurrere, що означає “зіштовхуюсь”. Конкуренція — економічне змагання виробників однакових видів продукції на ринку за залучення більшої кількості покупців та одержання максимального доходу в короткостроковому або довгостроковому періодах. Основа конкурентних відносин — свобода вибору — реалізується у формі прагнення кожного одержувати для себе особисто грошовий доход. Конкуренція означає наявність на ринку великої кількості незалежно діючих продавців і покупців. Конкурентоспроможність підприємства — здатність виробляти й реалізовувати швидко, дешево, якісно, продавати в достатній кількості, при високому технологічному рівні обслуговування. Конкурентоспроможність фірми — це можливість ефективно розпоряджатися власними й позиковими ресурсами в умовах конкурентного ринку. Сучасні умови функціонування промислових підприємств перетворюють процес оцінки конкурентоспроможності підприємства на самостійну ділянку аналітичної роботи, результати якої можна використовувати як інформаційну базу при ухваленні управлінських рішень із стратегічних питань, при плануванні інноваційної, технічної і продуктової політики а також при формуванні механізму управління конкурентоспроможністю підприємства, визначенні резервів конкурентоспроможності і посиленні конкурентних позицій підприємства на конкретному ринку. Сьогодні для успішного функціонування підприємства на ринку оцінка його конкурентоспроможності є об'єктивною необхідністю. Як процес виявлення сильних і слабких місць підприємства вона дає можливість максимального удосконалення його діяльності та виявлення його прихованих потенційних можливостей. Оцінка конкурентоспроможності підприємства також є найбільш запитаною процедурою при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності і виході на зарубіжні ринки. Але і в межах внутрішнього ринку підприємства зазнають впливу іноземних конкурентів, що обумовлений посиленням процесу глобалізації. У зв'язку з цим вимоги до процедури оцінки конкурентоспроможності підвищуються. В результаті оцінювання конкурентоспроможності використовуються для вироблення висновку про неї, а також – для вибору шляхів оптимального підвищення конкурентоспроможності продукції для вирішення ринкових задач.  

Выводы:Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Це економічна боротьба, суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов'язаних з продажем цієї продукції, виконаних робіт, наданням послуг одним і тим же споживачам. Основне завдання і головна функція конкуренції — завоювати ринок, в боротьбі за споживача перемогти своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку. В залежності від методів, які застосовують, розрізняють цінову, нецінову і нечесну конкуренцію. Цінова конкуренція означає, що основним методом боротьби проти конкурентів є ціна. У такій боротьбі перемагає той, хто досягає індивідуальної вартості, нижчої, ніж ринкова ціна. Це по суті боротьба за скорочення витрат виробництва завдяки використанню досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, підвищення продуктивності живої праці тощо. На конкурентному ринку нездатність деяких фірм до зазначеної діяльності в кінцевому підсумку означає усунення їх іншими фірмами. Крім того розрізняють такі форми конкуренції: міжгалузева, внутрішньогалузева, чиста, олігополістична та монополістична. Конкурентоспроможність підприємства — здатність виробляти й реалізовувати швидко, дешево, якісно, продавати в достатній кількості, при високому технологічному рівні обслуговування. Конкурентоспроможність фірми — це можливість ефективно розпоряджатися власними й позиковими ресурсами в умовах конкурентного ринку. Виробництво й реалізація конкурентоспроможних товарів — обов'язкова умова конкурентоспроможності фірми. У ширшому змісті для забезпечення конкурентоспроможності необхідна систематична робота з усього виробничо-господарського циклу, що приводить до конкурентних переваг у сфері НДДКР, виробництва, управління, фінансів, маркетингу й т.п. Аналіз конкурентоспроможності підприємства на ринку допускає з'ясування факторів (чинників), що впливають на відношення покупців до підприємства та її продукції і як результат — зміна частки ринку фірми. Усі фактори конкурентоспроможності можна умовно розділити на зовнішні й внутрішні. Підприємства надають великого значення аналізу своїх сильних і слабких сторін для оцінювання реальних можливостей у конкурентній боротьбі й розробленні заходів і коштів, за рахунок яких фірма могла б підвищити конкурентоспроможність і забезпечити свій успіх. У процесі маркетингового дослідження для оцінювання конкурентоспроможності використовують кількісні показники, які свідчать про ступінь стабільності фірми, здатності випускати продукцію в оптимальному обсязі і яка користується попитом, а, крім того, що забезпечує фірмі одержання намічених і стабільних результатів. Сьогодні для успішного функціонування підприємства на ринку оцінка його конкурентоспроможності є об'єктивною необхідністю. Як процес виявлення сильних і слабких місць підприємства вона дає можливість максимального удосконалення його діяльності та виявлення його прихованих потенційних можливостей. Оцінка конкурентоспроможності підприємства також є найбільш запитаною процедурою при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності і виході на зарубіжні ринки. Але і в межах внутрішнього ринку підприємства зазнають впливу іноземних конкурентів, що обумовлений посиленням процесу глобалізації. Аналіз конкурентоспроможності підприємства на ринку допускає з'ясування факторів (чинників), що впливають на відношення покупців до підприємства та її продукції і як результат — зміна частки ринку фірми. Усі фактори конкурентоспроможності можна умовно розділити на зовнішні й внутрішні Рівень конкурентоспроможності підприємств в остаточному підсумку визначає рівень конкурентоспроможності економіки держави, оскільки безпосередньо бере участь у конкурентній боротьбі на внутрішніх і зовнішніх ринках. В умовах спаду виробництва проблема підвищення рівня конкурентоспроможності фірми стає особливо актуальною. Конкуренція як один з важливих елементів функціонування ринкового механізму саморегулювання можлива тільки за умови, коли більша частина товаровиробників — підприємств, організацій, громадян — має свободу господарської діяльності і підприємництва. Звільнені від монополізму держави товаровиробники повинні мати свободу для використання майна, що належить їм, орендується або передано в користування. При виконанні даної роботи можна зробити висновок, що підприємство на даному ринку має конкурентний статус послідовника лідера (наздоганяючого). Оскільки по багатьом показникам конкурентоспроможності підприємство має показники, рівні еталону, тобто лідеру ринку, а також такі, що відповідають нормативному значенню; за деякими показниками підприємство показало незначні відставання від еталону; проте також існує і невелика кількість параметрів конкурентоспроможності, за якими підприємство відстає. Підприємство відповідає еталонному показнику по параметру Р3 – прибуток (загальна сума націнок), це означає, що конкурентоспроможність товару по цьому показнику є найвищою. Мета даного підприємства має наступний вигляд: У році N досягти лідируючого положення в галузі за рахунок збільшення частки ринку до Х% та рівня комерційної рентабельності продукції – до Y%, з використанням при цьому активної маркетингової політики, визначити вектори розвитку на іноземні ринки збуту, розвивати бренд.

Литература:1.         Багиев Г. Л., Моисеева Н. К., Черенков В. И. Международный маркетинг: учебник по спец. "Маркетинг". — 2-е изд. — СПб.; М.; Нижний Новгород; Воронеж : Питер, 2008. — 688с. Бланк И.А. Стратегический менеджмент: Учебный курс.-К.: Эльга-Н., Ника-Центр, 2001. – 441с. 2.         Дмитрук М. Стратегічний маркетинг: данина моді високих понять чи інструмент конкурентної боротьби? // Маркетинг и реклама. — 2003. — № 5-6. — С. 32—37. 3.         Гаркавенко С. С. Маркетинг: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.. — К. : Лібра, 2004. — 712с. 4.         Кобиляцький Л.С. Управлення конкурентоспроможнiстю: Навч. посiб – К.: Зовн.торгiвля, 2003. – 304с. 5.         Костусєв О. Захист економічної конкуренції в Україні: стан і проблеми // Економіка України. – 2003. - №7. – С. 5-11 6.         Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія. — К.: КНЕУ, 2002. — 245 с. 7.         Лабурцева О. І. Маркетинг і розвиток підприємництва в легкій промисловості України: монографія / Київський національний ун-т технологій та дизайну. — К. : КНУТД, 2008. 8.         Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный на рынок. Стратегический и операционный маркетинг: учебник для слушателей, обучающихся по прогр. "Мастер делового администрирования" / С. Жильцов (пер.с англ.). — СПб.; М.; Нижний Новгород; Воронеж : Питер, 2008. — 796с. 9.         Лисица Н. М., Рогожин В. Д., Юрченко В. В. Международный маркетинг: Учеб. пособие / Харьковский гос. экономический ун- т. — Х. : ИД "Инжэк", 2006. — 176с. 10.       Мартиненко М. М., Ігнатьєва І. А. Стратегічний менеджмент: Підруч. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : Каравела, 2006. — 320с. 11.       Нємцов В. Д., Довгань Л. Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К. : ТОВ "УВПК ЕксОб", 2002. — 560с. 12.       Портер Майкл Е. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов / И. Минервин (пер.с англ.). — М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. — 452с. 13.       Томпсон-мл. Артур А., Стрикленд III А. Дж Стратегический менеджмент. Концепции и ситуации для анализа / А.Р. Ганиева (пер.с англ.). — 12.изд. — М. ; СПб. ; К. : Вильямс, 2003. — 924с.