Контролінг

Задание:1) Обґрунтувати значення бюджетування, як інструмент оперативного контролінгу. 2) Охарактеризувати рідні види контролінгу інвестиційних проектів. 3) Визначити критерії прийняття управлінських рішень.

Содержание:ВСТУП 3 1. Обґрунтувати значення бюджетування як інструменту оперативного контролінгу 4 2. Охарактеризувати різні види контролінгу інвестиційних проектів 7 3. Визначити критерії прийняття управлінських рішень 12 ВИСНОВОК 17 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 19

Вступление:Роль управлінських рішень значно зросла в умовах ринкової економіки, динамічного розвитку підприємництва на основі впровадження нової техніки і технологій. Як показує практика, наукова обґрунтованість управлінських рішень потребує комплексного врахування взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів середовища, в якому ці рішення будуть реалізовані і їх всебічного аналізу, що вимагає відповідного обсягу достовірної інформації. При аналізі внутрішнього середовища це може бути як система документації первинного бухгалтерського обліку чи техніко-технологічні норми і відповідні фактичні розрахунки, при аналізі зовнішнього середовища – фінансова звітність підприємств та інформаційні дані, одержані внаслідок проведення анкетування, експертних оцінок і т.п. Сьогодні конкуренція на ринку настільки сильна, що для успішної роботи компаніям доводиться випереджати своїх конкурентів не тільки за рівнем технологій і показниками основної операційної діяльності, але й за якістю систем управління, що забезпечують швидку реакцію компанії на ринкові зміни. Запорука оперативного реагування будь-якої системи - це своєчасне отримання інформації про ринок та положення на ньому керованого об'єкта. Забезпечити керівників компанії своєчасною фінансовою інформацією можливо при застосуванні технології бюджетного управління. Бюджетування – це найважливіший елемент системи управління підприємством, а не просто інструмент фінансового менеджменту. За змістом бюджетування являє собою технологію планування, обліку, контролю й аналізу фінансових, інформаційних і матеріальних потоків, а також отриманих результатів. Ця технологія охоплює всі функціональні сфери діяльності підприємства: маркетинг, адміністрування, управління персоналом, виробництво, закупівлі, контроль якості, дослідження, продаж.

Выводы:Підсумовуючи вищевикладене, зробимо висновок, що рішення - це вибір альтернативи. Прийняття рішень зв'язуючий процес, необхідний для виконання будь-якої управлінської функції. Запрограмовані рішення, типові частіше за все для ситуацій, що повторюються, приймаються з дотриманням конкретної послідовності етапів. Нові або складні ситуації вимагають незапрограмованих рішень, в цьому випадку керівник сам вибирає процедуру прийняття рішень. Рішення можуть прийматися за допомогою інтуїції, думки або методом раціонального вирішення проблем. Останній сприяє підвищенню імовірності прийняття ефективного рішення в новій складній ситуації. Етапи раціонального розв'язання проблем діагноз, формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень, виявлення альтернатив, їх оцінка, остаточний вибір. Процес не є завершеним, поки через систему зворотного зв'язку не буде засвідчений факт реального розв'язання проблеми завдяки зробленому вибору. На прийняття рішень, крім всього, впливає маса зовнішніх і внутрішніх обставин, таких як ціннісні орієнтації менеджера, середа прийняття рішень і інші. Рішення можна розглядати як продукт управлінського труда, а його прийняття - як процес, ведучий до появи цього продукту. Правильно ухвалювати рішення - це область науки і може бути пізнана з книг. Прийняття ж правильних рішень це область управлінського мистецтва. Здатність і уміння робити це розвивається з досвідом, придбаним керівником протягом всього життя. Сукупність знання і уміння складають компетентність будь-якого керівника і в залежності від рівня останнього кажуть про ефективно або неефективно працюючому менеджерові. Особи, які приймають рішення, є суб'єктами управлінського рішення. Це менеджери і групи працівників, що мають відповідні повноваження для прийняття рішень. Розрізняють індивідуальні та групові рішення. Індивідуальним рішенням притаманний вищий рівень творчості; їх приймають швидше, оскільки вони не потребують узгоджень. Але вони частіше виявляються помилковими, більш ризикованими, що пов'язано зі складністю та непередбачуваністю зовнішнього середовища. Саме тому нині віддають перевагу груповим рішенням. У групи залучають фахівців у тих сферах, які стосуються проблеми, що виникла в організації. Групова робота забезпечує різностороннє дослідження проблеми, підвищує мотивацію та відповідальність кожного, знижує процент помилок, забезпечує багатоваріантність розробок. Результати групової роботи зазвичай краще сприймаються працівниками, ніж індивідуальні рішення, оскільки відображають думку колективу. Водночас групові рішення мають і недоліки— більші витрати часу через необхідність узгодження різних точок зору на проблему та відсутність чіткої відповідальності за прийняття остаточного рішення. Запорука оперативного реагування будь-якої системи - це своєчасне отримання інформації про ринок та положення на ньому керованого об'єкта. Забезпечити керівників компанії своєчасною фінансовою інформацією можливо при застосуванні технології бюджетного управління. Бюджетування - це найважливіший елемент системи управління підприємством, а не просто інструмент фінансового менеджменту. За змістом бюджетування являє собою технологію планування, обліку, контролю й аналізу фінансових, інформаційних і матеріальних потоків, а також отриманих результатів. Ця технологія охоплює всі функціональні сфери діяльності підприємства: маркетинг, адміністрування, управління персоналом, виробництво, закупівлі, контроль якості, дослідження, продаж. Отже, менеджери повинні добре знати переваги та недоліки різних методів прийняття рішень, вміти комбінувати їх, виділяти типові управлінські завдання і застосовувати при їх вирішенні структуровані методи прийняття рішень, а також збагачувати арсенал методів власними розробками.

Литература:1. Верба В.А., Гребешкова О.М., Востяков О.В. Проектний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2002. -297с. 2. Верба В.А., Загородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. –К.:КНЕУ, 2000.-322с. 3. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – К.:Лібра, 2004. -712 с. 4. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. – К.:Лібра, 2003. -704 с. 5. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Х.:ВД «ІНЖЕК», 2003 р. – 240 с. 6. Кобиляцький Л.С Управління проектами: Навч.посіб. - К.: МАУП,2002. –200с. 7. Лудченко Я.О. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів: Навчальний посібник. – К.:Ельга, Ніка-Центр, 2004. –208 с. 8. Фінансовий менеджмент./За ред. Проф. Г.Г.Кірейцева. – Київ:ЦУЛ, 2002. -496 с. 9. Цигилик І.І. Проектний аналіз. Конспект лекцій. —Івано-Франківськ. –Інститут менеджменту та економіки, 2000. – 92с. 10. Цигилик І.І., Кропельницька С.О., Білий М.М., Мозіль О.І. Аналіз і розробка інвестиційних проектів: Навчальний посібник. –Київ: Центр навчальної літератури, 2005. –160 с. 11. Шарп Уильям Ф. Инвестиции: Учебник для вузов / Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1999.— 192 с. 12. Щукін Б.М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. - К.:МАУП, 2002.-128с.