Вступление:У сучасних дослідженнях наявна істотна потреба щодо визначення місця, ролі і значення конфлікту ідеології в суспільно-історичному процесі. Такий теоретичний аналіз дуже необхідний, оскільки в кінці ХІХ – на початку ХХ століть відбулися суттєві зрушення у суспільстві. Практика ж соціальних змін вимагає розв’язання проблем, характерною особливістю яких постає невідповідність між новими вимогами життя, старими схемами діяльності і не сформованістю загальних орієнтирів і критеріїв для створення конструктивних соціальних систем. Саме тому актуалізується проблема формування ідеології як соціальної стратегії, яка б задавала цілі, смисли, горизонти життєдіяльності як людини зокрема, так і суспільства в цілому. Тому соціальні зміни з необхідністю вимагають ідеологічного забезпечення. Роль конфліктів ідеології актуалізується і в зв’язку з формуванням глобального соціального простору, адже саме ідеологія здійснює суттєвий вплив на способи і механізми взаємодії різноманітних культур, засоби їх ціннісної інтеграції.
Наукове дослідження ідеології як феномену суспільного життя отримало свій розвиток у ХІХ – на початку ХХ століть. Класичними постають осмислення ідеології, здійснені К. Марксом, Ф. Енгельсом, В. Леніним, М. Мангеймом, Т. Адорно, Л. Альтюссером, А. Грамши та іншими вченими, які намагалися розкрити сутність цього явища, систематизувати та структурувати ідеологічні компоненти.
Питання конфліктів ідеології розкриті в працях Є. Бабосова, Н. Біккеніна, П. Гуревича, В. Іванова, В. Келле, В. Константинова, Г. Нестеренка, А. Улєдова, В. Ядова, М. Яковлєва, В. Альберта, Р. Арона, Д. Белла, К. Поппера, Е. Топича, С. Хантінгтона, Л. Фойєра, Ф. Фукуями, Е. Шила, В. Андрущенка, С. Вовканича, Л. Губерського, В. Заблоцького, О. Заздравнової, В. Кременя, В. Крисаченка, М. Михальченка, М. Надольного, В. Пазенка, Ю. Римаренка, В. Тарана та ін.
Метою роботи є аналіз конфліктів ідеології як соціокультурного феномену та визначення їх місця і ролі у процесі соціальних змін