Чому я вважаю японську модель управлiння нацiональною економiкою ефективною

Содержание:ВСТУП                                                                                                                        3 1. Чому я вважаю японську модель управлiння нацiональною економiкою ефективною       4 2. Досвiд для України                                                                                                 8 ВИСНОВКИ                                                                                                                11 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                   12  

Вступление:Японія являє собою найбільшу після США економічну державу світу. Сільське господарство (зернові, рис і зелений чай на терасових плантаціях, фрукти й овочі) здебільшого культивується лише як побічне джерело доходів. Острів Хоккайдо - центр екстенсивного скотарства. Рибальський флот цієї однієї з найбільших рибодобуваючих націй світу частково розміщений за кордоном і останнім часом здійснював 15 % доставок у порти всього світу. Найбільш значимі експортні галузі - кораблебудування й машинобудування, хімічна промисловість, а також виробництво комп'ютерів (телекомунікації, промислові автомати й роботи). Японія має позитивний торговельний баланс. Сучасна інфраструктура країни забезпечує 40 % працездатного населення робітниками місцями у сфері послуг (торгівля, банки), що дає 60 % валового національного продукту. Японія належить до країн, у яких оптимально поєднуються регулююча і спрямовуюча роль держави з функціонуванням механізмів ринку. Сучасна японська економіка відрізняється від західно-європейської і північноамериканської значно вагомішою участю держави. У Японії існує система органів програмування і регулювання, підпорядкованих Економічній Консультативній Раді, застосовуються найновітніші методи експертних оцінок, економічного прогнозування і програмування.

Выводы:Отже, проаналiзувавши усе вищевикладене, можна зробити наступнi висновки та узагальнення. Застосовуючи арсенал перерахованих економiчних важелiв, держава здiйснює протекцiонiстську полiтику в галузях i сферах суттєво важливих для Японiї. Японiя має великий досвiд державного управлiння науково-технiчним прогресом. Вiдома програма «Технополiс» втiлює системний пiдхiд до управлiння науково-технiчною дiяльнiстю i передбачає створення 19 мiст науки, довгострокове планування випуску i збуту продукцiї. Я вважаю, що ефективнiсть державного регулювання економiки в Японiї забезпечується наявнiстю «напiвурядових органiзацiй», якi уособлюють злиття бiзнесу i державного апарату. Досвiд Японiї в здiйсненнi  управлiння ринковою економiкою у наш час є дуже цiкавим для України з огляду на її iсторичний шлях i сучаснi особливостi становлення її економiки. Так, наприклад, за умов вiдбудови економiки i формування ринкового середовища важливої уваги набуває промислова полiтика з розвитку обраних прiоритетних галузей. Очевидно, пошук вказаних галузей в Українi має бути. Досить корисним є також досвiд введення спецiального бюджетного рахунку для контролю за використанням зарубiжної фiнансової допомоги. Таким чином, не зважаючи на зазначенi розбiжностi двох аналізованих нами країн, японський досвiд державного регулювання економiки, на нашу думку, є досить важливим для України сьогоднi.

Литература:.           Економiка зарубiжних країн / А.С.Фiлiпенко та iн. – К.: Либiдь, 2000. – 581 с. 2.         Економiка зарубiжних країн / За ред. Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського, К. I. Ржепiшевського. – К.: ЦУЛ, 2003. – 352 с. 3.         Мировая экономика. Экономика зарубежных стран. Учебник / Под ред. В.П.Колесова и М.Н.Осьмовой. – М.: Флинта, 2000. – с. 318-334. 4.         Мировая экономика. Учебник / Под. Ред. А. Булатова. – М.: Юрист, 1999. – с. 494-512. 5.         Ноздрев Н. Структурный кризис финансового сектора Японии // МЭ и МО. – 2000. - № 1. – с. 54-58. 6.         Юрков С. Японская экономика 90-х годов: уроки антикризовых мер // МЭ и МО. – 2000. - № 4. – с. 85-92. 7.         Леонтьева Е. Япония: трудный год // МЭ и МО. – 1999. - № 8. – с. 99-102. 8.         Леонтьева Е. Япония: сложные задачи // МЭ и МО. – 1998. - № 8. – с. 121-127. 9.         Дружинин Н.Л. Япония: экономическое чудо. – СПб.: Питер, 2003. – 272 с. 10.       Япония и современный мировой порядок. Монография. – М.: Вост. Литература, 2002. – 206 с. 11.       Леонтьва Е. Япония // МЭ и МО. – 2001. - № 8. – с. 109-118. 12.       Костюнина Г.М. Азиатско-Тихоокеанская экономическая интеграция. – М.: РОССПЭЖ, 2002. – 208 с. 13.       Агзамходжаев С. Японский опыт развития малого и среднего предпринимательства // Персонал. – 2001. - № 10. 14.       Баслакова М. Японская экономическая модель // МЭ и МО. – 2004. - № 1. – с. 98-106.