Партнерська взаємодія між клієнтом та консультантом в процесі падання психологічної допомоги

Содержание:Вступ 3 1. Консультування як різновид психологічної допомоги людині 5 2.Основні принципи, завдання та закономірності психологічного консультування 10 3. Види психологічного консультування 15 4. Умови результативності взаємодії психолога консультанта з клієнтами 19 5. Партнерство між клієнтом та консультантом у процесі надання психологічної допомоги 21 Висновки 23 Список літератури 24

Вступление:На сьогоднішній день, у швидкозмінному суспільстві виникає безліч проблем, які потребують негайного вирішення. Зазвичай людина сама здатна розібратися зі своїми проблемами, але бувають такі ситуації, коли дійсно потрібна кваліфікована допомога психолога-консультанта. Психологічна допомога – це «область практичного застосування психології, орієнтована на підвищення соціально – психологічної компетентності людей і надання психологічної допомоги як окремій людині так і групі організації». Таким чином, психологічне консультування – це вид психологічної допомоги, що полягає в наданні клієнтові психологічної консультації щодо його психологічних труднощів, корекції неадаптивних способів поведінки людини, активізації її внутрішніх ресурсів для особистісного розвитку й рішення психологічних проблем, з якими вона зіштовхується в особистому житті, професійній діяльності, навчанні й інших ситуаціях. До основних типів консультування відносять інтимно-особистісне психологічне консультування психолого-педагогічне консультування, ділове консультування, сімейне консультування та інші. Кожен із зазначених типів консультування має свою специфіку. Проблемами психологічного консультування займаються видатні вітчизняні та зарубіжні дослідники: Абрамов Г.С., Гозман Л.Я., Буртянський Д.Л., Кришталь В.В., Васьковська С.В., Мішина Т.І., Пірен М., Шнейдер Л.Б. та інші. У вітчизняній психології консультування як самостійна галузь психологічної практики або як доповнення до її різних видів розглядалося в роботах Г.С. Абрамової, Ю.Е. Алешиної, А.А. Бодалева, А.Ф. Бондаренко, Г.В. Бурменської, Ф.Е. Василюка, П.П. Горностая, А.С. Гусєої, А.А. Деркача, В.Г. Зазикіна, А.Ф. Копьєва, Г.І. Марасанова, А.К. Маркової, Б.М. Мастерова, А.Н. Моховикова, Р.С. Нємова, Н.Н. Обозова, А.Ю. Панасюка, А.В. Скворцова, А.С. Сіваковської, В.В. Століна, Т.А. Флоренської, А.В. Юпітова, І.С. Якиманської й ін. Деякі аспекти надання психологічної допомоги людям, що мають посттравматичні стресові розлади, методом психологічного консультування, розглядалися Р.А. Абдурахмановим, С.В. Захариком, В.Е. Поповим. У дослідженні О.І. Жданова були розглянуті питання використання психологічної корекції для успішної адаптації до різних сфер соціальної практики. Стосовно до діяльності вищих навчальних закладів питання психологічного консультування досліджувалися А.Я. Анцуповbм, А.К. Марковою, Ю.В. Синягіним, С.І.Сєдиним, Л.В. Темновою й ін. Разом з тим можливості психологічного консультування в інтересах удосконалювання освітнього процесу й надання індивідуальної психологічної допомоги учням постійно досліджується.

Выводы:Психологічне консультування – це сформована практика надання діючої психологічної допомоги людям, заснована на переконаності в тому, що кожна фізично й психічно здорова людина в стані впоратися майже з усіма виникаючими в його житті психологічними проблемами. Поради й рекомендації, пропоновані клієнтові психологом-консультантом, у більшості випадків розраховані на те, щоб, самостійно скориставшись ними, клієнт зміг повністю впоратися зі своєю проблемою без допомоги з боку психолога-консультанта. Клієнт, однак, далеко не завжди виразно й точно знає заздалегідь, у чому складається суть його проблеми і як її найкраще вирішувати, спираючись на власні сили й можливості. У цьому йому й повинен надати допомогу професійно підготовлений консультант. Це і є основне завдання психологічного консультування. Психологічне консультування будується на довірливих та доброзичливих відносинах психолога до клієнта. Наведемо загальні принципи психологічного консультування: доброзичливе й безоцінне відношення до клієнта; орієнтація на норми й цінності клієнта; заборона давати поради; повага до особистості, анонімність і конфіденційність; розмежування особистих і професійних відносин; активізація клієнта, прийняття їм відповідальності за те, що відбувається. Відомі психологи виділяють у психологічному консультуванні такі види: інтимне, ділове, педагогічно-психологічне, сімейне та інші. Психологу-консультантові потрібно мати не тільки професійний набір характеристик, але й особистісних рис, оскільки він повинний мати стійкий тип нервової системи, щоб не піддаватися надмірній емпатії до клієнта та мати можливість підтримувати його. Взаємодія консультанта та клієнта відбувається на партнерських основах, адже без бажання та активності клієнта всі поради та справи консультанта не принесуть бажаного результату.

Литература:1. Абрамов Г.С. Практикум по психологическому консультированию. - Екатеринбург, 1995. 2. Айві А. Цілеспрямоване інтерв'ювання і консультування. - К., 1998. 3. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационнне задачи. - К., 1996. 4. Моховиков А.Н. Телефонное консультирование. - К.: Академпресса, 1994. 5. Немов Р.С. Психологическое консультирование: Учебн. Для студ. Вузов. – М.: гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. 6. Психологическая помощь и консультирование в практической психологи/Под ред. М.К. Тутушкиной. – 3-е изд. – СПб.: Дидактика Плюс, 2001. 7. Сальникова Л.С. Телефон Доверия. - М.: Знание, 1990. 8. Соціальна робота // Соціальна педагогіка (потенційно-термінологічний словник)/ Під заг.ред. І.Д.Зверєвої. - К.: Етносфера, 1994. 9. Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник/За заг. ред. проф. А.Й.Капської. –К., 2000. 10. Шнейдер Л.Б. Пособие по психологическому консультированию: Учебное пособие. – М.: Ось-89, 2003.