Головні положення Закону «Про цивільну оборону». Вражаючі фактори ядерної, хімічної, бактеріальної зброї

Содержание:ВСТУП                                                                                                                        3 1. Головні положення Закону «Про цивільну оборону»                                         5 2. Вражаючі фактори ядерної, хімічної, бактеріальної зброї                                    9 ВИСНОВКИ                                                                                                                17 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                   19  

Вступление:Згідно Закону України „Про Цивільну оборону України”  з останніми змінами, внесеними згідно із Закону N 1014-V  (1014-16) від 11.05.2007, Цивільна  оборона  України  є  державною  системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Систему цивільної оборони складають: -          органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях; (Абзац другий частини другої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 555-XIV (555-14) від 24.03.99) -          органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування; (Абзац третій частини другої статті 1 в редакції Закону N 555-XIV (555-14) від 24.03.99) -          сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони; -          фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій; -          системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення; -          спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони; (Частину другу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 555-XIV (555-14) від 24.03.99, в редакції Закону N 2470-III (2470-14) від 29.05.2001) -          курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони; (Частину другу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 555-XIV (555-14) від 24.03.99) -          служби цивільної оборони. (Частину другу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 555-XIV (555-14) від 24.03.99) заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Згідно Закону України „Про Цивільну оборону України”  з останніми змінами, внесеними згідно із Закону N 1014-V  (1014-16) від 11.05.2007, Цивільна  оборона  України  є  державною  системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Завданнями Цивільної оборони України є: -          попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків; (Абзац другий частини другої статті 2 в редакції Закону N 2470-III (2470-14) від 29.05.2001) -          оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку; -          захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження; -          організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час; -          створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів; -          підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях. Під час воєнних дій застосовується велика кількість зброї, яку поділяють на звичайну та зброю масового знищення. До останньої належить ядерна, хімічна, бактеріологічна та психологічна. Залежно від способу одержання ядерної енергії боєприпаси поділяють на ядерні та термоядерні. Потужність ядерних боєприпасів вимірюють тротиловим еквівалентом.

Литература:.           Атаманчук П. С., Мендерецький В. В., Панчук О. П. Лабораторно-практичні заняття з безпеки життєдіяльності (цивільна оборона, охорона праці) / Кам'янець-Подільський держ. ун-т. – Кам'янець-Подільський : ФОП Сисин О. В., 2008. – 152c. 2.         Виграновський Орест В. Цивільна оборона: Посібник. – Дрогобич : Коло, 2001. – 79с. 3.         Влох Павло Степанович, Литвиненко Петро Іванович. Цивільна оборона: Курс лекцій для студ. усіх спец. денної та заоч. форм навчання / Київський національний ун-т будівництва і архітектури. – К. : КНУБА, 2005. – 84с. 4.         Депутат Олексій Павлович, Коваленко Іван Вікторович, Мужик Іван Степанович. Цивільна оборона: Підручник / В.С. Франчук (ред.). – 2.вид., доп. – Л. : Афіша, 2001. – 336с. 5.         Закон України „Про Цивільну оборону України” // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2974-12. 6.         Характеристика осередків ядерного, хімічного та бактеріологічного враження // Електронний конспект лекцій http://www.tnpu.edu.ua/kurs/385/t9.htm