Форми і методи діяльності територіального центру соціального обслуговування спрямована на соціальну допомогу та підтримку неповних та багатодітних сімей

Содержание:ВСТУП                                                                                                                        3 РОЗДIЛ 1. ПОНЯТТЯ НЕПОВНОЇ ТА БАГАТОДIТНОЇ СIМ’Ї В СОЦIАЛЬНIЙ РОБОТI    6 1.1. Поняття неповної сiм’ї                                                                                        6 1.2. Поняття багатодiтної сiм’ї                                                                                   7 РОЗДIЛ 2. ДОСЛIДЖЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI ТЕРИТОРIАЛЬНОГО ЦЕНТРУ СОЦIАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ, СПРЯМОВАНОЇ НА СОЦIАЛЬНУ ДОПОМОГУ ТА ПIДТРИМКУ НЕПОВНИХ ТА БАГАТОДIТНИХ СIМЕЙ                                                                                          9 2.1. Аналiз дiляьностi центрiв соцiального обслуговування, спрямованої на соцiальну допомогу та пiдтримку неповних та багатодiтних сiмей                                                              9 2.2. Робота соцiального працiвника за рiшенням основних проблем у неповнiй та багатодiтній сiм’ї         12 РОЗДIЛ 3. ШЛЯХИ ДОПОМОГИ НЕПОВНIЙ I БАГАТОДIТНIЙ РОДИНI       17 3.1. Рекомендацiї з полiпшення роботи соцiального педагога з неповними родинами          17 3.2. Покращення допомоги багатодiтним родинам                                                 20 ВИСНОВКИ                                                                                                                23 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    25

Вступление:Актуальнiсть теми курсової роботи. Сім'я – одна з найдавніших форм спільності людей. Вона виникла раніше, ніж нації, держави, ще за часів первісного суспільства. Сім'я відіграє надзвичайно важливу роль у житті суспільства, виступає як важливий інститут, в основі якого лежить система шлюбних і родинних, господарських і правових, моральних і психологічних зв'язків між людьми. Сучасна полiтика держави у сферi сiм’ї спрямована на вирiшення практичних завдань зi стабiлiзацiї та розвитку iнституту сiм’ї, пiдтримки малозабезпечених, багатодiтних i неповних сiмей. Останнiми роками в цiй сферi сформувалися певнi позитивнi тенденцiї. Розроблений i дiє комплекс заходiв, спрямованих на змiцнення сiм’ї, удосконалюється законодавство про соцiальнi гарантiї та допомогу сiм’ям iз дiтьми, поступово лiквiдовується заборгованiсть iз виплат. Реформи системи соцiальної допомоги передбачають також поглиблення адресної соцiальної пiдтримки малозабезпечених прошаркiв населення, тобто урахування матерiального становища кожної конкретної сiм’ї: система пiльг окремим категорiям населення поступово замiнюється на адресну цiльову допомогу. Ставлення держави до сiм’ї визначено цiлою низкою нормативно-правових актiв. Серед них «Концепцiя державної сiмейної полiтики», Закон «Про державну допомогу сiм’ям iз дiтьми», указ «Про заходи з полiпшення становища багатодiтних сiмей», постанови Кабмiну «Про заходи з пiдтримки становлення i розвитку студентської сiм’ї», «Про затвердження концепцiї безпечного материнства», а також «Про затвердження комплексних заходiв зi стимулювання народжуваностi». Остання постанова передбачала введення в дiю закону про державне фiнансування та цiльове довгострокове кредитування будiвництва житла. Окрiм допомоги на придбання житла, держава надає п’ять видiв матерiальної пiдтримки. Це допомога у зв’язку з вагiтнiстю та пологами, що становить чверть прожиткового мiнiмуму. Далi, одноразова допомога при народженнi дитини, допомога при народженнi другої i наступної дитини, збiльшення вiдпустки у зв’язку з вагiтнiстю та пологами у разi багатоплiдної вагiтностi, iн. Окрiм матерiальних, є й iншi види пiдтримки сiмей державою. Так, для органiзацiї iнформацiйної, консультативної, правової, соцiально-реабiлiтацiйної та виховної роботи з сiм’ями при центрах соцiальних служб для молодi дiє 520 спецiалiзованих служб соцiальної пiдтримки сiмей «Родинний дiм». З їхньою допомогою сiм’ї можуть отримати термiнову соцiально-психологiчну допомогу, скористатися «Телефоном довiри». Працюють «Пункти видачi безкоштовних речей», консультативнi пункти, клуби спiлкування, групи самопiдтримки для жiнок, якi виховують дiтей без чоловiкiв. Крiм того, управлiння у справах сiм’ї та молодi на мiсцях проводять обстеження матерiально-побутових i житлових умов сiмей. За результатами таких обстежень приймаються рiшення про надання одноразової матерiальної допомоги з мiсцевих бюджетiв. Якщо ж у мiсцевих бюджетах грошей немає, то надсилаються прохання благодiйним органiзацiям. Систематично органiзовуються благодiйнi акцiї з надання гуманiтарної допомоги (державними або мiсцевими органами влади) малозабезпеченим багатодiтним i неповним сiм’ям – одягом, взуттям, продуктами харчування, грошовою допомогою на лiкування та iнше. На мiсцевому рiвнi вирiшуються питання надання додаткових пiльг багатодiтним сiм’ям, таких, як пiльгова оплата за квартиру, комунальнi послуги, послуги зв’язку, безкоштовний проїзд дiтей у мiському транспортi, безкоштовне харчування в загальноосвiтнiх школах. Реалiзовуються i рiзноманiтнi культурнi програми. Серед науковцiв, якi внесли вiдчутний внесок у вивчення iнституту сiмї: Алексеєнко Т. Ф., Балакiрєва О. М., Галустян Ю., Бабенко Н. Б, Буленко Т.В.,  Вiлiвчук О.М., Говако Б.И., Глазунов С. В., Ганицкая О.А., Грацианская Н.Н., Кашуба М.С., Суртас Ю.П. та iншi. Метою курсової роботи є аналiз форм i методiв дiяльностi територiального центру соцiального обслуговування спрямована на соцiальну допомогу та пiдтримку неповних та багатодiтних сiмей. Об’єктом дослiдження є соцiальна робота з неповною i багатодiтною сiм’єю, предметом дослiдження є механiзми допомоги i пiдтримки сiмей соцiальним працiвником. Основними завданнями, якi випливають з мети роботи, є: -          розглянути поняття неповної та багатодiтної сiм’ї в соцiальнiй роботi; -          здiйснити дослiдження дiяльностi територiального центру соцiального обслуговування, спрямованої на соцiальну допомогу та пiдтримку неповних та багатодiтних сiмей; -          обґрунтувати шляхи допомоги неповнiй i багатодiтнiй родинi. Теоретичною та методологiчною основою даного курсового дослiдження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вiтчизняної i зарубiжної науки в галузi соцiальної роботи. Структура роботи: курсова робота складається iз вступу трьох роздiлiв, висновку, списку використаних джерел i додаткiв.

Выводы:Отже, проаналiзувавши усе вищевикладене, можна зробити наступнi висновки та узагальнення: Неповна сiм’я - сiм’я, що складається з матерi або батька i дитини (дiтей). На сьогоднi в Українi нараховується 2 млн. неповних сiмей. Виховання дитини у неповнiй сiм’ї вiдбувається у бiльш важких умовах. Неповна родина може вiдносися до благополучних або неблагополучних родин, родинам групи ризику або асоцiальних родин. В Українському законодавствi багатодiтна сiм’я – родина, що складається з батькiв (або одного з батькiв) i трьох та бiльше дiтей. До прiоритетних проблем багатодiтної сiм’ї, якi мають бути нагально вирiшенi, вiдносяться можливостi матерiального утримання дiтей, здатнiсть забезпечити їм здоров’я та належне виховання i соцiалiзацiю. Тому цi проблеми найгострiшi передусiм у соцiально вразливих сiмейних групах. Соцiальнi служби для молодi спрямовують свою роботу на здiйснення соцiально-психологiчної, педагогiчної та правової допомоги через надання iнформацiйно-консультативних послуг сiм'ям. Проблема багатодiтних та кризових сiмей постала сьогоднi особливо гостро. Це зумовлено, з одного боку, суперечливими реалiями сьогодення, а з iншого – пiдвищенням вимог до соцiально-педагогiчної роботи з державi. З метою прогнозування соцiальної роботи у цьому напрямi, вивчення об'єктiв дiяльностi центрами ССМ проводились рейди-перевiрки умов проживання сiмей кризових категорiй, за результатами яких надавалася матерiальна допомога та органiзовувалися благодiйнi заходи. Коло проблем, з якими зiштовхуються багатодiтнi родини, досить широке й рiзноманiтне. Для того, щоб надати їм реальну допомогу, соцiальний педагог повинен, по-перше, виявити цi родини i їхнi проблеми, а по-друге, визначити черговiсть їхнього рiшення у вiдповiдностi зi ступенем актуальностi для кожної конкретної родини. В умовах низької мотивацiї урахування неповних родин за соцiально-педагогiчною, психологiчною допомогою необхiдне застосування такої форми роботи, як патронаж. Патронаж - одна з форм роботи фахiвця працюючого з родиною, що представляє собою вiдвiдування неповної родини вдома з дiагностичними, контрольними, адаптацiйно-реабiлiтацiйними цiлями, що дозволяє встановити й пiдтримати тривалi зв’язки з неповною родиною, вчасно виявляти її проблемнi ситуацiї, надаючи негайну допомогу. Патронаж дає можливiсть спостерiгати неповну родину в її природних умовах, що дозволити одержати бiльше iнформацiї. Також  можуть застосовуватися груповi методи роботи з неповною родиною - тренiнги. Неповна родина має свої особливостi, й соцiально-педагогiчна робота з нею вимагає урахування всiх її характеристик: проблеми окремого члена неповної родини є загальною проблемою для всiєї неповної родини; неповна родина - система закрита, не кожний може туди ввiйти, навiть соцiальний педагог; неповна родина автономна у своїй життєдiяльностi. Фахiвець iз роботи з родиною не може вирiшити за неї всi проблеми, вiн повинен лише активiзувати її на рiшення сiмейних проблем, домогтися усвiдомлення виниклої проблеми, створити умови для її успiшного рiшення. Вимагає перебудови система соцiальної та психологiчної пiдтримки багатодiтної сiм’ї. Головнi засоби сприяння цьому процесу мають включати: розробку i апробацiю принципово нової моделi спiвробiтництва з сiм’єю, яка вiдповiдала б ринковим критерiям i враховувала нагальнiсть потреб сiмей i суспiльства щодо вирiшення проблем у шлюбно-сiмейнiй сферi. Механiзми надання послуг потребують посилення проблемно-цiльового орiєнтування, адресностi та прiоритетностi. Особливо актуальною є адресна пiдтримка малозабезпечених сiмей. Потребує поширення робота з iнформацiйно-консультативної допомоги сiм’ям i у цiй важливiй сферi вирiшальна роль належить представникам соцiальних служб.

Литература:1.         Адлер А. Воспитание детей, взаимодействие полов. – Ростов н/Д., 1998.  – 256с. 2.         Алешина Ю.Е.  Цикл развития семьи: исследования и проблемы // Вестник Московского Университета. Психология. Сер.14-1987. - №2. – С. 60-72. 3.         Буренкова Е.В. Изучение взаимосвязи стиля семейного воспитания личностных особенностей ребенка и стратегии поведения значимого взрослого: Дис. канд. псих. наук. – Пенза, 2000 – 237с. 4.         Варга А.Я. Структура и типы родительского отношения: Дис. канд. псих. наук. – М., 1986. - 206с. 5.         Гаврилова Т.П. О типичных ошибках родителей в воспитании детей / /Вопросы психологии. – 1984. -  №1. - С. 56-66. 6.         Горшкова Л.  Расколотая чаша // Мой ребенок. -  2005. - №5. – С. 147-150. 7.         Дементьева И.  Негативные факторы воспитания детей в неполной семье // Соц. исслед. – М., 2001. - №11. – С. 108-118. 8.         Дементьева И., Зубарева Н. Степень социальной ответственности подростка в полной и неполной семьях // Воспитание шк.-в. – 2003. - №10. – С. 13-17. 9.         Дементьева Н.В. Технология индивидуальной работы с детьми и подростками из неполных семей // Соц. педагогика: новые исследов. Вып.1 – М.: Изд-во Ин-та педагогики соц. работы., 2002. – С. 22-28. 10.       Захаров А.И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка. - СПб., 2000. - 224с. 11.       Земска М. Семья и личность. - М., 1986. - 216с. 12.       Зубкова Т.С. Неполные семьи // Организация и содержание работы по социальной защите женщин, детей и семей: Учеб. пособ. студ. – М., 2003. – С. 75-80. 13.       Козлов Н.И. Истинная правда или Учебник психолога по жизни. - М.: Аст-Пресс, 2000. – 187с. 14.       Коночук Н.В. Формирование стиля разрешения жизненных трудностей в условиях неправильного воспитания // Психологический журнал. – 1985. - №5 - С. 16-32. 15.       Костенко М.А. Помогая неполной отцовской семье // Отечественный журнал социальной работы. - М., 2002. - №1. – С. 73-76. 16.       Левитов Н.Д. Отчего возникают недостатки в характере школьников и как их исправить. -  М.: Издательство АПН РСФСР, 1961. – 173с. 17.       Личко А.Е. Психопатии и акцентуации у подростков. – Л., 1983. – 256с. 18.       Лунякова Л.Г. О современном уровне жизни семей одиноких матерей // Социс. – 2001. - №8. – С. 86-95. 19.       Мальцев С.Г., Немкина Э.А., Масалкина Т.Б. Социальный патронаж неблагополучных семей // Работник социальной службы. – М., 1998. - №1. – С. 46-50. 20.       Марковская И.М. Тренинг взаимодействия родителей с детьми. - СПб., 2000. – С. 73-117. 21.       Ожегов С.И., Шведова Н. Толковый словарь рус. яз: 80 000 сл. и выраж. -М.: ИТИ Технологии,2003.-944с. 22.       Основы коррекционной педагогики: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / А.Д. Гонеев, Н.И. Лифинцева, Н.В. Ялпаева; Под ред. В.А. Сластенина – 2-е изд., перераб. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 272с. 23.       Петровский А.В. Дети и тактика семейного воспитания. - М., 1981. - 76с. 24.       Психологические тесты / Под ред. А.А. Карелина: В 2 т. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – Т.2. – 248с. 25.       Родионова Т.М. Корректировка воспитания и поведения детей и подростков в проблемных семьях // Работник социальной службы. – 2003. - №2.  – С. 41-47. 26.       Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. – М., 1989. – С. 192-201. 27.       Социальная педагогика: Курс лекций/Под. общей ред. М.А. Галагузовой. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС,  2000. – 416с. 28.       Социальная педагогика: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений/Под ред. В.О. Никитина. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. – 272с. 29.       Сячина С.Л. Важнейшие функции современной семьи // Соц. педагогика: новые исслед. Вып.1 – М.: Изд-во Ин-та педагогики соц. работы. – 2002. – С.  68-73. 30.       Фридман Л.М. Психология воспитания. Книга для всех кто любит детей. – М., 1999. - 203с. 31.       Хорни К. Собрание сочинений в 3 т. Т.1 Психология женщины. Невротическая личность нашего времени. – М., 1997. - 496с. 32.       Чернышева С.И. программа повышения социальной компетенции семьи «Семейный витамин». Центр соц. помощи семье и детям, с. Липовица Тамб. обл. // Вестник психосоц. и коррекционно-реабилитационной работы. – 2001. - №2 –с.67-75. 33.       Энциклопедия для родителей: беременность, роды, забота и уход, воспитание / Пер. с фр. – М.: ТЕРРА, 1997. – 480с.  34.       Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. – СПб., 1999. – 656с. 35.       Звєрєва I. Д. Соцiально-педагогiчна робота з дiтьми та молоддю в Українi: теорiя i практика. – К.: Правда Ярославичiв, 1998. – 394 с. 36.       Коваль Л. Г., Звєрєва I. Д., Хлєбiк С. Р. Соцiальна педагогiка / Соцiальна робота: Навч. посiб. – К.: IЗМН, 1997. – 392 с. 37.       Бочарова В. Г. Социальная педагогика: диалог науки и практики // Педагогiка. – 2003. – № 9. – С. 3–8. 38.       Бордовская Н. В., Реан А. А. Педагогика: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2001. – 304 с. 39.       Антология социальной работы / Сост. М. Ф. Фирсов. – М.: Сварогъ – НВФСПТ, 1994. – 255 с. 40.       Основы социальной работы: Учеб. для студ. вузов / П. Д. Павленок, А. А. Акмалова и др. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 394 с.