Форми роботи соціального педагога в соціально-освітніх закладах

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. PUBLIC RELATIONS (PR)-ЯК АНАЛІТИЧНА СКЛАДОВА ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ 6 1.1. Складові процесів управління PR 6 1.2. Шляхи розв’язання PR-проблем 10 1.3. Проблеми ефективної аналітичної роботи 15 РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ У СФЕРІ PR-ДІЯЛЬНОСТІ 21 2.1. Основні методи та напрями PR-досліджень 21 2.2. Основні положення антикризового PR 26 2.3. Необхідність внутрішньокорпоративного PR 32 РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ PR-ДІЯЛЬНОСТІ 37 3.1. PR-аудит – головний метод оцінки ефективності PR-діяльності підприємства 37 3.2. Оцінка ефективності PR-діяльності регіональних представництв банків (на прикладі Київської області) 50 3.3. Використання PR-консалтингу в Україні 60 ВИСНОВКИ 67 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 69

Вступление:Актуальність теми. Розвиток нових форм суспільних відносин стимулював в Україні значний інтерес до інституту Public relations (зв’язків з громадськістю), метою якого є налагодження гармонійних стосунків різноманітних інституцій з широкими колами громадськості. Особливо бурхливо відбувся розвиток PR у сфері маркетингу, де в умовах реорганізації економіки гостро постало питання про збалансування інтересів бізнесу та громадськості. Втім, становлення інституту PR пов’язане в Україні з рядом труднощів. Має місце слабко розвинута інфраструктура зв’язків з громадськістю, відмічається нерівномірність галузевого розвитку PR. У сучасній літературі, що певним чином стосується даного спрямування, представлені питання стратегії і практики PR (Викентьєв І.Л., Зяблюк М.Г., Королько В.Г., Невзлин Л.Б., Пашенцев Э.М., Почепцов Г.Г. та ін.), особливостей комунікації та взаємодії в PR (Зверинцев А.Б., Литвиненко О.В., Мельник Г.С., Панкратов В.М.), психології масової комунікації (Богомолова Н.М., Зубицька В.П., Костенко Н.В., Коренной О.О..), питання психологічного забезпечення діяльності у менеджменті та маркетингу (Бєльчиков Я.М., Зав’ялов П.С., Пачковський Ю.Ф.), положення, які розкривають зміст та особливості управління (Казміренко В.П., Карамушка Л.М., Коломінський Н.Л., Третьяченко В.В., Швалб Ю.М.). Значну увагу приділено дослідженню психологічних аспектів спілкування (Бодальов О.О., Добрович А.Б., Корнєв М.Н., Киричук О.В., Титаренко Т.М. та ін.). Висвітлені також проблеми дослідження споживацької поведінки (Фоломєєва Т.В., Цехоня О.С.), потребово-мотиваційної сфери особистості (Алєксєєва М.І., Асєєв В.Г., Іванніков В.А, Матюхіна М.В., Орлов Ю.М.), формування громадської думки (Варій М.Й., Гавра Д.П., Грушин Б.А., Оссовський В.Л. та ін.), формування іміджу (Гуревич П.С., Вікентьєв І.Л., Панасик Ф.Ю., Почепцов Г.Г., Шепель В.М., Щокін Г.Н.). Широко представленні питання психології реклами (Галичанський П.А., Гермогенова Л.Ю., Гольман І.А., Лисиця Н.М., Федотова Л.М. та ін.). Втім, у доробку фахівців досі бракує узагальнених пояснювальних теорій, що розкривали би механізми ефективних зв’язків з громадськістю у соціальних сферах. Зняти невідповідність між широким загалом практичного інструментарію, що їм оволодівають українські PR, та відсутністю пояснювальних теорій, що його систематизували би, видається можливим у рамках технологічного підходу. Вітчизняна наука, втім, має сьогодні порівняно невеликий досвід дослідження соціально-психологічних технологій: Авдєєв В.В. (психотехнології вирішення проблемних ситуацій), Жмиріков О.М. (психотехніки виборчих кампаній), Кузьмін І.О. (психотехнології ефективного менеджменту), Папуш (практичні психотехніки), Ситніков О.П. (психотехнології в акмеологічному тренінгу). Виявлена невідповідність між запитами у сфері зв’язків з громадськістю та існуючою науковою базою PR доводить необхідність теоретичних досліджень, які розкривали би механізми продуктивних зв’язків з громадськістю та могли становити основу для розробки оригінальних українських методик та PR-технологій. Мета дослідження полягає у виявленні та кваліфікації методів дослідження та оцінки ефективних PR-технологій та обґрунтуванні засад оптимальних напрямів розвитку PR-технологій на ринку України. Завдання дослідження. Для досягнення мети дослідження були висунуті наступні завдання: – провести теоретичний аналіз стану дослідження Public relations як виду соціальної комунікації та способу організації соціальної взаємодії, обґрунтувати теоретичний та методологічний підходи технологізації PR, визначити характеристики змісту та структури PR-технологій. – виявити основні методи дослідження на оцінки ефективності технологій Public relations для підприємств України та оцінити ефективність PR підприємств, які діють на ринку України (на прикладі регіональних представництв банків Київської області) – намітити перспективи подальшого розвитку PR-технологій в України, охарактеризувати найперспективніші різновиди PR-діяльності для України. Об’єктом даного дослідження є PR-технології як спосіб організації соціальної взаємодії. Предметом дослідження є методи дослідження та оцінки ефективних PR-технологій. Теоретико-методологічна основа дослідження. Дослідження засобів технологізації зв’язків з громадськістю будувалося на основі таких теоретичних моделей: системного та діяльнісного підхіду до вивчення індивідуально- та соціально-психологічних явищ (Ананьєв Б.Г., Балл Г.О., Бурлачук Л.Ф., Виготський Л.С., Костюк Г.С., Леонтьєв О.М., Максименко С.Д., Маноха І.П., Роменець В.А. та ін.); комунікаційних і інтеракційних теорій (Баєв Б.Ф, Бодальов О.О., Леонтьєв О.О., Корнєв М.Н., Проколієнко Л.М., Синиця І.О., Тарасов Є.А. та ін.), практики тлумачення PR як простору соціальної взаємодії (Королько В.Г., Корнєв М.Н., Лисиця Н.М., Невзлін М.Б., Почепцов Г.Г), теорії установки (Узнадзе Д.М.), теорії онтологічної природи міфу (Хюбнер К.), психо-логіки міфу (Барт Р.), міфодизайну (Ульяновський О.В.) та ін. Методи дослідження. У дослідженні використовувалися методи теоретичного аналізу, моделювання, експертної оцінки, метод дослідження ефективності впливу, метод формалізації, методи загальної статистичної обробки даних.

Выводы:Проведені дослідження та оцінки ефективних PR-технологій та обґрунтуванні засад оптимальних напрямів розвитку PR-технологій на ринку України дали змогу зробити наступні висновки: 1. Public relations постають як особливий вид соціальної комунікації, визначальними рисами якого є налагодження комунікації між окремими організаціями та цільовими колами громадськості, наявність зворотного зв’язку між комунікатором і аудиторією та спрямованість на досягнення продуктивної соціальної взаємодії. 2. Найбільш ефективними соціально-психологічними засобами PR вбачаються інформування, стереотипізація та міфологізація як характеристики сутнісних складових загальнопсихологічної динаміки індивідуально- та соціально-психологічних явищ, які характеризують процес PR-взаємодії. Ефективність соціально-психологічних PR-засобів може бути вищою при застосуванні технологічного підходу, що дозволяє узгоджувати зовнішні чинники PR-взаємодії з глибинно-психологічними чинниками індивідуальної та масової свідомості, які актуалізуються у процесі цієї взаємодії. 3. Роль PR в налагодженні відносин з державними органами полягає в активній суспільній позиції підприємства і організації позитивної думки громадськості, по відношенню до діяльності і продукції підприємства. Інший нюанс - добитися причетності державних чиновників до діяльності підприємства. Наприклад, одним зі шляхів є запрошення державних чиновників на важливі заходи - відкриття об'єктів, пуск нової виробничої лінії, круглий стіл з керівниками галузевих структур, а також на заходи для ЗМІ - прес-конференції і так далі. 4. Основа антикризових піар - це розробка Антикризової програми для компанії, підприємства або організації. Антикризова програма являє собою стратегічний документ, що, спрощено говорячи, є «планом дій» на випадок виникнення різних кризових ситуацій. 5. Не зважаючи на відсутність стандартизованих методів оцінки ефективності PR, сьогодні в розпорядженні компаній та спеціалістів ціла низка технологій, які дозволяють позначити параметри вимірювання успіху, - головне - застосовувати їх до початку, впродовж і після завершення комунікаційних програм, причому як внутрішнього, так і зовнішнього скерування. Замість чи, радше, на додаток до того, щоб рахувати кліпінги, комунікаційна команда повинна комплексно підходити до оцінки впливу комунікацій на сприйняття компанії споживачами, клієнтами, співробітниками і т.д. 6. Український ринок PR виріс зсередини, а самі технології не були «імпортовані» з-за кордону, як, наприклад, це відбулося з політ. технологіями в Росії. У нас ринок PR довгий час існував як би у двох паралельних мирах, які не перетиналися. «Верхівка» (приїжджі команди політ. технологів, мережні PR-агентства, мережні РА) жила сама по собі, вирішуючи питання виборів, підтримки програми приватизації, різних програм МФВ, ЕБРР і т.д. А середньо-великий вітчизняний бізнес жив сам по собі, поступово розвиваючись. Періодично зневіруючись у методах прямої реклами, він, у пошуках нових шляхів підвищення продажів і популярності ТМ, потроху почав використати елементи комплексу PR - спочатку самостійно, а потім і із залученням агентств.

Литература:1. Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров. - М.: Гном –Пресс, 2004. - 256 с. 2. Егорова Л. Г. К вопросу о PR-коммуникациях // Культура народов Причерноморья. – 2004 (март). – №49. Т.2. – С. 50-56. 3. Егорова Л. Г. Реклама как вид художественного текста // Межкультурные коммуникации: реалии и перспективы: Сб. докладов Международной научной конференции. Крым. Алушта, 27-31 мая 2002 г. – М.: Изд-во РУДН, 2002. – 186 с. 4. Желтухина М. Р. Тропологическая суггестивность масс-медиального дискурса: О проблеме речевого воздействия тропов в языке СМИ. – М.: Ин-т языкознания РАН; Волгоград: Изд-во ВФ МУПК, 2003. – 656 с. 5. Зверинцев А. Коммуникационный менеджмент. Рабочая книга менеджера PR . - СПб.: Союз, 2006. – 341 с. 6. И.Деликатная. Об отношении банков к PR (по материалам выступления на семинаре для сотрудников НБУ в ноябре 2003 года)//"Маркетинг и реклама." - №2. -2004. -с.16-17. 7. Клименко І.В. Принципи побудови соціально-психологічних технологій ефективного PR впливу // Молодь і суспільство: шляхи вирішення проблем: збірник наукових робіт. — Одеса: ІСЦ. — 2001. — Том1. — С.135-140 — 0,3 д.а. 8. Клименко І.В. Соціально-психологічні засоби організації комунікативного простору PR-взаємодії у сфері маркетингу //Актуальні проблеми психології. — Ін-тут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — 2002. — Том 1(3). — С.72-82 — 0,5 д.а. 9. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. – М.; К.: Ваклер, 2002. – 578 с. 10. Кохтев Н. Н. Реклама: искусство слова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997. – 93 с. 11. Кривоносов А. Д. PR-текст в системе публичных коммуникаций. – 2-е изд. доп. – СПб: Петербургское Востоковедение, 2002. – 288 с. 12. Кривоносов А.Д. PR-текст в системе публикаций – Спб.: Петербургское Востоковедение, 2002. – 288 с. 13. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз – средство социальной коммуникации (Теория и практике). – К.: Дакор, 2002. – 506 с. 14. Ольшанский Д. В. Политический PR. – СПб: Питер, 2003. – 544 с. 15. Плис Р., Курейко В. ПР - не роскошь, а средство //Эффективная реклама, 2005, сентябрь. - С. 33- 37. 16. Прошко І.В. Практика PR: традиції зарубіжного та перспективи вітчизняного досвіду // Наукові студії з соціальної та політичної психології: Збірник статей. — К.: Агропромвидав. — 1999. — Вип.1(4). — С.230-240 — 0,5 д.а.. 17. Прошко І.В. Технології PR у сфері маркетингу: досвід варіативної типологізації // Наукові студії з соціальної та політичної психології: Збірник статей. — К.: Інф. Центр “Знання” України. — 2002. — Вип. 3(6). — С.206-216 — 0,5 д.а. 18. Психологические основы «Паблик рилейшнз». – 2-е изд./ Е. Богданов, В. Зазыкин. – Спб., 2003. – 208 с. 19. Синяева И.М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности: Учебник //Под редакцией проф. 20. Федько В.П. Маркетинг. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. – 416 с. 21. Шишкина М. А. Паблик рилейшнз в системе социального управления. – СПб: Паллада-Медия и СЗРУ «Русич», 2002. – 578 с. 22. Шишкина М.А. Паблик рилейшнз в системе социального управления. – Спб: Паллада-медиа и СЗРУ «Русич», 2002. – 578с. 23. Яковлев И.П. Паблик рилейшнз в организациях.- СПб.:Питер, 2005.- 198 с.