Загальна характеристика інституту авторського права

Содержание:ВСТУП                                                                                                                        3 РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ І ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКОГО ПРАВА                               5 1.1. ПОНЯТТЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА                                                                5 1.2. ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКОГО ПРАВА                                                                9 РОЗДІЛ ІІ. СУБ’ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА                                                   15 РОЗДІЛ ІІІ. ОБ’ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА                                                    18 РОЗДІЛ ІV. МЕЖІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА                                                          22 4.1. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА АВТОРА                                                   22 4.2. МАЙНОВІ ПРАВА АВТОРА                                                                             25 РОЗДІЛ V. ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ                                                            29 ВИСНОВКИ                                                                                                                34 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                            36  

Вступление:Основними напрямами духовної творчості народу є наукова діяльність, література і мистецтво. Результати цих видів творчої діяльності, невичерпні за формами, прийомами, способами об'єктивного вираження духовного багатства людини, є предметом правової охорони. Певні суспільні відносини, що виникають у зв'язку з їх використанням, потребують правового регулювання, яке бере на себе авторське право. В об'єктивному розумінні авторське право — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів науки, літератури та мистецтва. У суб'єктивному розумінні — це сукупність прав, які належать автору або його правонаступникам у зв'язку зі створенням і використанням твору літератури, науки і мистецтва. Відносини, що складаються у зв'язку зі створенням і використанням об'єктів авторського права і суміжних прав, регулюються Законом Україні "Про авторське право і суміжні права" та іншими законодавчими актами України. Завдання авторського права — встановити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. Його основним принципом є поєднання інтересів автора та інтересів усього суспільства. Авторське право проголошує і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів. Останнім часом у вітчизняній і зарубіжній пресі все частіше і частіше стали з'являтися статті про порушення прав інтелектуальної власності, як правило йдеться про «піратський» аудіо і відео ринок. Специфіка подібного роду порушень полягає в тому, що вони виходять за рамки внутрідержавного цивільного (приватного) права і при розгляді цих питань судам доведеться спиратися не стільки на внутрідержавне цивільне право, скільки на норми міжнародного права. Також актуальність дослідження системи авторського права України визначається розвитком нових засобів передачі інформації та відтворення творів мистецтва, науки. Особливу актуальну проблему сучасності становить дотримання авторського права в мережі Інтернет. Мета роботи полягає у загальному вивченні системи авторського права України. Для досягнення даної мети необхідно вирішити наступні завдання : - проаналізувати поняття авторського права, - розглянути джерела авторського права України,  - виділити особливості суб’єктно-об’єктного складу сфери авторського права,  - визначити особисті немайнові та майнові права автора, - вивчити законодавчі механізми захисту авторських прав. Об'єктом дослідження виступають правовідносини, що змінюються і припиняються у зв'язку з реалізацією авторських прав. Предмет дослідження складає вітчизняне законодавство в частині регламентації авторських прав. Теоретичну основу дослідження складають юридична література цивільному та авторському праву, зокрема, праці Барановського П.Д., Беляцькина С.А., Голіцина Д., Калятина В.О., Корецького В.І., Дзери О.В. Структура роботи складається з вступу, п’яти розділів, чотирьох підрозділів, висновків, списку літератури (39 найменувань).

Выводы:Таким чином, за результатами роботи ми можемо зробити наступні висновки. У широкому сенсі поняття авторське право є сукупність норм цивільного і інших галузей права, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку із створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва. Стосовно конкретних осіб визначення авторське право розуміється як сукупність тих, що належать автору (фізичній особі) майнових і особистих немайнових (духовних) прав відносно створеного ним творчою працею твору науки, літератури і мистецтва, що володіє новизною і оригінальністю. На сьогодні існують дві системи авторського права: англосаксонська (англо-американська) і романо-германська (континентальна). В англосаксонській системі автором може вважатися як фізична, так і юридична особа; авторські права, в основному зводяться до майнових прав, які можуть вільно передаватися або переходить згідно із законом до інших осіб. За континентальною (європейською) системою автором може бути тільки фізична особа; авторські права чітко діляться на особисті і майнові. Особисті права завжди належать тільки автору, а майнові - можуть надаватися іншим особам, але з обмеженнями. Чинне українське законодавство, регулююче питання авторського права, будується за принципами континентальної моделі права. Джерела авторського права представлені нормативними актами, до яких передусім належить Конституція України (1996 p.), конституційні та законодавчі акти, що визначають основні засади, підзаконні акти. Особливу групу джерел сучасного авторського, права становлять міжнародні договори. В Україні в основному створена законодавча база у сфері авторського права. Суб'єктами авторського права є особи, яким належить авторське право на твір. Творцями інтелектуальних творів можуть бути тільки фізичні особи. Автором наукового, літературного чи мистецького твору може бути громадянин України, іноземець або особа без громадянства. Суб'єктом авторського права є також перекладачі твору, співавтори. Об'єктом авторсько-правової охорони є твір – продукт інтелектуальної (літературної, художньої і наукової) творчості, втіленої в будь-якій об'єктивній, доступній для сприйняття формі. Об'єктами авторського права визнають лише такі твори, які мають передбачені законом ознаки. Ознаками твору, який визнаний об'єктом авторського права, є його творчий, оригінальний характер і об'єктивна форма виразу. Законодавство передбачає певні випадки, коли твір визнається,  а також не визнається об'єктом авторського права. Зміст авторських прав складається з двох складових: особистих прав автора і майнових прав. Особисті немайнові права - це невідчужувані права. Вони належать автору незалежно від майнових прав, особисті права пов'язані з духовною особою автора. Особисті (немайнові) права автора — це право авторства, право на авторське ім'я, право на недоторканність твору і право на обнародування твору. Майнові права на твір належать його автору, якщо інше не встановлено законом чи договором. Автору належить виключне право на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом. Можливі юрисдикційний та неюрисдикційний способи захисту авторських прав. Порушник авторського права може бути притягнутий до цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності. Серед неюрисдикційних засобів законодавчо також закріплений  самозахист.

Литература:Нормативна література: 1.         Конституція України від 28 червня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№ 30. - Ст.141. 2.         Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.//  Відомості Верховної Ради України. - 2001 р. - №25. – Ст.131. 3.         Господарський кодекс України від 25 жовтня 2001р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18. - Ст.144. 4.         Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради України.-2004. - № 40 - 44. – Ст.356. 5.         Закон України “Про власність” від 07.02.1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. -1991. - № 20. – Ст.249. 6.         Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1994. -  № 13. – Ст.64. 7.         Закон України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм” від 23.03.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №24. – Ст.183. 8.         Постанова Кабінету Міністрів про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються прав автора на твір від 27 грудня 2001 р. № 1756/2001. 9.         Лист  Держдепартамент інтелектуальної власності, МОН України від 22.01.2007 № 16-14/231 «Про веб-сайт як об'єкт авторського права». //  Все про бухгалтерський облік. - 29.05.2007. - № 49. – С.28. 10.       Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 р. 11.       Лист Вищий господарський суд від 22.01.2007 № 01-8/25 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти авторського права і суміжних прав» // Бізнес: законодавство та практика. – 2007. - № 3. – С. 19-20.   Спеціальна література : 12.       Бернская конвенция по охране литературных и художественных произведений от 9 сентября 1886 г. // Бюллетень международных договоров. - 2003. - №9. - С. 3. 13.       Всемирная декларация по интеллектуальной собственности от 26 июня 2000 г. // Интеллектуальная собственность. - 2002. - №4.  – С. 12-14. 14.       Барановский П.Д. О принципах международной охраны авторских прав // Журнал российского права. – 2001. - №8. – С. 46-48. 15.       Беляцкин С.А. Новое авторское право в его основных принципах. – Спб.: Право, 1912. 16.       Гениева Е. Авторское право и библиотеки // Авторское право, библиотеки и издательства в век электронных коммуникаций: Материалы междунар. семинара. — СПб., 1998. 17.       Голіцин Д. Актуальні проблеми захисту авторського права в мережі Інтернет. // Юридическая практика. – 2005. - №5. – С. 42-45. 18.       Гражданское и семейное право Украины. Учебно-практический справочник. – Харьков, 2000. 19.       Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні. - К. - 1996. 20.       Дроб’язко В. Національні та міжнародні стандарти охорони авторського і суміжних прав // Інтелектуальна власність. – 2002. - №5. – С. 15-16. 21.       Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. Наук. практ. вид.: у 4-х т./ За заг. ред. О.Д. Святоцького. – Т.2: Авторське право і суміжні права /С.О.Довгий, В.С. Дроб’язка. – К. –Ін Юре, 1999.  22.       Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права). Учебник для вузов. – М.: Норма., 2000. 23.       Климчук О. Авторська реклама або особливості використання об’єктів авторського права в рекламі. // Юридичний журнал. – 2006. -  №5. – С. 28-32. 24.       Коваль А. Найбільш небезпечні порушення авторського права і суміжних прав: аналіз кваліфікованих ознак злочину. // Юридичний журнал. – 2005. - №7. – С. 38-40. 25.       Корецкий В.И. Авторские правоотношения в СССР. Сталинабад. – 1959. 26.       Попов В.А. О понятии и признаках объекта авторского права // Проблемы советского авторского права. – М.: 1979. – С. 60-72. 27.       Коцюба А. Авторское право в системе права Украины: общие положения. // Теория и практика управления. - 2005. - №8. – С. 26-28. 28.       Леонтьев К.Б., Сенотов О.В., Терлецкий В.В. Закон "Об авторском праве и смежных правах" в схемах. – М.: Бератор-Пресс, 2003. 29.       Моргунова Е.А., Рузанова О.А. Авторское право: Комментарий законодательства. М.: Экзамен, Право и Закон., 2004. 30.       Негрескул В. Загальні питання авторського права і суміжних прав // Інтелектуальна власність. – 2003. - №2. – С. 14-16. 31.       Основи інтелектуальної власності. – К.: Ін Юре, 1999.  32.       Погуляев В.В. Формула как объект авторского права // Право и экономика. -2003. - №4. – С. 32-34. 33.       Право і інтелектуальна власність. За ред. П.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. – К.: Ін Юре, 2002. 34.       Райгородский Н.А. Изобретательское и авторское право в системе гражданского права // Правоведение. - 1958. - № 1. - С. 54 - 60. 35.       Серебровский В.И. Вопросы советского авторского права. – М.,  1956. 36.       Стремецкая Н.Л. Взаимосвязь авторского права и смежных прав как институтов гражданского права // Законодательство. – 2002. - №8.  – С. 36-38. 37.       Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. - М., 1991. 38.       Троїцька В. Винятки з правил в авторському праві та суміжних правах. // Юридичний журнал. – 2006. - №2. – С. 40-42. 39.       Цивільне право України: Підручник: у двох книгах/ за ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 1999.