Соціально-трудові відносини та їх розвиток в Україні

Содержание:ВСТУП           3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН   7 1.1. Сутність та види соціально-трудових відносин        7 1.2. Принципи та фактори формування та розвитку соціально-трудових відносин    12 1.3. Нормативна база регулювання соціально-трудових відносин        15 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РІВНІВ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ      21 2.1. Аналіз рівнів соціально-трудових відносин в Україні          21 2.2. Якість життя як критерій оцінки соціально-трудових відносин в Україні  22 РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН НА ПРИКЛАДІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОВ „ВКФ Магна”           33 3.1. Аналіз соціально-трудових відносин у ТОВ „ВКФ Магна” 33 3.2. Колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин у ТОВ „ВКФ Магна”          36 3.3. Удосконалення соціально-трудових відносин          41 ВИСНОВКИ  45 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    47 ДОДАТКИ     49  

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. На етапі переходу до соціально-орієнтованої ринкової економіки зростає роль і значення перебудови соціально-трудових відносин, оскільки праця є основним джерелом підвищення ефективності виробництва та добробуту населення. За таких умов важливим є системний підхід до визначення суті соціально-трудових відносин, методів їх регулювання та оптимізації як на макроекономічному, так і регіональному рівнях функціонування ринку праці. Соціально-трудові відносини в Україні набувають нових, характерних для ринкової економіки ознак, що посилюються невизначеністю в законодавчо-правовому полі, відсутністю налагодженої системи організаційних, соціально-економічних інститутів, моделей, механізмів і методів регулювання, які впливають на процеси їх становлення як в країні, так і на рівні окремого регіону. Учасники трудових відносин на сьогодні не є рівноправними партнерами і через те, оптимальним має стати упереджене розв’язання соціально-трудових конфліктів. Ґрунтуючись на сучасній парадигмі соціально-трудових відносин і концепції усунення колективних трудових спорів (конфліктів) з метою зменшення непрогнозованих втрат для виробничих систем і суспільства в цілому, виникає об’єктивна необхідність своєчасної оцінки соціально-трудових відносин на ринку праці, розробки і застосування оптимальних моделей їх розвитку та методів регулювання. Значущість дослідження посилюється, оскільки законодавчі, економічні основи на сьогодні більше тяжіють до адміністративних методів регулювання трудових відносин, аніж до ринкових. Необхідність розробки теоретичних і прикладних аспектів методів регулювання соціально-трудових відносин, створення ефективного механізму та оптимізаційних моделей визначили наукову і практичну актуальність обраної теми дослідження. Суспільно-правовим полем, де людина реалізує цінності правової культури, свої соціально-економічні права, правовий статус, є процес функціонування соціально-трудових відносин. Оскільки способом існування людини є трудова діяльність (праця), то саме вона і є головним джерелом розвитку і функціонування культури, в т.ч. і правової 21, с. 50. Система соціально-трудових відносин є процесом взаємодії між суб’єктами, що реалізують свій професійний потенціал, в тому числі й правовий статус, цінності правової культури. Соціально-трудові відносини міцно пов’язані з трудовою та правовою активністю особи, що сприяє їх впливу на процес формування та розвитку правової культури. З іншого боку, повноцінний процес функціонування соціально-трудових відносин, кожної з їх складових є неможливим без відповідного рівня правової культури, зокрема правової свідомості суб’єктів цих відносин. Правова культура є необхідним чинником функціонування, збагачення змісту соціально-трудових відносин, якості трудового життя. Зріла правова культура, правова активність людини є важливою умовою перетворення її з об’єкта соціально-трудових відносин в активний, творчий суб’єкт реалізації соціально-трудового потенціалу особи, її правового статусу. Усе це обумовлює необхідність реформування соціально-трудових відносин як неодмінної умови збагачення змісту правовідносин в соціальній сфері, трудової та правової активності людини, розвитку її правової культури та обумовлює актуальність обраної теми для дослідження. Отже, правова культура і соціальне буття перебувають в органічній єдності, взаємодоповнюючи та взаємозбагачуючи одне одного. Суспільні відносини, процес їх реформування в Україні істотно впливають на розвиток правової культури. Цінності ж останньої значною мірою детермінують процеси суспільної трансформації, динамізуючи загальний суспільно-правовий прогрес українського суспільства. Соціально-трудові відносини широко висвітлювалися в працях зарубіжних авторів: Ф. Герцберга, А. Маслоу, Е. Мейо, Б. Генкіна, Р.Колосової та інших. Масштабні дослідження теоретичних та методичних проблем соціально-трудових відносин в умовах переходу України до ринкових відносин здійснювали вітчизняні науковці. Підготовлено ряд змістовних праць вчених, які займаються даною проблематикою – С.Бандура, Д. Богин, М. Долішного, Т. Заєць, С. Злупка, Е. Ліанової, В. Новикова,  О. Новикової, В. Онікієнка, С. Пірожкова. Однак, фахівці та науковці соціально-трудової сфери діяльності знаходяться в пошуку, оскільки у науковій літературі ще не знайдено ґрунтовної відповіді на визначення нової моделі соціально-трудових відносин, не визначено єдиного підходу до методів дослідження стану соціально-трудових відносин. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз організаційних аспектів механізму функціонування і розвитку соціально-трудових відносин в Україні. Об’єктом дослідження є система соціально-трудових відносин на маркорівні – на рівні України, і на мікрорівні – у ТОВ „ВКФ Магна”. Предметом дослідження є організаційні аспекти механізму функціонування системи соціально-трудових відносин. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: -      розглянути принципи та фактори формування та розвитку соціально-трудових відносин; -      здійснити аналіз нормативної бази регулювання соціально-трудових відносин; -      висвітлити якість життя як критерій оцінки системи соціально-трудових відносин; -      дослідити колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин у ТОВ „ВКФ Магна”; -      обґрунтувати шляхи удосконалення соціально-трудових відносин в Україні. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі економіки праці. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційну базу дослідження підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.  

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Соціально-трудові відносини – це об’єктивна існуюча взаємодія суб’єктів відносин у процесі праці. Вони спрямовані на підвищення якості трудового життя. Соціально-трудові відносини є провідною складовою всієї системи відносин суспільства, утворюючи своєрідне «ядро» соціально-економічного розвитку. Методи регулювання соціально-трудових відносин на сучасному етапі розвитку ринкових перетворень обумовлені різноманітністю суб’єктів господарювання на ринку праці, які покликані забезпечувати соціально-справедливий розподіл доходів виробництва, максимальну зайнятість населення з урахуванням вільного, соціального і конкурентного середовища у трудовій сфері. Правовою основою регулювання системи трудових відносин є закон України «Про колективні договори і угоди». На державному рівні управління Указом Президента України створена тристороння комісія з регулювання суспільно-трудових відносин, завданням якої є підписання генеральної угоди, розгляд галузевих тарифних угод і регулювання трудових спорів. Методи регулювання соціально-трудових відносин в організації здійснюється двома способами – на договірній та адміністративній основах. На договірній основі – через систему колективних договорів, консультацій, переговорів та індивідуальних трудових угод чи контрактів. Адміністративна основа – через систему управлінських рішень і методів управління. Хоча трудові конфлікти є невід’ємною частиною будь-якої системи соціально-трудових відносин, все ж таки в Україні вони мають досить хронічний характер. Удосконалення соціально-трудових відносин безпосередньо пов’язане із впровадженням сучасних форм раціоналізації праці та активізації особистого чинника на виробництві. Особлива роль в удосконаленні соціально-трудових відносин належить гуманізації праці. Серед форм групової роботи щодо підвищення ефективності виробництва і вдосконалення соціально-трудових відносин насамперед слід виділити «гуртки якості», які є організаційною формою спільного пошуку рішень виробничих проблем безпосередніми виконавцями. Отже, для України нагально необхідно створити оптимізаційний механізм регулювання соціально-трудових відносин, використання якого дає змогу розробити найефективнішу макроекономічну систему оцінки стану і перспектив розвитку соціально-економічної сфери.  

Литература:1.         Закон України «Про колективні договори та угоди». 2.         Закон України «Про об’єднання громадян». 3.         Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». 4.         Закон України «Про організації роботодавців». 5.         Акопова Е.С. Планирование в управлении персоналом. – Ростов-на-Дону: РГУ, 2001. – 57 с. 6.         Базаров Т.Ю., Єремин Б.Л. Управление персоналом. – М.: Академия, 2005. – 216 с. 7.         Веснін В.Р. Практичний менеджмент персоналу. Допомога з кадрової роботи. – К.: Основи, 2004. – 244 с. 8.         Гордов А.І. Планування розвитку соціально-трудових відносин на основі нормативів // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2002. – №5. – С. 26-28. 9.  Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. - К.: Знання, 2004. - 535 с. Глава VІІІ, с.214-236. 10.     Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. проф. Качана Є. П. - Тернопіль: ТДЕУ, 2006. - 373 с. 11.              Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 272 с: 12.              Єгошин А.П. Управління персоналом. – Н: Березень, 2003. – 237 с. 13.     Єсінова  Н.І. Економіка  праці  та  соціально-трудові відносини: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2004. - 432 с. 14.              Іванов В.Н., Пойрушев В.І., Гладишев А.Г. Основи соціального управління. – К: Основи, 2005. – 164 с. 15.              Кабушкин Н.Н. Основы кадрового менеджмента. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 340 с. 16.              Кібанов А.Я. Управління персоналом організації. – К.: Основи, 2006. – 134 с. 17.     Колот А.М. Проблеми становлення та розвитку соціально-трудових відносин в Україні //Україна: аспекти праці. - 2000.- № 3.- С. 23-27. 18. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія.- К.: КНЕУ, 2003.- 230 с 19. Колот А.М. Теоретичні й прикладні аспекти становлення і розвитку сторін соціально-трудових відносин та їх представницьких органів // Україна: аспекти праці. - 2002 - № 2.- С. 14-25. 20.              Михеев В.А. Основы социального партнерства: теория и политика. – М., 2001. С. 297. 21.              Молохов П.Р. Соціально-трудові відносини у місцевій галузі: аналіз та прогнозування перспектив розвитку // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2003. – №1. – С. 40-42. 22.              Приступа М.І. Проблеми реформування соціально-трудових відносин // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2002. – №2. – С. 9-10. 23.              Семигин Г.Ю. Социальное партнерство в современном мире.– М.: Мысль, 1996. С. 208. 24.              Социальная политика: учебник /Под общ. ред. Н.А. Волгина.– М.: Экзамен, 2002. С. 736. 25.              Толкунова В.Н. Трудовое право. М., 2002.– С.313. 26.     Українець С. Соціально-трудові відносини в Україні: зміст і розвиток //Україна: аспекти праці. - 1999. - № 1.- С. 35-41. 27.     Уманський О.М., Сумцов В.Г., Гордієнко В.Д. Соціально-трудові відносини: Навч. посібник.- Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. - 480 с. 28.               www.nspp.gov.ua – Офіційний сайт Національної служби посередництва і примирення.