Сучасний стан та особливості розміщення продуктивних сил України

Содержание:Вступ  3 Розділ 1. Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу України         4 Розділ 2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил України: історичні, природні, демографічні, екологічні       7 Розділ 3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу України  14 3.1. Промисловість   14 3.2. Агропромисловий комплекс України 16 3.3. Транспорт          19 3.4. Сфера послуг      21 Розділ 4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства        24 Розділ 5. Участь України у міжнародному територіальному поділі праці та економічних зв’язках    29 Розділ 6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил України     32 Висновки       34 Список використаної літератури    36

Вступление:У спадщину від СРСР Україні перейшла економіка з надзвичайно розладнаною, негнучкою структурою, з розірваними зовнішніми зв’язками. Поглиблення економічної кризи призвело до зубожіння населення, посилення соціальної нестабільності. Заходи щодо подолання економічної кризи мають бути спрямовані на створення умов для нормального функціонування промисловості країни, її агропромислового комплексу, сфери послуг, розвитку зовнішньоекономічних відносин, що врешті-решт призведе до створення нормальних умов життя населення. Для того, щоб вжити відповідних ефективних заходів, необхідно провести чимало досліджень різних рівнів. Отже, на сьогодні актуальним є дослідження сучасного стану та особливостей розміщення продуктивних сил України. Об’єктом курсової роботи є продуктивні сили, а предметом дослідження - продуктивні сили України. Мета роботи – проаналізувати становлення та сучасний стан продуктивних сил України, передумови формування продуктивних сил, визначити фактори та умови їх розміщення, а також дослідити проблеми та перспективи їх розвитку та розміщення. Для цього необхідно виконати такі завдання: - з’ясувати передумови розвитку і розміщення продуктивних сил; - охарактеризувати сучасний стан розвитку продуктивних сил; - проаналізувати особливості розміщення і територіальної організації продуктивних сил країни; - розглянути участь України у міжнародному територіальному поділі праці та економічних зв’язках; - визначити проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил України.  

Выводы:Україна – держава у Східній Європі. Загальна площа України – 603,7 тис. км². Основа української економіки - сформований ще у часи СРСР капітал, отриманий приватними власниками в незалежній Україні в період проведення масової приватизації. В 2007 році Україна за обсягами ВВП (324,8млрд. доларів), підрахованого за паритетом купівельної спроможності, є 33 економікою світу. Україна багата на різні природні ресурси, має сприятливі кліматичні умови, земельні ресурси. Все це сприяло розвиткові промисловості, агропромислового комплексу, транспорту та сфери послуг. У першому розділі було визначено місце продуктивних сил України у світовому господарстві, зроблено її коротку економіко-географічну характеристику. У другому розділі було проаналізовано передумови розвитку та розміщення продуктивних сил України: історичні, природні, демографічні та екологічні. В цілому Україна має сприятливі передумови для розвиту і розміщення продуктивних сил, проте є декілька проблем, які необхідно вирішити (водозабезпечення, покращення демографічної та екологічної ситуацій). У третьому розділі було розглянуто сучасну галузеву структуру і рівень розвитку господарського комплексу території. Україна має розвинуту промисловість (добувна, машинобудування, металургія, легка, хімічна тощо), сільське господарство (в останні роки переважає рослинництво), транспорт (залізниця, автомобільний, повітряний, морський та річковий, трубопровідний) та сферу послуг. У четвертому розділі розглядалися особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства. В Україні виділяється декілька економічних районів: Донецький, Придніпровський, Східний, Центральний, Поліський, Подільський, Карпатський та Причорноморський економічні райони. Найбільш промислово розвинутими є Донецький, Придніпровський та Східний економічні райони. У п’ятому розділі було розглянуто участь України у міжнародному поділі праці та економічних зв’язках. Було з’ясовано, що Україна є активним учасником зовнішньоекономічних відносин: вона має партнерів у 215 країнах світу. Обсяги експорту та імпорту поступово зростають. Проте сальдо зовнішньої торгівлі залишається від’ємним. Найбільшими партнерами України є Російська Федерація, Туреччина, Італія, Польща, Білорусь, США, Німеччина, Туркменістан, Узбекистан, Сполучене Королівство, Чеська Республіка, Нідерланди, Австрія, Корея, Японія, Китай. Основу товарної структури зовнішньої торгівлі України, як і раніше, складають недорогоцінні метали та вироби з них, мінеральні продукти, механічне та електричне обладнання, транспортні засоби та шляхове обладнання, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості. Серед регіонів України найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами припадають на м. Київ, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку та Луганську області. У шостому розділі було визначено проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил України, а саме: економія енергії, пошук нових джерел енергії, розширення експорту, поліпшення власної сировинної бази, збільшення експортних можливостей машинобудування, реконструкція старих підприємств, поліпшення асортименту продукції, розвиток соціальної сфери, екологічні проблеми тощо.  

Литература:1.            Балабанов Г.В. Трансформація територіальної організації господарства України // Український географічний журнал. - 2001. - № 3. - С.81. 2.            Дорошенко Л.С. Размещение производственных сил: Учеб. Пособие. – К.: МАУП, 1999. – 36с. 3.            Iщук С.I. Розмiщення продуктивних сил (теорiя, методи, практика). - К.:  Європ. ун-т фiнансiв, iнформ. систем, менеджменту i бiзнесу, 2000. - 216с. 4.            Калініченко І., Романенко В. Територіальна диференціація в економіці України // Економіка України. - 2000. - № 6. 5.            Обухов Е.В., Сербов И.Г., Гонченко Е.Д. Размещение производительных сил. – К.: 1997. – 106 с. 6.            Розмещение производительных сил Донбаса: Учебное пособие / УсачовН.А., Окушко Я.Г. - Донецк: Истоки. - 1999. -284с. 7.            Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / За ред. С.І. Дорогунцова. – К.: КНЕУ, 2005. – 988с. 8.            Розміщення продуктивних сил. /За ред. Качана Є.П. – К.: Вища школа, 1999. – 375с. 9.            Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В.В.Ковалевського. – К.: Знання, 2000. – 363 с. 10.        Сайт Державного комітету статистики України. – http://ukrstat.gov.ua 11.        Соціально-економічна географія України: Навчальний посібник / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ, 1994. – 608с. 12.        Стратегия экономического развития Украины: Научн. Сб. – Вып. 6/ Отв. ред. О. П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2001. – 484с. 13.        Топчієв О. Географічна наука та регіональна політика в Україні // Географія та основи економіки в школі. - 2001. - № 2. - С.35. 14.        Цхведиани В. Регионы Украины. Первые десять лет независимости // Фондовый рынок. - 2001. - №23.