Гарантії і компенсації працівникам

Задание:1. Гарантії і компенсації працівникам 2. Загальна характеристика обмеженої матеріальної відповідальності Задача При реорганізації орендного будівельно-монтажного управління № 9 в акціонерне товариство, адміністрація запропонувала працівникам перейти на контрактну форму трудового договору, в якому передбачався режим роботи з 7:00 до 17:00 при шестиденному робочому тижні, заробітну плату виплачувати за підсумками кожного кварталу, при наданні відпустки заохочувати працівників путівками в будинок відпочинку. Чи правомірні дії адміністрації підприємства? Яка сфера застосування контрактної форми трудового договору?

Содержание:Вступ  3 1. Гарантії і компенсації працівникам        4 2. Загальна характеристика обмеженої матеріальної відповідальності  8 Задача 12 Висновок       14 Список використаної літератури    16

Вступление:Заподіяти шкоду підприємству, установі чи організації (далі — підприємство) може не лише конкурент, ненадійний партнер чи злочинець. Іноді шкода виходить від власних працівників підприємства. Це можуть бути розкрадання, втрата, пошкодження майна, невиконання або неналежне виконання професійних обов’язків тощо. У статті ми розглянемо, коли працівник повинен відшкодувати заподіяні збитки підприємству, а також розмір таких відшкодувань. У наступних публікаціях ознайомимося з відображенням втрат в обліку. Загальні підстави й умови матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, визначені главою ІX КЗпП «Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації». Матеріальна відповідальність — це окремий вид відповідальності, і її застосування не залежить від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності, а тому може застосовуватися одночасно з ними. Гарантії — це засоби, за допомогою яких забезпечується здійснення наданих працівникам прав у сфері соціально-трудових відносин. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.  

Выводы:Гарантії — це засоби, за допомогою яких забезпечується здійснення наданих працівникам прав у сфері соціально-трудових відносин. Основною особливістю матеріальної відповідальності працівників є (в більшості випадків) її обмежений характер. Враховуючи обмежений характер матеріальної відповідальності, виділяють основний її вид – обмежену матеріальну відповідальність працівників. Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за недодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене. За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві. Обмежена матеріальна відповідальність полягає в обов’язку відшкодування робітником заподіяної з його вини шкоди в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше його середнього місячного заробітку.  

Литература:Конституція України Верховна Рада України;  Конституція, Закон  вiд 28.06.1996  № 254к/96-ВР 2. Кодекс законів про працю Верховна Рада УРСР;  Кодекс України, Закон, Кодекс  вiд 10.12.1971  № 322-VIII 3. Болотіна Н.Б. Трудове право України – К.: Вінер, 2003- 725 с. 4. Бойко М.Д. Трудове право України: Курс лекцій: Навчальний посібник. - К.: Олан, 2002. - 335 c. 5. Бурак В. Я. Трудові спори: порядок їх вирішення в Україні: Посібник: Навчальне видання. - К.: Знання, 2003. - 382 c. 6. Венидиктов В.С. Трудовое право Украины: Учебное пособие: Навчальне видання. - Х.: Консум, 2004. - 304 c. 7. Гирич О.Г. Трудове право: Курс лекцій: Навчальне видання. - К.: Вілбор, 1999. - 208 c. 8. Лазор В. Судове вирішення індивідуальних трудових спорів: шляхи вдосконалення // Право України (укр.). - 2003. - № 7. - C.52-56 9. Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. — К., 2000. — 1068 с. 10. Трудове право України: Навч посібник для студ. Юр. Спеціальностей вузів/ Пилипенко П.Д., Буряк В.Я., Козак З.Я. та ін.; За ред.  П.Д.Пилипенка. - К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2003. - 536 с.