Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Менеджмент»Менеджмент»

Національний інформаційний простір

Карточка работы:92242
Цена:
Тема: Національний інформаційний простір
Предмет:Менеджмент
Дата выполнения:2008
Специальность (факультет):Міжнародна економіка та управління персоналом
Тип:Контрольна робота
Задание:
ВУЗ:Міжрегіональна Академія Управління (МАУП)
Содержание:ВСТУП 3 1. Сутність національного інформаційного простору 5 2. Засоби масової комунікації як чинник формування сучасної української ідентичності та консолідації суспільства 9 3. Національний інформаційний простір друкованих ЗМК України 15 ВИСНОВКИ 20 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 24
Курс:
Реферат:
Язык:укр
Вступление:ВСТУП 3 1. Сутність національного інформаційного простору 5 2. Засоби масової комунікації як чинник формування сучасної української ідентичності та консолідації суспільства 9 3. Національний інформаційний простір друкованих ЗМК України 15 ВИСНОВКИ 20 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 24 Формування національного інформаційного простору – одна з провідних тенденцій сучасного соціального розвитку. Серед суспільних інститутів, що зазнають найбільших трансформацій – засоби масової комунікації, які здійснюють помітний вплив на формування соціальних цінностей суспільств у спосіб трансляції певної інформації. Особливої актуальності ця проблематика набуває у перехідних суспільствах, що характеризуються надзвичайною мінливістю та нестійкістю соціальних цінностей, уподобань та орієнтацій. Зазначимо, що під цінностями розуміємо політичні орієнтації громадян посткомуністичних країн, що є невід’ємною складовою політичної комунікації у суспільстві. За останнє десятиріччя українські ЗМК стали реальним засобом політичної комунікації між владою і суспільством. Ступінь впливовості ЗМК на аудиторію змінюється і залежить від стану самого суспільства та його політичних інститутів. Важливою складовою та передумовою соціальних трансформацій є переоцінка чинних систем цінностей та суспільних норм. Саме ця ситуація і породжує потребу у додатковій інформації, збільшуючи залежність людей від ЗМК. Останнє визначає зосередження дослідження на проблемах політичної комунікації у суспільствах перехідного періоду, де інформаційні потреби в людей значно збільшуються. Відповідно кардинально зростає роль ЗМК у перехідних суспільствах, вони набувають значення транслятора та провідного чинника утвердження нових політичних норм та цінностей. Диференційними особливостями ЗМК є публічність, тобто необмежене та інтерперсональне коло споживачів; наявність спеціальних технічних приладів, апаратури; непряма, розподілена у просторі та часі взаємодія комунікаційних партнерів; односпрямованість взаємодії від комуніканта до комуніката, неможливість зміни їх ролей; несталий, дисперсивний характер аудиторії, яка утворюється епізодично від випадку до випадку при наявності спільної уваги до тієї чи іншої телепередачі або статті. Серед функцій ЗМК найпоширенішими вважаються інформаційна, освітньо-соціалізуюча, контрольна, артикуляційно-інтегративна, мобілізаційна. Дослідженню ЗМК та особливостям національного інформаційного простору друкованих ЗМК і буде присвячена дана робота.
Объём работы:
22
Выводы:Отже, можна зробити наступні висновки: Основні параметри та тенденції розвитку системи мас-медіа, що сформувалася в Україні, загалом не є адекватними потребам суспільства у формуванні сучасної української ідентичності, збереженні культурно-історичної самобутності, виробленні й артикуляції загальносуспільних цінностей, соціалізації особистості, забезпеченні інформаційно-психологічної безпеки громадян. Медіа-простір України практично не контролюється суспільством, неефективно (з точки зору інтересів громадян) контролюється державою і не є національним у сенсі домінування у ньому неукраїнського продукту. З іншого боку, близькою до нуля є інформаційна присутність нашої країни у світі. Україна до цієї пори не досягла інформаційного суверенітету, не виробила дієвих важелів опору культурній та економічній зовнішній експансії у сфері масових комунікацій. Сьогодні це – одна з головних стратегічних загроз подальшому повноцінному розвитку суспільства та держави. Штучна інформаційна ізоляція громадян шляхом механічного “огородження” свого комунікативного середовища (Білорусь) дає короткочасний позитивний ефект при гальмуванні розвитку країни та відсуванні її на периферію світового розвитку в довгостроковій перспективі. Існує альтернатива, яка є значно складнішою у реалізації, проте оптимальною для України: політико-правова модернізація суспільства, паритетна участь України у світовому інформаційному обміні на основі збереження та примноження власних духовно-культурних цінностей, вироблення сучасної української ідентичності. Для реалізації такого алгоритму розвитку українська система ЗМК повинна: а) бути орієнтованою на задоволення комунікативно-інформаційних та просвітницько-виховних потреб соціуму і громадян (нині вона орієнтована насамперед на обробку суспільної свідомості в інтересах різних політичних сил); б) давати цілісну збалансовану картину розвитку країни та суспільства, а також суто українську інтерпретацію глобальної ситуації, процесів, подій; в) забезпечувати зворотний зв’язок між державою та суспільством; г) бути достатньою мірою українізованою, задовольняючи при цьому потреби меншин; д) щонайменше на 50 % заповнюватись конкурентоспроможним (рейтинговим на внутрішньому ринку) національним продуктом. Вихід на такі параметри і тенденції розвитку передбачає здійснення комплексної, внутрішньо цілісної державної політики, спрямованої на вирішення таких основних завдань: Мінімізація присутності на вітчизняному медіа-ринку іноземного капіталу. Серед першочергових завдань на цьому напрямку доцільно виділити такі: а) розробити та винести на розгляд Верховної Ради Інформаційний кодекс України; б) окремим Законом України визначити сфери господарювання, в яких, виходячи з вимог національної безпеки України, обмежується або забороняється діяльність підприємств із іноземними інвестиціями (згідно з частиною 5 статті 116 Господарського кодексу України і задля повноцінної реалізації вимог пункту 3 статті 12 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”); в) передбачити систему пільг для українських друкованих ЗМК (крім таких, що мають еротичний, рекламний, розважальний характер), запровадити практику надання вибіркових пільг для виробництва і розповсюдження дитячих, наукових та освітніх видань, стрічок, програм. Створення розвиненої та впливової системи загальнонаціонального Суспільного телерадіомовлення. Зокрема: а) якнайшвидше розробити та реалізувати Концепцію та Державну програму створення в Україні системи загальнонаціонального Суспільного телерадіомовлення; б) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України нову редакцію Закону України “Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України” із конкретизацією: обов’язкових складових виробничо-технологічної структури цієї системи (загальнонаціональне та супутникове телерадіомовлення, онлайнове мовлення в Інтернет, виробництво фільмів, телесеріалів, програм), її юридично-правового статусу, форм власності, господарської діяльності, джерел фінансування, засад програмної концепції, порядку утворення та діяльності органів управління та громадського контролю. У Законі також має бути зафіксований принцип невтручання держави в управління суспільного телерадіомовлення; в) як складову процесу роздержавлення ЗМК розглянути можливість заснування Суспільного телерадіомовлення на основі державної власності на умовах забезпечення його редакційної незалежності; г) розробити окрему бюджетну програму розвитку Суспільного телерадіомовлення, та по можливості передбачити її у Законі України про Державний бюджет України на 2008 рік. Створення високопродуктивної системи національного кіновиробництва та кінопрокату і забезпечення їх сталого розвитку. У 2005 році низкою державних установ (зокрема, фахівцями Міністерства культури і туризму), громадських організацій, окремих експертів був напрацьований значний корпус відповідних пропозицій, проектів та програм, яка є достатнім концептуальним фундаментом для реалізації цього завдання. Основні напрями: а) модернізація кіновиробничих потужностей; б) модернізація кіноосвіти; в) забезпечення стабільних джерел фінансування вітчизняного кіновиробництва; г) забезпечення ефективного маркетингу вітчизняних стрічок і телесеріалів на внутрішньому (як мінімум) та зовнішньому ринку. Збільшення інформаційної присутності України у світі, для чого необхідно: а) запровадження закордонного суспільного телерадіомовлення, і зокрема мовлення каналу супутникового телебачення для трансляції на зарубіжні країни; б) системне розширення мережі корпунктів та представництв національних інформагентств у світі, збільшення списку закордонних передплатників національного інформаційного агентства “Укрінформ”; в) системна популяризація культурних, науково-технологічних, соціально-економічних та інших досягнень українського суспільства на міжнародному рівні, (збільшення кількості іномовних інформаційних ресурсів про Україну, інформаційних та культурно-освітніх центрів при посольствах тощо).
Вариант:нет
Литература:1. Гриценко О. Інформаційне суспільство і цілі державної політики // Вісник Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. – Вип. 9. – С. 56-59. 2. Гриценко О. Перспективи і шляхи формування інформаційного суспільства в Україні // Вісник Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002. – Вип. 10. – С. 38-40. 3. Гриценко О. Проблема відкритості інформаційного простору і демократичні перетворення в Україні // Публіцистика і політика: Зб. наук. праць. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2002. – Вип. 3. – С. 7-15. 4. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. – 351 с. 5. Масова комунікація: Підручник / А.З. Москаленко, Л.В. Губерський, В.Ф. Іванов, В.А. Вергун. – К.: Либідь, 1997. – 216 с. 6. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. – К.: Видавничий центр “Київський університет”, 1999. – 308 с. 7. Різун В.В. Маси. – К.: Видавничий центр “Київський університет”, 2003. – 118 с. 8. Чічановський А.А., Шкляр В.І. Національний інформаційний простір: потенціал і ресурси // Вісн. Київ. ун-ту. – Сер.: Журналістика. – 1997. – Вип. 4. – C. 20-22.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (644)