Вступление:Актуальність дослідження. Початкова школа - найбільш відповідальний період у житті людини. Саме в молодшому шкільному віці починається цілеспрямоване навчання й виховання, основним видом діяльності дитини стає навчальна діяльність, що відіграє вирішальну роль у формуванні й розвитку всіх її психічних властивостей і якостей. Учиться, виховується людина не тільки в початкових класах школи, але й у середніх, і в старших, і все життя. Але в початкових класах закладається фундамент того, що буде розвиватися й зміцнюватися з віком. Тому вчити й виховувати молодшого школяра - дуже відповідальне завдання. У руках у вчителя початкових класів фактично доля людини, і ставитися до неї потрібно дбайливо й обережно. Молодший школяр - ще маленька людина, але вже дуже складна, зі своїм внутрішнім світом, зі своїми індивідуально-психологічними особливостями.
Психічні процеси, за допомогою яких людина пізнає світ, себе й інших людей, називаються пізнавальними процесами або пізнавальними здібностями. До таких здібностей відносяться: відчуття, сприйняття, увага, пам’ять, мислення й уява. Пам’ять відіграє величезну роль у пізнавальній діяльності молодшого школяра, тому її вивчення є актуальною темою для всебічного дослідження.
Метою дослідження є комплексне дослідження пам’яті як центральної психологічної функції молодшого шкільного віку.
Об’єктом дослідження є процеси та особливості пам’яті учнів 2 класу середньої школи №157, предметом дослідження – пам’ять у молодших школярів.
Досягнення встановленої мети вимагає виконання наступних завдань дослідження:
- Розглянути загальну характеристику пам’яті та процесів пам’яті;
- Дослідити види й типи пам’яті та їх особливості в молодшому шкільному віці;
- Комплексно охарактеризувати методики вивчення пам’яті у молодшому шкільному віці;
- Зробити практичний аналіз школярів за основними методиками дослідження пам’яті;
- Здійснити обробку отриманих даних та зробити висновок із отриманих досліджень.
Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань дослідження механізмів пам’яті, процесів пам’яті молодших школярів – як здорових, так і розумово відсталих, особливостей пам’яті у молодшому шкільному віці, зокрема, найбільш повно ці проблеми висвітлені у роботах Венгера А.Л., Цукермана Г.А., Виготського Л.С., Гамезо М.В., Герасимової В.С., Орлової Л.М., Гуревича К.М., Доналдсона М., Єгорової Т.В., Житнікової Л.М., Кравцової Є.Є., Леонтьєва А.Н., Ляудіса В.Я., Овчарової Р.В., Дубровіної І.В., Чуприкової Н.І., Ельконіна Д.Б., Яковлевої Е.Л. та ряду інших психологів.
У дослідженні використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити теоретичний аналізу й синтезу, порівняння, узагальнення, експертний метод вибору показників.
Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних та зарубіжних фахівців-психологів, періодичних виданнях.
Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; двох розділів, перший з яких присвячений дослідженню теоретико-методологічних основ дослідження пам’яті та її особливостей у молодшому шкільному віці, у другому розділі курсової роботи проведено практичний експеримент щодо дослідження пам’яті та її особливостей у молодших школярів.
Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.