Машинобудування світове та вплив на нього сучасної кризи

Содержание:ВСТУП                                                                                                                        3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОГРАФІЇ СВІТОВОГО МАШИНОБУДУВАННЯ                                                                                           5 1.1. Поняття машинобудування                                                                                5 1.2. Структура та географія світового машинобудування                                        8 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВПЛИВУ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА СВІТОВЕ МАШИНОБУДУВАННЯ                                                                                                                                     13 2.1. Вплив світової кризи на світове машинобудування                                         13 2.2. Вплив світової кризи на машинобудівний комплекс України                         17 РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ  СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДУВАННЯ                                                        22 ВИСНОВКИ                                                                                                                26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                   30 ДОДАТКИ                                                                                                                  34  

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Міжнародна фінансова криза призвела до сповільнення економік більшості великих країн. В листопаді-грудні було погіршено прогнози розвитку економіки США та країн ЄС. Відповідно до нових прогнозів економіки ряду країн входять у рецесію в кінці 2008 року. У 2009 році очікується низькі темпи зростання або навіть рецесія в ряді країн. Результатом сповільнення економіки є збільшення безробіття, зростання дефіциту бюджетів цих країн. В умовах економічної кризи актуальним є питання про місце машинобудування в промисловості світу загалом. Глобальна економічна криза не обійшла стороною машинобудівні підприємства. Багато з них так і не зуміли переорієнтуватися в нових економічних реаліях.   Метою курсової роботи є розгляд та аналіз світового машинобудування та впливу на нього сучасної кризи. Об’єктом дослідження є світове машинобудування, предметом дослідження є організаційно-економічні механізми впливу сучасної кризи на машинобудування. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: -          розглянути теоретично-методологічні основи дослідження географії світового машинобудування; -          здійснити аналіз впливу світової фінансової кризи на світове машинобудування; -          обґрунтувати шляхи подолання наслідків  світової фінансової кризи на підприємствах машинобудування. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі міжнародної економіки, міжнародних економічних відносин. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення. Міжнародна фінансова криза призвела до сповільнення економік більшості великих країн. В листопаді-грудні було погіршено прогнози розвитку економіки США та країн ЄС. Відповідно до нових прогнозів економіки ряду країн входять у рецесію в кінці 2008 року. У 2009 році очікується низькі темпи зростання або навіть рецесія в ряді країн. Результатом сповільнення економіки є збільшення безробіття, зростання дефіциту бюджетів цих країн. В умовах економічної кризи актуальним є питання про місце машинобудування в промисловості світу загалом. Глобальна економічна криза не обійшла стороною машинобудівні підприємства. Багато з них так і не зуміли переорієнтуватися в нових економічних реаліях.   Машинобудування - найважливіша комплексна галузь обробної промисловості, включає до себе верстатобудування, приладобудування, енергетичне, металургійне, хімічне і сільськогосподарське машинобудування. До машинобудування прийнято відносити також електротехнічну промисловість, радіоелектроніку і обчислювальну техніку, і транспортне машинобудування всіх видів. У розвинутих країнах питома вага машинобудування становить 30 -50% промислової продукції; у країнах, що розвиваються, - 18 - 20%. Машинобудівні підприємства розподіляються на заводи повного циклу і складальні. До складальних належать підприємства, що отримують від суміжників до 50% комплектуючих виробів. Світове машинобудування поділяється на загальне, транспортне, електротехніку, включаючи електроніку. Основні типи розміщення підприємств: У світовому машинобудуванні сформувалося п’ять регіонів: Північноамериканський регіон виробляє понад 30% продукції, має найширшу номенклатуру виробів та спеціалізується на випуску науко- й капіталомістких товарів. На нього припадає 1/4 продукції світового автомобілебудування, 2/3 цивільного літакобудування й 70% великих ЕОМ. Регіон виступає експортером продукції високої складності, виробів важкого машинобудування й наукомістких галузей. Поряд з цим він імпортує різноманітну побутову техніку, автомобілі, судна. Західноєвропейський регіон виробляє 25-30% продукції світового машинобудування. Це переважно машини середньої складності, але чимала частка припадає й на вироби особливої складності. Завозиться високоскладна техніка з США, а менш складна, але працемістка, – з Японії та країн, що розвиваються. Східно- та Південно-Східно-Азіатський регіон з центром у Японії виробляє 20% світової продукції машинобудування. У Японії машинобудування досягло високого ступеня структурного й науково-технічного розвитку тільки-но на початку 80-х років. Чільним напрямом розвитку машинобудування Японії є вивезення малокваліфікованих і середніх за рівнем виробництв до країн з дешевшою працею. Експортер виробів високої складності, побутової техніки, регіон завозить продукцію найвищої складності з США та Західної Європи. Країни СНД та Східної Європи виділяються розвитком верстатобудування (Чехія, Україна, Росія), автомобілебудування (Угорщина, Україна, Білорусь, Росія), авіа- та ракетобудування (Україна, Росія), морського суднобудування (Україна, Росія, Польща), військового машинобудування (Україна, Росія). В них досить дешева робоча сила, в деяких галузях (авіа-, ракето-, суднобудування та військова техніка) їх продукція не поступається світовим аналогам, але, з другого боку, виробництво застаріло, потребує модернізації і залучення значних інвестицій. В країнах Латинської Америки (Бразилія, Аргентина) формується п’ятий регіон на базі виробництва ЕОМ (електронно-обчислювальних машин), літаків, автомобілів, суднобудування – в Бразилії; авіа- та автомобілебудування – в Аргентині. Світова фінансовоа криза дуже негативно відобразилася на світовій промисловості, особливо зачепивши металургію та машинобудування. Машинобудування Німеччини й США поступилося своїми лідируючими позиціями в сфері виробництва устаткування Китаю. За даними союзу німецьких машинобудівників (VDMA), торік Китай став провідною машинобудівною державою, залишивши позаду Німеччину й США. Частка китайських компаній на світовому ринку досягла 17,2%, а німецьких - тільки 14,7%. Третє місце зайняв лідер минулих років - США з 14,6%. Далі йдуть Японія (11,8%) і зі значним відставанням Італія (6,8%). Незважаючи на кризу, німецьким машинобудівникам вдалося збільшити обороти на 8%, до 233 млрд. євро. Але їхні конкуренти з Китаю виросли на 30%, до 271 млрд. євро. А у США рецесія знизила обороти машинобудівників до 231 млрд. євро. Глобально на 2009 р. очікується падіння обсягів споживання металу приблизно на 10%, якщо не враховувати споживання Китаєм, то орієнтовно на 20%. Для України це буде означати падіння виробництва в цій галузі, за різними сценаріями, від 12 до 18%. Машинобудування також в основному орієнтована на експорт галузь. Враховуючи той факт, що світові компанії зараз суттєво скорочують свої затрати на капітальний розвиток, зовнішніх замовлень у наших виробників буде критично мало. Окрім того, свою роль зіграють проблеми металургів, які теж формують основу замовлень для машинобудівних підприємств. Порівняно з металургією, яка завжди реагує на погіршення світової кон’юнктури першою, експорт продукції українського машинобудування упродовж IV кварталу 2008 року зазнав порівняно невеликих втрат. Експорт механічного обладнання скоротився на 3,6%, транспортних засобів - на 9,9%. Проте для машинобудівного експорту важкі часи тільки починаються. Найбільший споживач, Росія, на кілька місяців відстає від України за входженням у широкомасштабну кризу. Тотальне урізання інвестиційних витрат там тільки розпочалося. Наслідки світової фінансової кризи для підприємств машинобудування проявляються у зростанні боргів та нездатності здійснювати фінансове забезпечення виробничо-господарської діяльності, нестачі грошових ресурсів та зростанні простроченої кредиторської заборгованості, спаді обсягів продаж тощо. Сьогодні підприємства машинобудування обирають різні варіанти реакції на світову фінансову кризу: у більшості випадків захисну стратегію, яка характеризується згортанням діяльності, у меншості – наступальну. Нажаль, світова фінансова криза призводить до збільшення кількості фінансово неспроможних підприємств в досліджуваній галузі, що пояснюється, по-перше, об’єктивною макроекономічною нестабільністю, а по-друге, рядом суб’єктивних чинників, серед яких на перше місце виходить нездатність керівництва здійснювати ефективне антикризове управління підприємством, своєчасно виявляти проблеми та вживати необхідних заходів. Слід підкреслити актуальність застосування таких методів подолання наслідків світової фінансової кризи на підприємствах машинобудування: зменшення витрат; збільшення надходження коштів; проведення реструктуризації кредиторської заборгованості; проведення реорганізації або реструктуризації підприємства, вдосконалення його організаційної структури та корпоративного управління, формування портфелю технологій виробництва відповідно до умов кризового стану ринку, корегування збутової політики і менеджменту персоналу.

Литература:1.         Аніловська Г. Інтеграція України у світове господарство. // Фінанси України, 2004,№1. 2.         Башнянин Г.І., Копич І.М. Яку систему регуляції національної економіки ми повинні створити в Україні // Регіональна економіка. - 1997. - №2. - С. 25-26. 3.         Безух О. Проблеми правового забезпечення конкуренції. // Право України. -2003. -№7. 4.         Буров О. Демпінг - скидання товару для викидання конкурентів // Контракти. -2003. -№26. 5.         Вишняков А.К. Регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине. - Харьков: ООО "Одиссей", 2005. - 256 с. 6.         Внешнеэкономическая деятельность: организация, управление, прогнозирование / Под ред. Ю.В. Макогона. - Донецк: Донеччина, 1999. - 496 с. 7.         Георгіаді Н.Г., Князь С.В. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності. - Львів: Видавництво НУ "Львівська політехніка", 2004. - 196 с. 8.         Гребельник О.П., Романовський О.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності. –К.: Деміург, 2003. – 296 с. 9.         Дахно І.І. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 296 с. 10.       Державне регулювання економіки / За ред. проф. І.Р. Михасюка. - Львів: Українські технології, 1999. - 640 с. 11.       Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. проф. В.Б. Авер’янова. - К.: Хрінком Інтер, 1998. - 432 с. 12.       Держкомстат України. Доповідь про соціально-економічне становище України за січень – листопад 2003 року, с 41. 13.       Єдиний економічний простір в оцінках українських експертів. // Український монітор. -2003. -№15. 14.       Зовнішні економічні зв’язки України // Матеріали серверу http://www.openukraіne.com 15.       Зовнішньоторговельний режим України та перспективи його вдосконалення: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 Електронний ресурс / Н.С. Науменко / Укр. акад. зовніш. торгівлі. – К., 2003. – 20 с.: рис., табл. – укp. 16.       ИвановО.Государственное регулирование внешнеэкономической деятельности: опыт Японки //Проблемы теории и практики управления. - 1999. - № 2. - С. 43-45. 17.       Иноземцев В.Л. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2003. – 776 с. 18.       Інтеграція України у світову систему господарства через спеціальний режим інвестування: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Л.М. Волощенко / Донец. нац. ун-т. – Донецьк, 2003. – 20 с. – укp. 19.       Карімова Т. В., Лилик І. В. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.//Прикладні аспекти маркетингової діяльності - №3 – 2000. – с.6-7. 20.       Киреев А.П. Международная экономика: Учебное пособие: В 2 ч. Ч.1: Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. - 2001. - 416 с. 21.       Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с. 22.       Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с. 23.       Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення. - К.: ВД "Професіонал", 2004. - 288 с. 24.       Конституційна реформа та її вплив на формування зовнішньої та безпекової політики України // Український монітор. -2004. -№3. 25.       Костюченко О.А. Валютне законодавство України. - К.: Атіка, 2006. - 304 с. 26.       Кротюк В., Іоффе А. Валютний контроль та його правова регламентація // Вісник НБУ. - 1997. - №1. - С. 11-18. 27.       Крючкова І. Структурні зрушення у зовнішній торгівлі України: тенденції та перспективи // Вісник НБУ. -2004. -№2. –С.3-6. 28.       Лазебник Л. Зовнішньоторговельні чинники розвитку України//Актуальні проблеми економіки, 2003,№5. 29.       Матеріали серверу Державного комітету статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua 30.       Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с. 31.       Основи митної справи. Навчальний посібник. За ред. П.В. Пашка 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 318 с. 32.       Пєшков О. Стан і тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України.//Вісник податкової служби №42, 2002 33.       Платіжний баланс України за 9 місяців 2003 року // Щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України, 2004 рік. – 74 с. 34.       Практика применения мер по ограничению импорта в рамках ВТО в 2001 г. Аналитическая записка. М.:Институт комплексных стратегических исследований, 2002. – 4 с. 35.       Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні / За ред. А.А. Мазаракі. - К.: КНТЕУ, 2003. - 272 с. 36.       Регулювання зовнішньоторговельних відносин України у процесі приєднання до СОТ: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / І.Б. Іринчина / Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2003. – 19 с.: рис. – укp. 37.       Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К.: “Вимір”, Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998. – 520 с. 38.       Розвиток міжнародної регіональної торговельно-економічної інтеграції: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / В.В. Приходько / Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2003. – 19 с.: рис. – укp. 39.       Рокоча В. В. Міжнародна економіка: Навч. посібник: У 2 кн. – К.: Таксон, 2000. – 320с. 40.       Рябоконь О. Держпідтримка підприємств ГМК. Світовий досвід у світлі розвитку гірничо-металургійного комплексу України. // Дзеркало тижня. -2004. -№7(482). 41.       Стан переговорного процесу з вступу України до СОТ // Інформаціно-аналітичні та довідкові матеріали до засідання Кабінету міністрів України з питання вступу України до Світової організації торгівлі. Матеріали серверу „Україна та Світова організація торгівлі” (http://wto.gov.ua). 2004 рік. 42.       www.ukrstat.gov.ua – Офіційний сайт Державного комітету статистики України. 43.       http://www.un.org – Офіційний сайт Організації Об’єднаних Націй.