Сім’я як об’єкт соціальної політики

Содержание:Вступ                                                                                                                                 3 1. Поняття сім'ї та її функції                                                                                              5 2. Концепція державної сімейної політики                                                                    6 3. Сімейна політика в країнах Європейського Союзу                                                   14 Висновки                                                                                                                           16 Список використаної літератури                                                                                    17  

Вступление:Сім'я відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни. Життя більшості людей так чи інакше пов'язане з сім'єю — своєрідним мікросвітом, де сплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші соціальні проблеми. Будучи залежним від економічного становища країни, від політики, рівня культури, сімейне життя впливає на стан національної економіки, політичні події тощо. Основні параметри здійснення соціальної політики в суспільстві зумовлені багатьма об’єктивними чинниками: рівнем розвитку продуктивних сил, структурою економіки, станом соціального життя, характером політичної влади, духовною та моральною зрілістю населення країни тощо. На характер і основні напрямки соціальної політики активний вплив справляє і зрілість суб’єктивного фактора — спроможність та готовність управлінських структур та інших суб’єктів політики забезпечити соціальну спрямованість економіки, достойні умови праці й побуту громадян; цивілізований характер соціальних відносин. Слід зазначити, що активна соціальна політика аж ніяк не суперечить політиці економічної стабілізації. Навпаки, брак такої політики, надто низький рівень реальних доходів більшості населення обмежують потенціал стабілізації та економічного розвитку. Ясна річ, що ця політика має бути продуманою, відповідальною та ґрунтуватися насамперед на реальних можливостях держави. В Україні серйозний вплив на вибір основних напрямків соціальної політики, на їхній зміст справляють також і додаткові негативні обставини — жорстока криза, яка охопила всі сфери суспільного життя; дикий, часто стихійний, перехід до ринкової економіки, що супроводжується зубожінням більшості населення, зростанням соціально-економічної нерівності та експлуатації, поширенням групового та територіального егоїзму, дезінтеграцією єдиного економічного, кредитно-фінансового та територіального простору; розгулом злочинності, особливо у сфері економіки, постійними змінами співвідношення сил між прихильниками необмеженої та нерегульованої капіталізації суспільства й тими, хто стоїть за змішану, соціально орієнтовану економіку, рівноправні форми власності на засоби виробництва та регульовані ринкові відносини.  

Выводы:Отже, з вищевикладеного матеріалу можемо зробити наступні тезисні висновки. Сім’я - заснована на шлюбі або кровній спорідненості мала група, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою; відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми В усьому світі визнано, що сім'я є інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу. Слід зазначити, що рівень життя більшості сімей в Україні значно знизився, оскільки він залежить не лише від розміру доходів, а також від соціально-демографічного складу - кількості дітей, працюючих і утриманців, віку членів сім'ї, їх освітнього та професійного рівня тощо. Переважна більшість сімей в Україні мешкає у житлі, площа і комфортність якого не задовольняє елементарних потреб. Житлова проблема є однією з найважливіших перешкод у народженні бажаної кількості дітей. Викликає занепокоєння низька культура планування сім'ї, що призводить до внутрісімейних конфліктів, дестабілізації сім'ї, небажаної вагітності, безпліддя, збільшення захворюваності Отже мета державної сімейної політики полягає в забезпеченні сприятливих умов для всебічного розвитку сім'ї та її членів, найповнішої реалізації сім'єю своїх функцій і поліпшення її життєвого рівня, підвищення ролі сім'ї як основи суспільства. Загальний сенс сімейної політики полягає в тому, щоб сприяти розумінню і визнанню українським суспільством глибинних інтересів змінної сім'ї як частині своїх власних змін, пошукам нової рівноваги і гармонії між особою, сім'єю і суспільством.

Литература:1.      Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію державної сімейної політики» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 46-47, ст.404 Здоровая семья - здоровое поколение // Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ, №13 (144)- 2001. - стр. 85 Кизименко Л.Д., Бєдна Л.М. Словник-довідник соціального працівника. Львів: Видавництво Дослідницького Центру Міністерства освіти і науки України – 2000. 4.      Теремко С. Соціологія. – К.: – 2001. Тулина Н.В. Социальная политика в области семи как объект социологической теории // по материалам круглого стола Женский вопрос накануне ХХI века" 27-28 апреля 1998 г., МГУ им. М.В.Ломоносова (в рамках ежегодных Ломоносовских чтений)