Сім’я і гендерні стосунки

Содержание:ВСТУП                                                                                                                              3 1. Поняття сім’ї                                                                                                                 4 2. Сутність гендера та гендерних відносин                                                                    8 3. Сім’я та гендерні відношення                                                                                      10 ВИСНОВКИ                                                                                                                      18 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                         20  

Вступление:В останні роки помітно зріс інтерес до гендерної проблематики, особливо до проблеми гендерної рівності/нерівності. Її можна розглядати з точки зору особливостей сприйняття індивідами різної статі відмінностей між чоловіками та жінками, а також оцінки цих відмінностей. Різниця в уявленнях індивідів про чоловіка та жінку значно впливають на гендерну стратифікацію суспільства. Так чи інакше, проблема гендерної рівності стосується взаємовідносин між соціальними гендерними групами, які обумовлені різними установками особистостей відносно статі. Такі установки формуються в процесі соціалізації. Схеми виховання хлопчиків та дівчаток не меншою мірою, ніж соціально-економічні чинники, зумовлюють об’єднання індивідів у гендерні групи, а також певні взаємовідносини між ними. Соціальний статус жінок, як і чоловіків, визначається оцінкою гендерної групи, детермінованої не тільки соціально-економічними факторами, але й уявленнями, установками, стереотипами людей. В результаті засвоєння гендерних стереотипів, гендерних ролей, гендерних установок та інших елементів гендерної культури суспільства відбувається процес статеворольової соціалізації індивідів, який, у свою чергу, детермінує ставлення людей до тих чи інших соціальних груп. В цьому ракурсі ми бачимо зв’язок проблеми гендерної рівності/нерівності з процесом статеворольової соціалізації індивіда. Наукова література з гендерної психології широко висвітлює проблеми, пов’язані з гендерною диференціацією індивідів, шкідливістю гендерних стереотипів, характеристикою гендерних ролей тощо.  

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Сім’я – одна з найдавніших форм спільності людей. Вона виникла раніше, ніж нації, держави, ще за часів первісного суспільства. Сім’я відіграє надзвичайно важливу роль у житті суспільства, виступає як важливий інститут, в основі якого лежить система шлюбних і родинних, господарських і правових, моральних і психологічних зв’язків між людьми.  Гендер - це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим. В рамках цього підходу гендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію в сім'ї, а і визначає їх соціальні відносини в основних інституціях суспільства. Гендер, таким чином, трактується як один з базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними і культурними характеристиками (раса, клас, вік) організує соціальну систему. Соціальне відтворення гендерної свідомості на рівні індивідів підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов'язані з їх гендерним статусом, індивіди конституюють гендерні відмінності і одночасно обумовлені ними системи панування і володарювання. Важливим агентом гендерної соціалізації є сім’я. Роль сім’ї яскраво виражена в теорії соціального навчання, коли батьки свідомо або несвідомо заохочують або критикують поведінку своїх дітей. Крім того, диференційна соціалізація починається ще до народження дитини. Невипадково майбутні батьки хочуть знати, хто народиться - хлопчик, чи дівчинка. Оточуючі теж зацікавлені в цьому. Все це відбувається тому, що, в залежності від гендеру, батьки уявляють собі дітей по-різному. Від цього буде залежати, як вони назвуть дитину, яку одежу, іграшки та прикраси купуватимуть, чим будуть з нею займатися. Крім того, батьки дуже не люблять, коли оточуючі допускають помилки щодо статі їх дитини. І. Каган і Б. Массен  вважають, якщо дитина бачить здібності та привілеї батьків і почуває себе поруч з ними немічною та неспроможною, вона бажає мати властивості батьків. Хлопчик ототожнює себе з батьком, а дівчинка - з матір’ю, якщо ті компетентні, сильні та піклуються про неї. Важливим тут є емоційний та інтимний зв’язок між батьками та дитиною. Засвоєння соціальної ролі відбувається в процесі спілкування, тому в родині, де є хлопчики та дівчатка, у дітей спостерігаються риси протилежної статі. Таким чином, очевидно, що майбутні жіночність і мужність дітей значною мірою визначаються структурою батьківської сім’ї, родинними моделями поведінки, очікуваннями батьків та суспільними установками.  

Литература:1.            Берн Ш.П. Гендерная психология. - СПб.: Нева, 2001. - 320 с. 2.            Венгер А.А. Психологические рисуночные тесты. – М.: Изд-во «ВЛАДОС-ПРЕСС», 2003. - 160 с. 3.            Клецина И.С. Гендерная социализация: учебное пособие. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 1998. 4.            Коломинский Я.Л., Мелтас М.Х. Ролевая дифференциация пола у дошкольников // Вопросы психологии — 1985 - №3 - С. 165-171. 5.            Кауфман М. Фрагмент из книги „Cracking the armour: power, pain and the lives of men” (Toronto: Viking, 1993) // Гендерная педагогика и гендерное образование в странах постсоветского пространства: Сб. материалов Международнойлетней школы 2001. Иваново: Изд-во „Ивановский гос. ун-т”, 2002. – С. 23-24. 6.            Коломенский Я.С., Мелтсас М.Х. Полоролевое развитие ребёнка в дошкольном возрасте // Генетические проблемы социальной психологии: Сб. статей / Под ред. Я.С. Коломинского и М.С. Лисициной. – Минск, 1985. – С. 176-190. 7.            Лавриненко Н.В. Женщина: самореализация в семье и обществе (Гендерный аспект). – К.: ВИПОЛ, 1999. – 172 с. 8.            Лесгафт П.Ф. Семейное воспитание ребёнка и его значение. – М.: Педагогика, 1991. – 176 с. 9.            Попова Л.В. Гендернаясоциализация в детстве (или что нужнознать воспитателям о том, как девочки и мальчики научаются „быть женщинами и мужчинами” // http://www.wsu.ru/grc/e-librari/files/gendernaya_sotsializatsiya.doc 10.        ТитаренкоТ.М. Такие разные дети. – К.: Рад. шк., 1989. – 144 с. 11.        Steinberg L Racent research on the family at adolescence: the extent and nature of sex differences. // Journal of 12.        Youth and Adolescence, 16, 1987. – Р. 191-197.