Діалог культур та сталий розвиток

Содержание:Вступ                                                                                                                                 3 1. До порозуміння природи і культури                                                                           5 2. Концепція сталого розвитку                                                                                        12 3. Система глобальних вимірів сталого розвитку                                                          14 4. Порівняння країн за індексом сталого розвитку                                                        20 Висновки                                                                                                                           24 Список використаної літератури                                                                                    26  

Вступление:Поклавши в основу подальшого розвитку країни добробут і безпеку людини, її прагнення жити і творити в гармонії з природою, взявши до уваги основні ідеї і принципи, задекларовані на конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), Україна започатковує процес змін, які за характером та обсягом експлуатації ресурсів, інвестиційною політикою, спрямуванням освіти та науково-технічного прогресу, захищеністю життєдіяльності нації відповідатимуть сьогоднішнім і майбутнім потребам, створять сприятливі умови для розвитку нації та збереження навколишнього природного середовища і природно-ресурсного потенціалу країни, тобто започатковує перехід на шлях сталого розвитку 6.  Сталий розвиток визначено ООН як основний напрям розвитку людської цивілізації на ХХІ століття, альтернативи йому немає, бо інший шлях призведе до всесвітньої екологічної катастрофи. При цьому загальнолюдські цінності (демократія, права людини, рівність, справедливість, добробут та інше) залишаються незмінними.  У 1998 році Верховною Радою України були схвалені “Основні напрями державної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”. Проголошена національна екологічна політика базується на органічному поєднанні вирішення економічних та екологічних проблем у процесі соціально-економічного реформування нашого суспільства, створенні умов для розв’язання екологічних проблем на ґрунті: – усвідомлення стану екологічної безпеки та формування мотивацій для вирішення природоохоронних проблем на національному, регіональному, місцевому, об’єктивному рівнях та на рівні особистості; – формування реальних економічних можливостей для реалізації природоохоронної політики; – розробки та впровадження екологічно обґрунтованої стратегії регулювання природокористування; – інтеграції національної політики регулювання екологічної безпеки у європейський та світовий екологічний процес; – інтеграції компонентів екологічної політики у структуру та окремі елементи соціально-економічного реформування суспільства. Сталий розвиток може мати різні моделі реалізації, які передбачають неоднакові темпи і пропорції суспільного відтворення. Кожній моделі повинна відповідати система цілей та еколого-економічних пріоритетів, які забезпечать врахування особливостей країн. В Україні сталий розвиток є можливим тільки на основі інтенсивної економіки 2. Наша держава може забезпечити сталий розвиток виключно шляхом ефективного використання усіх видів ресурсів (людських, природних, геополітичних), структурно-технологічної трансформації виробництва та наявних конкурентних можливостей (активізація ролі окремої людини в суспільстві, забезпечення соціальної справедливості й соціальної рівності, ефективна зайнятість, екологічна безпека).  

Выводы:Серед об'єктів сучасної науки особливе місце належить соціоприродним системам, в яких взаємодіють природні та людські (соціальні) компоненти. Вивчення цих об'єктів має на меті передусім пошук шляхів підпорядкування гуманістичним цінностям як самих соціоприродних систем, так і корпусу дослідницьких методів, що застосовуються до них. Такі методи узагальнюються нинішньою постнекласичною наукою, яка певною мірою знімає жорстке протиставлення наук про природу наукам про дух. Йдеться про плідне перенесення методів, підходів, понятійних конструкцій з природничих наук у соціальні і навпаки. Основним дослідницьким інструментарієм тут стає синергетика з її «наскрізним» принципом самоорганізації. Виконання певних засадничих її правил дає можливість зробити самоорганізацію значною мірою керованою. Криза напрацювання національної ідеології та стратегії розвитку України, що затяглася, може відіграти і позитивну роль. Це роль «чистої сторінки», на яку Україна має шанс покласти напрацьований світом кращий досвід. А це досвід гармонізованого, сталого розвитку суспільства, у якому добробут людей, навколишнє середовище, природні ресурси та людський капітал, втілений у досягненнях науки, освіти, проривних технологіях, високих моральних цінностях, – категорії нероздільні, рівновеликі й такі, що взаємно доповнюють і збагачують одна одну. ___В Україні вже накопичено чималий корисний досвід сталого розвитку. Його варто вивчати й розумно використовувати. Україна, шукаючи свій нелегкий, але вкрай потрібний шлях сталого розвитку, має знаходити власні, оригінальні, притаманні тільки їй рішення і враховувати нинішні реалії. Для адаптації стратегії сталого розвитку до існуючих реалій необхідно задіяти інформаційну систему з ключовими індикаторами сталого розвитку. Оптимальне співвідношення індикаторів і стандартів має забезпечуватися відповідним законодавством, добровільними акціями, ринковими інструментами. Добре організований сталий розвиток може дати Україні надійну перспективу. Визнаючи, що держава відіграє вирішальну роль у процесі сталого розвитку, варто зазачити, що відповідальність за сталий розвиток покладено на все суспільство. Україна є однією з найбільш підготовлених країн світу, яка б могла бути в лавах світових лідерів людського розвитку на новій інтелектуально-інноваційній основі. Процес трансформаційних змін в Україні, реформування української економіки і суспільства загалом визначають реальне підвищення ролі людського фактора в сучасній економіці. За умов розбудови державності України, переходу до ринкових відносин, подальшого науково-технічного прогресу надзвичайно зростає роль інтелектуального фактора. Вже для виникнення самої ідеї сталого розвитку була потрібна різнобічна наукова інформація, ще більшою мірою вона необхідна в процесі її практичної реалізації. Отже, це, без сумніву, одна з тих типових ситуацій, коли наука покликана служити гуманізації життя суспільства. Сталий розвиток України має бути постійно діючим, координованим, циклічним і спиратися на широку підтримку громадськості, ділових кіл, академічної науки.  

Литература:1.      Дорогунцов С., Ральчук О. Сталий розвиток — цивілізаційний діалог природи і культури // Вісн. НАН України. — 2001. — № 10. — С. 17. 2.      Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. Є.П. Желібо. - 4-е вид. - К.: Каравела, 2005. - 344 с. 3.      Згуровський М. Україна у глобальних вимірах сталого розвитку // Дзеркало тижня №19 (598) 20 – 26 травня 2006 р. 4.      Трегобчук В. Концепція сталого розвитку для України // Вісник НАН України. — 2002. — N 2 5.      Офіційний сайт партії зелених України – http://www.greenparty.ua