Дедуктивні міркування: поняття про дедуктивне міркування; види дедуктивних міркувань; прямі та непрямі дедуктивні міркування. (навести приклади)

Содержание:Вступ                                                                                                                                 3 1. Поняття про дедуктивне міркування                                                                          3 2. Прямі дедуктивні міркування                                                                                       4 3. Непрямі дедуктивні міркування                                                                                   10 Висновки                                                                                                                           12 Список використаної літератури                                                                                    14  

Вступление:Мислення людини відбувається в певних логічних формах і підлягає певним законам логіки. Форма мислення - це спосіб відображення предметів і явищ об'єктивної реальності. Основними формами мислення є поняття, судження і умовиводи. Поняття є такою формою мислення, яка віддзеркалює предмет у його суттєвих ознаках. Так, поняття "угода" відбиває угоду як явище дійсності в таких ознаках. "Угодою визначаються дії громадян і організацій, спрямовані на установлення, зміну або припинення громадянських прав або обов'язків". Те ж спостерігається під час розгляду будь-яких інших понять. Судження - це інша форма відображення предметів і явищ дійсності, ніж поняття. Судження - форма мислення, яка відтворює не предмет у цілому, а окремі його ознаки, властивості, зв'язки і відношення у вигляді ствердження або заперечення належності предмету певної ознаки чи властивості. Умовивід є зв'язок суджень. Це форма мислення, в якій з одного, двох чи більше суджень виводиться нове судження. Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження, котре містить у собі нове знання. Умовиводи бувають різних видів. За кількістю засновків умовиводи поділяються на безпосередні та опосередковані. За спрямованістю процесу міркування опосередковані умовиводи поділяються на дедуктивні та індуктивні. У дедуктивних умовиводах висновок іде від знання більшого ступеня загальності до знання меншого ступеня загальності. В індуктивних умовиводах висновок іде від знання окремих, одиничних предметів до знання всіх предметів класу, до знання класу в цілому.  

Выводы:Мислення людини відбувається в певних логічних формах і підлягає певним законам логіки. Форма мислення - це спосіб відображення предметів і явищ об'єктивної реальності. Основними формами мислення є поняття, судження і умовиводи. Умовивід (міркування) - це форма мислення, в якій з одного, двох чи більше суджень виводиться нове судження. Дедуктивне міркування – це міркування, в якому між засновками і висновком існує відношення логічного слідуваня. Це міркування спирається на логічний закон. У ньому із істинних засновків завжди отримують істинний висновок. Розрізняють два основних види дедуктивних міркувань: - прямі дедуктивні міркування – це міркування, в яких висновок безпосередньо випливає з засновків. - непрямі дедуктивні міркування – це міркування, в яких висновок випливає із засновків опосередковано за допомогою додаткових виводів. Розрізняють велику кількість схем прямих і непрямих дедуктивних міркувань. Однак серед всієї множини таких схем можна виділити найтиповіші, які переважно використовуються людьми в процесах мислення і спілкування. Як правило, говорять про чотири види прямих дедуктивних міркувань: - суто умовні міркування – це міркування, засновки і висновок якого є імплікативними висловлюваннями; - умовно-категоричні міркування — це міркування, один із засновків якого є імплікативним висловлюванням, а другий засновок і висновок — простими висловлюваннями або їх запереченнями; - розділово-категоричні міркування- це міркування, один із засновків якого є диз'юнктивним висловлюванням, а другий засновок і висновок - прості висловлювання або їх заперечення; - умовно-розділові міркування — це міркування, один із засновків якого є диз'юнктивним висловлюванням, а інші засновки — імплікативними висловлюваннями. До основних видів непрямих дедуктивних міркувань належать: - міркування за схемою «зведення до абсурду»; - міркування за схемою «доведення від протилежного».  

Литература:1. Жоль К.К. Логіка. – М., 2004. 2. Кириллов В.И., Орлов Г.А., Фокина Н.И. – Упражнения по логике. – М.: Проспект, 2006. – 184с. 3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 535с. 4. Огородников В.П. Логика. Законы и принципы правильного мышления. – СПб.: Питер, 2004. – 176с. 5. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: 1997.