Суспільство в філософії

Содержание:ВСТУП 3 1. Суспільство як філософська проблема 4 2. Соціальна структура суспільства 6 ВИСНОВКИ 11 Список використаної літератури 13

Вступление:Будь-яке суспільство завжди має соціальну структуру, під якою розуміється вся сукупність класів, верств, суспільних груп і т.д. Соціальна структура суспільства завжди обумовлена способом виробництва й відповідно змінюється в міру зміни соціальних відносин. Суспільство є складною соціальною системою, структурно організованою цілісністю, яку утворюють різні елементи, компоненти, підрозділи. У свою чергу вони теж мають певний рівень організованості й упорядкованості власної структури. Це дає підстави стверджувати, що соціальна структура суспільства є комплексним, багатомірним утворенням. Об`єкт дослідження - соціальна структура суспільства Предмет дослідження - особливості філософського підходу до соціальної структури суспільства Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є дослідження поняття соціальної структури суспільства. Для досягнення мети потрібно виконати наступні задачі: - дослідити суспільство як філософську проблему - проаналізувати соціальну структуру суспільства

Выводы:Соціальна структура - це сукупність взаємопов'язаних упорядкованих соціальних спільнот, груп, а також відносин між ними. Соціальна структура формується за різними ознаками: класовими, національними, статевими, віковими, професійними та ін. Основні різновиди соціальної структури: • соціально-класова структура - сукупність суспільних класів, їхні зв'язки та відносини (класи, соціальні верстви, соціальні групи); • соціально-професійна структура (виробничі й інші колективи та організації); • соціально-територіальна структура (міське та сільське населення, поселенські спільноти тощо); • соціально-демографічна структура (сім'я, вікові та статеві спільноти); • соціально-етнічна структура (етноси, нації, етнічні групи). Суспільство складається з різних соціальних спільнот, груп, які: - посідають різні місця в системі соціальної нерівності, в диференціації населення суспільства за такими показниками, як влада, власність, прибуток та ін.; - пов'язані між собою політичними, культурними й економічними відносинами, а також є суб'єктами функціонування соціальних інститутів. Становлення соціальної групи - це тривалий і складний процес, пов'язаний із усвідомленням свого стану, спільності інтересів, цінностей, формуванням групової свідомості і норм поведінки. Такі соціальні групи, як соціально-класові спільноти (класи, верстви, соціальні прошарки): соціально-демографічні спільноти (мужчини, жінки, діти, батьки і т.д.); етносоціальні спільноти (нації, народності, племена, національності і етнографічні групи): соціально-територіальні спільноти (місто, село, регіон): соціально-професійні; спільноти (інженери, вчителі, металурги) та інші і формують соціальну структуру суспільства. За твердженням українських вчених, на сьогодні із близько 1000 різноманітних етносоціальних груп (націй, народностей, етнічних спільнот) лише 170-175 народів піднялися у своєму розвитку до рівня нації. З 160 існуючих нині держав понад 9/10 є багатонаціональними. Нації властиві такі ознаки, як: територіально-економічна цілісність; соціально-етнічна спільність; соціокультурна цілісність; спільність історичної долі, політичної впади і т.д. Високий потенціал нації визначається завдяки рівню національної свідомості та самосвідомості. Національна самосвідомість - це усвідомлення нацією і окремою людиною своєї приналежності до певного етносу, національного характеру, психології культурі ментальності. На Україні часто стверджують про досить високий рівень тональної самосвідомості в західних областях, що зумовлено поділом свого часу країни на східну та західну. Національна самосвідомість виступає од ним Із коренів етнічної самоідентифікації. Цей термін вказує на усвідомлення людиною своєї приналежності до певного етносу. Другим генетичним коренем є етнічна приналежність індивіда, його походження від батьків представників певної етнічної групи. Хоч досить часто дітям із змішаних шлюбів важко самоідентифікувати свою приналежність до того чи іншого етносу. Націю можна практикувати, як спільність людей, що формується завдяки єдності територіальних, етнічних, економічних, загальнокультурних психологічних і т.д. засад. Для означення населення держави, яке належить до різних етносів використовується термін "політична нація". Політичне нація - це сукупність громадян певної держави, що належать до різних етносів, але в сумі спільної історичної долі, політичних колізій творять державу.

Литература:1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. - К. Генеза, 1996,-368с. 2. Введение в философию: Учебник для вузов. Фролов И.Т., Арефьева Г.С., Араб-Оглы З.А. й др. М. Политиздат, 1990. - 639с. 3. Гавриленко І.М., Мельник П.В., Недюха М.П. Соціальний розвиток: Навчальний посібник. - К.: , 2001. - 484 с. 4. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 472 с. 5. Дмитриев А.В. Общая социология. – М.: Совр. гуман. ун-т, 2001. – 427 с. 6. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. - К.: Каравелла, 2004. - 456 с. 7. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура /фрагменты/. /Ин-т социологии НАН Украины; Под ред. В.Танчера. - К.: Абрис, 1996. - 112 с. 8. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч. посібник / Ужгород Віталій Лях - Київ. Либідь, 1996. - 384с. 9. Філософія: Навчальний посібник / І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В.Бойченко, В.П. Розумний та ін. За ред. І.Ф. надольного - К.: Вікар. 1997 - 584с. 10. Філософія: Підручник / Г.А. Зайченко, В.М. Саратовський, І.І. Кальний та ін. За ред. Г.А. Зайченка та ін. - К.: Вища школа, 1995. - 455с.