Злочин у сфері використанн фінансових ресурсів та обігу цінних паперів

Содержание:Вступ  3 РОЗДІЛ І. Загальна характеристика злочинів у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів. 6 1.1 Причини  виникнення фінансової злочинності. Фактори існування і відтворення фінансової злочинності 6 1.2 Поняття фінансових ресурсів, шахрайства з фінансовими ресурсами, цінних паперів,  порушення порядку випуску (емісії) цінних паперів,  виготовлення, збуту або використання підроблених недержавних цінних паперів. 15 РОЗДІЛ ІІ. Кримінально-правова характеристика складів злочинів, пов’язаних з використанням фінансових ресурсів та обігу цінних паперів. 37 2.1 Об’єкт і предмет злочинів, передбачених ст. 222, 223, 224 Кримінального кодексу України  37 2.2 Об’єктивна сторона злочинів, передбачених ст. 222, 223, 224 Кримінального кодексу України  41 2.3 Суб’єкт злочинів, передбачених ст. 222, 223, 224  Кримінального кодексу України. 49 2.4 Суб’єктивна сторона злочинів, передбачених ст. 222, 223, 224 Кримінального кодексу України  53 РОЗДІЛ ІІІ. Проблеми кваліфікації   злочинів у сфері  використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів  64 3.1 Особливост  кваліфікації   злочинів у сфері  фінансових ресурсів та обігу цінних паперів. 64 3.2 Відмежування шахрайства  з фінансовими ресурсами від інших злочинів  у сфері господарської діяльності. 67 3.3 Шляхи вдосконалення законодавства у сфері  боротьби з  злочинами, передбаченими статтями 222,  223,  224  80 Висновок  95 Список використаної літератури: 101 Додаток А   108 Додаток Б. 110

Реферат:Анотація   В даній роботі розглянуті проблеми злочинів у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів. Були проаналізовані методи боротьби  з цими злочинами. Слід зазначити, що ситуація зі злочинністю в Україні до такої міри ускладнена, що потребує якомога глибшого й комплексного аналізу, що базувався б на взаємодіючому потенціалі юридичних наук, держави і громадянського суспільства. Також проаналізовано відмежування шахрайства  з фінансовими ресурсами від інших злочинів  у сфері господарської діяльності Я вважаю, що при відмежуванні шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності, зокрема від шахрайства та заволодіння чужим майном шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, слід виходити зі змісту і спрямованості умислу особи, мотиву, мети та моменту їх виникнення. Мною було проаналізовано найбільш ефективні способи боротьби з господарськими злочинами. Зараз засобів боротьби зі злочинами у сфері шахрайства з  фінансовими ресурсами, що використовувалися раніше, явно недостатньо. Слід знаходити інші рішення вже в більш складній ситуації, потрібні додаткові заходи, оскільки українська "мафія", як неодноразово підкреслював Президент України, стала однією із силових структур держави. Подальше зволікання у сфері боротьби зі злочинами у сфері шахрайства з фінансовими  ресурсами може призвести до створення небаченої раніше кримінально-тіньової економічної системи, до руйнування державності. Для забезпечення постійного контролю за криміногенними процесами на ринку цінних паперів оперативні працівники державних служб по боротьбі з економічною злочинністю та  управлінь по боротьбі з організованою злочинністю повинні мати чітке уявлення про органiзацiйнi аспекти боротьби зi злочинами‚ що вчинюються на цьому ринку. Як показує практика‚ в роботі зi збором iнформацiї про злочини‚ вчинені учасниками ринку цінних паперів‚ при документуванні i квалiфiкацiї діянь осіб злочинців спiвробiтники оперативних пiдроздiлiв МВС України стикаються із серйозними труднощами‚ породженими недосконалою нормативно-правовою базою‚ що регулює дiяльнiсть суб’єктів‚ які працюють на ринку цінних паперів‚ недоліками системи державного регулювання i контролю за ними‚ прогалинами в кримінальному законодавстві. На сучасному етапі вирішення проблем боротьби з злочинністю у сфері господарської діяльності може бути здійснено лише при вирішенні таких завдань, як: а) нормалізація умов господарської й комерційної діяльності; б) зменшення податкового тиску на виробників; в) посилення кримінальної відповідальності за найбільш небезпечні злочини у сфері господарювання; г) надійне правове забезпечення оперативно-розшукової діяльності; д) налагодження ефективної системи статистичного обліку й інформування відповідних контролюючих органів про такі злочини.  

Вступление:Актуальність теми. Державно-адміністративне регулювання господарської діяльності та монопольна державна власність на переважну більшість економічних об’єктів у період реформування економіки України склали головну передумову для розквіту економічної злочинності. Реформування економіки, зміна форм власності, розвиток підприємництва, лібералізація цінової політики, приватизація державного майна, встановлення нових майнових і земельних відносин – усі ці перетворення провадилися бюрократичним апаратом, який мав право безконтрольно і на вкрай вузькій правовій основі розпоряджатися велетенськими ресурсами країни. Це й обумовило привабливість державного апарату для злочинних угруповань. Організована злочинність почала стрімко трансформуватися у напрямі зближення з чиновництвом, в руках якого зосереджена вся політична й економічна влада. Потреба в легалізації кримінальної господарської діяльності змусила організовані злочинні угруповання йти на встановлення більш тісних контактів з чиновницьким апаратом. Основною метою тиску на владні структури стали: вимагання різноманітних пільг, що надавали можливості отримувати більші прибутки, ухилятися від оподаткування і кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності. Усе це робить проблему впливу відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності з попередження цієї злочинності надзвичайно актуальним. З прийняттям Конституції України у 1996 р. створено надійний фундамент для подальшого розвитку і зміцнення України як демократичної, соціальної, правової держави . Серед нагальних проблем сьогодення одним із найважливіших і складних для суспільства є питання протидії організованій злочинності у сфері господарської діяльності. Аналіз криміногенної ситуації в Україні свідчить, що злочини у сфері господарської діяльності, поширеність яких досить велика, стають на перешкоді соціально-економічним реформам, підвищенню рівня добробуту населення, стабільності, розвитку держави та її національної безпеки. Завдання дослідження:             - дослідження  поняття фінансових ресурсів, шахрайства з фінансовими ресурсами, цінних паперів,  порушення порядку випуску (емісії) цінних паперів,  виготовлення, збуту або використання підроблених недержавних цінних паперів;             - аналіз виникнення та причини фінансової злочинності. Фактори існування і відтворення фінансової злочинності;             - характеристика відмежування шахрайства  з фінансовими ресурсами від інших злочинів  у сфері господарської діяльності;             - дослідження об’єкта і предмета злочинів, передбачених ст. 222, 223, 224 Кримінального кодексу України; - дослідження об’єктивної сторона злочинів, передбачених ст. 222, 223, 224 Кримінального кодексу України; - аналіз суб’єкта злочинів, передбачених ст. 222, 223, 224  Кримінального кодексу України; - характеристика  суб’єктивної сторони злочинів, передбачених ст. 222, 223, 224 Кримінального кодексу України;             - дослідження  особливостей кримінальної відповідальності за злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів;             - характеристика боротьби зі злочинами у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів. Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів Предметом  дослідження є норми чинного законодавства в яких знаходять своє відображення злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових і спеціальних методів, принципів та підходів, які є засобами наукового пошуку в арсеналі будь-яких гуманітарних, зокрема юридичних наук. Діалектичний метод пізнання виступає основою цього дослідження. Невід ємним доповненням цього методу є системний аналіз. У роботі використовуються також спеціальні методи:  системно-структурний, системно-функціональний,порівняльно-правовий. Наукове значення результатів роботи. Незважаючи на те, що з даної теми існують наукові дослідження, вона достатньою мірою не досліджена, а тому й надалі продовжують залишатися багато дискусійних питань. Структура роботи. Дипломна робота складається із вступу, загальних висновків, трьох розділів, дев’яти підрозділів, списку використаних джерел.  

Выводы:Досліджуючи перший розділ даної роботи слід зазначити, що найбільш повне визначення фінансових ресурсів надає Павлюк К.В., характеризуючи їх як грошові нагромадження і доходи, які створюються в процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту і зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення та задоволення інших суспільних потреб. В цьому визначенні виражені економічна основа, зв'язок фінансових ресурсів з відтворювальними процесами, форми їх виявлення. Я дотримуюсь думки, що шахрайство з фінансовими ресурсами - надання громадянином - підприємцем або засновником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності Згідно зі ст. 223 КК цінними паперами визнаються грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Емісія цінних паперів — це встановлена в законодавчому порядку послідовність дій емітента з випуску й розміщення цінних паперів. Я вважаю, що при відмежуванні шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності, зокрема від шахрайства та заволодіння чужим майном шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, слід виходити зі змісту і спрямованості умислу особи, мотиву, мети та моменту їх виникнення. Якщо винна особа надавала завідомо неправдиву інформацію з метою привласнення коштів у вигляді субсидії, субвенції, дотації чи кредиту, її дії потрібно кваліфікувати як готування до заволодіння чужим майном шляхом шахрайства чи замах на вчинення цього злочину, а в разі фактичного обернення одержаних коштів на свою користь чи на користь інших осіб – як закінчене шахрайство за відповідною частиною ст. 190 КК. Кошти чи майно, правомірно одержані суб’єктом господарської діяльності як субсидії, субвенції, дотації, кредити, переходять у його власність з моменту їх фактичного одержання. В разі, коли після одержання цих коштів чи майна в службової особи такого суб’єкта виникає умисел на їх привласнення, її дії належить кваліфікувати за ст. 191 КК. Якщо зазначені кошти були одержані з цією метою неправомірно, то такі дії треба кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 222 та 190 КК. Так само кваліфікуються дії особи, яка мала умисел на привласнення лише частини одержаних коштів. Слід зазначити, що  ухилення від сплати податків у зв’язку з одержанням пільг щодо них шляхом шахрайства з фінансовими ресурсами, якщо розмір несплачених податків дорівнює чи перевищує п’ятсот, але менше п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має кваліфікуватися лише за ч. 2 ст. 222 КК, а якщо він у п’ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто утворює особливо великі розміри коштів, які фактично не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів), – за ч. 1 ст. 222 і ч. 3 ст. 212 КК.  Злочин, передбачений ч. 2 ст. 222 КК, вважається закінченим з моменту фактичного заподіяння великої матеріальної шкоди державі або органам місцевого самоврядування, банку чи іншому кредиторові. Зокрема, ухилення від сплати податків в результаті одержання пільг щодо них вважається закінченим злочином з моменту ненадходження коштів до відповідних бюджетів чи державних цільових фондів, а саме – з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов’язковий платіж, а коли закон пов’язує цей строк із виконанням певної дії, – з моменту фактичного ухилення від їх сплати. Аналізуючи другий розділ дипломної роботи зазначаю, що безпосередній об'єкт шахрайства з фінансовими ресурсами— суспільні відносини у сфері надання фінансових ресурсів і податкових пільг. Предмет злочину — неправдива інформація, що має значення для отримання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків (наприклад, спотворені дані про розмір доходів або кількість працюючих на підприємстві інвалідів). Об'єктивна сторона злочину полягає у наданні завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності. Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєднаний з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків. Суб'єкт злочину — громадянин-підприємець або засновник чи власник суб'єкта господарської діяльності, а також службова особа суб'єкта господарської діяльності. Аналізуючи ст. 223 КК зазначаю, що безпосередній  об'єкт цього злочину — суспільні відносини у сфері випуску (емісії) цінних паперів суб'єктами господарювання. Предмет злочину — цінні папери, що випускаються суб'єктами господарської діяльності з обов'язковою реєстрацією емісії у встановленому законом порядку. Предметом цього злочину, зокрема, можуть виступати акції, облігації підприємств та інвестиційні сертифікати. Об'єктивна сторона злочину — це випуск (емісія) цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрація емісії у встановленому законом порядку. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій з випуску (емісії) цінних паперів (підписки на акції або продажу облігацій підприємств, інвестиційних сертифікатів) без реєстрації емісії у встановленому законом порядку. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними. Суб'єкт злочину — громадянин або службова особа суб'єкта господарської діяльності. Досліджуючи ст. 224 КК зауважую, що безпосередній об'єкт цього злочину — сфера обігу недержавних цінних паперів. Предмет злочину — підроблені недержавні цінні папери. Предметом злочину, що розглядається, виступають тільки такі підроблені недержавні цінні папери, що мають значну схожість з основними реквізитами справжніх цінних паперів. Об'єктивна сторона злочину — це виготовлення з метою збуту, збут чи використання іншим чином підроблених недержавних цінних паперів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з вказаних дій. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, а виготовлення цінних паперів поєднано з метою їх збуту. Мотиви злочину можуть бути різними. Суб'єкт злочину — будь-яка особа. Характеризуючи третій розділ зазначаю, що статтею 222 чинного Кримінального Кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами, тобто за надання громадянином - підприємцем або засновником, власником чи службовою особою суб'єкта господарської діяльності заздалегідь неправдивої інформації органам державної влади чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків ( ч. 1 ст.222 ) та за ті ж дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди ( ч.2 ст.222). За вчинення такого злочину частиною 1 статті 222 КК України передбачено покарання - штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян  або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а санкція ч.2 ст.222 КК України передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Аналізуючи ст. 223 КК слід зазначити, що  випуск (емісія) громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.  Внесення громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, а також затвердження таких документів, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові,- караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Досліджуючи ст. 224 КК зауважую, що виготовлення з метою збуту, збут чи використання іншим чином підроблених недержавних цінних паперів - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.  Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди,- караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.  Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або якщо вони завдали особливо великої матеріальної шкоди,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Я вважаю, що ситуація зі злочинністю в Україні до такої міри ускладнена, що потребує якомога глибшого й комплексного аналізу, що базувався б на взаємодіючому потенціалі юридичних наук, держави і громадянського суспільства.  

Литература: Конституція України \\ Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. – Ст.141. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» Верховна Рада України;  Закон  вiд 23.02.2006  № 3480-IV   Кримінальний кодекс України \\ Відомості Верховної Ради України. – 2001. № 25 – 26.- Ст. 131. Науково – практичний коментар до Кримінального кодексу України \ Від. Ред. С. С.  Яценко. К., 2002. Науково – практичний коментар до Кримінального кодексу України: Особлива частина / За  заг. ред. В. Г. Гончаренка, М. О. Потебенька. – К., 2001. Науково – практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року \ За ред. М. І.  Мельника, М. І. Хавронюка. – К., 2003. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ   про виготовлення або збут підроблених грошей чи      цінних паперів» Верховний Суд;  Постанова  вiд 12.04.1996  № 6 Аркуша Л.П. Про тактику виявлення діяльності організованого злочинного формування, яке має корумповані зв'язки  // Вісн.Одеського ін-ту внутр.справ.- 1998.-№4.- 53 с. Александренко О.В. До питання про формування криміналістичної теорії протидії розслідуванню та заходів по її подоланню // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Тези доп. Міжнар. Наук-практ. Конференції. Ч. 1. - К.: НАВСУ, 2001. – 125 с.  Балуйко С. Господарське право., Житомир., ЖЦНТІ, 2003р.- 340 с. Барабаш Т. Предмет доказування в стадії порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків // Науковий вісник (Державна податкова адміністрація України). - 2000. - № 2. – 152 с. Болтян О., Суліма В. Розслідування кримінальних справ щодо “фінансових пірамід”. // Вісник прокуратури. – 2003. - №8. – 116 с.  Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, криміналістичні проблеми). Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – Харків, 2001. – 262 с.  Боротьба з господарськими злочинами. / Відп. ред. Ф.А.Лопушанський, Ю.Л.Титаренко; НАН України. Інститут держави і права. Донецький ін-т внутрішніх справ МВС України. Донецьк, 1997. – 159 с. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. – Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2002. – 449 с. Білоус В.Т. Правоохоронним органам України, що здійснюють боротьбу з економічною злочинністю – чітке законодавче визначення. // Науковий вісник НАВСУ, №5, 2002. – 211 с. Біленчук П.Д., Головач В.В., Салтевський М.В. та ін. Криміналістика: Підручник. За ред. Акад. П.Д.Біленчука. – К.: Право, 1997. – 256 с. Болтян О., Суліма В. Розслідування кримінальних справ щодо “фінансових пірамід”. // Вісник прокуратури. – 2003. - №8. – С.113-116. Вартилецька І.А., Плутагир В.С. Кримінальне право України.альбом схем: навч. посібник / За заг. ред. В.Я. Горбачовського.- К.: Атіка, 2003.- 208с. Волобуєв А. Комплексні методики розслідування економічних злочинів. // Вісник прокуратури. – 2003. - №6. – С.53-56  Гадойбоєв С.А. Загальна характеристика криміналізації кредитно-фінансової системи України. // Науковий вісник НАВСУ, №2, 1999. – С.120-125. Гордійчук Ірина Корпоративні пірати ХХІ століття, або як впізнати рейдера // Юридична газета. - №12 (72) 29 червня 2006 року. –С. 221-222 Гуторова Н.О. Фінансові злочини: необхідність виокремлення і систематизації // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – 1999. - № 9. – 118 с.  Гуторова Н.О. Організована злочинність і тіньова економіка – чи існують вони окремо? // Вісн. Ун-ту внутр. справ. Спецвипуск. – 2000. -  111 с.  Гуторова Н.О. Відносини в сфері використання державних фінансів як об’єкт кримінально-правової охорони // Вісн. Ун-ту внутр. справ. - 2000. - № 11. -  86 с.  Гуторова Н.О. Проблеми кримінальної відповідальності за посередню винність при вчиненні злочинів проти державних фінансів // Право України. – 2001. - № 12. –  124 с.  Гуторова Н.О. Осудність як ознака суб’єктів злочинів проти державних фінансів // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 50. –  129 с.  Гуторова Н.О. Відповідальність за порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю: історія розвитку і проблеми застосування кримінального законодавства // Підприємництво, господарство, право. – 2002. - № 1. –  84 с.  Дудоров О. Богушко О. Шахрайство з фінансовими ресурсами: врахування банківської специфіки при кваліфікації злочину. // Предпринимательство, хозяйство, право. – 1999. - № 6. - С. 23-26; № 7. -  52 с.  Дурдинець В.В. Боротьба із злочинністю має бути всеохоплюючою і ефективною // Право України. - 1998. - № 1. – 36 с. Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання // Економічний часопис. – 1996. – №11. – 23 с.  Глуховский М. Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – №9. – 77с.   Гуцалова К. В.  Кримінологічне визначення поняття та ознак економічної злочинності: проблемні питання // Юридичний журнал К., 2004 -№11 .- С. 21 Зеленський А.Ф., Коржанський М.Й. Корислива злочинна діяльність. – К.: “Генеза”, 1998. – 139 с.  Злочинність у сфері економіки України: Стан, тенденції та проблеми боротьби: Збірник праць / МВС України. НАВСУ. НДІ.: 2001. – 139 с. Загальна характеристика криміналізації кредитно-фінансової системи України. // Науковий вісник НАВСУ, №2, 1999. – 125 с. Карпинський П. Боротьба зі злочинами у сфері економіки – посилити контроль. // Вісник прокуратури. – 2003. - №12. – С.22-23.  Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Загальна: Курс лекцій. — К.: Атіка, 2001. — 432 с.  Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Особлива: Курс лекцій. — К.: Атіка, 2001. — 544 с.  Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 352 с.  Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 656 с.  Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Київ—Харків: Юрінком Ін-тер—Право, 2001. — 416 с. Корж В.П. Кримінально-правові аспекти протидії організованій злочинності в Україні // Вісник Луганського ін-ту внутрішніх справ. - 1998. - вип. 2. - с. 69-77. Коновалова В.О. Організована злочинність: проблема методики розслідування //Вісн. Акад. правових наук України.- 1996. -№ 6.- С.137-144. Коміссарчук Ю.А. Організована злочинність у ринкових умовах // Науковий вісник НАВСУ. - К.: НАВСУ, 2000. - № 4. - с. 122-125. Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонуваня. – К.: Юрінком Інтенр, 1998.- 210 с. Корнієнко М. Дезорганізація як символ прогресу // Іменем закону. – 2001. - № 31 (5263). - 3 серпня.- 57 с.  Коробов П.В. Момент возникновения уголовной ответственности // Правоведение. – 2001. - № 2. –  163 с.  Коробов П.В. Момент прекращения уголовной ответственности // Правоведение. – 2001. - № 3. –  125 с.  Корж В. Криминальные технологии совершения экономических организованных преступлений: криминалистический анализ // Підприємництво, господарство, право. – 2001. - № 9. – 69 с.  Корчагин А.Г. Экономическая преступность. - Владивосток, Изд-во Владивостокского университтета, 1998 – 216 с.  Кострова М. Оценочная лексика в уголовном законе: проблемы теории и практики. // Уголовное право. – 2001. - № 2. –  23 с. Лисенко В.В. Деякі прийоми зіставлення документів у справах про ухилення від сплати податків  / / Вісн. Ун-ту внутр. справ.- 1997.-Вип.2.- 52 с. Лисенко В. Криміналістичне вчення про виявлення та розкриття злочинів // Вісник прокуратури. – 2003. - №6. –  69 с. Ламанова Т. Тіньова економіка – визначення, структура, методи оцінки // Економіка, фінанси, право. - № 3. – 2000. – 26 м.  Ларичев В.Д. Как уберечься от мошенничества в сфере бизнеса: Практическое пособие. – М.: Юрист, 1996. – 128 с. Маритчак Т. Помилки в кваліфікації господарських злочинів // Підприємництво, господарство, право. - № 7. – 2001. – 81 с. Мочкош Я. Методичні засади дослідження ознак предмета посягання злочинів у сфері економіки. // Право України. – 2002. - №9. –  60 с. Наука обліку як основа криміналістичної методики дослідження кількісних даних в економічних злочинах // Право України. – 1999. – №1. – 75 с. Об'єкти кількісного виміру у справах про економічні злочини // Науковий вісник Волинського держуніверситету (юридичні науки). – 1999. – № 2 .– 49 с. 61.  Підприємницьке право України: Підручник/ А. М. Ситник –Х.: Еспада 2001.- 325с. Панкін С.С. Облікові експертизи при розслідуванні правопорушень, пов'язаних з ухиленням від сплати податків // Науковий вісник Дніпропетровського ЮІ МВС України, 2000. - № 2. - 188 с. Пивоваров В. Визначення і шляхи кримінологічного вивчення фінансової злочинності // Право України.- К.,  2003 рік,- №1  37 с. Рогатюк І., Мірошник Ю. Справа боротьби зі злочинністю // Прокуратура. Людина. Держава.- 2005.- № 12.-  47 с. 65.  Саниахметова И. А. Предпринимательское право Украины. Х.: Одисей 2004.-450с. Саниахметова И. А. Юридический справочник предпринимателя. Х.: 2000. Авраменко О. Нариси до господарського права., К.: Либідь, 2005р.-245с. Сташис В. Проблеми боротьби з організованою злочинністю і корупцією в Україні // Вісник Академії правових наук України. - 2001. - № 2. - 168 с. Стрельцов Є.Л. Господарські злочини: глава У1 Кримінального кодексу України з науково-практичним коментарем. – Одеса: Астропринт, 1998. - 152 с. Савченко А.А. Про використання економіко-правового аналізу у виявленні злочинів, що вчиняються у сфері оподаткування  //Вісн.Одеського ін-ту внутр.справ.- 1998.-№2.- 31 с. Тацій В. Боротьба зі злочинністю у сфері економічних відносин як вирішальний напрямок діяльності правоохоронних органів. // Вісник прокуратури. - №1. – 57 с. Шабалін А.В. Використання спеціальних знань при розслідуванні ухилень від сплати податків. // Теорія та практика застосування чинного кримінально-процесуального законодавства у сучасних умовах: Тези доп. Наук.-практ. Конф.: У 2-х ч. - Ч. 2. - К.: НАВСУ, 2002. - 72 с. Шуляк Н. А. Іменні акції (проблемні питання емісії та обігу)// Юридичний журнал К., 2003-№4.-  57 с. Шепітько В. Злочини в сфері економіки: сучасні проблеми криміналістичної науки. // Академія правових наук України. Вісник... – Харків, 1997. – Вип.4. – 162 с.