Выводы:Таким чином, глобалізація та посилення конкуренції на світовому транспортному ринку призвели до необхідності застосування принципово нових підходів до формування міжнародних, регіональних і галузевих економічних відносин. Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, розвиток її економічних зв’язків із зарубіжними країнами, ставлять перед транспортно-логістичним комплексом країни складні задачі щодо адаптації в нових умовах господарювання в ринковому середовищі та інтеграції в Європейську і світову транспортні системи.
В сучасних умовах система функціонування підприємств супроводжується безперервним кругообігом ресурсів, значне місце в яких займають матеріальні запаси. В зв’язку з цим питання удосконалення їх обліку, оцінки і документального оформлення визначають актуальність теми.
Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову й вартісну форми. У практиці планування та обліку господарської діяльності до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.
АТ «Укрпромтехсервіс» вже багато років є одним з провідних постачальників та виробників фармацевтичних виробів.
Діяльність підприємства складається із багатьох взаємозв’язаних процесів. Це означає, що надзвичайно важливими є ефективність та оптимальність кожного з них. Так поряд із виробничими, збутовими, маркетинговими та іншими процесами надзвичайно великий вплив на ефективність діяльності виробничого підприємства здійснює матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) підприємства.
АТ «Укрпромтехсервіс» має централізовану форму організації управління матеріально-технічним забезпеченням. При централізованій формі всі функції щодо забезпечення виробництва матеріальними ресурсами виконують відділ постачання і його спеціалізовані бюро (групи): планова група, матеріальні бюро (групи).
Ефективне функціонування будь-якого підприємства, в тому числі логістичного центру, неможливо без налагодженої та ефективної системи управління. Управління будь-яким підприємством – складний комплексний процес.
Механізм управління логістичною інфраструктурою підприємств, на сьогоднішній день, є найменш дослідженою проблемою в галузі логістики, оскільки взагалі питання логістичної інфраструктури практично не розглядалося у спеціальній літературі. Здебільшого розглядалися питання інфраструктури ринку, соціальної та виробничої інфраструктури галузей економіки в працях І.О. Кандаурової, О.П. Славкової, Н.В. Почерниної, В.О. Маслака, О.Ю. Бордуна та ін. Поняття «логістична інфраструктура підприємства», як і поняття «інфраструктура підприємства» серед науковців, так і не знайшло однозначності.
Ефективніше використання оборотних фондів передбачає передовсім розв’язання конкретних завдань з економії сировини, матеріалів, палива, електроенергії. Заведено розрізняти джерела і шляхи економії матеріальних ресурсів.
Обґрунтовані теоретичні та практичні підходи до побудови логістичної системи управління матеріальними ресурсами в умовах фармацевтичного виробництва з урахуванням правил GMP і стандартів ISO. Перевагами логістичного підходу до управління ресурсами є: взаємозв'язок усіх видів діяльності в ланцюзі постачання – виробництво – збут; оптимізаційний підхід (тобто мінімізація витрат і максимізація прибутку); розгляд комплексу потоків – матеріального, інформаційного, кадрового і фінансового. Доведено необхідність розгляду логістики як системи управління матеріальними та супутніми їм фінансовими, інформаційними і кадровими ресурсами, в яку входять керуюча і керована підсистеми. До керуючої підсистеми відносяться організаційна структура управління ресурсами і кадри структурних підрозділів, до керованої підсистеми – матеріальні, фінансові, інформаційні і кадрові ресурси.
Запропоновано методику вибору постачальників субстанцій і матеріалів на основі комплексної оцінки, яка базується на урахуванні вимог міжнародних правил GMP і стандартів ISO. Запропонована для фармацевтичної галузі, методика вибору постачальників субстанцій і матеріалів складається з двох етапів: перший етап – вибір постачальників і внесення їх до реєстру на підставі комплексної оцінки; другий етап – визначення постачальника в конкретний період часу за допомогою показника питомої ефективності субстанцій, що дозволяє оптимізувати роботу ВМТЗ.
Запропоновані рекомендації щодо оптимізації процесу складування, обґрунтовано схему руху матеріальних потоків на складах ФП з урахуванням логістичного підходу і вимог GSP, а також умови зберігання та відпуску зі складів субстанцій, матеріалів і готових ЛЗ, які дозволяють підвищити ефективність використання площ складів і забезпечити необхідні умови зберігання запасів.
Запропоновано систему управління запасами на ФП, що поєднує метод АВС і систему “мінімум – максимум”. Такий підхід дозволяє контролювати розмір запасів, оптимізувати їх величину та мінімізувати час на їх контроль. Запропоновано комп'ютерну програму, що дозволяє проводити оперативний контроль та розраховувати мінімальний і максимальний рівень запасів та залишки на кінець конкретного періоду часу.
Доведена доцільність впровадження тягнучої моделі організації виробництва ЛЗ, що орієнтована на попит, а також розроблено методику оптимізації виробничої програми, яка включає три блоки: прогнозування обсягу реалізації ЛЗ; аналіз беззбитковості ЛЗ та розрахунок коефіцієнта внеску на покриття і на цій підставі формування асортименту ЛЗ, що дозволяє підвищити якість ЛЗ і мінімізувати витрати на виробництво.
Запропоновано модель оптимізації регіональної збутової політики ФП з використанням теорії графів, спираючись на дослідження соціально-економічних особливостей регіонів, а також враховуючи специфіку асортименту продукції, яку виробляє певне ФП.
Запропоновано систему формування оптимального інформаційного потоку між структурними підрозділами, яка регламентує комп'ютерне забезпечення, розподіл документів, а також взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх інформаційних потоків, що дозволяє прискорити передачу інформації та регулювати доступ до неї.
Запропоновано організаційну структуру управління ФП з урахуванням вимог логістичного підходу, яка передбачає реорганізацію існуючої організаційної структури управління у відповідності з вимогами логістичного підходу шляхом об'єднання окремих підрозділів в сектори за відповідним підпорядкуванням, які забезпечують управління певними видами ресурсів. Це дозволить підвищити координацію діяльності підрозділів у процесі управління ресурсами, забезпечити оперативність прийняття рішень, знизити втрати, пов'язані з існуючим на сьогоднішній день дублюванням функцій окремих підрозділів, створити умови для реалізації інформаційного забезпечення і т.п.