Выводы:Підводячи підсумки, вважаю за необхідне зазначити наступне:
1. Науково-технічні зв'язки - це відносини між суб'єктами світового господарства з приводу використання досягнень сучасної науки та техніки. Науково-технічні зв'язки як форма міжнародних економічних відносин знаходять вираження у обміні патентами, ноу-хау, в лізингу, інжинірингу, консалтингу тощо.
2. Міжнародний технологічний обмін може здійснюватись на некомерційній основі (науково-технічні публікації, конференції, симпозіуми, міграції вчених та спеціалістів) та комерційній основі (передача на умовах ліцензійних угод прав користування винаходами – патентів, ліцензій, ноу-хау, тобто таємниць виробництва та технологічного досвіду тощо).
3. Механізм здійснення науково-технічних зв’язків - це сукупність принципів, форм, методів, за допомогою яких здійснюється міжнародне науково-технічне співробітництво суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
4. Найважливішими формами некомерційних науково-технічних зв'язків є: обмін науковими і технічними знаннями через особисті контакти вчених і фахівців, науково-технічні публікації, міжнародні виставки і ярмарки, реклама, некомерційна передача технічних знань країнам, що розвиваються, некомерційні потоки технологій у структурах приватних фірм.
5. Науково-технічне співробітництво організацій і підприємств, розташованих у різних країнах, або ж державних організацій і структур має своєю метою досягнення визначеного результату, у якому зацікавлені сторони, що співробітничають.
6. У більшості країн нова технологія захищається одним або декількома правовими інструментами: патент, ліцензія, копірайт та товарна марка.