Выводы:Ми оцінили характер залежності надоїв корів та витратами на корми і виходом телят у господарствах. Для множинної кореляції показники тісноти зв’язку показують, що нодой корів перебуває у сильному зв’язку з витратами на корми, і у слабкому з виходом телят на 100 корів.. Також вплив одного фактора на інший не суттєвий. Внаслідок відмічених обставин в якості готової продукції тваринництва сільськогосподарських підприємств предстає, по-перше, вся реалізована за межі господарства худоба племінного і м'ясного призначення, в тому числі і незакінчена виробництвом взагалі (молодняк), по-друге, худоба, яка вирощується для поповнення свого стада і для внутрігосподарського забою. Але худоба, реалізована на сторону, і худоба, залишена на плем'я у себе чи забита на м'ясо, - результат виробництва не одного року (у всякому разі цей період виробництва виходить за межі календарного року). Більше того, реалізована після відгодівлі вибракувана худоба і куплена худоба містить частину продукції, яка була врахована за інші періоди чи в інших господарствах. Тому продукцію цього року можна визначити лише розрахунковим шляхом – методом відповідних балансових рівностей у двох формах: в грошовій і в живій вазі. 1. В грошовій формі. В цьому випадку із вартості худоби на кінець року і вартості реалізованої забитої худоби вираховують вартість худоби, яка є на початок року і купленої. 2. В живій вазі. Визначення продукції тваринництва в живій вазі має відоме економічне значення з двох підстав: 1) вирощування на плем'я і м'ясо, а також відгодівля худоби характеризується зміною живої ваги; 2) вся худоба м'ясного призначення, а також (протягом відповідного періоду) і худоба основного стада представляє комплексну сировину для виробництва м'яса, сала, шкіри і т.п.. Разом з тим необхідно відмітити, що цей показник живої ваги дуже грубий і неточний, оскільки: а) підсумовується жива вага худоби різних видів, яка відрізняється виходом м'яса і його якістю (калорійність, смакові якості, і т.д.); б) жива вага значно коливається незалежно від забійної ваги через один стан тварини; в) врахована продукція живої ваги може бути загублена при наступному недогодовуванню худоби. Перший недолік може бути в певній мірі ліквідований перерахунком живої ваги на забійну. Однак, стосовно до вирощування племінної худоби це не дає особливої переваги. Другий недолік не можна перебороти нормативним перерахунком на забійну вагу. Для цього необхідно визначити забійну вагу по об'єктивних признаках тварин, що потребує спеціальних навичок і здійснювати лише на заготівельних пунктах. Третій недолік, на жаль, представляє специфічну трудність обліку невиправданих втрат виробництва.