Підвищення ефективності діяльності іноземних інвесторів в галузі машинобудування в Україні

Содержание:1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ           7 1.1.Поняття іноземних інвестицій та їх форми                                                         7 1.2.Критерії ефективності іноземних інвестицій для інвестора та держави та стратегія їх залучення           17 2. СУЧАСНИЙ ДОСВІД МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В ГАЛУЗІ МАШИНОБУДУВАННЯ        32 2.1.Загальносвітові тенденції міжнародного інвестування в галузі машинобудування           32 2.2.Розвиток машинобудування та іноземного інвестування в машинобудування в  Україні            37 2.3.Регулювання іноземних інвестицій в сфері машинобудування в Україні        51 3.ПЕРСПЕКТИВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ                                                                         70 3.1. Проблеми на шляху ефективного використання іноземних інвестицій в машинобудування Україні    70 3.2.Засоби підвищення ефективності іноземних інвестицій в машинобудування Україні      75 ВИСНОВКИ                                                                                                                85 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                   89  

Вступление:Виділення з загального комплексу проблем інвестиційного забезпечення економічного зростання та розвитку іноземного інвестування в Україні викликано тією обставиною, що у процесі реформування української економіки була здійснена лібералізація зовнішньоекономічної діяльності. Водночас це означає, що на внутрішньому вітчизняному ринку здійснюється заключна стадія кругообігу промислового капіталу зарубіжних країн. Отже, можна констатувати високий ступінь включення  національної економіки у світове господарство. Здійснено це, як свідчить аналіз структури товарного експорту, головним чином за рахунок експорту сировини та первинних продуктів її переробки – чорних і кольорових металів, руди, хімічних продуктів, сільськогосподарської продукції. А це означає істотну зміну не просто галузевої структури вітчизняної економіки, зростання частки видобувних галузей, але й макроекономічної структури – зростання виробництва проміжного продукту та відтворювальної структури – зростання частки підрозділу суспільного виробництва, у структурі якого відбулася значна перебудова в бік збільшення частки виробництва предметів праці та зниження частки виробництва знарядь праці. Такі зміни загострюють проблему натурально-речового забезпечення продукцією вітчизняного машинобудування навіть амортизаційного фонду, тим більше – нагромаджень прибутку, спрямованих на цілі зростання основного капіталу. Однією з форм розв'язання даної суперечності між натурально-речовою структурою вітчизняного виробництва та функціональним призначенням вартісних частин сукупного суспільного продукту може бути залучення іноземного капіталу в українську економіку, зокрема прямих іноземних інвестицій. Взаємодія з іноземним капіталом притаманна країнам як економічно розвинутим, так і країнам, що розвиваються. У цьому відношенні процеси, що відбуваються в інвестиційній сфері в Україні, розглядаються як іманентна частина загальносвітового економічного процесу. Орієнтація на зовнішню торгівлю не приводить до позитивних структурних змін, що вимагає змістити акценти економічної політики вбік виробничо-інвестиційного співробітництва. Економіка кожної країни потребує постійного залучення інвестиційних ресурсів. Їх іноземна складова залежить від збігу умов виробництва у країні-реципієнті з внутрішніми умовами кругообігу капіталу в великих корпораціях. Все це означає, що міграція капіталів регулюється об’єктивними обставинами, тобто економічними законами. Тому процес міграції капіталів може бути прогнозованим та врахованим при формуванні стратегії взаємовідносин країни-реципієнта з іноземним капіталом. В Україні довгострокові економічні пріоритети ще недостатньо обґрунтовані. Вони практично виключені з реалій господарчої практики та регулювання взаємодій національної економіки зі світовим господарством. За таких умов визначення об’єктивної ролі іноземних інвестицій в економічному зростанні України є необхідним моментом розуміння реального обсягу інвестиційних ресурсів і, відповідно, можливостей економічного зростання. Питання розвитку і регулювання іноземного інвестування перебували в полі зору зарубіжних дослідників, серед яких виділяються Р. Верном (?) , Ч. Гарсон, Аж. Данні, Д. Каменю, С. Лату, С. Менаді, Т. Зава, М. Портер, Р. Сандретто, В. Тінг, Л. Уеліс, Б. Фрей, С. Хаймер та інші. Важливі аспекти розроблені у працях російських учених Ю. Аджубея, Р. Білоусова, М. Богуславського, С. Глазьєва, В. Голубковича, В. Караваєва, О. Кірєєва, Л. Лебедєвої, І. Спиридонова, П. Хвойника, Ю. Ширяєва та інших. Цю проблему висвітлюють у своїх наукових працях українські дослідники Б. Андрушків, С. Аптекар, Ю. Василенко, Г. Волинський, О. Гаврилюк, А. Гальчинський, В. Геєць, Н. Герасимчук, Б. Губський, Б. Кваснюк, Г. Климко, Ю.Г. Козак, В. Корнєєв, П. Леоненко, І. Лукінов, В. Мазур, Ю. Макогон, С. Мартиновський, С. Мочерний, Ю. Ніколенко, О. Носова,  М. Павловський, Ю. Пахомов, В. Піла, О. Плотніков, Є. Савельєв, В. Савчук, Д. Черваньов, В. Черняк та інші. Специфічна риса нової стадії інтернаціоналізації полягає в тому, що на загальному рівні неухильно зростаючої залежності націй взаємодія національних економік у ході інтеграційного процесу починає переростати в їх взаємопроникнення і, певною мірою, зрощування. Тому ущільнення міжнародної взаємозалежності обумовлює необхідність координації та регулювання економічної політики всіх країн. На даному етапі інтернаціоналізація перейшла у свою вищу стадію - глобалізацію. В умовах посилення взаємозалежності кожна національна економіка виступає як частина міжнародної, що означає підвищення ролі зовнішньоекономічних зв'язків у її соціально-економічному розвитку й ефективності від отримання вигод від міжнародного поділу праці. Тому при формуванні національної стратегії розвитку багатьох держав все більше враховуються інтернаціональні фактори та критерії економічного розвитку. Незважаючи на наявні досягнення у цьому напрямку, ще залишаються не розробленими деякі аспекти проблеми. Автор у даному дослідженні розглядає прямі іноземні інвестиції як один із засобів розв'язання суперечностей суспільного відтворення, як складову інвестиційного забезпечення економічного зростання, що поширює межі розуміння даної теоретичної проблеми та дозволяє  на практиці вирішувати її більш ефективно.  Метою дослідження є визначення шляхів підвищення ефективності діяльності іноземних інвесторів в галузі машинобудування в Україні. Для досягнення зазначеної мети вирішувалися наступні наукові завдання: ?            вивчити поняття іноземних інвестицій та їх форми; ?            визначити критерії ефективності іноземних інвестицій для інвестора та держави; ?            визначити загальносвітові тенденції міжнародного інвестування в галузі машинобудування; ?            визначити  особливості іноземних інвестицій в машинобудування в Україні та їх наслідки; ?            визначити заходи з підвищення ефективності іноземних інвестицій в машинобудування України; ?            здійснити оцінку ефекту від запропонованих заходів. Об’єктом дослідження є процес іноземного інвестування. Предметом дослідження є іноземне інвестування в машинобудування України та напрямки його удосконалення. Для вирішення конкретних теоретичних і практичних завдань використовувалися прийоми і засоби діалектики, методи теоретичного абстрагування, єдності історичного та логічного, порівняльний, статистичний аналіз, системний і структурно-функціональний підходи.

Выводы:Таким чином, на основі аналізу ефективності іноземного інвестування в машинобудування в Україні, можна зробити наступні висновки. Історія та еволюція регулювання прямого іноземного інвестування – це розвиток ставлення держави до іноземного капіталу з погляду меж регулювання економічної діяльності іноземних суб'єктів підприємництва. Інвестиціями  є  всі  види  майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється  прибуток  (доход)  або досягається соціальний ефект. Іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України. Іноземні інвестиції та інвестиції  українських партнерів, включаючи  внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний    режим   інвестиційної   та   іншої   господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. Проблематика іноземного інвестування, на сьогоднішній день, належить до найактуальніших питань, які дискутуються у світовій економічній теорії та потребують свого вирішення на практиці. У зарубіжній економічній літературі в останні роки представлено досить багато нових аспектів та підходів до цієї сфери зовнішньоекономічної діяльності країн. На сучасному етапі для України теоретичне обґрунтування питання щодо залучення іноземного капіталу, необхідність та методи регулювання, ефективність його використання є найактуальнішим та принципово найважливішим. Іноземне інвестування становить складний соціально-економічний феномен і потребує комплексного дослідження як цілісний об'єкт. На думку автора, іноземні інвестиції належать до об'єктивних економічних категорій, які відображають поглиблення інтернаціоналізації господарського життя. Економічний ефект від відновлення економічного зростання в галузях, орієнтованих переважно на споживчий ринок та експортної орієнтації, має бути використаний для первинного генерування фінансових ресурсів та поступового відновлення відтворювального процесу на підприємствах та в народному господарстві загалом, відбудови економічно обґрунтованого механізму визначення ефективності виробництв та забезпечення їхньої конкурентоспроможності. Становлення національних промислово-фінансових груп здатне не тільки додатково посилити інвестиційний та відтворювальний процес в економіці, але й зміцнити економічні передумови для оптимізації відносин між центром та регіонами 47, с. 48. Машинобудування – найважливіша комплексна галузь обробної промисловості, включає до себе верстатобудування, приладобудування, енергетичне, металургійне, хімічне і сільськогосподарське машинобудування. Структура машинобудування Швейцарії, Канади, Швеції та низки інших країн орієнтована не на внутрішній ринок, а на світовий. Вона ніби доповнює структуру машинобудування інших країн. Ідеться про спеціалізацію на випуск продукції невеликими партіями. Розміщення машинобудування залежить від багатьох чинників, насамперед від надходження конструкційних матеріалів, наявності кваліфікованої робочої сили, зв'язків з науково-дослідною базою, розміщення ринків збуту. Обмежимося тільки кількома прикладами, що демонструють загальні закономірності територіальної організації провідних галузей Проаналізувавши галузеву структуру інвестицій у світове машинобудування, слід відмітити тенденції інвестування у капіталоємні виробництва (важке машинобудування, автомобілебудування, суднобудування),  в той же значні інвестиції складуються приладобудування, авіаційне машинобудування, інші галузі машинобудування, що вказує на тенденції розширення не лише капіталоємного машинобудування, але й точного машинобудування, розвиток наукоємних галузей машинобудування. Негативний вплив на залучення іноземних інвестицій в економіку України має, крім того, недостатня розробленість законів і нормативних актів, що регулюють відносини між державою і закордонними інвесторами, а також їхніми українськими партнерами , неготовність української економіки і суб'єктів господарювання поглинути значні обсяги іноземного капіталу. Крім того, іноземні компанії розраховують на отримання значно вищої норми прибутків в Україні порівняно з операціями в інших країнах. Серйозним негативним чинником на шляху іноземного капіталу в українську економіку є слабкість національної банківської системи. Важливу роль у її становленні і розвитку могла б зіграти діяльність іноземних банків на внутрішньому фінансовому ринку України, які б не тільки стимулювали національні комерційні банки до підвищення ефективності їхньої роботи в умовах зростаючої конкуренції, а й могли б стати джерелом інвестиційних ресурсів. Серед першочергових заходів щодо активізації іноземних інвесторів у напрямку фінансування інноваційного компоненту структурного реформування економіки, необхідно розробити надвідомчу політику сприяння інвестиціям у цій сфері, яка має бути обов’язковою для всіх державних і недержавних установ. При розробці такої політики, перевагу слід надавати інвесторам, співробітництво з якими надасть можливості не тільки кооперації у впровадженні та реалізації інноваційних проектів в Україні, а й сприятиме експорту її наукових і технологічних досягнень. Залучення і використання іноземних інвестицій шляхом створення спільних підприємств є одночасно і засобом виходу держави із самоізоляції, а також включення її до системи міжнародного розподілу праці. Іноземні інвестори зацікавлені у створенні СП. Проаналізувавши вищевикладені дані, можна зробити висновок про те, що в Україні існуючий механізм залучення іноземних інвестицій і створення спільних підприємств розроблено не достатньо. Основними передумовами для збільшення припливу іноземних інвестицій є посилення політичної, економічної і соціальної стабільності у країні, й вихід з економічної кризи, удосконалення і розвиток форм залучення іноземного капіталу (у тому числі й створення спільних підприємств) можуть істотно стимулювати приплив цього капіталу.

Литература:1.         Закон України «Про режим іноземного інвестування» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 19, ст. 80. 2.         Закон України «Про правовий статус іноземців» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 23, ст.161. 3.         Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження». // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 12, ст.97. 4.         Закон України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 47, ст.294. 5.         Закон України «Про концесії» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 41, ст.372. 6.         Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30. 7.         Аспекти регулювання діяльності іноземних інвесторів / Панкова М.О. // Економ. промисловості. - 2001.- №1.- С. 90-92.           8.         Аспекты регулирования деятельности иностранных инвесторов / Семенов Г.А., Панкова М.А. // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2002.- №121.- С. 174-178. 9.         Бекетов Н. В.  Основные инструменты привлечения иностранного капитала: внутреннее и внешнее финансирование компании Текст / Н. В. Бекетов // Финансы и кредит. - 2007. - N 41. - C.39-43. 10.       Бень Т. До визначення економічної ефективності інвестицій // Економіка України. – 2007. – № 4. – С. 12-19. 11.       Борщевський В. В. Формування регіональної системи залучення іноземних інвестицій Текст / В. В. Борщевський, І. М. Польова // Регіональна економіка. - 2006. - N 4. - C.41-49. 12.       Будкін В. С. Основні етапи та регіональні особливості залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України Текст / В. С. Будкін // Регіональна економіка. - 2005. - N 2. - C.59-67. 13.       Вахненко Т. Теоретичні засади регулювання міждержавного руху капіталів Текст / Т. Вахненко // Економіка України. - 2001. - N 8. - C.12-22. 14.       Видобора В.В. Необхідність формування державної стратегії залучення та використання іноземних інвестицій. // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса: ОДЕУ, 2005. – Вип.8. ч. 2. – С.53-56. 15.       Видобора В.В. Іноземні інвестиції як складова економічного зростання. // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса: ОДЕУ, 2005. – Вип.9. – С.290-293. 16.       Видобора В.В. Взаємозв’язок іноземного та національного інвестування. // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса: ОДЕУ, 2004. – Вип.11.– С. 87-90. 17.       Видобора В.В. Деякі аспекти іноземного інвестування. // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип.192, т.3.– С.660-666. 18.       Видобора В.В. Особливості функціонування іноземного капіталу на території України. // Матеріали IX Міжнародної науково-методичної конференції “Удосконалення підготовки фахівців”. – Одеса: Астропринт, 2007.– С.185. 19.       Вплив прямих закордонних інвестиції транснаціональних корпорацій на світовий економічний розвиток / Якубовский С.О. - О., 2008. - 88с. 20.       Гаврилюк О. Методи регулювання діяльності іноземних інвесторів у країнах-реципієнтах Текст / О. Гаврилюк // Економіка України. - 2000. - N 3. - C.79-87. 21.       Губайдуллина  Ф. Прямые иностранные инвестиции, деятельность ТНК и глобализация Текст / Ф. Губайдуллина // Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - N 2. - C.42-48. 22.       Даниленко А. А. Актуальні питання прямих іноземних інвестицій до України з ЄС (у контексті розширення Євросоюзу на Схід) Текст / А. А. Даниленко // Фінанси України. - 2008. - N 1. - C.127-138. 23.       Дієвість нормативно-правових чинників приваблення іноземних інвестицій в Україну / Борщ Л. // Банківська справа. – 2004.- №5.- С. 20-24.           24.       Захарін С.В. Стимулювання інвестиційної та інноваційної сфер діяльності корпоративних структур // Проблеми науки. – 2007. – № 6. – С. 23-27. 25.       Іноземні інвестиції в Україні: проблеми і аспекти розвитку / Панкова М.О. // Держава та регіони. – 2001.- №2.- С. 107-109. 26.       Іноземні інвестиції в Україну: фінансування та оцінка ефективності / Степаненко А.С.- К.: ЗАТ, «Ніглава», 2000. - 160с. 27.       Іноземне інвестування в Україні: стан, проблеми, шляхи активізації / Ястремська О.М. // Вісник ХДЕУ.- 2001.- №2.- С. 57-60. 28.       Іноземні інвестиції як економічна категорія / Комарова К.В. // Вісник Дніпропетровськ. державного фінансово-економічного ін-ту. - 2005. - №2. - С. 24-28. 29.       Инвестиционный контракт: дополнительные возможности защиты прав и интересов иностранных инвесторов? / Никифорова М. // Рынок ценных бумаг. - 2001.- №7.- С. 73-77. 30.       Иностранные инвестиции в транзитивной экономике Украины / Носова О.В. - Х.: Основа. 2005. - 232с.   31.       Иностранные инвестиции в экономику Украины: состояние и перспективы развития / Нахутина И.Н. // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2002.- №121.- С. 152-156. 32.       Емелин П. Критический анализ показателей странового риска в контексте оценки эффективности прямых иностранных инвестиций Текст / П. Емелин // Управление риском. - 2006. - N 3. - C.8-13. 33.       Киселев, И. Методы привлечения иностранных инвестиций Текст / И. Киселев // Финансовый бизнес. - 2007. - N 4. - C.57-65. 34.       Комаров В. Прямые иностранные инвестиции Текст / В. Комаров // РИСК: ресурсы, информация, снабжение, конкуренция. - 2004. - N 4. - C.82-89. 35.       Копылова О. Иностранные инвестиции в Украине // Бизнес информ. - 2005.- №15-16.- С. 51-54. 36.       Кулік О.О. Іноземні інвестиції в економіку України  // Укр. геогр. журнал. - 2007.- №1.- С. 9-15.    37.       Кулієв Р. Проблеми і особливості реалізації іноземних інвестицій в країнах з перехідною економікою Текст / Р. Кулієв // Банківська справа. - 2004. - N 2. - C.65-71. 38.       Лыу Конг Тхань. Формирование международных механизмов регулирования инвестиций в рамках соглашений ВТО. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2001. – Вип. 27 (ІІI). – С. 243-254. 39.       Лыу Конг Тхань. Проблемы международного регулирования национальных инвестиционных льгот. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2001. – Вип. 28 (ІІ). – С. 217–228. 40.       Лиу Конг Тхань. Перспективи багатостороннього регулювання міжнародних інвестицій. // Економіка і прогнозування. – 2001. – №. 4. – С. 102–112. 41.       Лыу Конг Тхань. Влияние соглашений СОТ на национальную систему формирования инвестиционных режимов. // Збірник матеріалів IV міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ „Проблеми регулювання  зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах”. – К.: Вид. УАЗТ, 2001. – С. 148–151. 42.       Лыу Конг Тхань. Инвестиционные аспекты регулирования торгового режима. // Збірник матеріалів IX міжнародної науково-теоретичної конференції Київського національного університету імені Тараса Шевченка Інституту міжнародних відносин „Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)”. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка ІМВ, 2001. – С. 129-132. 43.       Луців Б.Л. Інвестиційний банківський портфель. – К.: Лібра, 2002. – 192 с. 44.       Механізм формування умов для залучення іноземних інвестицій в Україну / Макєєва О.А. // Економіка: пробл. теорії та практики. - 2001.- №116.- С. 89-96. 45.       Назаров В. Экономическая роль иностранных инвестиций Текст / В. Назаров // Экономист. - 2001. - N 11. - C.19-27. 46.       Носова О. В. Прямі іноземні інвестиції у трансформаційній економіці України Текст / О. В. Носова // Економіка України. - 2000. - N 5. - C.47-52. 47.       Підліснюк В. Іноземне інвестування капіталів у кризових умовах: міжнародний та структурний аспекти // Збірник наукових праць. Вип. 25. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2006. – С. 13 – 17. 48.       Підліснюк В. Іноземні інвестиції в системі геоекономічних вимірів України // Збірник наукових праць. Вип. 28. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2005. – С. 101 – 106. 49.       Підліснюк В. Прямі іноземні інвестиції як фактор розв'язання боргової кризи в Україні // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць. Вип. 4. Ч. 2. – К. Вид-во УАЗТ, 2008. – С. 76-79. 50.       Підліснюк В. Інвестиційна модель трансформаційного розвитку України // Міжнародна економіка: Сучасні проблеми та перспективи розвитку: Матеріали першої Національної міжвузівської науково-практичної конференції– Сімферопіль, Таврида, 2007. – С. 55 – 56. 51.       Полякова Ю.В. Методичні засади визначення рівнів економічного розвитку регіонів // Проблеми науки. – К.: Київ ЦНТЕІ Міністерства освіти і науки. – 2006. - №2. – С.50-55. 52.       Проблеми функціонування підприємств з іноземними інвестиціями в Україні  / Бідюк О. // Зб. наук. праць Акад. ДПС України. – 2001.- №1.- С. 17-25. 53.       Процес реформ та іноземні інвестиції в Україні / Смагло Н.С., Губанова Л.І. // Регіональні перспективи. – 2002.- №2.- С. 44-45. 54.       Прямые иностранные инвестиции в трансформационной экономике Украины / Носова О. // Экономика Украины. - 2000.- №5.- С. 47-51. 55.       Прямые иностранные инвестиции как сущностная форма экономической категории «инвестиция» / Носова О.В. // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2001.- №534.- С. 44-47. 56.       Рудь, Н. Механизмы государственной поддержки ПИИ в сферу высоких технологий Текст / Н. Рудь // Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - N 8. - С. 32-41. 57.       Савчук Ю.С. Збереження та залучення іноземних інвестицій в умовах світової кризи // Вісник аграр. науки. – 2005.- №3.- С. 77-78.        58.       Семенов Г.А., Панкова М.О. Іноземні інвестиції в промисловість України: сучасний стан, проблеми // Держава та регіони. - 2006.- №3.- С. 195-200. 59.       Стратегічні аспекти залучення прямих іноземних інвестицій в Україну / Ландарь І.В. // Регіональні перспективи. – 2000.- №2-3.- С. 89-93. 60.       Струніна В. Іноземні інвестиції у контексті співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями // Економіка України. – 2005.- №4.- С. 22-25. 61.       Тенденції і перспективи прямого іноземного інвестування у промисловість України / Даниленко А.А. // Фінанси України. – 2000.- №8.- С. 50-53. 62.       Увеличение регулирования деятельности иностранных инвесторов / Семенов Г.А., Панкова М.А. // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2002.- №121.- С. 169-173. 63.       Удосконалення прямого іноземного інвестування / Діденко Я.О. // Фінанси України. – 2001.- №12.- С. 96-98. 64.       Умови та проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України / Опир Н. // Наукові записки ТДПУ.- 2002.- №10.- С. 107-108. 65.       Условия привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины / Гуткевич С.А. // Актуальні проблеми економіки. – 2001.- №5-6.- С. 55-59. 66.       Фактори, що впливають на іноземні інвестиції / Іткін О., Оспищев В., Антоненко Т. та ін. // Економіка України. – 2002.- №4. - С. 35-40. 67.       Федулова Л. Перспективи інноваційно-технологічного розвитку промисловості України // Економіка України. – 2008. – № 7. – С. 24-36. 68.       Фінансово-економічна і правова основа іноземних інвестицій / Паламарчук В.О., Семерак О.С. // Фінанси України. – 2000.- №6.- С. 108-110. 69.       Чечетов М. Іноземні інвестиції: макроекономічний аспект Текст / М. Чечетов // Економіка України. - 2004. - N 8. - C.4-16. 70.       Харламова Г. Моделювання впливу регіонального фактору на надходження прямих іноземних інвестицій в Україні Текст / Г. Харламова // Економіст. - 2007. - N 5. - C.50-54. 71.       Хмыз О. Особенности международного инвестирования в промышленные предприятия Текст / О. Хмыз // Финансовый бизнес. - 2007. - N 3. - C.45-56. 72.       Швиданенко О.А. Формування інвестиційного середовища в Україні// Рыночные трансформации в сфере научно-технической деятельности.-  Сб. научн.тр. \НАН Украины. Институт экономики. - К. - 2004. - с.130-136. 73.       Швиданенко О.А. Теорія прямого інвестування// Особливості розвитку ринкових відносин в Україні на сучасному етапі. - Київ. нац. економ. університет. - Київ. - 2005. - с.145-148. 74.       Швиданенко О.А., Білоус Я.М. Інтеграція промислового та фінансового капіталу: розвиток і ефективність// Особливості розвитку ринкових відносин в Україні на сучасному етапі. - Київ. нац. екон. університет. - Київ. - 2004.- с.15-19. 75.       Яремко Л.А., Петрова Ю.В. Іноземні інвестиції в економіці регіону // Проблеми становлення маркетингу і зовнішньоекономічного комплексу в перехідних економіках. Зб. наук. праць. – Львів: ЛКА, 2007. – С.108-111. 76.       Яхно Т.П., Полякова Ю.В. Сучасний стан іноземного інвестування в Україні: регіональний аспект // Матеріали Міжнародної конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?”. – Том 2. – Донецьк, 2006. – С.46-49. 77.       Jensen M. Risk, the Pricing of Capital Asset and the Evaluation of Investment Portfolios. – // Journal of Business, 42. – April 2004. – P. 167–247. 78.       Levy H., Sarnat M. The Portfolio Analysis of Multiperiod Capital Investment Under Conditions of Risk. – // Engineering Economist, 16. – Fall 2006 – P. 1–19. 79.       Freeland J.R., Rosenblatt M. J. An Analysis of Linear Programming Formulations for Capital Rationing Problem // Engineering Economist. - Fall  2003. 80.       Goldberger J., Paroush J. Capital Budgeting of Interdependent Project // Management Science. – July 2003 81.       Myers S. C. Interactions of Corporate Financing and Investment Decisions // Journal of Finance, 29. – March 2006. – P. 1–26. 82.       Myers S. C. A Note on Linear Programming and Capital Budgeting // Journal of Finance, 27. – March 2004 – P. 89–92.