Короткотермінові і довготермінові перспективи розвитку відносин Україна - ЄС

Содержание:ВСТУП                                                                                                                        3 РОЗДIЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ВЕКТОРУ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ                                          7 1.1. Фактори та рушійні сили інтеграційних процесів у Європейському Союзі в середині ХХ на початку ХХІ століття                                                                                                                        7 1.2. Об’єктивні передумови та фактори інтеграції України у європейські економічні структури       13 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І                                                                                     22 РОЗДIЛ ІІ. АНАЛIЗ РОЗВИТКУ  ВIДНОСИН  УКРАЇНИ З  ЄВРОПЕЙСЬКИМ  СОЮЗОМ          23 2.1. Україна на шляху європейської iнтеграцiї                                                          23 2.2. Актуальнi проблеми спiвробiтництва України та ЄС                                      31 2.3. Сучасна європейська полiтика України: досягнення, недолiки та виклики   37 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ                                                                                    51 РОЗДIЛ ІІІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВIДНОСИН УКРАЇНА-ЄС                 52 3.1. Вiдносини „ЄС-Україна” в останнi роки та прогнози їх розвитку                  52 3.2. Майбутнi перспективи України вступу до ЄС                                                 67 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ                                                                                  77 ВИСНОВКИ                                                                                                                78 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ                                    83 Додаток А                                                                                                                    91  

Вступление:Актуальність дослідження. Європейський Союз є найбільшим суспільно-політичним та економічним утворенням на євразійському просторі. Він об’єднує країни з високим рівнем розвитку, з високим рівнем соціальної підтримки. Звичайно ж, членство у такому союзі і престижне, і вигідне з точки зору рівня життя й існування країни. Всі ці фактори, а також бажання жити на рівні країн ЄС, приваблюють до Євросоюзу нових кандидатів, серед яких активну позицію займає Україна. У системі зовнішньополітичних пріоритетів України особливе місце посідає співробітництво з ЄС. Європейський вибір нашої держави відкриває нові перспективи співробітництва з розвиненими країнами континенту, надає можливості економічного розвитку, зміцнення позицій України у світовій системі міжнародних відносин. Україна поступово наближається до Європейського Союзу. В той же час значна кількість напрямків, зафіксованих в Плані дій Україна-ЄС залишається нереалізованими, проблеми не вирішеними, що не дозволяє вважати Україну однозначним успіхом Європейської політики сусідства. Сучасний стан відносин України з Європейським Союзом потребує серйозного дослідження. З цих позицій розгляд проблем, орієнтирів України на шляху до ЄС є актуальним для докладного висвітлення, аналізу і опрацювання. Актуальність теми даної роботи полягає в тому, що об`єктивна необхідність вимагає поступового, але неухильного включення економіки України до системи міжнародного поділу праці (МПП), світових інтеграційних процесів. Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації третього тисячоліття. Таким чином, самостійність України зовсім не означає її самоізоляції на міжнародній арені. Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові проблеми та потребують від неї активної участі в їх рішенні. Характерною рисою сучасного світового соціально-економічного розвитку є бурхлива динаміка інтеграційних процесів у світі та Європі зокрема. При цьому навіть ті країни, які не входять до складу інтеграційних об’єднань, неминуче відчувають на собі їх відчутний вплив. На європейському континенті таким інтеграційним угрупованням є Європейський Союз. Це відкриє нові можливості для поглиблення співпраці, та водночас і змусить відповідати на нові виклики. В даній роботі викладені найголовніші міркування й аргументи на користь європейської інтеграції України та пропозиції щодо наступних першочергових ініціатив з боку нашої країни. Метою дослідження є комплексне дослідження проблем євроінтеграцйних процесів України, сучасного стану взаємовідносин України і Європейського Союзу, та можливих короткострокових і довгострокових перспектив подальшого співробітництва та інтеграції України до ЄС. Об’єктом дослідження виступають зв’язки Європейського Союзу з Україною, предметом дослідження виступають організаційно-економічні, політичні, суспільні механізми, задіяні у процесі євроінтеграції України. Досягнення встановленої мети вимагає виконання наступних завдань дослідження: -          розглянути теоретичні засади дослідження євроінтеграційного вектору в зовнішньоекономічні діяльності України; -          здійснити аналiз розвитку вiдносин україни з Європейським союзом; -          обґрунтувати короткотермiновi i довготермiновi перспективи розвитку вiдносин Україна-ЄС. Джерельна база дослідження. При написаннi роботи був використаний великий масив джерел, представлений найрiзноманiтнiшими їх видами: документами, офіційними публікаціями, сайтами. Джерельна база з теми інтеграційних процесів у Європі охоплює широке коло документів: - Документи Європейського Союзу, що були прийняті й схвалені країнами-учасницями. - Документи міжнародних організацій, до яких входить Велика Британія, окрім ЄС (НАТО, ООН). - Документи уряду й парламенту ЄС та України. - Офіційні видання ЄС. - Офіційні видання міжнародних організацій та окремих країн. - Статистичні дані з економічного, політичного та соціального розвитку країн-членів ЄС та України. - Документи політичних партій. - Матеріали в засобах масової інформації. Отже, джерельна база з теми євроінтеграції України є цікавою і неоднозначною. Наприклад, щодо вступу України до ЄС, то одні дослідники називають найближчі роки, інші – 15-20 років. Наприклад, Рибачук О. прогнозує завершення усіх необхідних для вступу реформ за 5 років. Натомість європейські оглядачі вважають, що на досягнення критеріїв членства Україні знадобиться від 10 до 25 років. Аналіз публікацій сучасників дослідників євроінтеграційних процесів України (Фіалко А., Осташ І., Маштабей В., Толстов С., Бураковський І.) дозволяє з оптимізмом дивитися на можливості вступу України до ЄС в найближчі роки, ряд інших дослідників (Зарубінський О., Дерев’янко Г.) менш оптимістично сприймають вступ України до ЄС в найближчі роки, у той час як дослідник Шморгун О. взагалі вважає „реальність вступу до ЄС достатньо ілюзорною, процедуру цього вступу дуже складною, мотивації, за якими Україну хотіли б прийняти до Союзу, окрім „помаранчевої революції” і сплеску демократизації, не так вже й багато”. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних дослідників шляхів, методів, факторів, перспектив вступу України до ЄС, варіантів взаємовідносин „Україна-ЄС”, зокрема, найбільш повно ці проблеми викладені у роботах Антонюка Н., Завгороднєвої Н., Кисіля В., Кіцили Л., Краєвської О., Перейми Н., Ріля Д., Асланяна Г.П., Базилюка Я.Б., Бакаєвої І.Г., Гакмана С., Гнидюка Н.А., Дерев’янка Г., Зарубінського О., Марциновського А., Мрінської О.В., Пашкова М., Чалого В., Сірука М., Сушка О., Теплицького Г.М., Чалої Н.Д. та ряду ін. У дослідженні використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити абстрактно-теоретичний, історичний, діалектичний, аналізу й синтезу, узагальнення. Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних вчених, науково-практичних конференціях, періодичних виданнях, інформаційно-аналітичних бюлетенях. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; трьох розділів. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні узагальнення: В сучасних умовах в світі нараховується майже два десятки міжнародних економічних об’єднань інтеграційного типу. Одним з найбільш розвинутих щодо глибини інтеграційного процесу є Європейський Союз, який утворився на основі трьох інтеграційних об’єднань - Європейського об’єднання вугілля та сталі, Європейського співтовариства по атомній енергії, Європейського економічного співтовариства. Процес інтеграції України в європейські економічні структури, центром яких виступає Європейський Союз, це тривалий процес, протягом якого відбуватиметься прогресуюче входження економіки країни в є єдиний економічний простір Євросоюзу. Загалом, входження України в економічний простір ЄС потребує активізації економічних перетворень в країні, впровадження такої системи державного регулювання економіки, яка була б сумісною з принципами ринкової економіки і стимулювала постійне зростання конкурентоспроможності.   Європейська інтеграція – це магістральний напрям розвитку континенту, який визначить як ситуацію в самій Європі в третьому тисячолітті, так і її місце у світі. Від часу свого заснування 1957 року Європейський Союз поступово перетворився на один з найпотужніших фінансово-економічних і політичних центрів світу, ключовий компонент новостворюваної архітектури європейської безпеки, ядро системи європейських цінностей і стандартів. Для України європейська інтеграція – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентної спроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС. Євроiнтеграцiя є головним та незмiнним зовнiшньополiтичним приорітетом України. Копенгагенськi критерiї незмiннi для кожної з країн-кандидатiв на вступ до ЄС i з урахуванням євроiнтеграцiйних прагнень України обов’язковi i для неї. Україна, незважаючи на офiцiйно проголошений європейський вектор свого розвитку, змушена буде тривалий час iснувати поза європейськими iнтеграцiйними утвореннями. Це вимагатиме формування власної прагматичної зовнiшньої та економiчної полiтики, яка була б насамперед спрямована на подолання внутрiшнiх соцiально-економiчних проблем iз максимальним використанням потенцiйних переваг, якi надає економiчна спiвпраця як за захiдним, так i за схiдним вектором зовнiшньоекономiчних стосункiв. Українi важливо посилювати тi напрями спiвробiтництва, якi склалися на ґрунтi реальних економiчних процесiв, тобто стимулювати спiвробiтництво з країнами Центральної Європи. Основою успiшностi євроiнтеграцiйних зусиль може стати не квапливiсть, а виваженiсть, не прагнення до формального результату, а врахування всiєї сукупностi реальних обставин i тенденцiй. Зрештою, саме така полiтика вiдповiдає справжнiм європейським традицiям. У даний час прагнення до приєднання України до Європейського Союзу проявляється у тiснiй спiвпрацi Євросоюзу та нашої держави. Отже, для України в стратегiчному планi розширення ЄС є важливим чинником подальшої європейської iнтеграцiї, за рахунок якої виникають бiльш широкi можливостi розвитку всебiчного спiвробiтництва та поглиблення взаємодiї з ЄС. Україна розглядає розширення ЄС як важливий фактор, що має загалом позитивне стратегiчне значення для майбутнього Європи та об’єктивно вiдкриває новi, бiльш широкi можливостi спiвробiтництва мiж Україною та Євросоюзом. Важливою особливiстю спiвробiтництва України з ЄС та його новими державами-членами є прискорення темпiв зростання взаємної торгiвлi, коли щорiчний прирiст товарообiгу складає понад 16-18%. Не в останню чергу це пов’язано з лiбералiзацiєю торговельного режиму в Українi на основi принципiв COT та європейських стандартiв. Тому в iнтересах i ЄС, i, в першу чергу, України вже сьогоднi обговорити потенцiйнi негативнi наслiдки розширення ЄС для неї та визначити механiзми, що компенсували б можливi втрати в окремих  сферах спiвробiтництва. Україна, вступаючи у 2008 рiк, мала надiї отримати чiткi сигнали про членство в Європейському Союзi. Проте цього не сталося. Україна увiйшла в логiчний етап змiни формату стосункiв iз Європейським Союзом, який буде позначено пiдписанням угоди про асоцiацiю, складовою частиною якої має стати створення зони вiльної торгiвлi. Скептики можуть вiдзначити, що Україна у 2008 роцi втратила шанси на перспективи членства в ЄС i взамiн отримала набiр нових механiзмiв. Отже, наприкiнцi 2008 року Україна має чiтко окресленi орiєнтири на найближчу перспективу: подальший розвиток двостороннiх стосункiв Україна-ЄС з одночасним поглибленням європейської iнтеграцiї й залучення до багатостороннього спiвробiтництва з ЄС в Схiднiй Європi в рамках iнiцiативи Схiдного Партнерства. Отже, проаналiзувавши усе вищевикладене, можна оцiнити майбутнiй стан вiдносин України з Європейським Союзом з обережним оптимiзмом. Помiтну стриманiсть оцiнок визначають сьогоднiшнi реалiї, проаналiзованi у даному дипломному дослiдженнi. Сучасний стан вiдносин ЄС з Україною можна визначити як певну паузу, яка вiдбиває настрої вичiкування (зокрема, пiдписання проекту „Схiдне партнерство”, яке не передбачає перспективи членства, на чому наполягала Україна). Європейський Союз усвiдомлює невiдповiднiсть України iнтеграцiйним критерiям, займаючи обережну позицiю щодо України та очiкуючи скiльки-небудь iстотних економiчних успiхiв. Говорячи про фактори, що гальмують рух України до Європи, можна видiлити низку внутрiшнiх проблем. По-перше, це повiльнiсть у проведеннi економiчних реформ, вiдсутнiсть помiтних результатiв внутрiшнiх соцiально-економiчних трансформацiй. Без цього, на нашу думку, вступ до ЄС буде залишатися недосяжною мрiєю.  Першочерговi заходи повиннi лежати у царинi великомасштабних економiчних перетворень. Адже саме вихiд на траєкторiю стiйкого економiчного зростання є найкращим прискорювачем iнтеграцiї України в ЄС. Навряд чи слiд очiкувати серйозного ставлення з боку ЄС до країни, перспективи розвитку якої залишаються невизначеними та непевними. Тому для України надзвичайно важливо пiдкрiпити декларацiю про європейський вибiр конкретними позитивними аргументами. Таким чином, можна запропонувати комплекс заходiв щодо прискорення iнтеграцiї України до ЄС – це створення сприятливих умов для економiчного розвитку, модернiзацiї економiки та суспiльства; проведення податкової i бюджетної реформ. Водночас, наголосимо на необхiдностi змiцнення засад полiтичної демократiї, посиленнi боротьби з корупцiєю, вдосконаленнi захисту прав iнтелектуальної власностi, впровадженнi європейських правових стандартiв. Також Українi варто звернути увагу на необхiднiсть посилення координацiї мiж гiлками влади та проведення узгодженої полiтики iнтеграцiї до європейських структур. В мiнiстерствах i вiдомствах необхiдна чiтка структуризацiя управлiнь (департаментiв), якi б займалися виключно проблематикою iнтеграцiї України до ЄС. Необхiдним для України на сучасному етапi розвитку змiцнення фiнансової складової євроiнтеграцiйного руху. Йдеться про передбачення у державному бюджетi України спецiальної статтi (яка б акумулювала внутрiшнi фiнансовi ресурси, донорськi внески, iншу мiжнародну допомогу) для здiйснення заходiв з адаптацiї внутрiшнiх правил до норм та стандартiв ЄС. На нашу думку, друге десятилiття XXI столiття може бути тим десятилiттям, коли Україна опиниться в Європейському Союзi. Неможливо однозначно говорити, чи буде це 2015, чи 2016 рiк, проте, можна прогнозувати, що впродовж наступних 10 рокiв Україна приєднається до ЄС, тобто стане суб’єктом Європи не лише географiчно, iсторично, ментально, культурно, а й економiчно, соцiально та полiтично.

Литература:1.         Закон України вiд 10 листопада 1994 року N 237/94-ВР “Про ратифiкацiю Угоди про партнерство i спiвробiтництво мiж Україною i Європейськими Спiвтовариствами та їх державами-членами” // Вiдомостi Верховної Ради (ВВР). – 1994. - № 46. – Ст. 415 2.         Актуальнi питання вiтчизняної етнополiтики: шляхи модернiзацiї, врахування мiжнародного досвiту / Н.В. Белiцер та iн.; Пiд ред. Ю. Тищенко. – К. : УНЦПД, 2004. – 260 с. 3.         Анiловська Г. Iнтеграцiя України у свiтове господарство // Фiнанси України. – К., 2003. - № 10. – С.14-21. 4.         Антонюк Н., Завгороднєва Н., Кисiль В., Кiцила Л., Краєвська О., Перейма Н., Рiль Д. Європейський Союз: структура, функцiї, механiзми. Навч. посiбник / За редакцiєю д-ра iст. Наук Н.В. Антонюк. Львiв.-Простiр-М, 2006. – 233 с. 5.         Асланян Г. Проблеми удосконалення iнституцiйних механiзмiв європейської iнтеграцiї України / Г.Асланян, Д.Ковриженко // Часопис Парламент. – К., 2005. - № 5. – С. 19-42. 6.         Асланян Г.П. Крок до євроiнтеграцiї чи тупцювання на мiсцi // Євробюлетень. – 2004. – № 1. – С. 1-10. 7.         Асланян Г.П. План дiй Україна – Європейський Союз та його законодавча iмплементацiя // Часопис “Парламент”. – 2005. – № 1. – С. 4-16. 8.         Асланян Г.П. Проблеми iмплементацiї Угоди про партнерство i спiвробiтництво мiж Європейськими Спiвтовариствами та їх державами-членами та Україною // Часопис “Парламент”. – 2006. – № 5. – С. 12-19. 9.         Асланян Г.П. Проблеми вдосконалення iнституцiйних механiзмiв європейської iнтеграцiї України // Часопис “Парламент”. – 2005. – № 5. – С. 2-15. 10.       Бiлозiр О. На шляху до європейського Року рiвних можливостей // Голос України. – 2007. - № 4. – 12 сiч. – С. 3 11.       Базiв В. Iнiцiатива Президента України в контекстi європейської полiтичної моди // Голос України. – 2003. - № 29. – 14 лют. – С. 9. 12.       Базилюк Я. Б. Забезпечення конкурентоспроможностi економiки України на євразiйському просторi // Економiка та держава, 2004. - №8. – С. 15-19. 13.       Базилюк Я.Б. Про прiоритети України у здiйсненнi економiчної iнтеграцiї // Стратегiчна панорама. – №1. – 2005. – С. 4-14. 14.       Бакаєва I.Г. Проблемы конвергенции стран центральной и восточной Европы с Европейским Союзом // Экономист. – 2006. – № 2. – С. 15-16. 15.       Бараш Ю. Європейський нейтралiтет i невизначенiсть України: Моногр. / Ю.Бараш, О.Їжак, Г.Мернiков; Пiд ред А.Шевцова; Нац. Iн-т стратегiчних досл. Днiпропетр. Фiл. – Д., 2002. – 166 с. 16.       Баронiн А. Iнтеграцiйнi перспективи України очима керiвництва Європейського Союзу // Трибуна. – К., 2002. - № 11-12. – С. 33-34. 17.       Баронiн А. Iнтеграцiйнi перспективи України очима керiвництва Європейського Союзу http://www.for-ua.com/. 18.       Бережна К. Питання правового забезпечення iнтеграцiї України до Європейського Союзу.// Вiсник Днiпропетровського унiверситету. Свiтова економiка i мiжнароднi вiдносини. – Д., 2002. - № 1. – С. 21-25. 19.       Бережна К. Питання правового забезпечення iнтеграцiї України до Європейського Союзу. Мiнiстерство Закордонних справ України. –  http://www.mfa.gov.ua/. 20.       Бєлоглавек О. Економiчне право Європейського Союзу. – Пер. С англ. – К.: Таксон, 2003. – 746 с. 21.       Близнюк В. Соцiальна полiтика України в контекстi iнтеграцiї до Європейського Союзу // Економiка i прогнозування. – К., 2002. - № 3. – С. 58-70. 22.       Близнюк В. Соцiальна полiтика України в контекстi iнтеграцiї до Європейського Союзу. – Україна i розширення ЄС: проблеми, наслiдки, перспективи. – http://www.uceps.org. 23.       Бураковський Iгор, Мовчан Веронiка, Вiтер Олена, Лендьел Мирослава, Сушко Олександр. Розширення Європейського Союзу: вплив на вiдносини України з центральноєвропейськими сусiдами. – Мiнiстерство економiки України. – http://me.kmu.gov.ua 24.       Вибори Президента України: iнтереси та можливостi євроатлантичної спiльноти. – Iнформацiйно-аналiтична доповiдь IЄАС № 4, - 2004. – 100 с. 25.       Гакман С. Вплив розширення ЄС на транскордонне спiвробiтництво України з центральноєвропейськими сусiдами // Розширення Європейського Союзу: вплив на вiдносини України з центральноєвропейськими сусiдами / Iнститут регiональних та євроiнтеграцiйних дослiджень “ЄвроРегiоУкраїна”. – К.: “К.I.С”, 2004. – 160 с. 26.       Гакман С. Розвиток контактiв мiж людьми та питання етнiчних меншин у вiдносинах мiж Україною та центральноєвропейськими сусiдами // Розширення Європейського Союзу: вплив на вiдносини України з центральноєвропейськими сусiдами / Iнститут регiональних та євроiнтеграцiйних дослiджень “ЄвроРегiо Україна”. – К.: “К.I.С”, 2004. – 144 с. 27.       Гладенко О.М. Зовнiшньополiтичнi положення конституцiї Європейського Союзу // Актуальнi проблеми держави i права. – О.: Юрид. Лiт, 2005. – Вип. 25. – С. 575-581. 28.       Гнидюк Н.А. Механiзми координацiї європейської полiтики: практика країн-членiв та країн-кандидатiв (у спiвавторствi) – Київ: Мiленiум, 2006. – 211 с. 29.       Головатий С. Європейський вибiр чи азiатська деспотiя?: Коментар Послання Президента // Шлях перемоги. – 2002. - № 24. – 12 черв. – С. 2. 30.       Голубєва В.О. Деякi питання iнтеграцiї України до Європейського Союзу // Зовнiшня торгiвля: Проблеми та перспективи. – К.: УАЗТ, 2000. – Вип. 4. – С. 19-26 31.       Гончаренко О. Ступаючи на європейський шлях: Проблеми та перспективи євроатлантичної iнтеграцiї України // Полiтика i час. – К., 2002. - № 11. – С. 33-38. 32.       Горенко О. Соцiальнi горизонти європейського єднання i Україна: Концептуально-iсторичнi пiдходи та полiтична практика / Iн-т iсторiї України НАН України. – К., 2007. – 376 с. 33.       Горенко О.М. Соцiально-полiтичний вимiр європейської iнтеграцiї та Україна / НАН України; Iн-т iсторiї. – К., 2002. – 169 с. 34.       Грамацкi Г. Полiтика просторового розвитку в Європейському Союзi: європейськi, нацiональнi i регiональнi вимiри // Регiональна економiка. – Л., 2003. - № 4. – С. 146-155. 35.       Дайнен Д. Дедалi мiцнiший союз. Курс європейської iнтеграцiї. – Європейський Союз – публiкацiї. – http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua. 36.       Дерев’янко Г. Мiсце України в економiцi Євросоюзу залежить вiд того, коли вона стане членом ЄС. – http://dialogs.org.ua/ 37.       Ентiн Лев. Iнституцiйна структура та механiзм прийняття рiшень у Європейському Союзi. – Сайт офiцiйних публiкацiй ЄС.– http://eur-op.eu.int/. 38.       Етапи Європейської iнтеграцiї // Європейський Союз: структура, функцiї, механiзми. Навч. посiбник / За редакцiєю д-ра iст. Наук Н.В. Антонюк.- Львiв: Простiр-М, 2006. – 255 с. 39.       Євроiнтеграцiя України: першi кроки нової влади/European Integration of Ukraine: The First Steps of the New Regime //Нацiональна безпека та оборона. -  2005. - №7. – С. 3-10. 40.       Європарламент-2004: новий формат старого свiту. – Iнформацiйно-аналiтична доповiдь IЄАС № 6, - 2004. – 155 с. 41.       Європейськi iнтеграцiйнi процеси i транскордонне спiвробiтництво: Тези доповiдей III Мiжнародної науково-практичної конференцiї студентiв, аспiрантiв i молодих науковцiв (м. Луцьк, 18-19 травня 2006 р.): У 2-х т. Т.1 / Уклад.: В.Й. Лажнiк, С.В. Федонюк. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. Держ. Ун-ту iм. Л. Українки, 2006. – 468 с. 42.       Європейська iнтеграцiя: процес та iдеологiя. / Матерiали мiжнародної конференцiї: “Глобалiзацiя та iнтеграцiйнi процеси в сучасному свiтi: виклики та шанси для України”. – Львiв, 15-17 липня, 2006 р. – С. 4-16. 43.       Європейська полiтична iнтеграцiя: проблеми i перспективи. // Вiсник Львiвського нацiонального унiверситету iменi Iвана Франка: Серiя мiжнароднi вiдносини. – Вип. 5. – 2006. – 100 с. 44.       Європейський Союз. Договiр про заснування Європейської Спiльноти: консолiдована версiя станом на 1 сiч. 2005 року // Конституцiйнi акти Європейського Союзу. – К.: Юстiнiан, 2005. – Ч. 1. – С. 45-185. 45.       Європейський Союз. Угода про партнерство та спiвробiтництво мiж Європейськими Спiвтовариствами i Україною: Витяги: Пiдписано 14.06.94 р. // Авторське право i сумiжнi права. Європейський досвiд. – К.: Iн Юре, 2001. – Кн. 1. – С. 8-29. 46.       Європейський Союз: полiтика, економiка, право. / За ред. д-ра iст. Н. Антонюк Н. – Львiв, 2005. – 244 с. 47.       Закономiрностi європейської iнтеграцiї: вiд економiки до полiтики // Економiст (Київ). – 2007. - №2. – С. 2-14. 48.       Зарубiнський О. Без України Євросоюз є неповноцiнним. – http://dialogs.org.ua/ 49.       Зовнiшньоекономiчна полiтика України: європейський та росiйський вектор: Монографiя / А.А. Мазаракi, В.В. Юхименко, О.П. Гребельник та iн.; За заг. Ред. А.А. Мазаракi. – К.: Київ. Нац. Торг.-екон. Ун-т, 2005. – 280 с. 50.       Кiнах А. ЦЄI – важливий механiзм iнтеграцiї в європейський економiчний i полiтичний простiр// Робiтнича газета. – 2001. - № 177. – 30 листоп. – С. 3. 51.       Кiндратець О. Мiжцивiлiзацiйнi конфлiкти в Європейському Союзi та шляхи їх врегулювання // Полiтика i час. – К., 2006. - № 6. – С.14 – 21. 52.       Калина М. Євроiнтаграцiйна полiтика України в контекстi необхiдностi досягнення вiдповiдностi копенгагенським критерiям Європейського Союзу // Вiсник Нацiональної Академiї державного управлiння при Президентовi України. – К., 2005. - № 1. – С. 346 – 351. 53.       Кампо В. Європейська модель. Дострибнути чи дозрiти? // Вiче. – К., 2003. - № 2. – С. 22 – 27. 54.       Кашпiр Р. Євролiзацiя – шлях України в Європейський Союз // Банкiвська справа. – К., 2004. - № 1. – С. 35-42. 55.       Ковальова О. Концептуальнi засади процесу розширення Європейського Союзу // Гранi. – Д., 2003. - № 2 (берез-квiт.). – С. 79-83. 56.       Ковальова О.О. Європейсьий Союз i країни Центральної та Схiдної Європи: полiтичнi стратегiї iнтеграцiї // Держава i право. – К., 2002. – Вип. 18. – С.403-409. 57.       Ковальова О.О. Стратегiї євроiнтеграцiї: як реалiзувати європейський вибiр України: Монографiя / Iн-т полiт. I етнонацiональних дослiджень; Iн-т держави i права iм. В.М. Корецького НАН України. – К., 2003. – 340 с. 58.       Копiйка В. Європейський Союз: заснування i етапи становлення: Навч. посiб. / В. Копiйка, Т. Шинкаренко; Iн-т мiжнар. Вiдносин. Київ. Нац. Ун-ту iм. Т. Шевчека. – К.: Iн Юре, 2001. – 448 с. 59.       Корнiєвський О. Європейський Союз i Україна: перспективи та можливостi спiвробiтництва у сферi безпеки / О.Корнiєвський, С.Терешко // Стратегiчна панорама. – К., 2006. - № 1. – С. 60-63. 60.       Костючок Н.Г. Основнi критерiї входження України до Європейського Союзу // Актуальнi проблеми державного управлiння. – Х.: Вид-во УАДУ, 2003. – Вип. 2 (16). – Ч. 1. – С.240-246. 61.       Мiждержавнi та наднацiональнi тенденцiї в Європейському Союзi (Процедурний аспект) // Схiд (Донецьк). – 2006. - № 3. – С. 10-18. 62.       Манiє Франсуаз. Безпека споживачiв та нагляд за ринком в ЄС. – Економiчний та соцiальний комiтет ЄС. – http://www.ces.eu.int/index_en.asp. 63.       Марциновський А. Вiдносини Україна-ЄС пiсля помаранчевої революцiї // „Україна молода” вiд 21.12.2006. – С. 11-12. 64.       Мрiнська О.В. Регiональна полiтика в країнах Європейського Союзу i можливостi використання її досвiду в Українi (суспiльно-географiчне дослiдження): Дис… канд. Геогр. Наук: 11.00.02 / НАН України; Iнститут географiї. – К., 2005. – 111 с. 65.       Пашков М., Чалий В.  Куди веде Україну «дорожня карта» євроiнтеграцiї // ДТ, № 10 (639) вiд 17 березня 2007. – С. 2-6. 66.       Пашков М., Чалий В.  Україна-ЄС: барометр показує…// ДТ, № 40 (568) вiд 15 жовтня 2005.- С. 1-16. 67.       Пострадянськi моделi змiни влади та український вибiр // Iнформацiйно-аналiтична доповiдь IЄАС. – № 5. – 2006. – С. 2-18. 68.       Про Загальнодержавну програму адаптацiї законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Часопис “Парламент”. – 2006. – № 2. – С. 4-10. 69.       Сiрук М. Малими кроками – в ЄС // День. – 2006. – №186. – С. 2-10. 70.       Суперечностi членства у Європейському Союзi. Засади субсидiарностi та еластичностi. / Європейський Союз: структура, функцiї, механiзми. Навч. посiбник / За редакцiєю д-ра iст. Наук Н.В. Антонюк. – Львiв: Простiр-М, 2006. – 244 с. 71.       Сушко О. Вiдносини України з Європейським Союзом пiсля парламентських виборiв 2006 року // „Український монiтор”, аналiтична доповiдь # 10 / 2006. – С. 1-15. 72.       Сушко О. Вплив помаранчевої революцiї на мiжнароднi вiдносини // „Український монiтор”, аналiтична доповiдь # 1/2005. – С. 10-12. 73.       Сушко О. Мiж надiями та можливостями: вiдносини ЄС-Україна за рiк по помаранчевiй революцiї // „Український монiтор”, аналiтична доповiдь # 14/2005. 74.       Теплицький Г.М. Iнтеграцiя України у свiтову економiку через функцiонування територiй зi спецiальним iнвестицiйним режимом: Дис… канд. Екон. Наук: 08.05.01 / Донецький нацiональний ун-т. – Донецьк, 2005. – 120 с. 75.       Угода про Партнерство та Спiвробiтництво мiж Україною та Європейським Союзом: повний текст Угоди, пiдписаний в Люксембурзi 14 червня 1994 року. – К.: Представництво Європейської Комiсiї в Українi, 1998. – 89 с. 76.       Фiалко А., Осташ I., Маштабей В., Толстов С., Бураковський I. Проблеми та перспективи iнтеграцiї України до ЄС // УЦЕПД, №9 (9), вересень 2005. – С. 10-16. 77.       Чала Н.Д. Європейська iнтеграцiя як фактор розвитку України: Дис… канд. Екон. Наук: 08.07.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 2005. – 280 с. 78.       www.eu.org.ua/expansion - Копенгагенські критерії