Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Економіка загальна»Міжнародні економічні відносини»

Проблеми підвищення ефективності зовнішньої торгівлі України

Карточка работы:186
Цена:
Тема: Проблеми підвищення ефективності зовнішньої торгівлі України
Предмет:Міжнародні економічні відносини
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Міжнародна економіка
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Національна Академія Управління (НАУ)
Содержание:Вступ Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ 1.1. Зовнішня торгівля країни як складова зовнішньоекономічного сектора 1.2. Динаміка товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі України 1.3. Загальна характеристика сучасного стану зовнішньої торгівлі України РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИЯВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ 2.1. Негативні чинники, які впливають на ефективність зовнішньої торгівлі України 2.2. Неефективність політики України в напрямі міжнародної економічної інтеграції РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ 3.1. Напрямки вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності України 3.2. Реалізація пріоритетних геоекономічних напрямків розвитку зовнішньої торгівлі Висновок Список використаної літератури
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Актуальність дослідження. Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світогосподарських зв’язків. Вона опосередковує практично всі види та форми міжнародного співробітництва, включаючи спільну підприємницьку діяльність різнонаціональних суб’єктів, міжнародний трансферт технологій тощо. У загальному виді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари, що вони не в змозі самі ефективно робити. Структурні зрушення, що відбуваються в економіці країн під впливом НТР, спеціалізація і кооперування промислового виробництва підсилюють взаємодію національних господарств. Це сприяє активізації міжнародної торгівлі. Міжнародна торгівля, опосереднюючи рух усіх міждержавних товарних потоків, росте швидше виробництва. Відповідно до досліджень зовнішньоторговельного обороту, на кожні 10% росту світового виробництва приходиться 16% збільшення обсягу світової торгівлі. Тим самим створюються більш сприятливі умови для його розвитку. Коли ж у торгівлі відбуваються збої, сповільнюється і розвиток виробництва. Процес розширення економічної та зовнішньоекономічної самостійності, що відбувається на сучасному етапі, ставить у центр уваги завдання дослідження та узагальнення внеску України у розвиток міжнародних контактів. Актуальність теми дослідження обумовлена зростаючою інтернаціоналізацією світової економіки, її глобалізацією, найважливішою характеристикою якої стає утворення великих зон впливу тієї або іншої держави (або групи найбільш розвинених країн), що виступають своєрідними інтеграційними центрами, навколо яких групуються інші держави. Актуальність дослідження зовнішньої торгівлі обумовлена й тим, що, незважаючи на значну кількість робіт, що пояснюють теоретичні й методологічні передумови формування зовнішньоторговельної політики, багато питань, пов'язані з її реалізацією, трансформацією у зв'язку з геополітичними змінами у світовому господарстві, із процесами його глобалізації й новим позиціюванням Європейського союзу і його торгово-економічних партнерів, у тому числі й України, вивчена недостатньо. Нові умови світогосподарського розвитку вимагають ясного й чіткого формулювання нових цілей і завдань єдиної зовнішньоторговельної політики. Метою дослідження є комплексний аналіз ефективності зовнішньої торгівлі України, зовнішньоторговельної політики, на цій основі формування оптимальної структури зовнішньої торгівлі, дослідження зовнішньої торгівлі України у світлі теорії порівняльних переваг. Об’єктом дослідження є зовнішня торгівля України, предметом дослідження виступають організаційно-економічні механізми здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Досягнення встановленої мети вимагає виконання наступних завдань дослідження: - розглянути динаміку товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі України; - надати ґрунтовну загальну характеристику сучасного стану зовнішньої торгівлі України; - виявити негативні чинники, які впливають на ефективність зовнішньої торгівлі України; - проаналізувати неефективність політики України в напрямі міжнародної економічної інтеграції; - запропонувати напрямки вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності України; - обґрунтувати реалізацію пріоритетних геоекономічних напрямків розвитку зовнішньої торгівлі. Особливості розвитку МТ знайшли своє висвітлення в працях як зарубіжних так і вітчизняних вчених, а саме: Агапової І.І., Блауга М., Булатова А.С., Вигодського С.Л., Афанасьєва В.С., Громеки В.І., Киреєва А.П., Кобзаря П.О., Розова О.М., Царицинського Ю., Ядагарова Я.С. та ряду інших. У дослідженні використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити абстрактно-теоретичний, історичний, діалектичний, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, що були використанні при визначенні та узагальненні теоретико-методологічних та виопрацювання практичних рекомендацій щодо міжнародної торгівлі та зовнішньоекономічних операцій України та здійснення ефективної зовнішньоторговельної діяльності. Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, статистичні дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, науково-практичних конференціях, періодичних виданнях, інформаційно-аналітичних бюлетенях галузевих інтеграційних утворень, матеріали Державного комітету статистики України, нормативні документи органів влади України. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; трьох розділів, перший з яких присвячений дослідженню теоретико-методологічних основ дослідження зовнішньої торгівлі України, у другому розділі дипломної роботи проведено діагностику та аналіз виявлення основних проблемних питань ефективності зовнішньої торгівлі України, третій розділ включає обґрунтування проекту розробки заходів підвищення ефективності зовнішньої торгівлі України. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.
Объём работы:
101
Выводы:Отже, ми побачили з проведеного дослідження, що, маючи високий експортний потенціал, Україна використовує його недостатньо ефек¬тивно. Частка експорту в ВВП України досягла 42%. Але зростання експорту відбувається на фоні зниження реального ВВП та внутрішнього споживання. Тому експортний потенці¬ал дедалі більше втрачає внутрішнє економічне підґрунтя. З 1997 р. спостерігається змен¬шення вартісних обсягів експорту, що свідчить про кризу виробництва, зорієнтованого пе¬реважно на експорт. За обсягами експорту надушу населення, Україна значно поступається не лише роз¬виненим країнам, але й більшості країн Центральної та Східної Європи. Це спонукає до більш ефективної реалізації експортного потенціалу з метою збільшення впливу України на світові економічні процеси. Протягом останніх років відбулась значна географічна переорієнтація зовнішньої торгівлі України – з країн колишнього СРСР на інші регіони, що загалом є позитивним чинником. Однак, скорочення експорту в країни СНД (в першу чергу – в Росію) не вдалося компен¬сувати нарощуванням експорту на нові ринки. Крім того, позитивне сальдо від торгівлі із західними країнами використовується не на модернізацію вітчизняного виробництва, а го¬ловним чином – на закупівлю російських енергоносіїв. Основними торговими партнерами України є Росія, Китай, Туреччина, Ні¬меччина, Італія, США, Білорусь і Польща – саме в такому порядку ці країни входять до списку основних споживачів українських товарів. Поставки вітчизняної продукції нарощу¬ються до Туреччини, Німеччини, Італії та США. Має місце помітне згортання присутності України на ринках Польщі та Білорусі. Товарна структура експорту України є вкрай несприятливою. Вона свідчить про не¬здатність держави подолати структурні диспропорції економіки, сформованої в рамках ко¬лишнього СРСР. Домінуючими експортними позиціями залишаються металопродукція (44% загального експорту), мінеральні продукти та хімія (22%), а машинобудування скла¬дає лише 12%. На відміну від держав Центральної Європи, в Україні так і не відбулась пе¬реорієнтація з торгівлі сировиною та напівфабрикатами на торгівлю товарами з високою доданою вартістю. Зовнішня торгівля України залишається надто чутливою до зовнішніх чинників, ос¬кільки для українського експорту характерні: низький ступінь диференціації експорту това¬рів і послуг; концентрація на малодинамічних міжнародних ринках з підвищеним рівнем протекціонізму; надзвичайно велика залежність від нестійкої цінової кон'юнктури на сиро¬вину та товари з низьким ступенем переробки. Головні експортно-орієнтовані галузі залишаються надзвичайно енергоємними, що робить їх критично залежними від імпортованих енергоносіїв та обмежує можливості на¬рощування експорту за рахунок девальвації національної валюти. Експорт продукції металургії характеризується чутливістю до цінових коливань на світових ринках, значною часткою продукції з низьким ступенем переробки та низькою економічною ефективністю. Нерідко експорт металопродукції орієнтується не на еконо¬мічну ефективність, а на утримання позицій на зовнішніх ринках з метою забезпечення ва¬лютних надходжень будь-якою ціною. Продовжується скорочення експорту хімічної продукції, що зумовлено несприятли¬вою кон'юнктурою світового ринку. Окрім того, розвиток експорту хімічної продукції стри¬мується його високою енергоємністю та екологічною шкідливістю. Певної стабільності цьому сектору надає лише інерція попиту в країнах колишнього СРСР, які не спромоглися знайти альтернативних джерел постачання хімічної продукції. Частка продукції машинобудування в структурі імпорту продовжує зменшуватись. Це негативно впливає на експортний потенціал України, не дає можливості модернізації підприємств-експортерів. Реалізація значного експортного потенціалу АПК буде залежати від ефективності здійснюваних нині економічних перетворень на селі. Внаслідок неефективного державного регулювання відносин в сфері АПК (включаючи і регулювання експорту сільськогоспо¬дарської продукції), Україна зазнає відчутних втрат на світових ринках. Вона вже втратила позицію європейського лідера з виробництва бурякового цукру, а також ринки його збуту в країнах СНД, насамперед – в Росії; втрачає зовнішні ринки збуту і перетворюється на імпортера зерна; втрачає ринки збуту насіння соняшнику. Орієнтація експортних поставок м'яса лише на Росію робить український експорт критично залежним від розвиту подій в цій країні. Експорт послуг має однобічний характер (транзит російських енергоносіїв). Україна не реалізує можливості виходу на найбільш динамічні в сучасному світі ринки послуг – туристичний бізнес, ринок інформаційних технологій, а також недостатньо використовує сприятливі умови для нарощування експорту послуг на ринки СНД і Азії. Залишається неефективним валютне регулювання експорту. За даними офіційної статистики, Україна практично не інвестує в економіку інших кра¬їн. Однак, можна впевнено стверджувати, що Україна протягом останніх десяти років є досить крупним експортером капіталу. Причини, що стримують надходження іноземних інвестицій в Україну, водночас призводять до відпливу вітчизняних капіталів за кордон. Не маючи коштів для розвитку власної економіки, Україна продовжує кредитувати багаті дер¬жави. Отже, як ми побачили зі здійсненого дослідження, розвиток зовнішньої торгівлі України відбувається під дією комплексу внутрішніх і зовнішніх чинників, причому як позитивного, так і негативного характеру. Проведений нами аналіз свідчить, що сьогодні дія негативних чинників переважає. Отже, головним завданням зовнішньої економічної політики України є пошук механіз¬мів регулювання, які б сприяли посиленню позитивних і мінімізації негативних факто¬рів впливу. У дослідженні зроблено теоретичне узагальнення проблеми порівняльної переваги та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо формування механізму оптимізації міжнародної товарної спеціалізації України за принципом порівняльної переваги в євроінтеграційному просторі, який полягає в створенні належних рамкових умов і забезпеченні відповідних процесів у виробничій сфері і міжнародній торгівлі для отримання нашою країною максимальних вигод в системі міжнародного поділу праці. Результати проведеного дослідження дозволяють дійти висновків, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення. Порівняльна перевага – це одна з головних засад міжнародної спеціалізації міжсекторного та вертикально внутрішньосекторного характеру, що ґрунтується на відмінностях між країнами у виробничих можливостях, а саме у технології виробництва. Принцип порівняльної переваги є базисом для інтенсифікації міжнародної торгівлі між країнами з відмінними між собою виробничими та торговими структурами, а також структурами попиту. Крім цього, реалізація цього принципу забезпечує оптимальність міжнародної спеціалізації міжсекторного характеру. Критерієм оптимальності для міжнародної спеціалізації країни в цьому разі має бути узгодженість між собою трьох ланок: а) відносної факторної забезпеченості країни, б) відносної факторомісткості та технології виробництва секторів, в) міжнародної торгівлі країни. Таким чином, Україна на сучасному етапі економічного розвитку з огляду на структуру взаємних пропозиції та попиту, а також на теоретичні засади теорії міжнародної торгівлі має гіпотетично виявляти порівняльну перевагу щодо країн євроінтеграційного простору в ресурсних (рікардіанських) товарах. У довготерміновому періоді при вчасно проведеній державою ефективній економічній політиці та залученні країни в обслуговування євроінтеграційного простору можуть бути забезпечені можливості для розвитку порівняльної переваги у виробничих секторах економіки з високою часткою нагромадженого людського та людського технологічного капіталу. На сучасному етапі Україна в міжнародній торгівлі з країнами євроінтеграційного простору виявляє порівняльну перевагу скоріше за ресурсними (рікардіанськими) товарами. У міжнародній торгівлі Україні варто робити ставку на країни Євросоюзу. У ході написання роботи ми ознайомилися з сучасним станом зовнішньоекономічних зв'язків України із країнами ЄС, проаналізували стан і динаміку розвитку товарообігу з цими країнами, розкрили проблеми, перешкоджаючі розвитку співпраці, збільшенню об'ємів торгівлі. Виявили, що європейська інтеграція - це магістральний напрям розвитку континенту, який визначить як ситуацію в самій Європі в третьому тисячолітті, так і її місце у світі. Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі є стратегічною метою України тому, що це є найкращим способом реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин. Для України європейська інтеграція - це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентної спро¬можності вітчизняного товаровироб¬ника, вихід на світові ринки, насам¬перед на ринок ЄС. Основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи та її інститутів, модернізація правового поля і забез¬печення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і повага до прав людини тощо. У роботі дані рекомендації по подальшому розвитку співпраці, підвищення ефективності співпраці в різних областях економіки, визначені першочергові цілі на шляху інтеграції України в ЄС. Формування зовнішньоекономічних зв'язків і інтеграційних процесів потягло за собою виникнення, пов'язаних з цим процесом, багаточисельних проблем, подолання яких потрібно для подальшого успішного функціонування зв'язків Україна – ЄС і конструктивному діалогу між ними. В даному розрізі можна виділити такі ключеві проблеми розвитку зв'язків України з країнами ЄС, які потребують першочергового рішення: Подолання негативно впливаючих зовнішніх факторів, тобто господарської кризи, політичної та соціальної нестабільності. Поліпшення якісних характеристик вітчизняних товарів: - нарощування обсягів та перехід в категорію класифікованих товарів; - запобігання обігу сурогатів та незаконної діяльності. Підвищення ролі держави, для чого потрібно: • створення державної довгострокової концепції та політики дій в галузі відновлення зовнішніх зв'язків та його регулювання; • формування погодженої системи державного регулювання; • прискорене створення регулятивної інфраструктури та правової бази. • підвищення якості продукції та надання товарного виду. • зниження рівня інфляції в українській економіці. • знаходження нових ринків збуту для українських товарів. Консультації з цього приводу з представниками кількох країн-членів ЄС свідчать, зокрема, про їх принципову готовність у межах політичних та економічних реалій сприяти зменшенню митних та інших зборів на продукцію, що експортується з України до ЄС та розширення існуючих квот по групі так званих «чутливих товарів»: сталі, текстилю, ядерних товарів та сільгосппродукції. Ці країни підтримують раціональне і прагматичне ставлення України до її інтеграції у західноєвропейські структури
Вариант:нет
Литература:1. Абатуров В., Саматов Р. Внешняя торговля: мировой опыт // Аналитико-информационный центр “Тахма”, 2005. 2. Азьмук Н.А. Торгівля України: регіональний аспект. – К.: Основи, 2006. 3. Азьмук Н.А. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. 08.02.03 / Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2003. 4. Акімова І. Діловий клімат протягом 200–2006 рр.: Нічого не змінилося? // Дзеркало тижня, № 18 (443) Субота, 17 - 23 Травня 2006 року. 5. Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації, врахування міжнародного досвіту / Н.В. Беліцер та ін.; Під ред. Ю. Тищенко. – К. : УНЦПД, 2004. 6. Аніловська Г. Я., Яремко Л. А. Господарська глобалізація та управління зовнішньоекономічною сферою. – Л.: Видавництво ЛКА, 2006. 7. Антонюк Н., Завгороднєва Н., Кисіль В., Кіцила Л., Краєвська О., Перейма Н., Ріль Д. Європейський Союз: структура, функції, механізми. Навч. посібник / За редакцією д-ра іст. наук Н.В. Антонюк. Львів.-Простір-М, 2006. 8. Аржевітін С.М. Особливості зовнішньої торгівлі України. Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. 08.07.06 / Укр. держ. ун-т харч. технологій. – К., 2006. 9. Асланян Г.П. Крок до євроінтеграції чи тупцювання на місці // Євробюлетень. – 2004. – № 1. 10. Асланян Г.П. План дій Україна – Європейський Союз та його законодавча імплементація // Часопис “Парламент”. – 2005. – № 1. 11. Асланян Г.П. Проблеми вдосконалення інституційних механізмів європейської інтеграції України // Часопис “Парламент”. – 2005. – № 5. 12. Асланян Г.П. Проблеми імплементації Угоди про партнерство і співробітництво між Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами та Україною // Часопис “Парламент”. – 2006. – № 5. 13. Бабанін О. Деякі проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України // Зовнішня торгівля. – 2006. – №1. 14. Базилюк Я. Б. Забезпечення конкурентоспроможності економіки України на євразійському просторі // Економіка та держава, 2004. - №8 (у співавт.). 15. Базилюк Я.Б. Про пріоритети України у здійсненні економічної інтеграції // Стратегічна панорама. – №1. – 2005. 16. Бакаєва І.Г. Проблемы конвергенции стран центральной и восточной Европы с Европейским Союзом // Экономист. – 2006. – № 2. 17. Безверха О.В. Характер зовнішньої торгівлі України: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. 08.10.03 / НАН України. Ін-т екон.-правових досліджень. – Донецьк, 2006. 18. Берницька Д.І. Державне регулювання експорту: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. 08.02.03 / Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Львів, 2003. 19. Білоус Г.П. Розвиток експортно-імпортних операцій // Економіка України. – 2002. – №2. 20. Благодарний О.І. Контролінг зовнішньої торгівлі в ринкових умовах: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. 08.06.05 / Донец. держ. ун-т. – Донецьк, 2005. 21. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М.: Академия, 2004. 22. Блинов А.О., Шапкин И.Н. Торговля: Теория и практика. Изд. «Высшая школа». – К., 2003. 23. Бобров Є.А. Проблеми українських товаровиробників: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. 24. Богута Н. Украинский рынок товаров // Зеркало недели, № 27 (606) Суббота, 15 - 21 Июля 2006 года. 25. Бойчук І.В. Торгівля України у цифрах і фактах: До Міжнар. Конгр. малого бізнесу, м. Київ, 26-28 квітня 2005 року / Авт.-уклад. Варналій З.С.. – К.: Б. в., 2005. 26. Булатов А.С. Экономика: учебник. – К.: Генеза, 2004. 27. Бутко М., Мурашко М. Організаційні заходи розвитку зовнішньої торгівлі // Економіка України, № 7, 2005. 28. Варналій З.С. Державна регуляторна політика у сфері ЗЕД / З.С. Варналій, І.С. Кузнєцова. – К. : Ін-т екон. прогнозування, 2002. 29. Варналій З.С. Міжнародна торгівля: основи теорії і практики. – К. : Т-во «Знання»; КОО, 2003. 30. Варналій З.С. Основи міжнародної торгівлі. – К.: Знання України, 2004. 31. Варналій З.С. Торгівля як чинник розвитку: стан та перспективи / З. С. Варналій, А. П. Павлюк // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 4. 32. Варцаба В.І. Формування економічного середовища функціонування зовнішньої торгівлі в Україні. Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Ужгород. нац. ун-т. – Ужгород, 2006. 33. Виноградська А. Розвиток торгівлі з країнами ЄС // Економіка України, № 2, 2005. 34. Владимирова Т.В. Торговля на международных рынках: Практ. пособие. – М.: Экзамен, 2004. 35. Власюк О.С., Ямпольска І.Л. Зовнішня торгівля України: стан та прогноз: Монографія. — К., 2005. 36. Воробьева Л.А. Развитие внешней торговли: теория и опыт / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2006. 37. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами за 2006 рік // Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – 2007. – www.ukrstat.gov.ua. 38. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами за січень 2007 року // Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – 2007. – www.ukrstat.gov.ua. 39. Гнидюк Н.А. Механізми координації європейської політики: практика країн-членів та країн-кандидатів (у співавторстві) – Київ: Міленіум, 2006. 40. Гохберг Ю.А. Украина в мировых интеграционных процессах. – Д.: Сфера, 2006. 41. Гриценко А., Пашков М.Украина на мировых рынках: добро пожаловать // Зеркало недели, 2000, №25 (298). 42. Гуань С.М. Торговля и промышленность Украины: первый опыт и перспективы: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. экон. наук. 08.07.01 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2004. 43. Губський Б., Лук'яненко Д., Сіденко В. Iнтернаціоналізація української економіки // Економіка України. –2006. – №9. 44. Дмитриченко Л.И., Химченко А.Н. Торговля в системе предпринимательства / Л.И.Дмитриченко, А.Н.Химченко. – Донецк: Каштан, 2005. 45. Егорова Н.Е., Маренный М.А. Внешнеэкономическая деятельность / Н.Е.Егорова, М.А.Маренный. – Х.: Компания Спутник+, 2004. 46. Етапи Європейської інтеграції // Європейський Союз: структура, функції, механізми. Навч. посібник / За редакцією д-ра іст. наук Н.В. Антонюк.- Львів: Простір-М, 2006. 47. Євроінтеграція України: перші кроки нової влади/European Integration of Ukraine: The First Steps of the New Regime //Національна безпека та оборона. - 2005. - №7. 48. Європейська політична інтеграція: проблеми і перспективи. // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка: Серія міжнародні відносини. – Вип. 5. – 2006. 49. Європейський Союз: політика, економіка, право. / За ред. д-ра іст. Н. Антонюк Н. – Львів, 2005. 50. Зовнішня торгівля України у 2006 році (За даними ІАА «Статінформконсалтинг») // Дзеркало тижня. – № 15 (594). – 2006. 51. Калинин В.Д. Зарубежный опыт развития ВЭД // Зеркало недели, № 27 (606) Суббота, 15 - 21 Июля 2006 года. 52. Кваша С., Патика Н. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір // Економіка України. – 2006. – №9. 53. Кинах А. Государство и реальный сектор: необходим активный диалог // Зеркало недели, № 31 (456) Суббота, 16 - 22 Августа 2003 года. 54. Киреев А. П. Международная экономика: В 2 ч. – М.: Академия, 2004. 55. Клімченко А. Зовнішня торгівля України // Фінанси України. – 2006. – № 11. 56. Книш Д.Я. Торгівля в умовах стратегії інноваційного розвитку України: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / НАН України. Ін-т регіон. дослідж. – Львів, 2006. 57. Кобзарь П.О. Мирохозяйственные связи Украины: вчера, сегодня, завтра // Зеркало недели. – № 18 (597). – 2006. 58. Ковалевський В.В. Розміщення продуктивних сил. – К.: Знання, 1999. 59. Крутик А.Б., Горенбургов М.А. ВЭД. Учеб. пособие / А.Б.Крутик, М.А.Горенбургов; Рос. Акад. гуманитар. наук. – СПб.: Изд. дом «Бизнес-пресса», 2004. 60. Марцинкевич В. Национальная модель социально-экономического развития // МЭ и МО. – 2006. – №1. 61. Марциновський А. Відносини Україна-ЄС після помаранчевої революції // „Україна молода” від 21.12.2006. 62. Мрінська О.В. Регіональна політика в країнах Європейського Союзу і можливості використання її досвіду в Україні (суспільно-географічне дослідження): Дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / НАН України; Інститут географії. – К., 2005. 63. Основи ЗЕД / Горленко Г.О., Гільберг Т.Г., Думанська Г.В. та ін. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. 64. Основи світогосподарських зв’язків: Учб. посіб. для екон. вузів и фак./ В. Н. Гринева, В.В. Мамонова, В. В. Парамонов : Під ред. В. Н. Гриневой, В. В. Парамонова. – Х.: Основа, 2003. 65. Парцхаладзе Л. Инвестиционный климат Украины: глобальное потепление // Зеркало недели, № 29 (504) Суббота, 24 - 30 Июля 2004 года. 66. Петров О.І. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі у світі // Економіст. – 2004. – №9. 67. Петрунин О.В. Особенности влияния внешней торговли на экономическое развитие ряда стран Восточной и Юго-Восточной Азии: (Препринт) / Дальневосточный гос.ун-т, Институт менеджмента и бизнеса ДВГУ. Кафедра мировой экономики. – В.: Издательство Дальневосточного ун-та, 2006. – 75 с. 68. Покровская В.В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности. – М.: Высшая школа, 2005. 69. Пострадянські моделі зміни влади та український вибір // Інформаційно-аналітична доповідь ІЄАС. – № 5. – 2006. 70. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект / Ю. В. Макогон и др. (ред. кол.); Донецкий гос.ун-т. – Д.: Донеччина, 2005. 71. Розвиток торгівлі в Україні. – К. : Нора-друк, 2003. 72. Розов О.М. Основи економічної теорії. – Х.: Олді-Плюс, 2003. 73. Рубан А. Про деякі питання і тенденції сучасної зовнішньої торгівлі України // Економіка України. – 2006. – №7. 74. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. Д. Г. Лук'яненка. К.: КНЕУ, 2006. 75. Сушко О. Вплив помаранчевої революції на міжнародні відносини // „Український монітор”, аналітична доповідь # 1/2005. 76. Сушко О. Між надіями та можливостями: відносини ЄС-Україна за рік по помаранчевій революції // „Український монітор”, аналітична доповідь # 14/2005. 77. Теплицький Г.М. Інтеграція України у світову економіку через функціонування територій зі спеціальним інвестиційним режимом: Дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Донецький національний ун-т. – Донецьк, 2005. 78. Україна і світова економіка: оцінка ризиків та рекомендації щодо економічної політики. – К.: Інст. екон. досл. та політ. консультацій, Німецька консультат. група з питань екон. реформ при Уряді України, 2006. 79. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А. С.Філіпенко, В. С.Будкін, А. С.Гальчинський та ін. – К.: Либідь, 2006. 80. Фіалко А., Осташ І., Маштабей В., Толстов С., Бураковський І. Проблеми та перспективи інтеграції України до ЄС // УЦЕПД, №9 (9), вересень 2005. 81. Царицинський Ю. Товарообіг між Україною та іншими країнами світу // Економіст. – 2006. – №7. 82. Чала Н.Д. Європейська інтеграція як фактор розвитку України: Дис... канд. екон. наук: 08.07.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 2005. 83. Шумпетер Й. Теория экономического развития. – М.: Прогресс, 2005.
Дополнительная информация:Рецензія, відгук, анотація подробнее

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (499)