Емісійна діяльність на фондовому ринку України

Содержание:   ВСТУП 3 1. Процедура емісії та обігу цінних паперів 4 2. Сучасна система торгівлі на ринку цінних паперів в Україні 8 3. Роль емісійної діяльності на фондовому ринку у забезпеченні економічної безпеки України 15 ВИСНОВКИ 22 ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 24 ДОДАТКИ 26 .. PAGEREF _Toc228785806 \h 26 08D0C9EA79F9BACE118C8200AA004BA90B02000000080000000E0000005F0054006F0063003200320038003700380035003800300036000000    

Вступление:Організаційно оформлений ринок цінних паперів в Україні представлений фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами. Емісії, що проводяться для: а) нарощування статутного капіталу емітента; б) зміни структури акціонерного капіталу; в) мобілізації інвестиційних ресурсів; г) погашення кредиторської заборгованості. Рішення про випуск цінних паперів приймається органом управління емітента, що має на це повноваження. Одночасно затверджується проспект емісії та визначається порядок і терміни здійснення заходів по випуску цінних паперів. Слід зазначити, що в обіг випускається (емітується) велика кількість різноманітних видів цінних паперів. Їх можна поділити на три види: акції, облігації та похідні від них (вторинні) цінні папери. Широкий діапазон цінних паперів, що емітуються, пояснюється тим, що причини, які спонукають випускати ці папери і купувати їх, також дуже різноманітні. Випуск вітчизняними компаніями єврооблігацій поки що не став ефективним способом виходу на міжнародні ринки капіталу. Боргові цінні папери, що емітують українські компанії, через їхню невисоку ліквідність та обмежену надійність не дуже популярні на зовнішніх ринках. Актуальність теми зумовлює необхідність постійного моніторингу та проведення досліджень сучасного стану емісійної діяльності на фондовому ринку України.  

Выводы: З огляду на специфіку, тенденції і проблеми розвитку українського фондового ринку, можна зробити такі висновки і пропозиції щодо підвищення його ролі у забезпеченні економічної безпеки держави: • на сучасному етапі фондовий ринок України не повною мірою виконує завдання щодо залучення інвестицій до реального сектору економіки; ринок цінних паперів краще виконує завдання перерозподілу власності, тоді як у розвинутих країнах метою більшості угод є отримання доходів та зростання вартості інвестицій; • наявність 10 організаторів торгів в Україні не гарантує переважання організованої торгівлі, аналіз свідчить, що торгівля відбувається за межами організованого ринку; • потребують захисту фінансові інвестори (насамперед міноритарні акціонери) шляхом удосконалення відповідної законодавчої бази, відсутня правова база щодо участі фізичних осіб в операціях на фондовому ринку; • торгівля цінними паперами має бути зосереджена на організованому ринку, оскільки укладання угод за межами організованого фондового ринку применшує інвестиційну привабливість країни, провокує тінізацію українського капіталу; • необхідно поступово централізувати торгівлю цінними паперами, що дасть можливість залучати більше учасників; для цього маємо запровадити пільгове оподаткування операцій купівлі-продажу цінних паперів на організованому ринку та жорсткіше оподаткування на неорганізованому ринку, а також встановити вимоги щодо мінімального обсягу торгів цінними паперами для організаторів торгівлі; • держава має сприяти залученню коштів населення на фондовий ринок, оскільки в Україні заощадження населення становлять від 10 до 20 млрд дол. США; для спрямування їх на фондовий ринок, необхідно запровадити на початковому етапі пільгове оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від операцій з цінними паперами; • маємо підвищити прозорість діяльності емітентів цінних паперів, пристосувати структуру інформації про емітентів до міжнародних стандартів звітності, що забезпечить її презентабельність і дасть змогу інвестору оцінити реальну вартість підприємства та його потенціал; • умова розвитку фондового ринку — поширення практики рейтингування емітентів та інструментів фондового ринку, щоб інвестори могли отримувати інформацію про надійність українських позичальників та емітованих ними цінних паперів, а українські емітенти завдяки цьому отримували вищі міжнародні рейтинги і були успішними на зовнішніх ринках капіталу.  

Литература:1. Конституція України. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30. 2. Господарський кодекс України, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144. 3. Цивільний кодекс України, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356. 4. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, N 31, ст.268 ). 5. Закон України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 15, ст.67. 6. Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 51, ст.292. 7. Звіт державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2007 рік. — Київ: ДКЦПФР, 2008. 8. Звіт першої фондової торговельної системи за 2007 рік.— http://www.pfts.com/files/ annual/uannual2004.pdf 9. Указ Президента України від 24 листопада 2005 р. № 1648/2005 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 р. «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» та від 28 жовтня 2005 р. «Про заходи щодо утвердження гарантій та підвищення ефективності захисту права власності в Україні» // Офіційний вісник України. — 2005. — № 48. — С. 16. 10. Наумець І. Торги без правил // Фондовий ринок. — 2005. — № 48. — С. 16. 11. Парсяк В. Н., Зельдіс В. В. Ринок цінних паперів: маркетингові дослідження. — К. : Центр учбової літератури, 2007. — 222c. 12. Пілецький В. Т., Куликова Н. А. Ринок цінних паперів: Навч. посібник / Донбаський держ. технічний ун-т. — Алчевськ : ДонДТУ, 2005. — 152с. 13. Песоцкая Р. Биржа без труда // Бизнес. — 2006. — № 3 — 4 (678 — 679). — С. 44 — 45. 14. Пирожков С. І., Сухоруков А. І., Григоренко О. Я. Фінансова політика в Україні та Російській Федерації: порівняння, досвід, проблеми: Монографія / За ред. А.І.Сухорукова. — К.:НІУРВ, 2008. — С. 11 – 39. 15. Рубан А. Золотой дождь // Инвестгазета. — 2006. — №6 (534). — С. 10. 16. Румянцев С. Вирішення проблеми подвійних реєстраторів // Цінні папери України. — 2005. — №46(386). — С. 11. 17. Сітухо О. „Деякі проблемні питання правового регулювання організації торгівлі цінними паперами” – Юридичний журнал, №1 – 2005 р.