Основи зайнятості в умовах ринкової економіки

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ 6 1.1. Поняття, форми та види зайнятості 6 1.2. Специфіка ринку зайнятості України 10 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РІВНЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ 13 2.1. Загальний огляд ситуації на ринку праці в Україні 13 2.2. Структура зайнятості по регіонах України 16 2.3. Проблеми ринку зайнятості в Україні 19 РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ 24 3.1. Основні напрями розвитку державна політика зайнятості 24 3.2. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення - ноу-хау в соціальній сфері 27 ВИСНОВОК 44 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 47

Вступление:Актуальність теми. Забезпечення ефективної політики використання трудових ресурсів є одним з основних питань, які необхідно розглядати в проблематиці соціально-економічного розвитку держави, окремого регіону. Сучасний етап соціально-економічного розвитку в Україні супроводжується такими негативними рисами, як перевищення пропозиції робочої сили над попитом; низька ефективність використання трудового потенціалу країни; низька пристосованість робочої сили до нових умов господарювання; зростаючі соціальні ризики; низький рівень, нестабільність і коливання доходів тощо, що й призводить до збідніння переважної частини населення. Основною причиною такого стану є те, що основні структурні параметри економічного потенціалу країни не в повній мірі відповідають національним інтересам. Зайнятість є головною характеристикою ринку праці і визначає соціально-економічний розвиток країни. В сучасних умовах питання регулювання зайнятості набуває особливої значимості, оскільки циклічний характер ринкової економіки породжує безробіття і пов’язані з ним негативні економічні і соціальні наслідки. Проблема регулювання зайнятості також актуальна і для перехідної економіки, де причини неповного використання робочої сили суспільства посилюються недостатньою розвиненістю ринкової економіки та її інститутів. Зокрема, процес трансформації економічної системи в Україні, що супроводжувався формуванням ринку праці, обумовив виникнення такої гострої соціальної проблеми, як хронічне безробіття. Крім того, особливістю української економіки є пристосування до негативних шоків трансформаційного періоду за рахунок зниження рівня реальної заробітної плати і тривалості робочого часу. Усі ці проблеми знижують рівень життя більшості населення країни, збільшують кризові явища в економіці, стримують структурні перетворення, перешкоджають створенню умов для стабілізації й економічного зростання, а тому вимагають невідкладного вирішення. Наукові і практичні проблеми, пов’язані з удосконаленням регулювання відносин зайнятості в умовах ринкової економіки відображені в роботах більшості зарубіжних вчених-економістів: Дж.М. Кейнса, Я. Корнаи, К. Маркса та ін. Сутність і проблеми відносин зайнятості в умовах трансформаційної економіки досліджені в роботах Р.І. Капелюшникова, В.В. Секретарюка, В.І. Герасимчука, А. Колота, О.С. Белокриловой, А.А. Заиченко, А.А. Никифоровой, В.М. Петюха, Д. Богині, М. Лукашевича, О.В. Кашепова, Л.С. Чижова, Л. Лісогор. Разом з тим недостатньо дослідженими й обґрунтованими залишаються причини виникнення трансформаційного безробіття і конкретні підходи до його подолання. Відсутні науково обґрунтовані напрямки реформування державної політики зайнятості, які б враховували специфіку переходу України до соціально орієнтованої ринкової економіки. Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробці у дослідженні теоретичних і практичних основ регулювання відносин зайнятості в умовах переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки. Для досягнення поставленої мети були сформульовані і вирішені такі задачі: – узагальнення теоретичних положень з питань зайнятості; – узагальнення існуючих теоретичних підходів до класифікації видів і форм зайнятості; – узагальнення існуючих теоретичних підходів до класифікації видів безробіття; – з’ясування соціально-економічної природи протиріч на ринку праці; – аналіз стану ринку зайнятості в Україні – теоретичне обґрунтування необхідності державного регулювання зайнятості в умовах ринкової економіки; – визначення головних причин і факторів кризи відносин зайнятості в економіці сучасної української держави; – визначення функцій державної політики зайнятості в умовах переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки; – розробка методичних рекомендацій регулювання відносин зайнятості в умовах переходу України до соціально орієнтованої ринкової економіки. Об’єкт дослідження - процес розвитку відносин зайнятості і його наслідки в Україні. Предмет дослідження – науково-методичні підходи і практичні рекомендації щодо регулювання зайнятості населення в Україні. Методи дослідження. Методологічною основою курсової роботи стали фундаментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів, Кодекс законів про працю України, Державні програми й Укази Президента України з питань регулювання зайнятості населення. Основними методами дослідження, використаними в роботі, є: системний - для виявлення соціальної й економічної сторони у відносинах зайнятості; діалектичний метод пізнання – для встановлення причин та наслідків процесу соціалізації ринкової економіки; єдність історичного і логічного підходів - для розкриття причини виникнення безробіття й етапів розвитку наукових досліджень з проблеми його подолання; аналізу і синтезу – для деталізації об’єкта дослідження внаслідок розчленування його на окремі складові частини; статистичні - для вивчення, порівняння й оцінки показників функціонування ринку праці; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення і формування висновків; графічний – для наочного зображення викладених положень. Інформаційну базу дослідження склали дані статистичних збірників і періодичних видань, а також статистичні матеріали з тематичних проблем роботи, що наведені в українській науковій літературі.

Выводы:У курсовій роботі запропоновано вирішення науково-практичного завдання щодо теоретичних і методичних основ регулювання зайнятості населення в умовах переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки. Основні висновки і результати, отримані в ході дослідження, зводяться до наступного: 1. Уточнено визначення категорії “зайнятість”. Це визначення включає всі параметри відносин зайнятості в умовах ринкової економіки, а саме: вказує на соціальну й економічну сторони зайнятості, розкриває ринковий характер реалізації механізму зайнятості; виявляє головну метаморфозу постіндустріальної епохи: із засобу для задоволення потреби праця сама перетворюється в потребу. Визначено, що зайнятість має двосторонній характер: сторону сутності (соціальну), якою визначається соціальний стан людей і сторону ринкового прояву (економічну) – купівля-продаж робочої сили як одного з факторів виробництва. Причому соціальна сторона підпорядкована в умовах ринкової економіки економічній. 2. Встановлено, що зайнятість в ринковій економіці стикається з головним протиріччям – відділенням виробника від засобів виробництва, що призвело до відчуження праці і, як наслідок, до безробіття – явища протилежного зайнятості. Виділено новий вид безробіття – трансформаційний. 3. Обґрунтовано, що сучасний ринок праці не відповідає неокласичному ідеалу конкурентного ринку. Попит адаптується до умов пропозиції тільки за умови наявності прямого зв’язку, за допомогою якого держава модифікує сам зміст і умови зайнятості. 4. Наголошено на необхідності державного регулювання зайнятості. Доведено, що державне регулювання є об’єктивно необхідним, але має ряд недоліків. Майбутнє світової економіки за соціально орієнтованими ринковими програмами, гарантом виконання яких виступить держава. 5. Доведено, що соціальна політика виступає особливим напрямком державного регулювання, нехарактерним йому з моменту виникнення, але, що з’явилося на певному етапі суспільного розвитку з метою пом’якшення соціальних протиріч ринкової економіки. Як критерій соціальності державної політики запропоновано використовувати факт наявності в країні середнього класу. 6. На вітчизняному ринку праці в структурі відносин зайнятості виділено наступні проблеми: наявність хронічного безробіття трансформаційного типу, переважно прихованого характеру; перевага непродуктивної зайнятості; зростання середньої тривалості зареєстрованого безробіття; високий рівень молодіжного безробіття; зростання трудової еміграції, в структурі якої переважає кваліфікована робоча сила; значна регіональна диференціація в рівнях безробіття і термінах його тривалості; наявність диспропорцій в професійно-кваліфікаційній структурі робочої сили. 7. Удосконалено методику оцінки зміни зайнятості шляхом розрахунку чисельності робочих місць, що скорочуються в економіці країни. Скорочення зайнятості в Україні в 1995-2006 рр. обумовлювалося значною мірою скороченням кількості робочих місць. 8. На основі аналізу вітчизняного ринку праці встановлено джерела кризової деформації відносин зайнятості в Україні: деформації в системі зайнятості, що склалися ще в період існування планової економіки; економічна політика, що проводиться, не відповідає інтересам зайнятості; процес дезорганізації, тобто руйнування старих і відсутність нових інституціональних обмежень; збереження старої “авторитарно-патріархальної” моделі трудових відносин, в рамках якої керівники підприємств і профспілок діють як союзники; недотримання правових норм трудового законодавства в регіонах і на підприємствах; процес глобалізації, що обмежує можливості макроекономічної політики і робить її залежною від економічних рішень більш розвинутих в економічному плані країн і кон’юнктури світового ринку. 9. Якщо виходити з аналізу факторів, що визначають кон’юнктуру ринку праці, то для вирішення проблем зайнятості в Україні наголошено на необхідності становлення реально діючої правової держави, удосконалення політики зайнятості і формування економічної політики в інтересах зайнятості. 10. Сформульовано методичний підхід і запропоновані конкретні заходи щодо регулювання зайнятості в умовах переходу України до соціально орієнтованої ринкової економіки, що містять у собі: - реформування державної політики зайнятості: визначено цілі, функції державної політики зайнятості та основні напрямки її здійснення в сучасних умовах; - удосконалення регіональної політики зайнятості: визначено переваги цього рівня регулювання та головні напрямки його реформування.

Литература:1. Закон України „Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року N 803-XII.//В редакції Закону N 662-IV від 03.04.2003. 2. Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв'язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році". 3. Демографічна ситуація: сучасні проблеми та перспективи. З послання Президента України до Верховної Ради України 'Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році'. 4. Баланда А.Л. Неформальна зайнятість як новітній фактор розвитку національного ринку праці України.- К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 1999. 5. Гусаров В.М. Статистика: Учеб. пособие для вузов. М: Юнити, 2002. - 463 с. 6. Демографічна ситуація - http://www.mlsp.gov.ua/pages.asp?id=221 7. Економіка України: десять років реформ. /За ред. З.Ватаманюка. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. 8. Економічне зростання в Україні: питання та ризики / Інформаційний бюлетень, Міжнародного центру перспективних досліджень. - 2001. - №100. 9. Єдина інформаційно-аналітична система державної служби зайнятості України - http://www.mlsp.gov.ua/pages.asp?id=76 10. Зайнятість та безробіття за матеріалами щоквартальних вибіркових обстежень населення з питань економічної активності - http://www.mlsp.gov.ua/pages.asp?id=75. 11. Злупко С. М., Токарський Т. Б. Україна та Ізраїль: зайнятість і соціальний захист населення. - Львів: Вільна Україна, 1999. 12. Кельдер Т.Л. Економіка праці. -Запоріжжя:ЗДУ, 2001. 13. Кузнєцова Р. Визначення потреби у нових робочих місцях // Економіка України. - 1999. - №9. - С. 30-37