Система принципів міжнародного гуманітарного права

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Загальне уявлення про принципи міжнародного гуманітарного права 6 1.1. Юридична природа принципів міжнародного гуманітарного права 6 1.2. Джерела і витоки принципів міжнародного гуманітарного права 21 Розділ 2. Класифікація принципів міжнародного гуманітарного права 26 2.1. Фундаментальні принципи міжнародного гуманітарного права 26 2.2. Спеціальні принципи міжнародного гуманітарного права 36 Розділ 3. Принципи міжнародного гуманітарного права в законодавстві України 47 Висновки 63 Список використаних джерел 65

Вступление:Актуальність теми роботи обумовлена тим, що збройні конфлікти – внутрішні і міжнародні – жорстока реальність двадцятого та двадцять першого століття. Незважаючи на всі зусилля, які робляться заради того, щоб на постійній основі заміняти застосування зброї мирними переговорами, вантаж людських страждань, смерті і руйнації, що неминуче приносить війна, продовжує зростати. Отже, принципи міжнародного гуманітарного права являють собою основу права збройних конфліктів. Ледь більше ніж за сто років накопичено вагомий досвід договорів з міжнародного гуманітарного права. Зараз чітко окреслені межі допустимих у збройних конфліктах видів дій. Але договори і конвенції, навіть урочисто ратифіковані, не можуть урятувати життя, попередити жорстокість чи оберігати власність цивільних осіб, якщо немає волі до застосування цих угод за всіх умов. І вони не будуть діяти, допоки всі ті, хто безпосередньо втягнений у події, – як комбатанти, так і цивільні особи – не зрозуміють, що головне – це поважання основних прав людини. Метою роботи є визначення юридичної природи, сутності загальних і спеціальних принципів міжнародного гуманітарного права. Принципи міжнародного гуманітарного права (МГП) чітко визначають, що методи і засоби ведення війни не є необмеженими. При вивченні, розробці або прийнятті на озброєння нових видів зброї кожен уряд зобов'язаний визначити, чи відповідає застосування цієї зброї нормам гуманітарного права. У відповідності до цих норм забороняється застосовувати зброю, що завдає надмірних страждань, характеризується невибірковою дією і суперечить вимогам суспільної свідомості. Відповідно до мети, завданнями дослідження є: - дослідження юридичної природи принципів міжнародного гуманітарного права - визначення джерел принципів міжнародного гуманітарного права - аналіз класифікації принципів міжнародного гуманітарного права - визначення актуальних питань щодо прогресивного розвитку принципів міжнародного гуманітарного права - аналіз принципів міжнародного гуманітарного права в законодавстві України Предметом дослідження є поняття та особливості спеціальних і загальних принципів в системі міжнародного гуманітарного права. Об’єктом дослідження є система принципів міжнародного гуманітарного права. На захист виносяться положення щодо дослідження юридичної природи принципів міжнародного гуманітарного права, класифікації принципів міжнародного гуманітарного права, визначення актуальних питань щодо прогресивного розвитку принципів міжнародного гуманітарного права, аналіз принципів міжнародного гуманітарного права в законодавстві України. З метою розкриття теми роботи, а також виходячи з характеру поставлених завдань, в основу дослідження покладено такі методи: в першу чергу, формально-юридичний метод наукового дослідження, який дозволяє сконцентрувати увагу винятково на принципах міжнародного гуманітарного права, а також відокремити політичні та моральні аспекти проблеми. У даному дослідженні використані також історичний, порівняльний, діалектичний, логічний, системний та деякі інші методи. Стан дослідження проблеми. У Радянському Союзі, а пізніше і в пост-радянських державах, включаючи Україну, ґрунтовні дослідження з цієї теми не проводилися. Незважаючи на те, що в роботах багатьох відомих вчених, юристів-міжнародників, таких як Мартенс Ф. Ф., Арцибасов І. М., Єгоров С. О., Бліщенко І. П., Ісакович С. В., Полторак О. І., Фуркало В. В., Хлестов О. М., розглядалися загальні питання даної проблеми, детального її вивчення здійснено не було. Що стосується західної літератури з міжнародного гуманітарного права, то там існує безліч авторів, які тією чи іншою мірою торкались даної проблеми. Найбільш цікаві в цьому плані роботи Пікте Ж., Кальсховена Ф., де Мулінена Ф., Нахліка С., Бувьє А., Хербі П., Гассера Х-П., Оппенгейма Л., Богіньської М., Беста Г., Meyrowits H., Schindler D., Doswald-Besk L., Roecker E., Sandoz Y., Cauderay G., Swinarski C., David E., Arrassen M. та багатьох інших. Завдання дослідження обумовили структуру роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, що поділені на підрозділи, висновків та списку використаної літератури.

Выводы:Вищезазначені положення дають можливість дійти наступних висновків: Отже, принципи міжнародного гуманітарного права являють собою основу права збройних конфліктів. В основі міжнародного гуманітарного права лежить принцип гуманності. Норми міжнародного права, які встановлюють обмеження стосовно методів і засобів ведення війни, на сьогодні, являють собою достатньо розвинений базис забезпечення захисту цивільного населення та інших жертв збройних конфліктів, але необхідно і надалі врегульовувати застосування окремих видів звичайної зброї для забезпечення адекватного міжнародно-правового регулювання використання нових видів озброєнь. Крім того, для підвищення ефективності норм Гаазького права велике значення має його імплементація. Україна зобов'язана припиняти на національному рівні серйозні порушення МГП, які є "військо¬вими злочинами", а також має право перед¬бачити в своєму внутрішньому законодавстві мож¬ливість кримінального переслідування за інші пору¬шення міжнародного гуманітарного права. Гармонізація національного законодавства України з міжнародним правом є надзвичайно важливою проблемою, від розв’язання якої залежить успіх правової реформи та розвиток міжнародного співробітництва за участю нашої держави. Водночас слід зазначити, що наднаціональні організації створювалися насамперед у тих сферах міжнародного співробітництва, які зачіпали інтереси всього людства, тобто мали глобальний характер і вимагали об’єднання зусиль держав світу. Нерозв’язання проблем могло б спричинити загрозу для цивілізації загалом. Наднаціонального регулювання вимагали ті проблеми, які пізніше були названі глобальними проблемами сучасності. Це і міжнародні економічні проблеми у широкому контексті, і екологічні, а отже проблеми миру і безпеки. Таким чином, Українська держава, співпрацюючи в міжнародних організаціях, об’єктивно шукає захисту від глобальних і регіональних загроз своїй безпеці. З розширенням Європейського Союзу навколо України утворився своєрідний вакуум безпеки, що збільшило ризики її «самотнього» існування й викликало необхідність формування простору безпеки навколо Української держави і посилення тенденції її безпечного існування. На нашу думку, така ситуація може стати стимулом до посилення орієнтації української зовнішньої політики у бік європейських структур, пошуку прийнятних форм поглибленої взаємодії з ними, що у майбутньому гарантувало б Україні стабільний розвиток, мир і безпеку

Литература:1. Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року. 2. Додаткові протоколи до Женевських конвенцій від 13 серпня 1949 року. 3. Організація Об’єднаних Націй. Заключний Акт Міжнародної конференції з прав людини. Нью-Йорк, 1968 рік. № R.68.XIV.2. 4. Робота Комісії з міжнародного права. Нью-Йорк, 1980 рік. № R.88.V.II. 5. Організація Об’єднаних Націй. Організація Об’єднаних Націй і права людини. Нью-Йорк, 1984 рік. № R.84.1.6. 6. Організація Об’єднаних Націй. Права людини: збірник міжнародних договорів. Нью-Йорк, 1988 рік. № R.88.XIV.1. 7. Алексеев С.С. Теория права. – М., БЕК, 1995. – 575с. 8. Бирюков П. М. Международное право : Учебное пособие. – М: Юристъ, 2001 – 385с. 9. Бирюков П.Н. Международное право / учебное пособие. – М., Юристъ. 1998. – 730 c. 10. Василенко В..А. Основы теории международного права. — К., 1981. — С. 171. 11. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. – Киев: Вища школа, 1980. – 247 с. 12. Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов. – М., МККК, 2000. – 575с. 13. Денисов В.Н. Статус международных договоров в Конституции Украины // Вестник Академии правовых наук Украины. 1997. - № 1. –С.34. 14. Дмитрiєв А.I. Проблеми iмплементацii норм мiжнародного права в нацiональному законодавствi Украiни.// Проблеми гармонiзацii законодавства Украiнi з мiжнародним правом. Киiв. Iнститут законодавства Верховноi Ради Украiни. – 1998. – 122 с. 15. Дмітрієв А..І., Мацько А..С., Муравйов В..І. Міжнародне публічне право: Практикум. — К., 2001. —260 с. 16. Євробюлетень. — 2004. — Квітень — травень. — С. 9. 17. Зыбайло А.И. К вопросу о соотношении международного и национального права (теоретические аспекты)// Белорусский журнал международного права и международных отношений. 1998. №3. С.6. 18. Кавешников Н. Европейский интеграционный проект вступает сегодня в один из самых сложных периодов своего осуществления // Евразия. — М., 2003. — Июль. 19. Калугин В. Военные преступления и другие нарушения законов и обычаев войны в белорусском уголовном законодательстве // Юстиция Беларуси, № 5, 2003 – С. 34 20. Калугин В. Международное гуманитарное право: общая характеристика отрасли, ее принципов и норм – Минск, 1998 – 304с. 21. Калугин В. Имплементация международного гуманитарного права: понятие, основные механизмы и их содержание // Юстиция Беларуси, № 2, 2002 – С. 28 22. Керимов Д.А. Философские проблемы права. – М., Юрид. лит-ра, 1972.– 387 с. 23. Колосов Ю.М., Кривчикова З.С. Действующее Международное право. В 3т.-М., 2000. 24. Копєйчиков В.В. Правознавство: Навчальний посібник. – К., 2003- С. 72-73. 25. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. — К., 2001. —330 С. 26. Кузнецова Е. Суверенитет. Незыблемый и неделимый? // Международная жизнь. — 2004. — № 7-8. — С. 158. 27. Курс международного права. т.4. Отрасли международного права. - М., 2000. 28. Лукашук И. И. Международное право, - М.: Издательство БЕК, 2001. 29. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учеб. – М., Изд-во БЕК, 1997. С. 189. 30. Лукашук И.И. Международно-правовое регулирование международных отношений (системный подход). М., Международ. отнош., 1975. С. 16. 31. Лукашук И.И. Новое в осуществлении норм международного права.// Советский ежегодник международного права. 1986. М., 1987. С. 49. 32. Международное право / Отв. ред. Ю..М..Колосов. — М., 2000. — С. 79. 33. Международное право: Учеб. для вузов / Отв. Ред. Проф. Г.В. Игнатенко и О.И. Тиунов. С. 175. 34. Муравйов В..І. Правова природа Європейського Союзу // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — КНУ ім. Т..Шевченка, Ін-т міжн. відн., вип. 32, ч. ІІ. — К., 2002. — С. 121. 35. Организация Объединенных Наций. Основные факты. — М., 2000. — С. 3. 36. Право держави на самооборону в світлі розвитку юридичних гарантій міжнародної безпеки: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / В.С. Ржевська / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т міжнар. відносин. — К., 2003. — 22 с. — укp. 37. Сандо И. Выполнение международного гуманитарного права.// Имплементация международного гуманитарного права. С. 214. 38. Система принципів міжнародного гуманітарного права: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Ю.В. Климчук / Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2003. — 17 с. — укp. 39. Суворова В.Я. Обеспечение реализации договорных норм международного права (юридическая природа).// Советское государство и право. М., 1991. №9. С.116. 40. Теория международных отношений на рубеже столетий //Под ред. К..Буса и С..Смита /Общ. ред. П.А.Цыганкова. — М., 2002. — С..247; 41. Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия. — М., 2000. — С. 431; Ожегов С.И. Словарь русского языка.— М.. 1979,— С. 767; Словарь иностранных слов.—М.;1979.— С. 89. 42. Топорнин Б.Н. Европейское право. — М., 1999. — С. 37; М.Хардт, А.Негри. Империя / Пер. с англ. — М., 2004. — С.79. 43. Цибуленко Є.М. Зброя об’ємного вибуху в світлі міжнародного гуманітарного права. (доповнена) // Право України. - 1998. - №12. - С. 109-113. 44. Цибуленко Є.М. Міжнародно-правове регулювання застосування звичайних озброєнь. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 - міжнародне право. - Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, Київ, 1999. 45. Цибуленко Є.М. Оттавська конвенція - інструмент заборони протипіхотних мін. // Право України. - 1999. - №9. - С. 118-121. 46. Черниченко С.В. Теория международного права. В 2-х томах. Том 1: Современные теоретические проблемы. М., Изд-во "НИМП", 1999. С. 64; 47. M. J. Bossuyt. The Domestic Judge and the International Convennant on Civil and Political Rights/ with Special Reference to Belgian and U.S. Law //Resume des Cours, Douzieme Session d`Enseignement, Strasbourg 29 juin-24 juillet 1981, PP. 3-4. 48. David E. Le droit `a la sant`e comme droit de la personne humaine.// R. Q.D.I., 1985. PP. 90-95. 49. 24 Drzewicki K. National Legislation as a Measure for Implementation of International Humanitarian Law. //Implementation of International Humanitarian Law/Research Papers by participants in the 1986 Session of the Center for Studies and Research in International Relations of the Hague Academy of International Law. -Hague: Institute Asser, 1989. PP. 110-111. 50. Carnegie Endowment for International Peace. The Hague Conventions and Declarations of 1899 and 1907. New York, 1915, Oxford University Press. 51. Kalshoven, Frits. Constraints on the waging of war. Geneva, 1987, International Committee of the Red Cross. 52. United Nations. Human rights: status of international instruments. New York, 1987. Sales № E.87.XIV.2. United Nations. United Nations action in the field of human rights. New York, 1988. Sales № E.88.XIV.2