Проблеми наркоманії в молодіжному середовищі та технології їх подолань

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ НАРКОТИЗАЦІЇ В СУЧАСНОМУ СВІТІ 6 1.1. Наркотики як спокуса 6 1.2. Особливості наркозалежності особистості 11 РОЗДІЛ ІІ. ПРОФІЛАКТИКА НАРКОМАНІЇ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ 22 2.1. Роль ЗМІ у профілактиці наркоманії 22 2.2. Тенденції розвитку діяльності профілактичних центрів 32 ВИСНОВКИ 36 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38

Вступление:Актуальність дослідження.  Однією із найстрашніших хвороб нашого суспільства є наркоманія, яка спотворює людей, фізично та морально руйнує, змінює психіку та, навіть, вбиває. Під наркоманією розуміється вживання наркотиків чи подібних до них речовин без медичних приписів. Виникає потяг до наркотиків, явища абстиненції (наркотичного голоду), що веде до тяжких душевних та фізичних страждань, бажання частіше їх приймати та збільшувати дози. Все це свідчить про захворювання наркоманією, яка робить хворого рабом своєї звички. Незворотними наслідками є інвалідність, розумова неповноцінність та висока смертність. Головна небезпека наркоманії — не стільки в спричиненні фізіологічної шкоди особі, яка вживає наркотики, скільки в наступній деградації особистості, яка виникає в 10-20 разів швидше, ніж при алкоголізмі. Наркомани перестають цікавитись своєю роботою, а то й зовсім кидають її, ослаблюють зв'язки з друзями, виникають ускладнення в сім'ї, розвиваються егоїстичні риси характеру, лицемірство, брехливість — головне «я» та придбання наркотиків. Це ще більш прискорює деградацію особистості, появу психозів, серед наркоманів високий процент самогубств, не кажучи вже про нещасні випадки, пов'язані із передозуванням наркотиків. Слова "наркоманія", "наркотик", "наркотичний засіб" і т.д. в даний час широко вживаються не тільки в медичній літературі.  Вони ввійшли  в лексикон юристів, журналістів, соціологів, громадських діячів. Нерідко допускається дуже довільне тлумачення цих термінів, коли однакові явища позначають різними словами, і навпаки.  Наркоманія - це хворобливий потяг до наркотичних речовин, уживаним  різними способами (ковтання, вдихання, внутрішньовенна ін'єкція) із метою домогтися одурманюючого стану.  Схожу дію роблять також деякі лікарські препарати, не віднесені до  розряду наркотичних. Зловживання ними можна назвати ліки манією.  Усі застосовувані одурманюючі речовини (як дійсні наркотики, так і інші препарати рослинного  чи походження одержувані хімічним шляхом) - сильні отрути, тобто  токсини,  тому прагнення до одурманюючого стану за допомогою ненаркотичних речовин варто було б назвати, як уже прийнято, токсикоманією.  Справжня наркоманія серед молоді зустрічається рідко, тому що дійсні наркотики дорогі й важкодоступні. Молоді люди, що пристрастилися до наркотичного дурману, звичайно, вживають більш доступні  чи речовини ж готують кустарним способом  різні наркотичні препарати з маку.  Мета курсової роботи полягає у дослідженні проблеми наркоманії в молодіжному середовищі та моделюванні технології їх подолань.  Об’єкт дослідження – соціальна робота з молоддю, схильною до наркоманії. Предметом є методи та специфіка соціальної роботи з наркозалежними людьми.  Завданнями нашого дослідження є: ? дослідити теоретико-методологічну основу соціально-педагогічної роботи  з молоддю, схильною до наркоманії; ? проаналізувати погляди вчених сучасності та минулого щодо вказаної проблеми; ? вказати методи та умови ефективності соціальної роботи з наркозалежними людьми. Теоретико-методологічні засади дослідження. Методологічною основою даного дослідження є класична соціологічна позиція, яка передбачає наявність стійких причинно-наслідкових зв’язків у розвитку суспільства (Е. Дюркгейм, М. Вебер). Теоретичною базою курсової роботи є праці, що задовольнили необхідність співвідносного аналізу таких взаємопов’язаних явищ, як потреба, інтерес, мета, мотив, норма, цінність. Принципово важливими для дисертанта стали теорії соціальної дії та соціальної поведінки, системний та структурно-функціональний (аналіз структурних та функціональних особливостей ціннісної свідомості молоді) підходи. У процесі дослідження використовувались статистичні дані, а також соціологічні (анкетування та експертне опитування) та психологічні (тестування) методи. Наукова новизна одержаних результатів. У роботі проаналізовані основні теоретико-методологічні підходи (біологічний, психологічний та соціологічний) до вивчення девіантної поведінки та наркоманії, показано їх  відмінності, підкреслюється  якісна  перевага саме соціологічного підходу. Теоретична та практична значущість дослідження. У дисертаційному дослідженні виявлено та проаналізовано комплекс чинників, які за умов суспільної трансформації зумовлюють залучення молоді до наркоманії. Узагальнено досвід дослідження проблеми зарубіжними та вітчизняними вченими. Вперше у вітчизняній соціології отримані результати про поінформованість української молоді стосовно наркоманії, рівень довіри молоді джерелам інформації про наркоманію та наркотики. Досліджено ціннісне ставлення молоді до наркоманії та вживанню наркотиків, визначено комплекс мотиваційних чинників залучення молоді до наркотиків, вивчено вплив вживання наркотичних речовин на злочинність як девіантну поведінку молодих людей. Практичні результати дослідження можуть бути спрямовані на суттєве підвищення ефективності соціально-психологічної роботи з важковиховуваними дітьми та підлітками, на вдосконалення профілактичних програм боротьби з наркоманією та соціальної роботи. Крім того, матеріали курсової роботи можуть використовуватись при написанні контрольних, реферативних робіт.  Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Выводы:Головна небезпека наркоманії — не стільки в спричиненні фізіологічної шкоди особі, яка вживає наркотики, скільки в наступній деградації особистості, яка виникає в 10-20 разів швидше, ніж при алкоголізмі. Наркоманія - це хворобливий потяг до наркотичних речовин, уживаним  різними способами (ковтання, вдихання, внутрішньовенна ін'єкція) із метою домогтися одурманюючого стану. Лікування наркоманії й токсикоманій проводять з урахуванням наступних принципів: 1. Лікування повинне бути тривалим і безупинним. 2. Терапія повинна бути максимально індивідуалізованою, при цьому необхідно враховувати всі особливості хворого. 3. Лікування повинне бути комплексним. Воно припускає використання різних медикаментозних засобів. 4. Під час лікування підлітка орієнтують на повне стримування від прийому будь-яких психоактивних речовин, включаючи алкоголь. 5. У лікуванні наркоманії і токсикоманій необхідна етапність.   Соціальний педагог в ході роботи з молоддю, схильною до наркоманії,  здійснює: 1) соціальну терапію (очну і дистанційну, індивідуальну і групову); 2) співпрацю з працівниками різних соціальних інституцій і залучає їх до надання допомоги особистості, що сприяє подоланню кризових ситуацій та проблем клієнта на основі самоусвідомлення особистістю відношення до себе, оточуючих та навколишнього середовища; 3) корекційно-реабілітаційну роботу, яка спрямована на зміну та вдосконалення особистих якостей людини, особливостей життєдіяльності та створення умов для розвитку потенційних можливостей осіб з функціональними обмеженнями, активне залучення їх до участі у суспільному житті. При цьому соціальний педагог повинен прогнозувати наслідки своїх дій і прогнозувати і планувати життєвий шлях об'єкта реабілітації, налагоджувати зв'язки з усіма можливими суб'єктами корекційно-реабілітаційної допомоги; 4) залучає об'єкти реабілітації до навчальної, трудової, пізнавальної, дозвіллєвої діяльності, самообслуговування. Засобами педагогічної корекції у роботі з дітьми, хворими на наркоманію, є: доброзичлива, гуманна співучасть, колективна художньо-ігрова діяльність, повага до дитячої особистості, розуміння, довіра, спонукання, співчуття, зняття напруги у стосунках, звернення до самолюбства, почуття любові, опора на позитивне. Засобами педагогічної корекції у роботі з дорослими-наркоманами є: толерантність, розуміюче слухання, безкорислива допомога, тактовність, співчуття, співпереживання та ін. прояви гуманного ставлення до людини. Психотерапевтична робота з наркоманами - робота трудомістка й серйозна. Сама головна, неодмінна умова успіху - чим активніше роль самого хворого в цьому процесі, тим значніше буде результат.

Литература:1. Авербах Я.К. Некоторые особенности ремиссий у лиц, страдающих алкоголизмом. - В кн. : Вопросы психопатологии и психотерапии. - М., 1997. -с.125-133. 2.  Альтман А.Л. Об алкоголизме, как болезни личности. - В кн. : Вопросы профилактики и лечения алкоголизма и алкогольных заболеваний. М., 1999. -с.133 -134. 3. Андреева Е.К. Экспериментально - психологическое исследование больных алкоголизмом. - Журн. Невропатол. и  психиатр. им. С. С. Корсакова. 1995, т. 65, вып.3, - с. 402-405. 4. Анучин В.В., Дудко Т. Н. О некоторых особенностях изменений личности у больных алкоголизмом. - В кн.:  Патогенез, клиника и лечение алкоголизма. - М., 2006, с. 72-74. 5. Асмолов А.Г. Проблема установки в необихевиоризме:прошлое и настоящее. - В кн. : Вероятностное прогнозирование в деятельности человека. - М., 2007, с. 60-111. 6.  Асмолов А. Г. Деятельность и установка. - М., 1999, - 151с. 7. Асмолов А.Г., Братусь Б.С., Зейгарник Б.В., Петровский А.А., Субботский В. В., Хараш А.У., Цветкова Л.С. О некоторых перспективах исследования смысловых образований личности. - Вопросы психологии, 1999, N 4, с. 35-36. 8. Банщиков В. М., Короленко Ц. П. Проблема алкоголизма / Медицинский и психологический анализ /. - М., 1993, - 112 с. 9. Бассин Ф. В.  Проблема бессознательного. -М., 2008, - 468 с. 10. Бассин Ф.В. К проблеме осознаваемости психологических установок. - В кн. : Психологические исследования. Тбилиси, 2003, с. 45 -51. 11. Батурин Н.А. Экспериментально-психологическое исследование некоторых особенностей личности больных алкоголизмом. - В кн. : Алкоголизм и вопросы лечения нервно-психических заболеваний, Челябинск, 1997, - с. 16-19. 12. Бехтерев В.М. Вопросы алкоголизма и меры борьбы с его развитием.- Русский врач, 1912, т.11, N 22, с. 951-958. 13. Бжалава И.Т. Психология установки и кибернетика. М., 1966, 250 с. 14. Богдановская Б.Л. Опыт применения тематического апперцептивного теста / ТАТ / для оценки изменений личности при алкоголизме. - В кн. Клиника. патогенез, и лечение алкоголизма. Кишинёв, 1993, с. 128- 130. 15. Братусь Б.С. К вопросу о психологических основах психотерапии алкоголизма. Журн. невропатологии  и психиатрии им. С. С. Корсакова, 1994, т. 74, вып. 12, с. 1863-1866. 16. Братусь Б.С. Психологический анализ изменений личности при алкоголизме. М., 1994, - 96 с. 17. Братусь Б.С. Опыт психологического объяснения  своеобразия уровня притязаний у больных психопатией. В кн. : Экспериментальные исследования в патопсихологии. М., 1996, с. 76-78. 18. Братусь Б.С. Психологический анализ данных истории болезни как метод  исследования личности. В кн. : Экспериментальные исследования в патопсихологии. - М., 1996,  с. 10 - 18. 19. Братусь Б. С. К проблеме развития личности в зрелом возрасте. Вестник Московского ун-та. Серия 14. Психология. 1980, N  2, с. 3-12. 20. Братусь Б. С.  К изучению смысловой сферы личности. - Вестник  Моск. Ун-та.  Серия 14. Психология, 1991, N  2, c. 46-56.  21. Братусь Б. С. Аномалии личности. - М., 2008,  - 304 с. 22. Бурно М. Е.  О предрасположенности    к хроническому  алкоголизму. Журн. неврпатол. и психиат.  им. С.С. Корсакова, 1998, т. 68, вып. 4, с. 585. 23. Бэндлер Р., Гриндер Дж. Рефрейминг. - Воронеж, 1995, - 256 с. 24. Вадимов А.А., Тривас М. А. От магов древности до иллюзионистов наших дней. - М.: Искусство , 1966, - 308с. 25. Васильев И.А., Поплужный В.Л., Тихомиров О.К.Эмоции и мышление. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1990. 26. Василюк Ф.Е. Психология переживания. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1994. 27. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. - М., 1996.- 519 с. 28.  Гарифуллин Р. Р. Иллюзионизм личности. 1997, - 400 с. 29. Гарифуллин Р.Р. Энциклопедия блефа. Манипуляционная психология и психотерапия. 1995. 30. Герман Г. Н.  Исследование некоторых  черт личности алкоголиков. Автореф. дис... канд. мед. наук. Л., 1990, - 19 с. 31. Гребенников В.С. Причины рецидивов алкоголизма и организация системы коллективной пртивоалкогольной терапии. - Автореф. дисс...канд.мед. наук. - М., 1993,  16 с. 32. Гуревич Н. Л. Социально-трудовая реабилитация больных хроническим алкоголизмом. Автореф. дисс... канд. мед.наук. - Харьков, 1990, 15 с. 33. Дроздов Э.С. Организация лечения больных алкоголизмом в дневном стационаре в сочетании с общественно полезным трудом на промышленном предприятии. - В кн.: НИИ психиатрии М-ва здравоохранения РСФСР. Труды. М., 1977, т. 76, с. 32-35. 34. Жук А.А., Михлин В.М. О некоторых  личностных особенностях  больных алкоголизмом.- В кн.: Клиника, патогенез и лечение алкоголизма. Кишинёв, 1993, с. 126- 128. 35. Казанский А. Н. Роль и организация трудотерапии при лечении хронического алкоголизма. - В кн.: Материалы научных работ по невропатологии и психиатрии. - Краснодар, 1996, с. 175- 176. 36. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции. - М., 1991. - 38 с.  37. Новиков Е.М. К вопросу об особенностях формирования и клиники хронического алкоголизма у лиц с преморбидным характерологическими чертами истерического круга.- В кн. : Патогенез, клиника и лечение алкоголизма. - М., 1996, с. 200-203. 38. Психология. Словарь, - М., 1999,  - 495 с.  39. Сурнов К. Г. Анализ юмора как метод исследования личностных особенностей больных алкоголизмом. - Труды 2 ММИ. Серия :  Организация здравоохранения. Вып. 7, - М., 1999, с. 57-60. 40. Сурнов К. Г. Динамика установки на трезвость в процессе лечения  больных алкоголизмом. - Вестник Моск. ун-та. Серия 14. Психология, 1999, N 3, с. 48-53.  41. Франкл В. Человек в поисках смысла. Сборник. пер. с англ. и нем. - М., Прогресс, 1999, 368 с. 42. Целибеев Б. А., Новак В. М. О характерологических сдвигах у больных алкоголизмом в период ремиссии.- В кн.: Профилактика общ. Опасных действий, совершаемых психически больными. - М., 2002, с. 92-93. 43. Четвертак И. М. Типы личностей, страдающих алкоголизмом с ранним началом.- В кн. : Организационная и клиническая психология. - Л., 2004, с. 166- 175. 44. Шакуров Р.Х., Теоретические проблемы исследования ценностей. - В кн.: Ценностные ориентации студентов вузов. Наб. Челны, 2000, - с.8.