Діагностика психологічної готовності дитини до школи

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ 5 РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ 8 2.1. Особистісна готовність до шкільного навчання. Формування внутрішньої позиції школяра 8 2.1. Інтелектуальна готовність до шкільного навчання 12 2.3. Вольова готовність до шкільного навчання 14 2.4. Етична готовність до навчання 16 2.5. Рівень і специфічні особливості мислення дошкільника 18 2.6. Основні методи діагностики психологічної готовності дитини до школи 19 РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ 22 ВИСНОВКИ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34

Вступление:Дитинство, яке є найважливішим етапом у житті кожної людини, її розвитку й особистісному становленні, значною мірою пов’язане з освітою. Реформаційні процеси, що відбуваються у вітчизняному та світовому освітньому просторі, і потребують зниження віку дітей, що починають систематичне навчання в школі з 6-ти років, зумовлюють нагальність комплексного вирішення  низки соціально-педагогічних проблем. Серед них найбільш гостро постає проблема діагностики психологічної готовності дитини до школи.  Готовність дитини до систематичного навчання є підґрунтям, від якого залежать її подальші успіхи в навчальній діяльності, здатність до довільної діяльності, самодостатність і самопочуття, яке значною мірою впливає на її психічне та соматичне здоров’я. Проблема підготовки дітей до школи знайшла широке відображення у світовому й вітчизняному історико-педагогічному досвіді. Її вивчення започатковано класиками психології і педагогіки: Л. Виготський, О. Запорожець, Г. Костюк, О. Леонтьєв, Ж. Піаже, К. Ушинський, Ф. Гребель, М. Безруких, І. Дубровіна, Я. Коломінський, Р. Нємов, Є. Панько, Н.І. Череваня та ін.  Мета дослідження – визначити, теоретично обґрунтувати поняття  психологічної готовності дітей до школи та дослідити діагностику такої готовності. Завдання дослідження. 1. Розкрити зміст поняття готовність дитини до школи. 2. Виявити взаємозв’язки основних складових готовності дітей до школи та їх вплив на успішність навчання першокласників. 3. Розглянути механізм комплексного діагностування готовності дитини до систематичного навчання, визначити критерії, показники та рівні її сформованості. 4. Визначити організаційно-педагогічні умови підготовки дітей до школи. 5. Розглянути основні методи діагностування психічної готовності дитини до школи. Об’єкт дослідження – процес підготовки дітей до школи. Предмет дослідження – діагностика психологічної готовності дітей до школи. Методологічними засадами дослідження виступили положення філософії, психології і педагогіки щодо активності суб’єкта в пізнанні; впливу соціуму, навчання і виховання на розвиток особистості, унікальності дошкільного дитинства; взаємозв’язку теорії і практики; принципу системності й комплексності під час аналізу соціально-педагогічних явищ. Для вирішення  поставлених завдань використано комплекс методів дослідження. На теоретичному рівні з метою обґрунтування теоретичних положень дослідження та уточнення основних наукових понять було використано аналіз і узагальнення літературних джерел, вітчизняного й зарубіжного досвіду. На емпіричному рівні з метою виявлення реального стану готовності дітей до навчання в школі, ефективності наявних методик підготовки до школи і досліджуваних організаційно-педагогічних умов було використано  методи експертизи, анкетування, бесіди, тестування, спостереження, педагогічно педагогічного експерименту. Для групування експериментальних даних та їх подальшої комп’ютерної обробки було використано методи математичної статистики.

Выводы:Реформування сучасної системи освіти безпосередньо пов’язано з удосконаленням підготовки шестирічної дитини до школи. Незважаючи на ґрунтовну наукову розробку цієї проблеми, накопичений досвід підготовки дитини до школи, практика засвідчує, що вона не повною мірою відповідає вимогам сучасної стратегії особистісно орієнтованого виховання й навчання, не забезпечує наступності між дошкільною та початковою ланками освіти. Зокрема, це виявляється у форсуванні темпів розвитку дошкільника і штучному перенесенні вимог початкової школи на дошкільний ступінь, що передчасно нав’язує непритаманний дитині дошкільного віку соціальний статус учня. За результатами дослідження розроблено та експериментально перевірено дидактичну модель підготовки дитини до школи, що базується на ієрархічній системі концептуальних вихідних положень як філософського (усебічний причинно-наслідковий зв’язок і взаємообумовленість педагогічних явищ і процесів, прогностичність передбачення кінцевих результатів  розвитку дитини, пізнання об’єктивної реальності, у тому числі педагогічної діяльності), так  і міжпредметного (комплексність і програмно-цільовий підхід до вивчення освітніх процесів, системність) рівнів. До суто специфічних принципів віднесено діяльнісно-особистісний підхід до розвитку задатків дошкільника, орієнтацію на активний характер навчання і мислення, цілеспрямованість і цілісність організованого впливу на самостійну діяльність як суб’єкта навчально-виховного процесу, а також відомі дидактичні вихідні положення. Сутнісне наповнення змістово-процесуального блоку спрямоване на реалізацію цілісного підходу до формування шкільної готовності (збагачення тезауруса знань, розвиток фізичних і нервово-психічних якостей організму, формування логічного мислення та мовленнєвої компетенції, розвиток позитивного ставлення до навчання і готовності до довільної регуляції поведінки). Процес підготовки дошкільника до системної навчальної діяльності передбачає декілька логічно взаємопов’язаних етапів: діагностико-прогностичний, діяльнісно-формувальний, прикінцево-оцінний. Результати формувального експерименту засвідчили, що в експериментальних групах на високому рівні готовності дитини до навчання в школі було 19,6 % досліджуваних. Найбільшу кількість дітей цієї групи було зафіксовано на середньому рівні готовності – 51,4%. На низькому рівні залишилося 31,2% дітей експериментальних груп. У контрольних групах дані були більш низькими. Так, на високому рівні в контрольних групах було зафіксовано 10,8%, на середньому рівні – 42,8% і найбільша кількість дітей у контрольних групах залишилася на низькому рівні – 49,7%.

Литература:1. Абрамова Г.С. Практическая психология.: Учебник. – Изд. 6, перераб. и доп. – М.: Изд-во «Академический проект». – 2003. – 496с. 2. Выгодский Л.С. Психология. – М.: ЄКСМО-Пресс. – 2000. – 1008с. 3. Готовность к школе /Под ред. И.В. Дубровинской. –М.: Просвещение. – 2005. – 155с. 4. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. – М.: Наука. – 2003. – 348с. 5. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч. посібник. – К.: МАУП. – 2000. – 256 с. 6. Мальцева Н.М. Диагностика готовности к обучению в школе как необходимое условие управления качество образования. // Материалы международных педагогических чтений. – 2003. – С. 46-47. 7. Немов Р. С. Основы психологического консультирования: Учеб. для студ. педвузов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. – 1999. – 394 с. 8. Організаційно-педагогічні умови підготовки дітей до школи: автореф. дис... канд. юрид. наук: 13.00.08. / Черепаня Н.І.; Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського. – Одеса, 2006. – 18с. 9. Проблема розвитку здібностей та обдарованості у педагогічній теорії Я.А. Коменського / О.Є. Антонова // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2004. – № 18. – С. 76-79. 10. Социальная психология: Курс лекций / В.Г. Крысько. – 3-е изд. – М.: Омега-Л, 2006. – 352 с. 11. Степанова М.И., Сазанюк З.И. Диагностика готовности ребенка к обучению в школе. // Справочник старшего воспитателя дошкольного учреждения. – 2006. – С. 15-17. 12. Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Навч. посіб. – К.: МАУП. – 2004. – 152 с. 13. Черепаня Н.І. Діагностика готовності шестирічок до шкільного навчання // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб.наукових праць / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп.ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. - Вип. 34. - 2005. – С.319-323. 14. Черепаня Н.І. Підготовка дитини до школи: Методичні рекомендації. – Херсон: Айлант, 2003. – 34 с. 15. Черепаня Н.І. Проблеми готовності дитини до школи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. праць. Вип. 32. – Київ-Запоріжжя, 2004. – С.421-426.