Правові аспекти соціальної роботи з постраждалими на Чорнобильській АЕС

Содержание:Вступ 2 РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ 3 НА 2006-2010 РОКИ 1. Соціальний захист постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення 3 2. Медичний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 8 3. Поліпшення умов проживання громадян на радіоактивно забруднених територіях і в місцях компактного переселення 17 РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПОСТРАЖДАЛИМИ НА ЧАЕС 21 1. Захист прав громадян, постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи 21 2. Про роботу відділу соціального захисту осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС 37 3. Робота з громадянами, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС 39 Висновок 42 Література 44

Вступление:Минає 20-ий рік з дня аварії на Чорнобильській АЕС, який увійшов в історію розвитку нашої цивілізації сумною і трагічною датою, пов’язаною з розвитком науково-технічного прогресу у XX-му столітті. Такої техногенно-екологічної катастрофи людство ще не знало. Епіцентром ядерної аварії стала наша багатостраждальна українська земля. Ліквідація наслідків катастрофи змусила державні органи залучати значні зусилля та кошти, проте коло пов'язаних з нею невідкладних проблем, залишається і зараз надзвичайно широким. Це вимагає постійного аналізу пріоритетності як головних напрямків діяльності, так і конкретних завдань у межах кожного з них, співставлення досягнутого з нагальними потребами. Незважаючи на економічну скруту, держава не забуває про свій обов’язок перед людьми, які зазнали згубної дії радіації. Протягом останніх 10 років Україна самостійно фінансує витрати на подолання наслідків аварії. Питома вага витрат на ці цілі становить від 5 до 7 відсотків загальних видатків Державного бюджету України. Витрати на ліквідацію наслідків аварії за 1991-2002 роки становлять близько 6.5 мільярдів доларів США. Якщо у перші дні після аварії головні проблеми були обумовлені необхідністю приборкати ядерну стихію та запобігти переопроміненню населення України, то зараз уже можна з упевненістю сказати, що радіаційна обстановка в Україні стабілізувалася і надійно контролюється моніторинговими системами МНС, Мінекоресурсів, МОЗ, Мінагрополітики та радіологічними підрозділами різних установ та організацій. Найголовнішим пріоритетом діяльності Уряду була і залишається людина, усі дії при подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи спрямовуються на її захист, який здійснюється сьогодні за трьома основними напрямками соціальним, медичним і протирадіаційним.

Выводы:Трагедія Чорнобильської атомної електростанції, яка трапилась у квітні 1986р. принесла незлічимі нещастя народу України. Забруднення радіоактивними продуктами розпаду урану великої території України, Білорусії й Росії на довгі роки залишила наслідки, усувати які буде не одне покоління. В українських областях проживають більше 7000 чоловік, що прибули із зони Чорнобильської катастрофи. Серед них: ліквідатори, евакуйовані, переселенці й діти, породжені в період і після катастрофи. За даними медичного центра, серед евакуйованих з 30-кілометрової зони, ніхто не одержав дозу радіації, що перевищує 25 бер, а діти більше 1 берів. Що стосується ліквідаторів, то ступінь їхнього опромінення різна, але перевищуючий 25 бер. Всі групи категорій Чорнобильської катастрофи перебувають на обліку в обласному регістрі, проходять щорічні медичні огляди, а при необхідності лікуються в спеціально закріплених лікувальні установи. Порівнюючи дані поширеності захворюваності Чорнобильців з населенням області, можна зробити висновок, що як у дорослих, так і дітей, що прибули із Чорнобильської зони рівень поширеності хвороб вище в 1,2 - 1,4 рази. Серед дорослого населення більше високий рівень поширеності хвороб у таких класах номенклатури хвороб, як: крові й кровотворних органів, психічних розладів, нервової системи й органів почуттів, органів кровообігу, подиху, кістково-м'язової системи й гіперплазії щитовидної залози. Серед осіб жіночої статі зріс рівень ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду. Серед дітей Чорнобильської катастрофи більше високий рівень поширеності хвороб був у таких класах номенклатури, як: ендокринна система, крові й кровотворні органи, нервової системи, кровообігу, подиху й травлення, частіше спостерігалися вроджені аномалії й гіперплазія щитовидної залози. Ріст хронічних хвороб супроводжувався й ростом втрати працездатності, близько 3% Чорнобильців одержали інвалідність, смертність серед них в 2,1 рази вище рівня загальної смертності населення. Стан Чорнобильців вимагає особливої уваги з боку державної адміністрації й лікувально-профілактичних установ. Прийнятий закон Верховною Радою "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи" повинен стати гарантом у поліпшенні стану їхнього здоров'я, збереження здорового їхнього потомства

Литература:1. Н. І. Сінчук, З. Н. Парамонов, В. Й. Шатило,В. П. Павлюк. Вплив малих доз радіації на фізичний розвиток дітей, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях. // Медичні аспекти впливу малих доз радіації на організм дітей. – Житомир, 2005р, - 120 с. 2. Ливанов М. Н. Некоторые проблемы действия ионизирующей радиации на нервную систему. - М. , 1962. – 196 с. 3. Е. И. Степанова, В. Г. Кондрашова, Л. И. Пасечник. Психовегатативный статус детей, облученых внутриутробно.//Тези доповідей. – Київ, 2005. – 270 с. 4. Медицина окружающей среды: Пер. с англ. /Под. ред. Беннета А.Е.–М.:"Медицина", 1981, - 368 с. 5. ''О статусе и социальной защите граждан, пострадавших в результате Украинской катастрофы на Чернобыльской атомной электростанции". Закон, принятый Верховной Радой 1 апреля 2005г. 6. Владимиров A.M., Ляхин Ю.И., Матвеев Л.Т. и др. Охрана окружающей среды. Л. 1991. - С. 423. 7. Звиньковский Я.И.. Зайковская В.Ю., Сирых Л.В. Состояние здоровья детей г. Киева при различных степенях загрязнения окружающей среды.- "Проблемы охраны здоровья детского населения г. Киева.- К. 2005. - С. 81-83. 8. Показатели здоровья и оказания медицинской помощи потерпевшим от последствий аварии на Чернобыльской АЭС (1999-2004гг.). К., 1995, ч.І,- 161 с. 9. Чернобыльская атомная электростанция и объекты укрытия. - К., 200// Министерство по делам защиты населения от последствий аварии на ЧАЭС. Научный центр радиационной медицины АМН Украины. 139с. 10. Проблемы радиационной медицины. Республиканский межведомственный сборник. - К.: здоровье, выпуск 4. 11. www.chornobyl.net