Контрольна робота з редагування

Содержание:ЗМІСТ Вступ 3 Аналіз помилок, виявлених у газеті "Урядовий кур’єр" 4 Висновок 7 Список використаної літератури 8

Вступление:Вступ Мова обслуговує усі сфери суспільного життя. У процесі історичного розвитку в мові виробилося багато різноманітних засобів висловлювання, які по-різному використовуються залежно від мети спілкування. Так, наприклад, мовні засоби художнього твору де в чому відрізняються від наукового твору; мовні засоби ділових документів відрізняються від художніх і наукових творів і т.д. Щодо мовленнєвої культури особистості, то вона значною мірою залежить від її орієнтованості на основні риси бездоганного, зразкового мовлення. Високу культуру мовлення людини визначає досконале володіння літературною мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності. Суттєвий вплив на формування мовленнєвої культури особистості мають засоби масової інформації (ЗМІ), зокрема преса, яка, як прийнято вважати, є еталоном користування мовою. Мова преси віддзеркалює як стан української літературної мови, так і загальний розвиток культури українського мовлення нашого населення. Від професійної майстерності журналіста, його загальної культури мовлення залежить успішне розв’язання цілого ряду завдань, важливих з огляду на сучасний стан у державі. Одним з показників мовної культури сучасної преси є вміле оперування в текстах публікацій термінами різних галузей людської діяльності. Проте на сторінках українських періодичних видань знаходимо численні порушення норм терміновживання — і на логіко-поняттєвому, і на лексико-семантичному рівнях. Крім того, на жаль, на сьогодні в газетних публікаціях, до яких звертається широке коло читачів різного віку, трапляються численні відхилення від лінгвостилістичних норм на всіх рівнях мови. У даній роботі здійснено аналіз публікацій часопису "Урядовий кур’єр" (надалі УК) №15 та №18 за 2009 рік і виявлено найбільш типові мовностилістичні помилки.  

Выводы:Висновок Таким чином, на основі зібраного мовного матеріалу можна зробити висновок, що основними причинами виникнення помилок є, насамперед, незнання норм сучасної літературної мови, потужний уплив російської мови, що позначився на всіх рівнях мовної системи, а також низький рівень загальної мовностилістичної підготовки журналістів і недостатня мовна компетентність працівників редакційних видань.  

Литература:Список використаної літератури 1. Капелюшний А.О. Психологічні причини фактичних помилок у ЗМІ // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістика. – 2003. – Вип.23 – С.157-165. 2. Капелюшний А.О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста. – Л.: ПАІС, 2002. – 576 с. 3. Різун В.В. Літературне редагування: Підручник / Міжнар. фонд “Відродження”. – К.: Либідь, 1996. – 240 с.; Різун В.В. Моделювання і технологія редакторських систем / Ін-т системних дослідж. освіти; Ін-т журналістики Київського ун-ту. – К., 1995. – 200 с.