Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Різне»Аналітико-синтетична переробка інформації»

Реферування наукових документів

Карточка работы:2587
Цена:
Тема: Реферування наукових документів
Предмет:Аналітико-синтетична переробка інформації
Дата выполнения:2009
Специальность (факультет):документознавство та інформаційна діяльність
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Відкритий Міжнародний Університет Розвитку Людини «Україна» (ВМУРоЛ "Україна")
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ РЕФЕРУВАННЯ НАУКОВИХ ДОКУМЕНТІВ 5 1.1.  Поняття про реферати та реферування 5 1.2. Еволюція концепцій наукового реферування 6 1.3. Становлення та розвиток українських реферативних видань 9 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕФЕРУВАННЯ НАУКОВИХ ДОКУМЕНТІВ 14 2.1. Наукові основи реферування 14 2.2. Технологія роботи над рефератом та його оформлення 17 2.3. Українська модель системи реферування наукової літератури 23 РОЗДІЛ 3. АВТОМАТИЗАЦІЯ РЕФЕРУВАННЯ НАУКОВИХ ДОКУМЕНТІВ 27 3.1. Досвід автоматизації реферування наукової літератури 27 3.2. Національна система реферування в Україні 30 ВИСНОВКИ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42
Курс:4
Реферат:
Язык:укр.
Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Аналітико-синтетична переробка документів складається в наданні кожного окремого документа або певної сукупності документів у такому виді, що максимально відповідає тому або іншому завданню науково-інформаційної діяльності. Основними видами аналітико-синтетичної переробки є бібліографічний опис документів, їхня класифікація (індексування), анотування, реферування, переклад з однієї мови на іншу, а також складання оглядів. Кожному виду такої переробки властиво певне співвідношення аналізу й синтезу. Анотація й реферат стали важливими шляхами, що ефективно забезпечують швидкий обмін новою науково-технічною інформацією, саме вони істотно скорочують час фахівців на обробку інформації. Сутність анотування й реферування полягає в максимальному скороченні обсягу джерела інформації при істотному збереженні його основного змісту. Реферування - це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі якого генерують короткий текст (у середньому до 1000 знаків), що передає основний зміст документу. Актуальність даного дослідження обумовлена недостатньою розробленістю проблеми навчання реферуванню студентів у ВНЗ на даному етапі. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз реферування наукових документів. Об’єктом дослідження є система реферування, предметом дослідження є особливості реферування наукових документів. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути теоретично-методологічні основи дослідження еволюції реферування наукових документів; - здійснити аналіз реферування наукових документів; - дослідити автоматизацію реферування наукових документів. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі аналітико-синтетичної переробки документної інформації. Історію становлення реферативної справи розроблено в працях Г.К.Бистрової, О.А.Гречихіна, Б.А.Семеновкера. Об’єктами постійних дискусій залишаються теоретичні аспекти реферування, які розглянуто у працях відомих бібліографознавців, інформатиків, книгознавців – В.А.Виноградова, Р.С.Гіляревського, Г.С.Жданової, О.І.Михайлова, В.І.Свінцова, В.І.Соловйова, А.І.Чорного, серед них: вимоги до рефератів, принципи реферативного аналізу текстів, особливо за умов використання ЕОМ тощо. Уточненню типології видань, що підлягають реферуванню, присвячено ряд праць українських дослідників С.Г.Кулешова та Г.М.Швецової-Водки. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.
Объём работы:
42
Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Реферування - це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі якого генерують короткий текст (у середньому до 1000 знаків), що передає основний зміст документу. Реферат - це короткий виклад змісту окремого документа, його частини чи сукупності документів, який включає основні відомості та висновки, а також кількісні та якісні дані щодо об’єкта опису, а реферування - це процес складання реферату. Реферати лежать в основі реферативних баз даних, реферативних перекладів, реферативних збірок, авторефератів дисертацій. У країнах і розвиненою інформаційною інфраструктурою свідоцтвом оприлюднення результатів наукових досліджень є їх відбиття в реферативних журналах. Реферування – це одна з найбільш широко розповсюджених письмових форм отримання інформації, яка дозволяє при сучасному величезному потоці інформації у короткий термін відібрати потрібну спеціалісту інформацію. У порівнянні з анотуванням реферування є більш досконалим методом обробки інформації джерел інформації: якщо в анотації приводиться лише короткий перелік питань, що розглядаються, то в рефераті викладається сутність питань та наводяться найважливіші висновки. Історія існування реферату як інформаційного документа налічує більше трьох століть. Практика становлення реферативної періодики пов’язана з появою перших наукових журналів спочатку в Західній Європі (60-і рр. XVII ст.), а потім у Росії (20-30 рр. XVIII ст.). Сторінки їх було заповнено не стільки статтями, скільки повідомленнями про нові книги з оцінкою й коротким викладенням змісту. Формування спеціалізованих реферативних служб і журналів почалося наприкінці XVIII ст. у зв’язку з успіхами фізико-математичних, хімічних та технічних наук і зростанням обсягів відповідної літератури. Зі становленням і розвитком інформатики започатковано новий етап у розвитку реферування. На сьогоднішній день в Україні вже налагоджено механізм опрацювання результатів НДДКР на базі Українського інституту науково-технічної та економічної інформації. Для патентної та нормативно-технічної документації створено власні системи обліку та державної реєстрації. Бібліографічним обліком вітчизняних публікацій займається Книжкова палата України, яка випускає серію поточних державних бібліографічних покажчиків – "Літописів". Найменшого розвитку на сьогодні зазнала оглядово-аналітична діяльність. За наявності значної кількості інформаційно-аналітичних центрів у різних міністерствах, відомствах, політичних партіях і громадських організаціях в систему загальнодоступних документальних комунікацій їх продукція практично не поступає, що унеможливлює її ефективне використання. Згідно із ГОСТ 7.9-95 "Реферат і анотація. Загальні вимоги", реферат виконує індикотивну, інформаційну та пошукову функції. Перша дає можливість встановити основний зміст документа, його релевантність і вирішити доцільність звернення до повного тексту документа. Друга функція полягає у наданні інформації про документ і усуває необхідність (у певних випадках) читання повного тексту документа. Третя пошукова функція - передбачає можливість здійснення як традиційного, так і автоматизованого пошуку документів та інформації. У процесі реферування документів можна виділити такі етапи: - підготовчий, пов’язаний із загальним аналізом первинного документа та визначенням його інформативності:; Перед референтом постає завдання: визначити тематичну спрямованість тексту, зрозуміти та обдумати документ у цілому; - другий етап - аналітичні операції з текстом. Для цього за наперед складеним планом текст першоджерела поділяється на фрагменти; у ньому опускаються неінформативні відомості та визначається спосіб згортання відповідно до цільового призначення майбутнього вторинного документа; - на третьому етапі виконується синтезування згорнутої інформації та завершується оформлення тексту реферату. Структура реферату має містити такі аспекти змісту вихідного документа: - предмет, тему, мету роботи; - метод чи методологію проведеної роботи; - результати роботи; - область застосування результатів; - висновки; - додаткову інформацію. До рефератів висувають певні вимоги щодо оформлення та розташування його елементів. Такими елементами є: - назва реферату; - бібліографічний опис документа, що реферується; - ключові слова. Світовий досвід свідчить, що саме реферативні БД і РЖ не тільки здійснюють оперативне інформування різних категорій користувачів про видавану наукову літературу, але й забезпечують ретроспективний пошук публікацій, зменшують негативний вплив пов’язаного з диференціацією наук розсіювання публікацій, інформують про досягнення в суміжних областях наук, сприяють інтеграції наукових напрямків і дисциплін. Завдання автоматизації реферування текстової інформації на сьогоднішній день залишаються дуже актуальним, незважаючи на величезну кількість публікацій, що з’явилися в останні роки. Це викликано, у першу чергу, необхідністю в умовах постійного росту інформації знайомити фахівців і інших зацікавлених людей з необхідними ним документами, представленими в стислому виді, але зі збереженням їхнього змісту. В Україні рішення проблеми створення Національної системи реферування відповідно до вищенаведеної технологічної схеми взяли на себе дві найбільших інформаційних установи країни - Національна бібліотека України ім’я В.І.Вернадського (НБУВ) і Інститут проблем реєстрації інформації НАН України (ІПРІ). Споживачі інформації позитивно оцінюють появу загальнодержавної реферативної БД "Наукова Україніка" і видаваного на її основі Українського РЖ "Джерело", оскільки в них найбільш повно представлені матеріали, що розкривають публікації українських учених і фахівців. Серед перспективних форм використання загальнодержавної реферативної БД потрібно відзначити можливість організації на базі її інформаційних ресурсів Служби електронної доставки документів. Національна система реферування має розглядатися як основний інструмент інтеграції України в світову систему наукової комунікації. Реалізація такої функції потребує налагодження міждержавного обміну інформацією та участі в кооперативному наповненні міжнародних реферативних БД.
Вариант:нет
Литература:
Дополнительная информация: 1. ГОСТ 7.9-95 "Реферат і анотація. Загальні вимоги". 2. Абрамова Н.Н., Абрамов В.Е.  Автоматическое составление обзорных рефератов новостных сюжетов. Труды 9-ой Всероссийской научной конференции «Электронные библиотеки: перспективные методы и технологии, электронные коллекции» - RCDL’2007, Переславль-Залесский, Россия, 2007. 3. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: Навч. посіб. для дистанційного навчання студ. вищ. навч. закл. /Т.Г. Горбаченко. - К.: Ун-т "Україна", 2004. - 236 с. 4. Белоногов Г.Г., Калинин Ю.П., Хорошилов А.А. Компьютерная лингвистика и перспективные информационные технологии. М,. Русский мир, 2004. - 246 с. 5. Всероссийский институт научной и технической информации Электрон. ресурс/ВИНИТИ. – Способ доступа: URL: http://fuji.viniti.msk.su/ – Заголовок с экрана. 6. Зайченко Н.Я., Сорока М.Б. Украинский реферативный журнал (методологические и практические основы разработки и создания) // Библ. вестн. – 1999. – № 1. – С. 10-12. (на укр. языке). 7. Институт научной информации по общественным наукам Электрон. ресурс / ИНИОН. – Способ доступа: URL: http://www.inion.ru/. – Заголовок с экрана. 8. Карташов Р. О создании реферативных журналов Украины // Вестн. Книж. палаты Украины. – 1996. – № 1-2. – С. 27-30. (на укр. языке). 9. Корниенко В. Проблемы создания украинского реферативного журнала "Депонированные научные работы" // Вестн. Книж. палаты Украины. – 1998. – № 5. – С. 18-20. (на укр. языке). 10. Кочубей Л. К проблеме создания реферативного журнала Украины "Политика" // Вестн. Книж. палаты Украины. – 1997. – № 7. – С. 20-23. (на укр. языке). 11. Кравченко И.Н. Теоретические и методические проблемы реферирования // Реферирование в общественных науках: Теория и методика.-М., 1982.-С. 19-42. 12. Литвин В.В., Гайдін В.А., Пшеничний О.Ю. Метод автоматизованого реферування текстових документів з використанням онтологій логіки // Складні системи i процеси. – 2009. − № 1. − С. 81−87. 13. Нестеров П.В. и др. Интерактивная система автоматизированного реферирования документов на основе словаря стандартных фраз // Науч.-техн. информация.-Сер. 2. - 1991.-№7.-С. 13-15. 14. Образцова О.Н. Вопросы реферирования источников по общественным наукам / по материалам анализа некоторых серий ИНИОН // Науч.-техн. информация. - Сер. 1. - 1979. - №4. - С. 12-18. 15. Образцова О.Н., Морозов А.В. Реферирование источников по общественным наукам: Метод, пособие / ИПКИР. - М.: 1978. - 28 с. 16. Сорока М.Б. Система реферирования украинских научных изданий (основные концептуальные положения) // Библ. вестн. – 1999. – № 3. – С. 5-7. 17. Сорока М.Б. Становлення та розвиток системи реферування української наукової літератури (1991-2000 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.08 / НАН України; Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. – К., 2001. – 19 с. 18. Сорока М.Б. Украинская модель системы реферирования научной литературы // Б-ки Нац. акад. наук: Проблемы функционирования, тенденции развития: Науч.-практ. и теорет. сб. – К., 2000. – Вып. 1. – С. 97-103. 19. "Manifold-Ranking Based Topic-Focused Multi-Document Summarization" DUC 2003 http://www.ijcai.org/papers07/Papers/IJCAI07-467.pdf 20. Barzilay R. Sentence Ordering in Multidocu-ment Summarization. Computer Science at Co-lumbia University, Web seit, 2007, http://www.cs.columbia.edu/nlp/papers/2001/barzilay_al_01.pdf 21. BELL+HOWELL Information and Learning Electronic resource / Bell & Howell Information and Learning Company – Way of access: URL: http://www.bellhowell.infolearning.com/. – Title from the screen. 22. Hahn U., Mani I. "The Challenges of Automatic Summarization," Computer, vol.33, no.11, pp. 29-36, Nov., 2000. http://doi.ieeecomputersociety.org/10.1109/2.881692 23. Luhn The Automatic Creation of Literature Abstracts (context) - 1958 24. The Matrix Template Library. http://www.osl.iu.edu/research/mtl/ 25. Zhou et al., 2003b D. Zhou, J. Weston, A. Gretton, O. Bousquet and B. Schlkopf. Ranking on data manifolds. In Proceedings of NIPS’2003.   подробнее

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (22)