Механізм підвищення конкурентоспроможності підприємства в ринкових умовах господарювання

Содержание:Вступ 3 Розділ 1.Сутність конкурентоспроможності підприємства та основні підходи до її управління 5 1.1.Поняття конкурентоспроможності 5 1.2.Механізм управління конкурентоспроможністю підприємства та основні методи її оцінки 10 Розділ 2.Аналіз управління конкурентоспроможністю підприємства 18 2.1.Аналіз діяльності підприємства 18 2.2. Структура управління конкурентоспроможністю на підприємстві 24 Розділ 3.Напрямки підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю ЗАТ «Оболонь» 30 3.1.Розробка комплексу заходів ефективного управління конкурентоспроможністю підприємства 30 3.2.Розробка комплексу заходів підвищення конкурентоспроможності товару підприємства на зовнішньому ринку 38 Висновки 44 Cписок використаної літератури 47

Вступление:Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції на основі впровадження передового вітчизняного і закордонного досвіду, підвищення підприємництва, ініціативи тощо. Кожне підприємство входить до складу відповідної галузі і національної економіки. Від рівня конкурентоспроможності окремого підприємства залежить, певним чином, конкурентоспроможність галузі і національної економіки в цілому. Конкуренція в самому широкому розумінні цього слова означає суперництво на будь якому поприщі між окремими юридичними або фізичними особами (конкурентами), які зацікавлені у досягненні однієї і тієї ж цілі –переваги над своїми суперниками (конкурентами). З точки зору підприємства такою метою є максимізація прибутку за рахунок завоювання переваг споживачів. І хоча ця мета орієнтує розвиток ринку з моменту його виникнення, перші найбільш цілісні теоретичні положення про рушійні сили конкурентної боротьби з’явилися лише у середині ХVШ століття. Класична політична економія розглядала конкуренцію, як звичайне явище, яке пронизує всі галузі економіки і яке обмежується тільки суб’єктивними причинами. А. Сміт вперше довів, що конкуренція, урівнюючи норму прибутку, приводить до оптимального розподілу труда і капіталу. Вона повинна зрівноважувати приватні інтереси і економічну ефективність. А. Сміт вважав, конкуренцію «невидимою рукою» ринку, яка автоматично врівноважує ринок, і, таким чином, регулює відповідність приватних і суспільних інтересів. На середину XX століття визначились загальні уявлення про сутність конкуренції та її основних рушійних силах, що виявилося у чотирьох постулатах класичних моделей: досконалої (чистої) конкуренції, монополістичної, олігополістичної конкуренції та чистої монополії. За оцінками економістів біля 75% всіх підприємств в економічно розвинутих країнах конкурують на ринках, де збутова система функціонує в умовах монополістичної конкуренції. Середовище конкуренції заповнено великою кількістю малих і середніх підприємств, ні одне з яких не має значної частки у загальному обсягу продаж. Конкуренція є найважливішим регулятором ринку. Кожне підприємство, яке виходить на ринок з власною продукцією, намагається досягти переваги над іншими підприємствами. Можливості підприємства у досягненні такої переваги визначаються таким поняттям як конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність – це характеристика, що відображає відмінність підприємства від конкурента. Конкурентоспроможність товару – це сукупність якісних і вартісних характеристик товару, яка забезпечую задоволення конкретної потреби споживача. Головна мета роботи – дослідити сутність конкурентоспроможності підприємства та розробити напрямки її підвищення. Об’єктом дослідження є конкурентоспроможність  підприємства. Предметом дослідження є конкурентні переваги підприємства ЗАТ «Оболонь». Завдання дослідження: • дослідити поняття конкурентоспроможності; • проаналізувати економічні показники конкурентоспроможності та їх сутність; • проаналізувати ринкове середовище та конкурентну позицію підприємства ЗАТ «Оболонь»; • визначити основні напрямки підвищення конкурентоспроможності підприємства ЗАТ «Оболонь».

Выводы:Управління конкурентоспроможністю – це процес управління суб'єктами своїми конкурентними перевагами для утримання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних або суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах. Конкуренція є рушійною силою розвитку суб'єктів і об'єктів керування, суспільства в цілому. Конкурентоспроможність товару – це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників. На сучасному етапі розвитку економіки України питання забезпечення якості продукції є стратегічним завданням, що постає перед кожним суб`єктом господарювання. Вихід нашої країни на світовий ринок висуває на перший план питання підвищення якості виробленої продукції та наданих послуг. Розвиток ринкових відносин в Україні супроводжується насиченням ринку різноманітними товарами вітчизняного та іноземного виробництва, хоча не завжди вони мають належну якість. В умовах глобалізації ринку проблема якості є актуальною для всіх країн і організацій, тому що тільки продукція високої якості може бути конкурентоспроможною. Більшість промислових організацій виробляють продукцію з розрахунком на задоволення потреб чи вимог споживачів. Ці вимоги звичайно входять у технічні умови. Але самі собою технічні умови  не є гарантією того, що вимоги споживача будуть дійсно задоволеними, оскільки в технічні умови чи організаційну систему, що охоплює проектування і реалізацію продукції чи послуг, можуть вкрастись невідповідності. Це спричинило необхідність розвитку стандартів і керівних документів на системи якості, що доповнюють вимоги до продукції чи послуг, передбачених технічними умовами. У сучасних умовах жорстокої конкурентної боротьби за ринки збуту продукції підприємства (компанії, фірми) розвинутих країн все ширше застосовують ефективний інструмент забезпечення успіху – системи якості. Ефективність цього інструменту тепер особливо зростає у зв`язку з прийняттям у багатьох країнах законодавства, яке встановлює жорсткі вимоги щодо безпечності продукції для здоров`я життя людини, захисту прав та інтересів споживачів, охорони навколишнього природного середовища. Таким чином проблема забезпечення конкурентоспроможності є комплексною і вирішувати її традиційними методами, тобто лише шляхом контролю якості готової продукції, практично не можливо. Аналітична частина роботи виконана за матеріалами ЗАТ «Оболонь». Закрите акціонерне товариство "Оболонь" є лідируючим та найбільш прогресивним приватним підприємством з виробництва пива, мінеральних вод, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв в Україні.  Оцінка факторів мікросередовища, що безпосередньо впливають на господарську діяльність ЗАТ «Оболонь», а також врахування компонентів внутрішнього середовища дозволяє рекомендувати такі управлінські дії стратегічного характеру: 1. Продовжувати дотримуватись наміченого курсу інвестиційної політики, поліпшувати інвестиційний клімат, мати в наявності кредитні ресурси, нейтралізувати таким чином вплив дії інфляційних факторів. 2. Поводити дії щодо суворого добробуту та розстановки управлінських та промислових кадрів, оскільки на ринку спостерігається значний дисбаланс між пропозицією та попитом. 3. Продовжувати випуск якісної продукції з орієнтацією на різні верстви населення з різними споживчими та ціновими характеристиками . Позицію "важка дитина" займають слабоалкогольні напої та безалкогольні напої ЗАТ «Оболонь». Для них характерні такі риси: малий вплив на ринку, що розвивається підтримка з боку споживачів не значна, конкурентні переваги не стабільні, потребує значних інвестицій в маркетингову діяльність з метою підвищення ринкової частки. Оскільки ЗАТ «Оболонь» значну увагу приділяє на даний момент активному просуванню слабоалкогольних напоїв за рахунок зміни дизайну, вкладання коштів у рекламну кампанію лінії слабоалкогольних напоїв та іншого, можна зробити висновок, що цей сегмент являється перспективним та таким, що спроможний зайняти належне місце "зірок" згодом. Сегмент пиво можна віднести до "зірок", що переходять у "дійні корови", адже пиво займає лідируюче положення у галузі, що поступово переходить до зрілої. Частка ринку пива ЗАТ «Оболонь» може підтримуватись або збільшуватись за рахунок зниження ціни, але в той самий час витрати на маркетинг та розробки майже стабільні оскільки споживачі достатньо обізнані про товар та прихильні до нього, доцільно впроваджувати стратегію підтримки конкурентних переваг з метою збереження ринково частки.

Литература:1. Абрамишвили Г.Г. Конкуренция: анализ, стратегия и практика конкурентной борьбы монополий.- М.: Экономика, 1998. - 241 с. 2. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. Пособие / Под ред. проф. Н.П. Любушина. - М: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 471 с. 3. Армстронг, Гарі, Котлер, Філіп. Маркетинг. Загальний курс. – М.: Видавничий дім „Вільямс”, 2001 р. – 608 с. 4. Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. - 2-е изд., доп. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 208 с. 5. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 416 с. 6. Долинская М. Г., Соловьев Й. А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. - М.: Экономика, 1991. - 128 с. 7. Економічний аналіз / Колектив авторів під керівництвом акад.. НАНУ, проф. Чумаченко. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с. 8. Крайник О., Барвінські Є. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Львів: “ІНТЕЛЕКТ +”. – 2003. – 208 с. 9. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури. – 2003. – 224 с. 10. Лобушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. – Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 471 с. 11. Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент: Учебное пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 375 с. 12. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємств: Навчальний посібник. – К.: Вища школа. – 2003. – 278 с. 13. Мних Є., Буряк П. Економічний аналіз на промисловому підприємстві: Навчальний посібник. – Львів: Світ. – 1998 р. – 207 с. 14. Мних Є.В., Ференц І.Д. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – Львів: Армія України. – 2000. – 144 с. 15. Пастернак-Таранушенко Г. А. Вища школа конкурентної боротьби. Як заробляти та зберігати гроші. - Вісник НАН України, 1995. - № 1-2.- С. 54-56. 16. Пастернак-Таранушенко Г. А., Рожок В. Конкуренція. Курс лекцій. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 322 с. 17. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. – К.: Основи, 1997. – 390 с. 18. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебное пособие - М.: ЗАО “Бизнес-школа” Интел- Синтез, 2004. 304с. 19. Чайка И.И. Конкурентная борьба предприятий – это соревнование систем управления качеством. // Стандарты и качество. – 1996, № 12 –  С.55-59. 20. Чебан Т.М., Калінська І.В., Дмитрієнко І.О. Теорія економічного аналізу. – Київ, 2003. – 214 с. 21. Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Нав. посібник. – К.: МАУП, 2003. – 160 с. 22. Business Week, March 25, 2005 23. Brandenburger A.M., Nalebuff B.M. Co-opetition. -N.-Y.: Dоubleday, 2006. 24. Moore J.F. The Death of Competition. - N.-Y.: Harper Business, 2006. 25. http://puvo.livejournal.com/18580.html