Вступление:Форма держави як поняття характеризує державу з погляду існуючих у ній форм правління, державного устрою та державно – правового режиму. Форма держави завжди має відповідне правове закріплення. Усі її елементи (форма правління, державний устрій, державний режим) мають правову основу – вони фіксуються в конституції, законах і підзаконних актах. Всі три елементи форми нашої держави закріплені в Конституції України.
Форма державного устрою характеризує державу з точки зору її територіального поділу та відповідної організації державних органів.
Державний устрій – це поняття, що охоплює все коло питань щодо державного ладу в організаційному відношенні, являє собою певний тип держави, який виявляється в політичних, економічних, соціальних основах і принципах організації держави, правового статусу громадян цієї держави, територіального устрою держави і системи державних органів.
Державний устрій – це територіальна або національно – територіальна організація державної влади, що поділена на окремі складові частини, які перебувають у тісному взаємозв’язку між собою і вищими органами держави, тобто це поняття щодо всього кола питання про внутрішній поділ держави на складові частини, їх правове становище, взаємовідносини між державою в цілому та її складовими частинами
Державний устрій може бути у простій або складній формі. Простою формою державного устрою є унітарна (єдина) держава. Унітарна держава (від лат. “unus” - один) – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету (державності).
Федерація – це складна союзна держава, що містить державні утворення (суб’єкти федерації), які мають юридично визначену політичну та правову самостійність. У науковій літературі розглядають декілька різновидів федерації.
Згідно ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Статтею 2 Конституції України закріплено, що суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Метою даної роботи є вивчення та аналіз норм чинного законодавства України, що визначають конституційно-правовий статусу Автономної Республіки Крим. Головним джерелом інформації в дослідженні конституційно – правового статусу Автономної Республіки Крим виступали Конституція України, Конституція Автономної Республіки Крим, інші нормативно-правові акти, а також науково-правова література з Конституційного права України та Конституційного права зарубіжних країн.
Автономна Республіка Крим має свої специфічні ознаки, які відрізняють зазначене автономне утворення від інших адміністративно-територіальних одиниць України.
При вивченні даної теми застосовувалися наступні методи пізнання: науково-правовий, системно-структурний, аналізу, порівняльний.
Вивчаючи конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим, в першу чергу в розділі першому даної роботи було досліджено поняття «форма територіального устрою»; в розділі другому розглянуто адміністративно-територіальний устрій України; в розділі третьому наведено основні історичні етапи становлення автономії в Республіці Крим, які були відображені на законодавчому рівні; в розділі четвертому відображено правовий статус Автономної Республіки Крим, який на сьогоднішній день закріплений в чинному законодавстві України.