Вступление:Актуальність дослідження. Кожній дитині потрібно надати можливість повністю реалізувати свій потенціал. Для неї слід забезпечити: максимально можливий рівень фізичного та психічного здоров’я, доступ до отримання якісної освіти, безпечне життя та захист від заподіяння шкоди, позитивні емоційні переживання, відчуття того, що її люблять та цінують, розвиток навичок догляду за собою й вирішення повсякденних проблем, позитивне уявлення про себе саму, формування самоідентичності, розвиток навичок міжособистісного спілкування і впевненості у різних ситуаціях суспільної взаємодії. Тільки сім’я здатна забезпечити задоволення основних потреб дитини, надавати стимули для її подальшого розвитку, створювати стабільну атмосферу. Якщо не існує можливості для дитини жити з рідними батьками, найкраща альтернатива – усиновлення/удочеріння, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу. Система державної опіки в Україні створювалася за умов старої політичної системи. В її основу були закладені ідеї колективного виховання дітей. Відповідно, Україна успадкувала систему великих інтернатних закладів, де діти позбавлені індивідуальної опіки. Водно час прийомні сім’ї як форма державного виховання має глибокі історичні корені в Україні, які частково були загублені у період повної інституціалізації. Час повернутися до історичних витоків, трансформувати існуючу систему опіки і піклування від колективних форм виховання до сімейних. Динамічний розвиток прийомних сімей в Україні – складний, поступовий процес, який потребує відповідного науково-методичного забезпечення. З одного боку, необхідне подальше вдосконалення технології створення прийомних сімей: від процесу пошуку потенційних прийомних батьків до прийняття рішення про передачу дитини на виховання. З другого боку, прийомним батькам часто потрібна допомога у їхній роботі. Бути прийом ними батьками – складне завдання. Часто виникає необхідність визначати пріоритети, щоб краще задовольнити потреби дітей на усіх стадіях їх розвитку. Крім того, діти мають різні потреби, які змінюються з часом. Це вимагає організації соціального супроводу прийомних сімей соціальними службами на засадах міжвідомчої взаємодій місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, що й буде досліджено у курсовій роботі. Метою дослідження є комплексне дослідження механізмів соціального супроводу як постійного процесу підтримки оптимальної ефективності опіки дитини у прийомній сім'ї. Об’єктом дослідження є інститут прийомної сім’ї, предметом дослідження виступає робота соціального працівника щодо допомоги і активного включення прийомних дітей у сім’ю. Досягнення встановленої мети вимагає виконання наступних завдань дослідження: - Розглянути підтримку прийомної сім’ї з боку соціального працівника; - Визначити завдання та форми соціального супроводу прийомних дітей; - Комплексно охарактеризувати план соціального супроводу; - Висвітлити взаємодію соціальних працівників у процесі соціального супроводу; - Дослідити нагляд за функціонуванням прийомних сімей; - Дати оцінку розвитку дитини у прийомній сім’ї; - Провести дослідження етапів оцінювання ефективності опіки; - Проаналізувати механізми оцінювання ефективності опіки прийомної сім'ї; - Проаналізувати механізми оцінювання розвитку і виховання дитини у прийомній сім'ї. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань інституту прийомних сімей, зокрема, найбільш повно ці проблеми висвітлені у роботах Асанової Н.К., Безпалька О.В., Лангмейера Й., Матейчека З., Комарової Н.М., Волинця Л.С., Салабая Н.В., Пєши І.В., Бевза Г.М., Ослона В.Г., Холмогорової А.Б., Капської А.Й., Мінчука І.М., Толстоухової С.В., Григи М., Семигіної Т.В., Говоруна Т.В., Постолюка Г.І., Косаревської Л.В., Балима Л.В. та ряду ін. У дослідженні використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити теоретичний, аналізу й синтезу, узагальнення, експертний метод. Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, статистичні дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних вчених, науково-практичних конференціях, періодичних виданнях, інформаційно-аналітичних бюлетенях. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; трьох розділів, перший з яких присвячений дослідженню соціального супроводу як постійного процесу підтримки оптимальної ефективності опіки дитини у прийомній сім'ї, у другому розділі курсової роботи проведено моніторинг опіки дітей у прийомних сім’ях, третій розділ включає практику оцінювання ефективності опіки соціальним працівником. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.