Соціальний супровід прийомної сім’ї як напрям соціального працівника

Содержание:ВСТУП 3  РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ЯК ПОСТІЙНОГО ПРОЦЕСУ ПІДТРИМКИ ОПТИМАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ОПІКИ ДИТИНИ У ПРИЙОМНІЙ СІМ'Ї 6 1.1. Підтримка прийомної сім’ї 6 1.2. Завдання та форми соціального супроводу прийомних дітей 8 1.3. План соціального супроводу 10 1.4. Взаємодія соціальних працівників у процесі соціального супроводу 13 РОЗДІЛ 2. МОНІТОРИНГ ОПІКИ ДІТЕЙ У ПРИЙОМНИХ СІМ’ЯХ 14 2.1. Нагляд за функціонуванням прийомних сімей 14 2.2. Оцінка розвитку дитини у прийомній сім’ї 15 РОЗДІЛ 3. ПРАКТИКА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОПІКИ СОЦІАЛЬНИМ ПРАЦІВНИКОМ 18 3.1. Етапи оцінювання ефективності опіки 18 3.2. Оцінювання ефективності опіки прийомної сім'ї 27 3.3. Оцінювання розвитку і виховання дитини у прийомній сім'ї 30 ВИСНОВКИ 35 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37 ДОДАТКИ 39

Вступление:Актуальність дослідження. Кожній дитині потрібно надати можливість повністю реалізувати свій потенціал. Для неї слід забезпечити: максимально можливий рівень фізичного та психічного здоров’я, доступ до отримання якісної освіти, безпечне життя та захист від заподіяння шкоди, позитивні емоційні переживання, відчуття того, що її люблять та цінують, розвиток навичок догляду за собою й вирішення повсякденних проблем, позитивне уявлення про себе саму, формування самоідентичності, розвиток навичок міжособистісного спілкування і впевненості у різних ситуаціях суспільної взаємодії. Тільки сім’я здатна забезпечити задоволення основних потреб дитини, надавати стимули для її подальшого розвитку, створювати стабільну атмосферу. Якщо не існує можливості для дитини жити з рідними батьками, найкраща альтернатива – усиновлення/удочеріння, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу. Система державної опіки в Україні створювалася за умов старої політичної системи. В її основу були закладені ідеї колективного виховання дітей. Відповідно, Україна успадкувала систему великих інтернатних закладів, де діти позбавлені індивідуальної опіки. Водно час прийомні сім’ї як форма державного виховання має глибокі історичні корені в Україні, які частково були загублені у період повної інституціалізації. Час повернутися до історичних витоків, трансформувати існуючу систему опіки і піклування від колективних форм виховання до сімейних. Динамічний розвиток прийомних сімей в Україні – складний, поступовий процес, який потребує відповідного науково-методичного забезпечення. З одного боку, необхідне подальше вдосконалення технології створення прийомних сімей: від процесу пошуку потенційних прийомних батьків до прийняття рішення про передачу дитини на виховання. З другого боку, прийомним батькам часто потрібна допомога у їхній роботі. Бути прийом ними батьками – складне завдання. Часто виникає необхідність визначати пріоритети, щоб краще задовольнити потреби дітей на усіх стадіях їх розвитку. Крім того, діти мають різні потреби, які змінюються з часом. Це вимагає організації соціального супроводу прийомних сімей соціальними службами на засадах міжвідомчої взаємодій місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, що й буде досліджено у курсовій роботі. Метою дослідження є комплексне дослідження механізмів соціального супроводу як постійного процесу підтримки оптимальної ефективності опіки дитини у прийомній сім'ї. Об’єктом дослідження є інститут прийомної сім’ї, предметом дослідження виступає робота соціального працівника щодо допомоги і активного включення прийомних дітей у сім’ю. Досягнення встановленої мети вимагає виконання наступних завдань дослідження: - Розглянути підтримку прийомної сім’ї з боку соціального працівника; - Визначити завдання та форми соціального супроводу прийомних дітей; - Комплексно охарактеризувати план соціального супроводу; - Висвітлити взаємодію соціальних працівників у процесі соціального супроводу; - Дослідити нагляд за функціонуванням прийомних сімей; - Дати оцінку розвитку дитини у прийомній сім’ї; - Провести дослідження етапів оцінювання ефективності опіки; - Проаналізувати механізми оцінювання ефективності опіки прийомної сім'ї; - Проаналізувати механізми оцінювання розвитку і виховання дитини у прийомній сім'ї. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань інституту прийомних сімей, зокрема, найбільш повно ці проблеми висвітлені у роботах Асанової Н.К., Безпалька О.В., Лангмейера Й., Матейчека З., Комарової Н.М., Волинця Л.С., Салабая Н.В., Пєши І.В., Бевза Г.М., Ослона В.Г., Холмогорової А.Б., Капської А.Й., Мінчука І.М., Толстоухової С.В., Григи М., Семигіної Т.В., Говоруна Т.В., Постолюка Г.І., Косаревської Л.В., Балима Л.В. та ряду ін. У дослідженні використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити теоретичний, аналізу й синтезу, узагальнення, експертний метод. Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, статистичні дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних вчених, науково-практичних конференціях, періодичних виданнях, інформаційно-аналітичних бюлетенях. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; трьох розділів, перший з яких присвячений дослідженню соціального супроводу як постійного процесу підтримки оптимальної ефективності опіки дитини у прийомній сім'ї, у другому розділі курсової роботи проведено моніторинг опіки дітей у прийомних сім’ях, третій розділ включає практику оцінювання ефективності опіки соціальним працівником. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Таким чином, у даному дослідженні відображено практичні аспекти процесу створення прийомних сімей в Україні. Розкриті головні напрямки соціальної роботи на основі щорічного досвіду по створенню та супроводу прийомних сімей у місті Києві. Соціальний супровід є цілеспрямованою діяльністю соці¬ального працівника (або групи соціальних працівників) по створенню необхідних умов для оптимального функціону¬вання прийомної сім'ї та розвитку дитини. За своїм змістом соціальний супровід виходить за межі індивідуальної або групової соціальної роботи. Технологіч¬ний аспект соціального супроводу передбачає вирішення та¬ких важливих завдань, як: • ефективне використання наявних ресурсів для опти¬мальної та швидкої адаптації прийомної дитини та прийомної сім'ї з метою вирішення проблем першої; • надання допомоги прийомній сім'ї, щоб у майбутньо¬му вона могла вирішувати проблеми, в основному за рахунок мобілізації власних ресурсів; • підтримка партнерських відносин між прийомною сім'єю, соціальною службою, іншими державними і громадськими установами для забезпечення прав прийомної дитини; • координація, у разі потреби, дій прийомної сім'ї і спеціалістів, залучених до процесу соціального суп¬роводу. Підкреслимо, що соціальний працівник не закріплюється за прийомною сім'єю у якості няньки на довгі роки. Він по¬винен активно допомагати і на етапі становлення, взаємоадаптації і консультувати, якщо потрібно, у майбутньому. Соціальний супровід передбачає співробітництво, а не па¬терналізм. Процес соціального супроводу складається з декількох етапів: Перший етап - вивчення ситуації - розпочинається відразу після прийняття рішення про створення конкретної прийомної сім'ї і визначення конкретної дитини, яка в ній проживатиме. Щоб передбачити і з'ясувати всі можливі проблеми входження дитини у сім'ю, соціальному працівникові слід ретельно вивчити історію жит¬тя дитини, зустрітися з людьми, які її добре знають. Це можуть бути родичі, якщо дитина приходить з рідної сім'ї, вихователі інтернату, притулку, працівники лікарні. При цьому важливо, щоб при розмові з ними по можливості був присутній той член сім'ї, здебільшого, прийомна мати, на кого лягатиме основний тягар виховання дитини. Вивчення ситуації завершується формуванням почат¬кового плану соціального супроводу прийомної сім'ї. Другий етап - входження дитини у сім'ю - триває при¬близно один місяць. На цьому етапі соціальний працівник регулярно відвідує сім'ю, зустрічається із спеціалістами: педагогами, медиками, керівниками позашкільних закладів з метою організації ефективної роботи по розвитку і вихо¬ванню дитини. На етапі входження дитини у прийомну сім'ю важливо не переобтяжувати її зайвими контактами та заходами, не¬обхідно виконувати лише ті дії, які потребують нагального вирішення. Цей етап закінчується першим поточним оці¬нюванням та коригуванням плану соціального супроводу. Третій етап роботи за скоригованим планом соціаль¬ного супроводу триває близько півроку. У цей період соці¬альний працівник не рідше одного разу на місяць відвідує сім'ю, зустрічається із спеціалістами, причетними до роз¬витку і виховання дитини. Провівши дане дослідження, можна стверджувати, що соціальний працівник під час реалізації плану соціального супроводу виконує функції підтримки оп¬тимальної ефективності опіки дитини у прийомній сім'ї – і в цьому його велика цінність для формування стабільного суспільства, яке буде складатися з щасливих сімей.

Литература:1. Асанова Н.К. Психосоциальное развитие детей, воспитывающихся в учреждениях: Метод. пособие /Под ред. Н. К. Асановой. – М.: Инт. детской психотерапии и психоанализа, 1997. – 32 с. 2. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник. – К.: Логос, 2003. – 134с. 3. Дитина в прийомній сім’ї: Нотатки психолога / Г. М. Бевз, І. В. Пеша – К.: Український інст. соціальних досліджень, 2001. – 101 с. 4. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист: зб. док. – К.: “Столиця”, 1998. – Ч. 1. – 248 с. 5. Діагностичні критерії з DSMIIIR: Пер. з англ. – К.: Абрис, 1994. – 272 с. 6. Лангмейер Й., Матейчек З. Психическая депривация в детском возрасте. – Прага: Авиценум, 1984. – 334 с. 7. Медицинский словарь (Oxford) / Пер с англ. – М.: Вече, АСТ, 1999. – Т. 2. – С. 11. 8. Методичний посібник по проведенню тренінгкурсу для соціальних працівників з питань підбору, підготовки та соціального супроводу прийомних батьків / О.О.Яременко, Н. М. Комарова, Г. М. Бевз, Л. С. Волинець та ін. – К.: Український інст. соціальних досліджень, 2000. – 128 с. 9. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо підготовки прийомних батьків /Н. М. Комарова, Л. С. Волинець, Н. В. Салабай, І. В. Пєша, Г. М. Бевз. – К.: “Студцентр”, 1998. – 128 с. 10. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо соціального супроводу прийомних сімей /Н.М.Комарова, Г.М.Бевз, Л.С.Волинець та ін. – К.: Український інст. соціальних досліджень, 1999. – 103 с. 11. Ослон В.Г., Холмогорова А.Б. Проблемы сиротства: социальноисторические и психологические аспекты // Семейная психология и психотерапия – 2001. – №1. – С. 38. 12. Пєша І. В. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (проблеми реформування). – К.: Логос, 2000. – 87с. 13. Прийомна сім’я: оцінка ефективності опіки (методичні рекомендації для соціальних працівників) / О. О. Яременко, Н. М. Комарова, Г. М. Бевз, Л. С. Волинець та ін. – К.: Український інст. соціальних досліджень, 2000. – 78 с. 14. Психологический словарь /Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. – М.: Педагогика Пресс, 1999. – 440 с. 15. Руководство по предупреждению насилия над детьми: Учеб. изд. / Под.ред. Н. К. Асановой. – М.: ВЛАДОС, 1997. – 512 с. 16. Соціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування /Л. С. Волинець, Н. М. Комарова, О. Г. Антонова та ін. – К.: Український інст. соціальних досліджень, 1998. – 120 с. 17. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг. ред. А. Й. Капської, І. М. Мінчук, С. В. Толстоухової. – К., 2000. – 260 с. 18. Соціальне становлення дитини у прийомній сім’ї: соціальний супровід: Навч.метод. посіб. /Л. С. Волинець, А. Й. Капська, Н. М. Комарова, І. В. Пєша, Г. М. Бевз, Л. В. Волинська, О. О. Яременко. – К.: Український інст. соціальних досліджень, 2000. – 127 с. 19. Соціальні служби – родині: Розвиток нових підходів в Україні/ за ред. І. М. Григи, Т.В.Семигіної. – К.: Дата Банк Україна, 2002 – 128 с. 20. Чи зійдуться наші долі... реінтеграція батьків і дітей: перші кроки до усвідомлення проблеми / авт. кол.: Л. С. Волинець, Т. В. Говорун, Г. І. Постолюк, Л. В. Косаревська, Л. В. Балим. – К.: Видавництво, 2002. – 104 с. 21. Энциклопедический словарь медицинский терминов. В 3х т. /Гл. ред. Б. В. Петровский. – М.: Большая сов. энцикл., 1982. – Т.1. – С. 405.