Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Філологія / Мови / Література»Українська література»

Імпресіоністичний напрям прози М. Коцюбинського

Карточка работы:193
Цена:
Тема: Імпресіоністичний напрям прози М. Коцюбинського
Предмет:Українська література
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Українська мова і література
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Київський Національний Університет ім. Шевченко (КНУ ім. Шевченка)
Содержание:ВСТУП…………………………………………………………………3—5 РОЗДІЛ І ІМПРЕСІОНІЗМ ЯК СТИЛЬОВЕ ЯВИЩЕ В ЛІТЕРАТУРІ………………………………...……………………………....6—13 РОЗДІЛ ІІ ФОРМУВАННЯ ІМПРЕСІОНІСТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ М. КОЦЮБИНСЬКОГО………………………..……..14—24 РОЗДІЛ ІІІ ІМПРЕСІОНІСТИЧНЕ СВІТОБАЧЕННЯ В ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ М.КОЦЮБИНСЬКОГО 3.1. Імпресіоністичні образи в повісті «Тіні забутих предків»……25—30 3.2. «Fata morgana» як зразок імпресіоністичної прози М.Коцюбинського……………………………………………..……………31—34 3.3. Риси імпресіонізму у новелі «Intermezzo»……………………..35—41 ВИСНОВОК…………………………………………………………42—44 БІБЛІОГРАФІЯ……………………………………………………..45—48
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Попри широке розмаїття творчих пошуків та індивідуальних стильових манер письменників кінця ХІХ- початку ХХ століття, в їхній художній практиці загалом спостерігаються певні спільні тенденції, подібні підходи до осмислення життя, до самовираження і впливу на читацьку аудиторію. Однією з них є імпресіоністична тенденція. Коцюбинський був одним із тих митців, хто закликав до оновлення літератури, збагачення художньої форми. Саме в його прозі загальні принципи імпресіоністичної поетики втілені найвиразніше. Переважання точки зору героя (чи героїв), фрагментарність, символіка кольорів і ефект вібрації атмосфери – провідні її ознаки. Діяльність Коцюбинського вирізнялась ясністю та зрілістю думки і філігранна обробка форми. Коцюбинський, як ніхто інший з українських мистців слова, мав талант до композиції своїх творів: в цьому він залишається неперевершеним серед інших майстрів українського слова. Нема в його повістях та оповіданнях велемовності, яка порушують архітектоніку твору, їх відмінна риса — симетрія частин, концентрування уваги на головному і, як наслідок, досягнення ефекту. До цього додається значущість змісту, цікава новизна тем, оригінальне розроблення їх, глибоке розуміння психології героїв і, нарешті, яскрава барвистість, багатство мови, що створили Коцюбинському славу найкращого стиліста серед українських письменників. Він сполучив у своєму таланті і глибокого психолога, що потрапить збагнути глибини душевних переживань, що уміє якось обережно і надзвичайно любовно дотикатись до ран душі, і яскравого пейзажиста, що чутливо реагує на красу природи і майстерно володіє таємницею відтворення її. І тому його твори дають підставу поставити ім'я М. Коцюбинського поруч великих мистців-психологів світової літератури, то, як творець у слові краси природи, Коцюбинський є чи не найбільша величина в українській літературі: такі твори його, як "Intermezzo", "На камені", "Тіні забутих предків" або — з останніх — "На острові", це шедеври пейзажної літератури, цінність яких підвищується ще тим, що до яскравості й барвистості малюнку додається музичність, пестлива мелодійність стилю. Досить часто митця називали сонцелюбом, сонцепоклонником. Сонце, людина, природа — ось три кити його творчості. "Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів — хто знає, що вийде з того насіння? Може вогні? Ти дороге для мене. Я п'ю тебе, сонце, твій теплий зцілющий напій, п'ю, як дитина молоко з материних грудей..."— так освічується Коцюбинський сонцю в новелі "Інтермецо". "У хвилини розчарування мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи", — зазначав письменник в автобіографічному листі до Михайла Мочульського Творчий доробок Михайла Коцюбинського вивчався протягом багатьох років і цікавив не тільки українських та російських літературознавців (П.Тичину, М.Богдановича, І.Франка, П. Мирного, Н.Калениченко, Ю.Кузнецова, І.Денисюка, В. Фещенко, Т. Гундорову, С. Павличко, М.Горького, В.Короленка, Ф.Погребенника та інш.), але й був популярним в Англії, Швеції, Канаді, Аргентині, Японії, Швейцарії, Німеччині, Угорщині. Імпресіонізм „від Коцюбинського", збагачений в образному синтезі супутніми компонентами неоромантизму, символізму, експресіонізму, нео- й сюрреалізму, „рідкісний навіть для європейської літератури за своїм викінченим естетизмом і глибиною психологічного аналізу" 27, с. 225. Іще за життя Михайла Коцюбинського його творчість здобулася на чималий світовий резонанс, тексти перекладалися різними мовами світу, насамперед західноєвропейськими. 1906 р. польською вийшла збірка “Wp?tach szatana” (переклад М. Броди), 1909 р. – німецькою “Pro bono publico” (переклад В. Гошовського) і шведською “I vilt äktenskap” (переклад А. Єнсена), 1910 р. – чеською “Zhlubin duze” (переклад В. Харвата). Відтоді інтерес до писань найвидатнішого стиліста в української класичній літературі й одного з найбільших світових майстрів психологічної прози не згасає, а кожне нове покоління знову й знову відкриває для себе ці твори Актуальність теми дослідження зумовлена неослабним інтересом до творчості видатного українського письменника Михайла Коцюбинського з боку критиків та багатьох оціновувачів українського слова. Тема дипломної роботи «Поетика імпресіонізму в прозі Михайла Коцюбинського» потребує глибокого аналізу та детального опрацювання. Мета дослідження – визначити імпресіоністичні особливості творів М.Коцюбинського. Мета зумовила завдання роботи: —проаналізувати специфіку імпресіонізму як художнього напряму в українській літературі; —дослідити творчу спадщину видатного українського імпресіоніста; —визначити основні риси імпресіонізму у творах М.Коцюбинського. У процесі дослідження даної теми було використано наступні методи дослідження: контекстуальний, порівняльно-історичний, описовий методи.
Объём работы:
42
Выводы:На барвистому тлі українського імпресіонізму, яке розгортається перед сучасним читачем у працях Олександри Черненко, Віри Агеєвої, Юрія Кузнецова, Сергія Пригодія, Петра Ямчука та інших дослідників, усе ще мало висвітленою залишається постать Михайла Коцюбинського. Творча діяльність Сонцепоклонника вимагає глибшого з’ясування різноаспектних її взаємин з імпресіонізмом. Структура творів М.Коцюбинського здебільшого визначається емоційною складовою, своєрідним внутрішнім сюжетом і композицією. У цих зразках імпресіоністичної прози письменник досягає виразної колористичності, гармонійності їх архітектоніки. Для його творів характерним є зображення на початку твору замкненого художнього простору, своєрідної сфери – місця, у якому відбуватиметься дія (село, поле, гори). Проте цей простір в експозиції твору письменник використовує насамперед для вираження душевних переживань героїв, які одразу вводять читача в атмосферу своєї складної душевної “роботи”. Для зображення художнього простору М.Коцюбинський охоче вдається до здобутків живопису, зокрема, орієнтується на імпресіоністичну концепцію кольору. Однак, письменника передусім цікавить психологія, духовна сфера життя героїв. Висвітлюючи психічну сферу героя, письменник постійно «включає» емоційно-почуттєву складову, показує переживання через потік світосприйняття. Процес сприйняття героєм пейзажу, інтер`єру, інших обставин передає його стан, настрій почування. Досягнення Коцюбинського насамперед і полягало в тому, що за допомогою кольору, звукових вражень вдалося відтворити реальний перебіг психічних процесів, порухів душі людини в їхній дійсній складності. У зв`язку з цим Черненко слушно пише: «Коцюбинський, так як і всі імпресіоністи, ніколи не зображує ніяких типових характерів, а завжди неповторну індивідуальність людини, байдуже до якої професії чи стану вона належала б; байдуже, чи ця людина була бідною чи багатою, селянином, адвокатом чи священиком, сільською вчителькою чи монахинею тощо» 51, с. 4. Як у 20-30 роках, так і у зарубіжному літературознавстві склалася стійка традиція розглядати стиль Коцюбинського як імпресіоністичний, причому як такий, що пориває з попередньою реалістичною традицією. Починаючи свої перші реалістичні твори у дусі Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, Коцюбинський з часом виробляє власну стильову манеру. Однією з особливостей її було заглиблення у внутрішній світ людини, показ діалектики душі героя, його характеру у процесі руху та змін. Еволюція його творчості є певною мірою відбиттям складного процесу розвитку художнього мислення доби. Зрештою Коцюбинський починає писати твори у стилі психологічного імпресіонізму, специфіка якого в тому, що внутрішній світ героя зображується в перебігу його психічних процесів — внутрішнє через внутрішнє. На цьому новому етапі свого стильового розвитку, письменник, як і раніше, показує особистість у складних взаємовідношеннях зі світом природного, соціального, навіть космічного зі світом внутрішнього, але й та й друга сфери подаються через психічний світ людини і саме там набувають гармонії та дисгармонії. Колористика ще ширше залучається митцем для відтворення внутрішніх психо-духовних процесів в їх актуальній формі. Використовуючи гру фарб (розмиті фарби пейзажу контрастують із чіткими фарбами), М. Коцюбинський поглиблює психологічну характеристику персонажів, намагається наповнити змістом усі елементи сюжету, створюючи, таким чином, стислу, містку оповідь. На тлі величної природи, автор піднімає тему суспільної несправедливості, складних шляхів становлення митця у життєвих реаліях, що стають на заваді розвитку людини, пригнічують і придушують її. Вдалим поєднанням образів, та звичайних повсякденних деталей письменник показує, як людина стає здатною на вчинок, як у неї поступово народжується протест. Допитливість митця зупиняється на нових, досі не порушуваних ним, темах, поширюються межі його творчості, заповнюється вона новим і багатим змістом; образи, що їх будує творча уява його, мають здібність викликати співзвучні переживання; думка мистця невтомно працює, невтомно шумує, форма його творів удосконалюється, стає дедалі гнучкішою, мальовничо рухливою і яскравою в своїй індивідуальності, а мова автора збагачується, набираючи досконалих, тільки йому одному притаманних, рис музичності й образності. Все це свідчить про те, що запас художніх вражень у письменника великий, і він обдарує рідну літературу новими й новими цінностями, а також про те, яке глибоке у нього джерело живого рідного слова, звідки він черпав і свої чудові образи, і свої слова, що збагачували рідну мову. Надзвичайний імпресіоністичний талант Коцюбинського своєрідно виявився у кожному з проаналізованих творів. Об`єднує їх ідейно-естетичний зміст образів природи та образу людини на її лоні. Краса природи у поєднанні з емоційністю героя—провідні імпресіоністичні риси творів письменника. Проведене дослідження не претендує на всебічний огляд творчості М.Коцюбинського. Це лише одна зі спроб узагальнити та проаналізувати імпресіоністичні особливості його окремих творів.
Вариант:нет
Литература:1. Агєєва В. Імпресіоністична поетика М.Коцюбинського // Слово і час.— 1994.— №9—10.— С.11—17. 2. Андрусів С. Адаптація гуцульського міту в повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків” та романі-епопеї С.Вінценза „На високій полонині” // Teka Komisji: polsko-ukrainskich zwi?zkow kulturowych, tom 1. – Lublin: PAN w Lublinie, 2004. – S. 29-37. 3. Бестюк І.А. Своєрідність трансформації міфу в „гуцульській п`єсі Г.Хоткевича «Непросте» та повіст М.Коцюбинського «тіні забутих предків»//Бердянський державний педагогічний університет. Зб наукових праць—2006.—№ 6.—С. 5-9. 4. Білоцерківець Н. Тіні забутих предків. Любов і смерть у Михайла Коцюбинського // Сучасність.— 1994.— №1.— С. 76–82. 5. Бойко Ю. Праця М.Коцюбинського над повістю «Fata morgana» // Вибране. – Мюнхен, Т.1. – 1971. 6. Борщевський В.М. Вивчення творчості Михайла Коцюбинського в школі.—К.: Радянська школа, 1975. 7. Денисюк І. Розвиток української малої прози 19-поч. 20 ст.-К.:Вища школа, 1981. 8. Звиняцковський В.Я. Новелістика А.Чехова і М.Коцюбинського.— К., 1987. 9. Зеров М. Пам'яті М.Коцюбинського // Зеров М. Українське письменство. – К., 2003. – С.139-143. 10. Імпресіонізм та експресіонізм // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 3 кн.— Кн.1.— С.204—214. 11. Історія української літератури кінця ХІХ – поч. ХХ ст.// за ред.Жук Н., Лесина В. — К.: Вища школа, 1989. 12. Історія української літератури. — К.: Наукова думка, 1987.—Т.1. 13. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. — 656 с. 14. Калиниченко Н.Л. Михайло Коцюбинський: Нарис життя і творчості.— К.: Дніпро, 1984.— 189с. 15. Калениченко Н.Л. Великий сонцепоклонник.— К.: Дніпро, 1967. 16. Калениченко Н.Л. М.Коцюбинський. Літературний портрет.— К.: Дніпро, 1984. 17. Калениченко Н.Л. Українська література кінця ХІХ – поч. ХХ ст.: напрями, течії, стилі. – К.: Дніпро, 1983. 18. Кассирер Э. Мифологическое мышление // Кассирер Э. Философия символических форм: У 3 т.–М.: СПб.: Университетская книга, 2002. – Т.2. – 280 с. 19. Костенко М.О. Художня майстерність Михайла Коцюбинського.— К., 1969. 20. Костомаров М.І. Слов'янська міфологія. К.: Либідь, – 1994. – С. 234. 21. Коцюбинська М.К. М.Коцюбинський – сьогоднішніми очима // М.Коцюбинський. Хвала життю. — К.: Дніпро, 1991. 22. Коцюбинська К. Короткий опис бібліотеки М.Коцюбинського // Радянське літературознавство. – 1938. – №2–3. – С.149–158. 23. Коцюбинський М., Чернявський М. До Панаса Мирного // Коцюбинський М. Твори: В 6 т.– Т.5.– К., 1961. 24. Коцюбинський М. Твори: У 7т. – К.: Наукова думка, 1974. – Т.3. – 729 с. 25. Кузнецов Ю. Імпресіонізм як мрія про гармонію: На прикладі новели М.Коцюбинського “Intermezzo” // Укр. мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 1999.— №2.— С.78—84. 26. Кузнецов Ю.Б. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст.: Проблеми естетики і поетики.— К., 1995.— 304с. 27. Кузнецов Ю.Б. Поетика прози Михайла Коцюбинського.— К.: Наук. думка, 1989.— 264с. 28. Кузнецов Ю., Орлик П. Слідами феї Моргани: Вивчення творчості Коцюбинського в школі.— К., 1990. 29. Кузнецов Ю.Б., Орлик П.І. Слідами феї Моргани: Вивчення творчості М.М. Коцюбинського в школ: Посібник для вчителя. – К.: Наук. шк., 1990. – 208с. 30. Кузнецов Ю. "Напоєний соками багатющої землі своєї...": Творчість Михайла Коцюбинського в контексті європейського імпресіонізму // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2001.—№ 5. — С.25-40. 31. Лесик В. Система образів твору: (Новела М.Коцюбинського “Intermezzo”) // Дивослово.— 2000.— №8.— С.7—9. 32. Листи до Михайла Коцюбинського: У 4 т. / Упоряд., комент. В.Мазного, відп. ред. М.Коцюбинська. – Ніжин, 2002. – Т.2. – 343 с. 33. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром`як, Ю.І.Ковалівта ін. – К.: В.Ц.: Академія, 1997. – 752с. 34. Логвин Г. Ще раз про імпресіонізм у Коцюбинського: (“На камені”, “Fata morgana”) // Дивослово.— 1999.— №4.— С.3—5. 35. Логвин Г. М.Коцюбинський і імпресіонізм // Дивослово, 1996.-№10. 36. Логвиненко Н. Фольклорно-етнографічні джерела повісті “Тіні забутих предків” // Дивослово.— 1997.— №1.— С.57—61. 37. Мелетинський Є. Що ж таке міф? // Всесвіт. – 1977. – № 10. – С.212-222. 38. Минц З. Несколько дополнительных замечаний к проблеме „символ в культуре” // Ученые записки Тартуського госсударственного ун-та. Актуальные проблемы семиотики культуры. – Тарту, 1987. – Вып. 746. – С.95 – 101. 39. Михайловська Н. Трагічні оптимісти. Екзистенційне філософування в українській літературі ХІХ — першої половини ХХ ст.— Львів: Світ, 1998.— 212 с. 40. Мовчун А. Елементи народознавства в повісті Михайла Коцюбинського “Fata morgana” // Дивослово.— 1996.— №3. 41. Могилянський М. „Тіні забутих предків”. Із неопублікованих статей. – зб. Україна. Культура. Наука. – К., 1991. 42. Наливайко Д.С. Искусство: направление, течение, стили. – К., 1985. – 364с. 43. Панченко В. А якби автор "Intermezzo" дожив до революції?: (Полеміка зі шк. підручником, яка могла б бути довшою) // Дивослово. — 1997.— №1. — С.35-36. 44. Пахаренко В. Імпресіонізм. Експресіонізм // Українська мова і література в школі. — 2002.— №1. — С.52-57. 45. Піддубна Р. “Тіні забутих предків” Коцюбинського: міфопоетика та ліро-епос// Слово і час.— 1992.— №11.— С.68—72. 46. Стебун І.І. М. Коцюбинський. – К.: Наукова думка, 1959. 47. Философский энциклопедический словарь.— М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 816 с. 48. Федоренко Є. Пошуки Михайла Коцюбинського-стиліста / Українське слово. – К.: Рось, 1994.— Т.1.— С.82-99. 49. Франко І. Старе й нове в сучасній українській літературі // ЛНВ. – 1904. – Т.25. 50. Франко І. З останніх десятиліть ХІХ віку // Зібр. творів: У 50 т. –Т.41. – К., 1984. 51. Черненко О.М. Коцюбинський – імпресіоніст // Сучасність. – 1973. – №6-10. 52. Чопик Р. Переступний вік: (Українське письменство на зламі ХІХ-ХХ ст.) / Відп. ред. Є.Нахлік. – Львів; Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. – 196 с. У надзаг.: Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. Серія „Літературознавчі студії”. Вип. 7. Шевчук В. Поезія не живе на смітнику: Михайло Коцюбинський та його проза //Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2002.—№ 2. — С.6-24.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (133)