Безробіття, як соціально-економічне явище та механізм його регулювання

Содержание: ВСТУП           3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ БЕЗРОБІТТЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЯВИЩА            4 1.1. Еволюція теоретичних концепцій ринку праці та безробіття          4 1.2. Основні форми та види безробіття     9 1.3. Механізм регулювання безробіття та сучасні методики виміру його рівня            11 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ БЕЗРОБІТТЯ У КРАЇНАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ           13 2.1. Причини виникнення безробіття та стан зайнятості в період переходу до ринкової економіки            13 2.2. Основні суб'єкти та важелі регулювання сфери зайнятості в сучасній Україні     17 2.3. Соціально-економічні наслідки безробіття та ефективність їх подолання у трансформаційний період 21 РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ ТА ПРОГНОЗНІ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ 25 ВИСНОВКИ  28 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    30 ДОДАТКИ     32

Вступление: Актуальність теми курсової роботи. Проблеми зайнятості і працевлаштування сьогодні в Україні є одними з найбільш актуальних, зважаючи на світвову фінансову кризу, спад економіки України, зниження ріаня доходів населення. В кінці 2008 р. та зараз, в 2009 р., зберігається тенденція зростання як офіційного, так і прихованого безробіття (одного з парадоксів вітчизняного ринку праці). Недостатній рівень наукової розробки ряду теоретичних і практичних проблем дослідження ринку праці України в умовах кризи та регулювання зайнятості визначили вибір теми дослідження, його мету й завдання. Метою дослідження є розгляд та аналіз безробіття як соціально-економічного явище та механізму його регулювання. Досягнення визначеної мети зумовило необхідність виконання наступних завдань: - розглянути теоретичні основи аналізу безробіття як соціально-економічного явища; - здійснити аналіз особливостей безробіття у країнах перехідної економіки; - обґрунтувати енденції розвитку ринку праці в Україні та прогнозні оцінювання рівня безробіття. Об’єктом дослідження є ринок праці України. Предметом дослідження є безробіття як соціально-економічного явище. Методи дослідження. У роботі широко використовувались: індуктивний та дедуктивний методи; методи аналогії, аналізу для визначення перспектив розвитку ринку праці України та удосконалення регулювання зайнятості населення. Структура роботи складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, додатків. 

Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Ринок праці є важливою складовою всієї ринкової системи. Перед тим, як визначити його соціально-економічну сутність, необхідно розглянути економічну категорію ринок. Класична політична економія виділяє чотири напрями у визначенні ринку. Відповідно до неокласичної концепції, воно досягається за рахунок миттєвої реакції ставки заробітної плати на співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці. Завдяки гнучкості зарплати ринковий механізм забезпечує повну й ефективну зайнятість. Повна зайнятість у цьому випадку означає, що кожний бажаючий продати певну кількість праці за сформованою в цей момент ціною може здійснити своє бажання Безробіття – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Невід’ємною складовою системи регулювання ринку праці має стати спрямованість зовнішньоекономічної політики не просто на підтримку вітчизняного виробника (стимулювання експорту товарів і послуг), а насамперед продукції кінцевого споживання, високотехнологічних товарів. Кількісне вимірювання безробіття в перехідній економіці здійснюється двома методами: а) методом державної служби зайнятості, що полягає у вимірюванні зареєстрованого згідно з діючим національним законодавством безробіття; б) методом Міжнародної організації праці (МОП), який полягає у вимірюванні загальної кількості безробітних, (незалежно від реєстрації), виявлених через періодичні вибіркові опитування населення, що проводять органи державної статистики. До суб’єктів ринку праці належать домогосподарства (сім’ї), які визначають пропозицію робочої сили та фірми, що формують попит на неї. Вони тісно взаємодіють між собою, задовольняючи конкретні інтереси. Безробіття в будь-яких формах його прояву мають істотні наслідки: 1) Соціальні наслідки безробіття Насамперед воно є серйозним випробуванням для самих безробітних. Безробіття знижує сукупний дохід родини, змушуючи жити на заощадження або допомогу з безробіття. Життєвий рівень родини знижується. Безробітний нерідко втрачає кваліфікацію, і якщо період, протягом якого він залишається без роботи, затягається, безробітний не може більше претендувати на робоче місце, що вимагає високої професійної підготовки. Крім того, безробіття наносить людям, що втратили роботу, психічну травму, оскільки вони починають відчувати себе зайвими й непотрібними в суспільстві. 2) Економічні наслідки безробіття Безробіття несе прямі економічні витрати для всього суспільства. Коли частина людей залишається без роботи, це означає, що виробництво скорочується в порівнянні з обсягом, що міг бути досягнутий в умовах повної зайнятості. Суспільство як би втрачає певний обсяг недороблених товарів і послуг. Світова фінансова та економічна криза негативно вплинула на ринок праці в Україні. Найбільше постраждав фінансовий сектор. Компанії масово відмовляються від уже відкритих вакансій і скорочують «непотрібні» посади. Представники фінансової галузі сьогодні шукають роботу вшестеро частіше, ніж у квітні минулого року. Процеси, які почалися на ринку праці в жовтні 2008 року і тривають дотепер, можна охарактеризувати як перехід від «ринку здобувача» до «ринку роботодавця». Пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, особливо якщо йдеться про допоміжний персонал, робітників і фахівців. За всіма прогнозами рівень безробіття в 2009 р. буде високим.

Литература: 1.         Аналіз державної політики зайнятості в Україні / М.Кузьмин, Ю.Кузьмин, О.Купець. – К.: Міленіум, 2003. – 64 с. 2.         Ананьев А.И.  Новые программы занятости в условиях рыночной экономики // Вопросы экономики. – 2006. –  № 5. – С. 28-29. 3.         Балацкий Е.М. Украина: проблема безработицы // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – № 1. – С. 11. 4.         Батяева Т.Ф. Безработица – украинский феномен // Человек и труд. – 2005. – № 11. – С. 8. 5.         Бородянский Э.И., Кузьмин В.С. Реальный путь противодействия безработице // Человек и труд.  – 2005. – № 9. – С. 22. 6.         Волынский Г.П. К вопросу о безработице в переходный период // Вопросы экономики. – 2005. – № 4. – С. 8. 7.         Державне регулювання ринку праці в Україні: досвід та проблеми / Денисенко М.П., Гулик Л.С. // Економіка та держава. – 2005. – №1. – С. 11. 8.         Еременко В.К. Трудности и перспективы трудоустройства в Украине // Экономика Украины. –  2002. –  №6. – С. 4. 9.         Закон України "Про зайнятість населення" (За станом на 12.04.05): Офіційне видання ВР України. – К.: Парламентське видавництво, 2005. – 30 с. 10.     Заславский И.Б. Рынок труда // Вопросы экономики. – 2006. –  № 9.  – С. 4-5. 11.     Карташева А.В., Кубишин Е.Н. Ситуация на рынке труда: направления развития // Экономист. – 2004. – №12. – С. 4-5. 12.     Кашепов А.Л. Государственный фонд содействия занятости населения // Вопросы экономики. – 2005. – № 5. – С. 14. 13.     Коваль О.М. Державне регулювання ринку праці в Україні // Управління сучасним містом. – 2004. – № 4-6 (2). – С.66-67. 14.     Коваль О.М. Структура і функції державного регулювання управління ринком праці в Україні // Вісн. УАДУ. – 2001. – №4. – С. 244-245. 15.     Краснов Ю. Стратегічні й оперативні заходи щодо державного регулювання зайнятості населення // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 2. – С. 24-25. 16.     Кубишин Е.Н. Ситуация на рынке труда: направления развития // Экономист. – 2004. – №12.  – С. 17. 17.     Прибиткова І. Трудові мігранти в соціальній ієрархії українського суспільства: статусні позиції, цінності, життєві стратегії, стиль та спосіб життя // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 4. – С. 10. 18.     Прибиткова І. Трудові мігранти в соціальній ієрархії українського суспільства: статусні позиції, цінності, життєві стратегії, стиль та спосіб життя // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – № 1. – С. 17. 19.     Шаленко М., Сучасна тенденції розвитку ринку праці України // Економіки України. –  2006. –  №9. – С. 14-15. 20.     www.ukrstat.gov.ua/ – офіційний сайт Держкомстату України.