Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
Ринок праці є важливою складовою всієї ринкової системи. Перед тим, як визначити його соціально-економічну сутність, необхідно розглянути економічну категорію ринок. Класична політична економія виділяє чотири напрями у визначенні ринку. Відповідно до неокласичної концепції, воно досягається за рахунок миттєвої реакції ставки заробітної плати на співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці. Завдяки гнучкості зарплати ринковий механізм забезпечує повну й ефективну зайнятість. Повна зайнятість у цьому випадку означає, що кожний бажаючий продати певну кількість праці за сформованою в цей момент ціною може здійснити своє бажання
Безробіття – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї.
Невід’ємною складовою системи регулювання ринку праці має стати спрямованість зовнішньоекономічної політики не просто на підтримку вітчизняного виробника (стимулювання експорту товарів і послуг), а насамперед продукції кінцевого споживання, високотехнологічних товарів.
Кількісне вимірювання безробіття в перехідній економіці здійснюється двома методами:
а) методом державної служби зайнятості, що полягає у вимірюванні зареєстрованого згідно з діючим національним законодавством безробіття;
б) методом Міжнародної організації праці (МОП), який полягає у вимірюванні загальної кількості безробітних, (незалежно від реєстрації), виявлених через періодичні вибіркові опитування населення, що проводять органи державної статистики.
До суб’єктів ринку праці належать домогосподарства (сім’ї), які визначають пропозицію робочої сили та фірми, що формують попит на неї. Вони тісно взаємодіють між собою, задовольняючи конкретні інтереси.
Безробіття в будь-яких формах його прояву мають істотні наслідки:
1) Соціальні наслідки безробіття
Насамперед воно є серйозним випробуванням для самих безробітних. Безробіття знижує сукупний дохід родини, змушуючи жити на заощадження або допомогу з безробіття. Життєвий рівень родини знижується. Безробітний нерідко втрачає кваліфікацію, і якщо період, протягом якого він залишається без роботи, затягається, безробітний не може більше претендувати на робоче місце, що вимагає високої професійної підготовки.
Крім того, безробіття наносить людям, що втратили роботу, психічну травму, оскільки вони починають відчувати себе зайвими й непотрібними в суспільстві.
2) Економічні наслідки безробіття
Безробіття несе прямі економічні витрати для всього суспільства. Коли частина людей залишається без роботи, це означає, що виробництво скорочується в порівнянні з обсягом, що міг бути досягнутий в умовах повної зайнятості. Суспільство як би втрачає певний обсяг недороблених товарів і послуг.
Світова фінансова та економічна криза негативно вплинула на ринок праці в Україні. Найбільше постраждав фінансовий сектор. Компанії масово відмовляються від уже відкритих вакансій і скорочують «непотрібні» посади. Представники фінансової галузі сьогодні шукають роботу вшестеро частіше, ніж у квітні минулого року.
Процеси, які почалися на ринку праці в жовтні 2008 року і тривають дотепер, можна охарактеризувати як перехід від «ринку здобувача» до «ринку роботодавця». Пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, особливо якщо йдеться про допоміжний персонал, робітників і фахівців.
За всіма прогнозами рівень безробіття в 2009 р. буде високим.