Цивільний кодекс

Содержание: Вступ  3 1. Загальний зміст положень цивільного кодексу україни          4 2. Новели цивільного кодексу україни       8 2.1. Цивільні права та обов’язки за ЦК України   11 2.2. Учасники цивільних правовідносин в аспекті норм ЦК України   14 2.3. Правовий статус юридичних осіб за ЦК України     18 Висновок       24 Список використаної літератури    26

Вступление: Новий Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) був прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року та набрав чинності 1 січня 2004 року. ЦК України є основним нормативним актом цивільного законодавства нашої держави. Межі регулювання ЦК України поширюються на найважливіші сфери суспільного життя України. Цивільний закон держави — це перший і найголовніший закон після Конституції. У ньому закріплені, юридичне оформлені основні права і обов'язки суб’єктів цивільних правовідносин. Новий ЦК України — сучасний та необхідний Україні закон. Застосування його положень забезпечило величезні суспільні зрушення в галузі цивільних правовідносин. ЦК України сприяє розбудові в Україні громадянського суспільства і зростанню добробуту її громадян, оскільки безправний не може бути заможним. Разом з тим ЦК України не позбавлений окремих недоліків і помилок. Необхідно, щоб минув час, і значний, для того щоб принципи і цінності цивільного права через нашу повсякденність, щоденні справи міцно втілилися в життя. Отже, з огляду на те, що основний нормативно-правовий акт, що регулює цивільні правовідносини, є одним з ключових законодавчих актів в Україні та потребує ґрунтовного та всебічного вивчення для подальшого використання його норм на практиці, тема «Цивільний кодекс України» є безумовно актуальною та користується обґрунтованим інтересом. Метою даної роботи є висвітлення питань, пов’язаних із Цивільним кодексом України.

Выводы: Довгоочікуваний ЦК України був прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року та набрав чинності 1 січня 2004 року. Він є основним нормативним актом цивільного законодавства нашої держави. Межі регулювання ЦКУ поширюються на найважливіші сфери суспільного життя України. Крім того, Цивільний кодекс України являє собою єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано цивільно-правові норми. Цивільний кодекс складається з 6 книг, що охоплюють 107 глав. Книга 1. Загальна частина. Має 4 розділи та 19 глав: основні положення (цивільне законодавство України; підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, здійснення цивільних прав та виконання обов’язків; захист цивільного права); особи (два підрозділи: фізична особа — загальні положення про фізичну особу; фізична особа як підприємець; опіка та піклування; юридична особа — загальні положення про юридичну особу; підприємницькі товариства; правові форми участі держави, АР Крим, територіальних громад у відносинах, що регулюються цивільним законодавством; органи та представники, через яких діють держава, АР Крим, територіальні громади у цивільних відносинах; відповідальність за зобов’язан­нями держави, АР Крим, територіальних громад); об’єкти цивільних прав (загальні положення про об’єкти цивільних прав; речі, майно; цінні папери; нематеріальні блага); правочини та представництво (правочини; представництво; строки і терміни, позовна давність). Книга 2. Особисті немайнові права фізичної особи. Охоплює три глави: загальні положення; особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи; особисті немайнові права, що забезпечують її соціальне буття. Книга 3. Право власності та інші речові права. Містить 2 розділи та 12 глав: право власності (загальні положення про право власності, набуття права власності; припинення права власності; право спільної власності; право власності на землю (земельну ділянку); право власності на помешкання; захист права власності); речові права на чуже майно (загальні положення; право володіння чужим майном; право обмеженого користування чужим майном; право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; право користування чужою земельною ділянкою для забудови). Книга 4. Право інтелектуальної власності включає 10 глав, що визначають загальні положення; право інтелектуальної власності на матеріальні та художні твори, комп’ютерні програми, компіляції даних (авторське право); виконання фонограми, відеограми та програми (передачі) організації мовлення (суміжні права); наукове відкриття; компонування (топографію) інтегральної мікросхеми; раціоналізаторську пропозицію; сорт рослин і породу тварин; комерційне (фірмове) найменування; географічне зазначення; конфіденційну інформацію (комерційну таємницю). Книга 5. Зобов’язальне право. Має 3 розділи та 56 глав: загальні положення (виконання зобов’язань; забезпечення зобов’язань; припинення зобов’язань; правові наслідки порушення зобов’язання, відповідальність за порушення зобов’язання); загальні положення про договори (поняття та умови договору; укладання, зміна та розірвання договору); окремі види зобов’язань (купівля — продаж, поставка, міна, дарування, поставка, підряд, рента, найм тощо). Книга 6. Спадкове право. Охоплює 7 глав: загальні положення про спадкування; спадкування Отже, Цивільний кодекс України є дуже складним, він містить багато оціночних категорій, які потребують тлумачення, причому це тлумачення має ґрунтуватись на застосуванні всієї методології приватного права. Напрям подальшого розвитку національної системи права України має відбуватись з урахуванням гармонізації європейського законодавства. І першим кроком до цього в Україні стало прийняття нового Цивільного кодексу України. І можна сміливо сказати, що ЦК України містить дійсно багато істотних змін у регулюванні цивільних правовідносин. 

Литература: 1.      Конституція України від 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1996. - 80с. 2.      Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV; 3.      Цивільний кодекс України. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст. 356. 4.      Цивільний кодекс УРСР від 18.07.1963, № 1540-VI. 5.      Альманах цивилистики: Сборник статей. Вып. 1/ Под ред. Р.А. Майданника. - К.: Всеукраинская ассоциация издателей «Правова еднисть», 2008. - С. 225. 6.      Борисова В.До чинників, що характеризують цивільне право України як галузь приватного права // Вісник АПНУ № 23, 2004 с.105-115 7.      Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 477 с. 8.      Гармонизация законодательства Украины и международная интеграция:внешнеэкономический аспект: Сб. науч. трудов / За ред. В.К. Мамутова. — Донецк: Юго-Восток, 2006. — 234 с. 9.      Мельник А.Ф. Україна - ЄС: кроки у напрямку зближення // Журнал європейської економіки.- 2006.- № 2.- C.123-127. 10.  Науково-практичний коментар Господарського кодексу України/ За заг. ред. В.К. Мамутова. - К.: ЮрінкомІнтер, 2004. - 688 с. 11.  Науково практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової, В.В.Луця. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2006. 12.  Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: Н.С. Кузнєцова та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т. ІІ. – 1088 с. 13.  Сивий Р. Концептуальні засади приватного права як теоретико-методологічна основа Цивільного кодексу України // Підприємництво, господарство і право № 11, 2005 с.114-117 14.  Погрібний С. Цивільний кодекс як основний акт цивільного законодавства України // Право України № 2005, № 1 с.86-89 15.  Харитонов Є. О. Вступ до цивільного права України. — К.: Істина, 2006. — 288 с. 16.  Цивільний кодекс України / Коментар. – Одеса: Юридична література, 2004. – 1112 с. 17.  Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О.В. Дзера та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 2. – 640 с. 18.  Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М.Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2006.